Справа № 148/5527/13-ц
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
13 травня 2015 року м.Тульчин
Тульчинський районний суд Вінницької області
в складі : головуючого судді Карнауха А.П.
при секретарі Грабовській Н.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Тульчині справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Колекторське Агенство Фактор» ( далі ТОВ «Колекторське Агенство Фактор» ) до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості в сумі 25839 грн.53 коп.,
В С Т А Н О В И В :
ТОВ «Колекторське Агенство Фактор» звернулось до Тульчинського районного суду з позовом до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості в сумі 25839 грн.53 коп., мотивуючи свої позовні вимоги наступним.
Відповідно до умов договору про відступлення прав вимог №1 від 25.12.2008 року, укладеного між ПАТ «Банк»Фінанси та Кредит» та ТОВ «Колекторське Агенство Фактор» первісний кредитор передав, а новий кредитор набув право вимоги до боржника реального та належного виконання обов»язків за кредитним договором № 27-4898/07-ШД від 13.07.2007 року.
13.07.2007 року між ПАТ «Банк»Фінанси та Кредит» та ОСОБА_3 укладено кредитним договір № 27-4898/07-ШД . За цим кредитним договором ПАТ надав ОСОБА_3 кредит у сумі 8000 грн. зі сплатою відсотків за користування кредитом в розмірі 0,0001% та терміном користування до 12.07.2010 року. ОСОБА_3 зобов»язався повернути кредит в порядку та на умовах, визначених договором, сплатити проценти за користування кредитом, неустойки та інші передбачені платежі в сумі, строки та на умовах, що передбачені договором.
Первісний кредитор свої зообв»язання за договором виконав у повному обсязі, надавши ОСОБА_3 кредит.
Згідно п.3.3 договору останній зобов»язався щомісячно в термін з 1 по 10 число кожного місяця здійснювати погашення заборгованості за кредитним договором в розмірі 222 грн. та нарахованими процентами відповідно до графіку зниження розміру заборгованості.
Відповідно до п.6.1 договору за прострочення повернення кредитних ресурсів та сплати процентів позичальник сплачує банку пеню із розрахунку 1% від простроченої суми за кожен день прострочення.
В порушення умов договору ОСОБА_3 свої зобов»язання належним чином не виконав, Внаслідок цього утворилась заборгованість у розмірі 25839 грн. 53 коп., з яких 8000 грн. тіло кредиту, 5599 грн. 75 коп. відсотки та комісійні доходи, 12239 грн.78 коп. пеня за несвоєчасне повернення кредиту та відсотків ( за останні 90 днів).
З метою забезпечення виконання зобов»язань за кредитним договором між ПАТ «Банк»Фінанси та Кредит» та ОСОБА_2 було укладено договір поруки № 27-489/07-ШД-П від 13.07.2007 року. За договором поруки ОСОБА_2 зобов»язалась відповідати перед ПАТ за порушення обов»язків за кредитним договором як солідарний боржник в тому ж обсязі, що і позичальник ОСОБА_3
Поручитель ОСОБА_2 також не виконала свої зобов»язання перед кредитором по поверненню коштів.
Просить суд стягнути солідарно з ОСОБА_3 та ОСОБА_2 на користь ТОВ «Колекторське Агенство Фактор» заборгованість за кредитним договором № 27-489/07-ШД від 13.07.2007 року на загальну суму 25839 грн. 53 коп. та судові витрати в сумі 258 грн.39 коп.
В судове засідання представник позивача не з»явився, надав суду письмову заяву про розгляд справи за його відсутності. На задоволенні позову наполягав.
Представник третьої особи без самостійних вимог - ПАТ «Банк»Фінанси та Кредит» , в судове засідання не з»явився, надав суду письмову заяву про розгляд справи за його відсутності. Позов підтримав.
Відповідач ОСОБА_3 в судовому засіданні позов не визнав, проти його задоволення заперечував. Пояснив суду, що вважає ТОВ «Колекторське Агенство Фактор» неналежним позивачем. Він укладав кредитний договір у 2007 року з банком на суму 8000 грн. Строк повернення кредиту 2010 рік. Кошти він отримав. Кредитний договір ніким не скасовувався. Змін до нього також не вносилось. Яку суму боргу за цим договором він повернув сказати не може. Але претензій банку до нього не було. Борг не реструктуризувався не пролонгувався. Банк йому повідомив, що претензій до нього не має. ТОВ «Колекторське Агенство Фактор» не повідомляло про його борг перед ними. Грошей їм також добровільно ніяких не повертав. Хоче, щоб стягнення було примусове.
Банк від права вимоги повернення боргу не відмовлявся. До банку він претензій не має. Буде повертати банку борг якщо у нього з»являться кошти. Зараз коштів для повернення боргу у нього немає.
Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з»явилась, надала суду письмову заяву про розгляд справи за її відсутності. Позов не визнала та просила в його задоволенні відмовити.
