Вирок № 44105978, 15.04.2015, Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська

провадження № 1-кп/200/291/2015 справа № 200/3955/15-к

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

2015 року квітня 15 дня Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська, одноособово, під головуванням судді Чулініна Д. Г.,

за секретаря - Короленка О. Є.,

з участю: прокурора Чередника А. В.,

захисника адвоката Кудріна Д. А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську в залі суду в рамках кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань під № 1 2015 04 064 0000171, справу за висунутим обвинуваченням проти:

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, народженого у м. Дніпропетровську, українця за національністю, з професійно-технічною освітою, розлученого, непрацюючого, який постійно мешкає за зареєстрованим місцем проживання в АДРЕСА_1, раніше двічі судимого: 26.01.2015 Бабушкінським районним судом м. Дніпропетровська за ч. 2 ст. 309 КК України з призначенням остаточного покарання на підставі ст.ст. 71, 78 КК України за сукупністю з попереднім вироком цього ж суду від 22.07.2014 у виді двох років одного місяця позбавлення волі, -

у вчиненні злочину за ч. 2 ст. 307 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2, маючи не погашену і не зняту в установленому законом порядку судимість за ч. 1 ст. 309 КК України, належних висновків для себе не зробив, на шлях виправлення не став і протягом іспитового строку продовжив паразитичний спосіб життя із вчиненням повторних злочинних посягань у сфері незаконного обігу наркотичних засобів за наступних обставин.

15.01.2015 не пізніше 17 години 58 хвилин в м. Дніпропетровську поблизу будинку на АДРЕСА_2 ОСОБА_2, будучи засудженим за ч. 1 ст. 309 КК України за вчинений раніше злочин, за плату в 410 гривень умисно передав особі під псевдонімом ОСОБА_3 в шприці коричневу рідину масою 1,6234 г, що містить у перерахунку на суху речовину 0,0562 г особливо небезпечного наркотичного засобу "опію ацетильованого", чим незаконно збув особливо небезпечний наркотичний засіб, який того ж дня з цією метою умисно незаконно зберігав у себе, незаконно придбавши не раніше 14 години 11 хвилин за обставин часу, місця і з джерела, що більш точно встановити виявилось неможливим.

Діючи повторно, 27.01.2015 не раніше 14 години 08 хвилин в м. Дніпропетровську з метою особистого вживання і подальшого збуту, сплативши 670 гривень, ОСОБА_2 за обставин часу, місця і з джерела, що більш точно встановити виявилось неможливим, умисно незаконно придбав 2,4131 г коричневої рідини, з яких 1,2551 г цієї рідини, що незаконно зберігав у себе в шприці і в перерахунку на суху речовину містить 0,1587 г особливо небезпечного наркотичного засобу "опію ацетильованого", ОСОБА_2 умисно незаконно збув особі під псевдонімом ОСОБА_3 за плату в 400 гривень в будинку на АДРЕСА_2 того ж дня не пізніше 18 години 40 хвилин.

Підсудний ОСОБА_2 повністю визнав свою вину у скоєному, щиросердно розкаявся та засудив вчинене і, будучи допитаним в судовому засіданні, докладно розповів про встановлені вище обставини злочинів. Пояснив суду, що з 2000 року шляхом внутрішньовенних ін'єкцій він епізодично вживає наркотичний засіб «опій», що в сучасній лексиці арго дістав назву «маляс» («ширка»), який останнім часом замовляв телефоном в осіб, яких він жодного разу особисто не бачив і про яких йому відомі лише імена ОСОБА_6 та ОСОБА_7. Зі слів підсудного, після замовлення йому на телефон надходило смс-повідомлення з номером платіжної картки для безготівкової оплати купівлі «опію» під виглядом внесення готівкових коштів для зарахування на відповідний цій картці банківський рахунок, і лише після переказу коштів протягом години названі ним особи телефоном повідомляли про місце, де для нього буде залишений пакунок з наркотичним засобом. Як вбачається з показань підсудного, до нього з проханням придбати «маляс» звернувся раніше знайомий чоловік на ім'я ОСОБА_8, який жалівся на отриману напередодні травму спини, пояснюючи нею неможливість самостійно придбати наркотичний засіб, на що підсудний погодився за умови, якщо йому перепаде частина наркотику.

ОСОБА_2 зізнався, що за встановлених вище обставин часу й місця він 15.01.2015 від ОСОБА_8 отримав десять гривень на проїзд міським транспортом загального користування та 400 гривень на придбання наркотику, які переказав через платіжний пристрій КБ «ПриватБанк», встановлений у приміщенні магазину «Мяско» на вулиці Героїв Сталінграду, 15, після чого за телефонним повідомленням поблизу шиномонтажу на вулиці Героїв Сталінграду, 31, за будівлею електричної підстанції під білою пінопластовою пластиною знайшов шприц з оплаченим «опієм», який доставив ОСОБА_8 додому на АДРЕСА_2 отримавши за це частку наркотичного засобу. Так же само, 27.01.2015 поблизу п'ятиповерхового будинку на вулиці Героїв Сталінграду, 47, на смітнику за телефонними підказками він знайшов завернутий у білу серветку шприц з «опієм» лише після того, як через відділення КБ «ПриватБанк» на вулиці Героїв Сталінграду, 16, переказав в рахунок його оплати отримані від ОСОБА_8 з цією метою 400 гривень. Того дня після передачі ОСОБА_8 наркотичного засобу на вулиці Куп'янській на шляху додому його затримала міліція з «опієм», який він придбав з метою власного вживання за 270 гривень, позичені напередодні у ОСОБА_8.

В своїх показаннях в суді підсудний посилався на більш точне викладення фактичних обставин в протоколах його допитів під час досудового слідства, де слідчим з його слів зафіксовані адреси, відомості його мобільного телефону про абонентський номер, за яким він спілкувався з ОСОБА_6 та ОСОБА_7, про зміст смс-повідомлень з номерами платіжних карток та іменами їх держателів, а також інші дані, які йому важко тримати в пам'яті. Водночас, ОСОБА_2 впевнено пригадав і показав суду, що вдруге він був змушений двічі ініціювати переказ коштів через з'ясовану його неможливість внаслідок закриття попереднього банківського рахунку, у зв'язку з чим він чекав на нове смс-повідомлення, де зазначалася вже інша платіжна картка, що траплялося і раніше.

Окрім зізнання підсудного, його вина у вчинені злочину підтверджується сукупністю достатніх даних, здобутих за допомогою зібраних доказів, достовірність яких учасниками судового провадження не заперечується, на підставі чого фактичні обставини у судовому засіданні з'ясовані згідно з істиною у встановленому порядку за частиною третьою статті 349 КПК України. Зокрема, сторони обвинувачення і захисту не оспорюють фактичні дані особистого обшуку пійманого «на гарячому» ОСОБА_2 на вулиці Куп'янській, 8А, під протокол 27.01.2015 (т. 1 а.с. 98-99), що підтверджують виявлення у правій внутрішній кишені одягненої на ньому куртки банкноти номіналом 20 гривень, яка за серією випуску і номером ідентична тій, що незадовго до її огляду раніше при понятих під протокол була оглянута, помічена спеціальним засобом та вручена закупнику з оперативним псевдонімом з метою викриття підсудного (т. 1 а.с. 64-65). Змиви з рук ОСОБА_2, вилучені під протокол, у підсумку описаного хімічного дослідження підтверджують отримання грошових коштів з рук закупника з оперативним псевдонімом, що вбачається з висновку експерта № 70/12-407 від 23.02.2015 (т. 1 а.с. 124-127) про їх спільну родову приналежність зі слідами хімічних речовин з люмінесценцією жовтого кольору в ультрафіолетових променях, виявлених на аркуші паперу з контрольним зразком люмінесцентної речовини і на всіх вилучених у підсудного банкнотах, з якими контактувала банкнота номіналом 20 гривень.

Визнані речовими доказами квитанція установи банку КБ «Приватбанк» та мобільний телефон «Самсунг» imei НОМЕР_5, вилучені у ОСОБА_2 під протокол 27.01.2015 (т. 1 а.с. 98-99, 118-119), вказують на джерело обізнаності ОСОБА_2 з абонентський номером НОМЕР_2, за яким замовлялися наркотичні засоби, а також з емітованими КБ «Приватбанк» платіжними картками №№ НОМЕР_3 на ім'я ОСОБА_4, НОМЕР_4 на ім'я ОСОБА_5, на які він вказував під час допиту в якості підозрюваного під протокол 17.02.2015 (т. 1 а.с. 147-149) в своїх показаннях про порядок та форму розрахунків за придбані наркотичні засоби 15 і 27 січня, відповідно.

Як вбачається з протоколу від 27.01.2015 (т. 1 а.с. 68-69) закупник з оперативним псевдонімом безпосередньо після зустрічі з ОСОБА_2 видав міліції медичний шприц з коричневою рідиною, яка у підсумку описаного хімічного дослідження за висновком експерта № 70/10-289 від 10.02.2015 (т. 1 а.с. 77-79) містить у перерахунку на суху речовину 0,1587 г особливо небезпечного наркотичного засобу "опію ацетильованого". Ця рідина за висновком експерта № 70/10-332 (т. 1 а.с. 114-117) однорідна з рідиною масою 1,1580 г в шприці, вилученому під протокол з правої зовнішньої кишені одягнутої на ОСОБА_2 куртки (т. 1 а.с. 98-99), що у підсумку описаного хімічного дослідження за висновком експерта № 70/10/284 від 11.02.2015 (т. 1 а.с. 106-108) містить у перерахунку на суху речовину 0,1456 г особливо небезпечного наркотичного засобу "опію ацетильованого", чим доводиться їх походження з одного джерела.

За постановленою 30.12.2014 ухвалою слідчого судді апеляційного суду Дніпропетровської області № 6715т в результаті аудіо-, відеоконтролю ОСОБА_2 згідно з протоколом (т. 1 а.с. 151-158, 161) зафіксовані дані його спілкування із залученою до конфіденційного співробітництва особою з оперативним псевдонімом, які узгоджуються з відомостями про видачу міліції 15.01.2015 зазначеною особою 1,3 мл рідини в медичному шприці, отриманого у ОСОБА_2 в обмін на гроші, що зібрані відповідно до ст.ст. 7 ч. 3, 10 п. 1 Закону України «Про оперативно-розшукову діяльність» до початку досудового розслідування в цьому кримінальному провадженні за допомогою оперативно-розшукових заходів і засобів, оформлених протоколами (т. 1 а.с. 8-12).

За висновком експерта № 70/10-154 від 26.01.2015 (т. 1 а.с. 16-18) у підсумку описаного хімічного дослідження отримані 15.01.2015 у ОСОБА_2 1,6234 г рідини містили у перерахунку на суху речовину 0,0562 г особливо небезпечного наркотичного засобу «опія ацетильованого», що за висновком експерта № 70/10-332 від 13.02.2015 не має однорідності з наркотичним засобом у вигляді рідини, з яким 27.01.2015 був пійманий ОСОБА_2, чим доводиться повторність злочинних посягань.

Оцінивши показання ОСОБА_2 в суді в сукупності з відомостями про предмет злочину, його злочинний збут і злочинну наживу, обстановку їх виявлення, належить дійти переконання в істинності встановлених вище обставин, визнаних підсудним добровільно, значення змісту яких він правильно розуміє, що згідно з ст. 18 і ч. 2 ст. 95 КПК України виключає будь-які сумніви у свободі самовикриття.

Після встановлення контакту з негласно діючим агентом, дехто ОСОБА_3, і після досягнення з ним згоди з усіх умов передачі наркотичного засобу, підсудний не міг не усвідомлювати пов'язаність отримання своєї частки наркотику з виконанням ним протиправних дій, через що підсудний свідомо піддав себе ризику зіткнуться з особою, яка діє з метою його викриття, що за практикою тлумачення Європейським Судом з прав людини порядку збирання доказів, які викривають підсудного, в рішенні від 15.06.1992 у справі «Люді проти Швейцарії» (заява № 12433/86, § 40) відповідає межам втручання в його права за ч. 2 ст. 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Суд за стійким внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному та всебічному дослідженні всіх з'ясованих обставин обвинувачення в їх сукупності, дійшов висновку, що вина ОСОБА_2 та обставини ним скоєного в межах судового розгляду за ст. 337 КПК України знайшли своє підтвердження в судовому засіданні дослідженими достатніми доказами.

У з'ясованих обставинах за чужі кошти винна особа в формі купівлі за безготівковим розрахунком незаконно придбавала лише з їй відомого джерела відому кількість особливо небезпечного наркотичного засобу "опію ацетильованого" з метою наступної передачі його псевдоспоживачеві замість раніше отриманих готівкових коштів, чим винна особа реалізовувала наркотичний засіб, одержуючи обумовлену частку для особистого вживання як плату за прийнятий на себе ризик участі в незаконному обігу цього наркотичного засобу. Тим самим виключається придбання наркотичного засобу за спільні кошти псевдоспоживача і винної особи, як було відсутнє й обопільне введення ними ін'єкцій такого наркотичного засобу.

Винна особа планувала вжити особисто 0,1456 г особливо небезпечного наркотичного засобу "опію ацетильованого" у перерахунку на суху речовину з придбаної в день її викриття кількості цього засобу, що дістало свого підтвердження як в ході перевірки досудовим слідством версії про позичені винним з цією метою гроші на суму 270 гривень, так і в послідовних та неспростовних запереченнях підсудного мети збуту засобу, зберігання якого було припинене міліцією внаслідок особистого обшуку.

Відповідно, перенесення винною особою наркотичного засобу в м. Дніпропетровську від будинку на АДРЕСА_2 до вулиці Куп'янської, 8А, в день її викриття має розглядатися як зберігання цього засобу, яке з суб'єктивної сторони складом злочину за ст. 307 КК України не охоплюється, на що звертав увагу судів Пленум Верховного Суду України в абзаці 11 п. 3 і в абзаці четвертому п. 4 постанови № 4 від 26.04.2002 «Про судову практику в справах про злочини у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів».

Суду з наведених мотивів належить з метою ухвалення справедливого вироку відповідно до ст. 374 КПК України уточнити реальні підстави обвинувачення, виключивши з нього зберігання наркотичного засобу 27.01.2015 з 18 години 45 хвилин до 19 години 10 хвилин як зайво поставлене за вину в межах висунутого обвинувачення, чим буде зменшено обсяг обвинувачення без зміни правової кваліфікації вчиненого з урахуванням заборони погіршення правового становища підсудного.

Тож, умисні дії ОСОБА_2, що виразилися у не однократному незаконному збуті особливо небезпечного наркотичного засобу, який з цією метою незаконно придбаний і зберігався, підлягають кваліфікації за ч. 2 ст. 307 КК України за ознаками вчинення особою, яка раніше вчинила злочин, передбачений ст. 309 КК України; особливої небезпечності наркотичного засобу, що став предметом збуту; повторності вчинення.

Призначаючи у відповідності до ст. 65 КК України вид і міру покарання, суд, керуючись правосвідомістю, враховує характер множинності злочинів у сфері обігу наркотичних засобів, віднесених кримінальним Законом за формальними ознаками до категорії тяжких злочинів. Для ступеня тяжкості скоєного за матеріальною ознакою суспільної небезпечності характерно те, що злочин підриває здоров'я нації та моральні устої суспільства, розкладаючи його, бо представляє собою розплідник такого соціального зла як наркоманія.

Вивченням особи ОСОБА_2 з'ясовано, що він на обліку лікарів нарколога і психіатра не перебуває, за місцем фактичного проживання характеризується посередньо, а мотив вчиненого не був пов'язаний з отриманням нетрудових доходів в формі промислу від спекуляції наркотичними засобами. Його мотиви і злочинна нажива, як перекупника, полягали не стільки в отриманні з користі «легких» грошей для паразитичного існування, скільки в отриманні наркотичних засобів натурою для постійного особистого вживання в міру звикання (толерантності) організму. За повного визнання своєї вини належить врахувати проявлені підсудним зміни в його особистості під виховним впливом судового процесу і невідворотності покарання та, в цілому, притягнення до кримінальної відповідальності. До пом'якшуючих покарання обставин суд згідно з п. 1 ч. 1 ст. 66 КК України відносить активне сприяння розкриттю злочинів та проявлене щире каяття.

Відповідно, за відсутності обтяжуючих покарання обставин, наслідуючи роз'ясненням Пленуму Верховного Суду України в п. 8 постанови № 7 від 24.10.2003 «Про практику призначення судами кримінального покарання», суд за стійким внутрішнім переконанням знаходить, що ступінь тяжкості злочину за ч. 2 ст. 307 КК України з урахуванням особи винного, стану його здоров'я, сімейного і майнового стану, пережитих ним докорів сумління, мотивів, які його спонукали до дій, істотно знижена встановленими пом'якшуючими покарання обставинами, на підставі чого з метою його виправлення в силу ст. 65 КК України необхідно призначити у виді основного покарання позбавлення волі, визначивши його строк згідно з ч. 1 ст. 69 цього Кодексу нижче нижчої межі, передбаченої санкцією ч. 2 ст. 307 КК України.

Крім того, у цій справі встановлено, що ОСОБА_2 винен у множинності злочинів, в якій один з них вчинений ним у січні поточного року до постановлення 26.01.2015 Бабушкінським районним судом м. Дніпропетровська попереднього вироку, яким він засуджений за вчинений у жовтні 2014 року злочин з призначенням остаточного покарання за сукупністю вироків згідно з ст.ст. 71, 78 ч. 3 КК України з частковим приєднанням покарання за вироком цього ж суду від 22.07.2014. Відповідно, ОСОБА_2 скоїв злочин множинності, що входить до сукупності вчиненої протягом іспитового строку, визначеного вироком суду, який врахований під час призначення остаточного покарання за попереднім вироком, після постановлення якого, але до відбуття призначеного ним покарання ОСОБА_2 вчинив інший злочин цієї множинності. З цих мотивів суд вважає достатнім визначити остаточне покарання згідно з ст. 71 КК України за сукупністю з попереднім вироком цього суду від 26.01.2015.

Виявлені у підсудного готівкові грошові кошти передані до каси фінансового підрозділу органу внутрішніх справ відповідно до п.п. 25, 30 Інструкції про порядок вилучення, обліку, зберігання та передачі речових доказів у кримінальних справах, цінностей та іншого майна органами дізнання, досудового слідства і суду, затвердженої спільним наказом ГП, ДПА, МВС, СБ, ДСА і ВС України від 27.08.2010 за № 51/401/649/471/23/125. Встановлено цим вироком суду, що серед цих коштів до злочинної наживи належить банкнота номіналом 20 гривень, використана 27.01.2015 в оперативній закупці, яка підлягає конфіскації в порядку п. 6 ч. 9 ст. 100 КПК України, а інші грошові кошти на суму 197 гривень складають особисту власність винного і підпадають під призначене додаткове покарання, внаслідок чого перераховуються в дохід держави згідно з пп. 4 п. 56 і п. 69 зазначеної Інструкції.

Керуючись ст.ст. 368, 374 КПК України, -

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_2 визнати винуватим за пред'явленим обвинуваченням у вчинені злочину за ч. 2 ст. 307 КК України, призначивши із застосуванням ст. 69 КК України у виді покарання п'ять років позбавлення волі з конфіскацією всього належного йому майна, до якого згідно з ст. 71 КК України частково приєднати не відбуту частину покарання за попереднім вироком Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 26 січня 2015 року, та остаточно призначити ОСОБА_2 за сукупністю вироків п'ять років шість місяців позбавлення волі з конфіскацією всього належного йому майна, обчислюючи початок строку відбування основного покарання з 15 квітня 2015 року.

Речові докази:

передані до камери схову речових доказів Бабушкінського РВ Дніпропетровського МУ ГУМВС України в області за квитанцією № 000188: «опій ацетильований» масою 1,6234, 1,2551, 1,1580 г в трьох медичних шприцах, квитанцію приватбанку; за квитанцією № 000189: змиви з рук на вологій серветці,контрольний зразок вологої серветки, аркуш паперу з контрольним зразком спецзасобу «Промінь-1», - знищити;

мобільний телефон «Самсунг» imei НОМЕР_5, п'ять медичних шприців в заводській упаковці, передані до камери схову речових доказів Бабушкінського РВ Дніпропетровського МУ ГУМВС України в області за квитанцією № 000188, - конфіскувати;

банкноту номіналом 20 гривень, випущену в обіг в серії ПИ під № 8415346, передану за квитанцією № 0138 на зберігання до сектору фінансового забезпечення і бухгалтерського обліку Дніпропетровського МУ ГУМВС України в області, - конфіскувати;

DVD-диск для лазерних систем зчитування з відеозаписом особистого огляду, флеш-носії micro SD 8GB «Adata» № S/N120706684A інв. № 190т, флеш-носії micro SD 8GB «HC» № S/N1245RM4518P інв. № 191т, протоколи допитів свідків, очних ставок та інші документи про зафіксовані процесуальні дії,- зберігати у кримінальній справі.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави на розрахунковий рахунок 31118115700004, відкритий для УДКСУ в Бабушкінському районі м. Дніпропетровська (код ЄДРПОУ 37989274) в ГУДКС України у Дніпропетровській області (МФО 805012), 491 гривень 92 коп. з призначенням платежу: «за послуги НДЕКЦ, висновок експерта № 70/10-154 від 26.01.2015», 491 гривень 92 коп. з призначенням платежу: «за послуги НДЕКЦ, висновок експерта № 70/10-289 від 10.02.2015», 491 гривень 92 коп. з призначенням платежу: «за послуги НДЕКЦ, висновок експерта № 70/10/284 від 11.02.2015», 591 гривень 36 коп. з призначенням платежу: «за послуги НДЕКЦ, висновок експерта № 70/10-332 від 13.02.2015», 1 228 гривень 80 коп. з призначенням платежу: «за послуги НДЕКЦ, висновок експерта № 70/12-407 від 23.02.2015», поклавши процесуальні витрати на рахунок підсудного.

Тримання ОСОБА_2 під вартою продовжити до набрання вироком законної сили, залишивши без змін раніше визначений слідчим суддею розмір застави і пов'язані з нею обов'язки.

Зарахувати у строк остаточного покарання попереднє ув'язнення ОСОБА_2 під вартою з 27 січня до 15 квітня 2015 року за два місяці 19 днів позбавлення волі.

Вирок, за виключенням підстав заперечення обставин, дослідження яких під час судового розгляду визнано недоцільним, підлягає оскарженню до Апеляційного суду Дніпропетровської області шляхом подання через Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська апеляційної скарги протягом 30 днів, починаючи з наступного після його проголошення дня, із плином яких набирає законної сили. Копію вироку вручити підсудному та прокурору негайно.

Головуючий