Із оглянутих судом наданих сторонами письмових доказів вбачається, що 13.07.2007 року між ОСОБА_3 та ТОВ Банк «Фінанси та Кредит» був укладений кредитний договір № 27-489/07-ШД про надання ОСОБА_3 кредиту в сумі 8000 грн. на строк до 12.07.2010 року зі сплатою по процентній ставці 0,0001% річних.
Згідно додатку №1 до цього договору графік зниження заборгованості встановив розмір щомісячного платежу по погашенню основного боргу становить 222 грн. Щомісячна комісійна винагорода 140 грн.
13.07.2007 року між ТОВ Банк «Фінанси та Кредит» та ОСОБА_2 був укладений договір поруки № 27-489/07-ШД-П, за яким остання виступила поручителем по кредитному договору між банком та ОСОБА_3 За договором поруки ОСОБА_2 зобов»язалась відповідати перед кредитором в тому ж обсязі та на умовах, що і позичальник як солідарний боржник.
Згідно договору про відступлення прав вимог №1 від 25.12.2008 року ВАТ «Банк»Фінанси та Кредит» передало ТОВ «Колекторське Агенство Фактор» право вимагати від боржників реального та належного виконання обов»язків за кредитними договорами згідно додатку №1 до даного договору.
У витягу з цього додатку №1 вбачається, що банк передав право вимоги повернення боргу з ОСОБА_3 за вказаним кредитним договором.
Згідно розрахунку заборгованості борг ОСОБА_3 перед ТОВ «Колекторське Агенство Фактор» як новим кредитором станом на час звернення до суду із позовом становить 25839 грн.52 коп. З моменту відступлення права вимоги від ОСОБА_3 на рахунки нового кредитора платежі не надходили.
Згідно платіжного доручення № 001 від 28.12.2008 року ВАТ «Банк»Фінанси та Кредит» передало ТОВ «Колекторське Агенство Фактор» як транзитний рахунок з продажу проблемних активів 36032166 грн.58 коп.
Вислухавши пояснення відповідача ОСОБА_3, дослідивши надані сторонами письмові докази, оцінюючи їх відповідно до ст..212 ЦПК України,суд вважає, що позов задоволенню не підлягає.
Судом встановлено і відповідач ОСОБА_3 ці обставини не оспорює, що між ним та ТОВ «Банк»Фінанси та Кредит» 13.07.2007року був укладений кредитний договір. За цим договором він отримав від банку кредит у сумі 8000 грн. Строк повернення кредиту та відсотків за його користування 12.07.2010 року. За цим договором борг перед позичальником він не погасив і буде його повертати за наявності коштів.
Судом також встановлено, що позивачем не надано належних доказів того, що про укладення договору про відступлення права вимоги за кредитним договором було повідомлено ТОВ «Колекторське Агенство Фактор» позичальника ОСОБА_3 та поручителя ОСОБА_2
Відповідно до ч.2 ст.517 ЦК України боржник має право не виконувати свого обов'язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов'язанні.
За відсутності даних про надання боржникам ОСОБА_3 та ОСОБА_2 доказів переходу до нового кредитора ТОВ «Колекторське Агенство Фактор» прав у зобов'язанні відповідачі вправі не виконувати свої зобов»язання перед новим кредитором за кредитним договором та договором поруки.
Відповідно до ст..518 ЦК України ОСОБА_3 та ОСОБА_2 як солідарний боржник повинні бути письмово повідомлені про заміну кредитора та мають право подати заперечення проти вимоги нового кредитора.
Доказів того, що таке письмове повідомлення вони отримали позивачем суду не надано.
Очевидно, що за таких обставин на підставі ст..517 ЦК України у позичальника ОСОБА_3 та поручителя ОСОБА_2 не виникло зобов»язання про повернення боргу за кредитним договором перед ТОВ «Колекторське Агенство Фактор» , що не анулює зобов»язання ОСОБА_3 перед первісним кредитором ПАТ «Банк»Фінанси та Кредит».
Не підлягають задоволенню також вимоги щодо стягнення боргу за даним кредитним договором із ОСОБА_2
Відповідно до ст..559 ч.4 ЦК України порука припиняється якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов»язання не пред»явив вимоги до поручителя.
Строк виконання основного зобов»язання за договором № 27-489/07-ШД від 13.07.2007 року визначений 12.07.2010 року.
Позивачем не надано суду доказів, що до 12.01.2011 року ним чи первісним кредитором пред»явленні вимоги до поручителя ОСОБА_2 про повернення боргу.
Відповідно до ст.88 ЦПК України лише у разі задоволення позову суд присуджує з другої сторони понесені і документально підтверджені судові витрати.
Оскільки позивачу слід відмовити в задоволенні позову, то не підлягають стягненню на його користь і судові витрати.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.512,514,516,517,518 ЦК України, ст.ст. 79, 88, 212,215,218 ЦПК України, суд
В И Р І Ш И В :
В задоволенні позову відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів після його проголошення до апеляційного суду Вінницької області через Тульчинський районний суд..
Суддя:
Судове рішення № 44110511, Тульчинський районний суд Вінницької області було прийнято 13.05.2015. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити необхідні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 148/5527/13-ц. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: