Постанова № 44105630, 13.05.2015, Святошинський районний суд міста Києва

ун. № 759/4572/15-а

пр. № 2-а/759/184/15

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 травня 2015 року суддя Святошинського районного суд м. Києва Морозов М.О.,розглянувши у порядку скороченого письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_2 до Управління праці та соціального захисту населення Святошинської районної в місті Києві державної адміністрації, Київського міського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат Головного управління соціального захисту населення виконавчий орган Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про зобов'язання перерахувати щорічну допомогу на оздоровлення особі, евакуйованій із зони відчуження у 1986 році, згідно Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок чорнобильської катастрофи», та виплатити недоотриману допомогу,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до Управління праці та соціального захисту населення Святошинської районної у місті Києві державної адміністрації, Київського міського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат Головного управління соціального захисту населення виконавчий орган Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про визнання незаконною відмову у призначенні йому у 2014 р. щорічної допомоги на оздоровлення як особі, віднесеної до категорії 1 осіб, яка постраждала внаслідок чорнобильської катастрофи, та інваліду 11 групи, в розмірі 5 мінімальних заробітних плат згідно зі ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28.02.1991 р. №796-Х11; зобов'язання Управління праці та соціального захисту населення Святошинської районної у місті Києві державної адміністрації провести йому перерахунок шорічної допомоги на оздоровлення за 2014 рік у розмірі 5 мінімальних заробітних плат згідно положень ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» №896-Х11; зобов'язання Київський міський центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат Головного управління соціального захисту населення виконавчий орган Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) здійснити йому виплату перерахованої щорічної допомоги на оздоровлення за 2014 рік у розмірі 5 мінімальних заробітних плат згідно положень ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок чорнобильської катастрофи» №796-Х11, з урахуванням раніше проведених виплат.

При цьому посилається на те, що він перебуває на обліку в Управлінні праці та соціального захисту населення в Святошинському р-ні м. Києва як інвалід 2-ї групи та має посвідчення особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи, категорія 1. Він має право згідно ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» на отримання щорічної допомоги на оздоровлення в розмірі 5 мінімальних заробітних плат, але отримує вказану щорічну допомогу на оздоровлення у розмірі, значно нижчому, ніж передбачено ст.48 вищевказаного Закону, яким встановлено, що розмір мінімальної заробітної плати визначається на момент виплати. Він 01.10.2014 р. звернувся із заявою до Управління праці та соціального захисту населення в Святошинському р-ні м. Києва про призначення йому у 2014 р. щорічної допомоги на оздоровлення в розмірі 5 мінімальних заробітних плат згідно зі ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» №796-Х11 від 28.02.1991 р., але йому було відмовлено у проведенні такого перерахунку листом-відповіддю №6482/35-02/13 від 06.10.2014 р. із посиланням на постанову Кабінету Міністрів України від 12.07.2005 р. №562 «Про щорічну допомогу на оздоровлення громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», що є незаконною позицією, бо по вимогам Конституції України існує пріоритетність законів над підзаконними актами.

Суддя, вивчивши адміністративний позов, письмові заперечення на позов відповідачів, матеріали та обставини справи, прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню з слідуючих підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 є учасником ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, особою, котра постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи, категорія 1, інвалідом другої групи захворювання, пов'язаного з роботами по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС. В 2014 р. йому була нарахована Управлінням праці та соціального захисту населення Святошинської районної в м. Києві державної адміністрації щорічна допомога на оздоровлення в розмірі 120 грн., яка йому була виплачена 24.12.2014 р. Київським міським центром по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат Головного управління соціального захисту населення виконавчий орган Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №562 від 12.07.2005 р. «Про щорічну допомогу на оздоровлення громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». ОСОБА_2 01.10.2014 р. звернувся із заявою до Управління праці та соціального захисту населення в Святошинському р-ні м. Києва про призначення йому у 2014 р. щорічної допомоги на оздоровлення в розмірі 5 мінімальних заробітних плат згідно із ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» №796-Х11 від 28 лютого 1991 року, але відповідач відмовив йому у проведенні такого перерахунку листом від 06.10.2014 р., з посиланням на постанову Кабінету Міністрів України від 12.07.2005 р. №562 «Про щорічну допомогу на оздоровлення громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Згідно ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Згідно ч.3 ст.8 Конституції України норми Конституції України є нормами прямої дії.

Згідно ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їх життя і здоров'я, створення єдиного порядку визначення категорій зон радіоактивно забруднених територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту потерпілого населення визначені та закріплені в Законі України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Нарахування і виплата органами соціального захисту населення позивачу по справі щорічної допомоги на оздоровлення є невідповідними до Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок аварії на ЧАЕС», і дії державних органів не можна вважати правомірними.

Згідно ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» щорічна допомога на оздоровлення інвалідам другої групи та учасникам ліквідації наслідків на ЧАЕС 1 категорії, виплачується в розмірі п'яти мінімальних заробітних плат.

Згідно до абз. 8 п. 4 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 25.01.2012 року № 3-рп/2012 нормативно-правові акти Кабінету Міністрів України, якими регулюються бюджетні відносини, зокрема питання соціального захисту за рахунок коштів Державного бюджету України, є складовою бюджетного законодавства відповідно до пункту 5 частини першої статті 4 Бюджетного кодексу України. Отже, суди загальної юрисдикції України під час вирішення справ щодо соціального захисту прав громадян повинні застосовувати нормативно-правові акти Кабінету Міністрів України, прийняті на підставі і на виконання Бюджетного кодексу України, інших законів України, в тому числі закону про Державний бюджет України на відповідний рік.

Законом України «Про державний бюджет України на 2014 рік» від 16.01.2014 р. в редакції Закону України від 03.08.2014 р. №1622-18, встановлено, що норми і положення статей 20, 21, 22, 23, 30, 31, 37, 39, 48, 50, 51, 52 та 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів, бюджету Пенсійного фонду України та бюджетів інших фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування на 2014 рік. Вказана норма діє з 16.08.2014 року.

Таким чином, з 16.08.2014 року розмір одноразової допомоги на оздоровлення, передбаченої ст. 48 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» обмежується вимогами Закону України «Про державний бюджет України на 2014 рік» в редакції Закону України від 03.08.2014 р. №1622-18.

Застосування відповідачем положень постанови Кабінету Міністрів України від 12 липня 2005 року № 562 при нарахуванні одноразової допомоги на оздоровлення суперечить положенням Закону та не може бути віднесено до реалізації права, визначеного ст. 71 Закону України "Про Державний бюджет України на 2014 рік".

Виходячи з положень ч. 2 ст. 99 КАС України, для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк.

Виплата позивачу щорічної допомоги на оздоровлення за 2014 рік в розмірі 120 грн. проведена 24.12.2014 р., за захистом свого порушеного права позивач звернувся до суду 24.03.2015 року, тобто в межах шестимісячного строку, коли дізнався про порушення своїх законних прав.

Доводи, викладені відповідачами по справі у письмових запереченнях на позов, суд сприймає критично, бо не ґрунтуються на нормах закону, а тому є законні підстави для задоволення позову ОСОБА_2

Згідно ст. 94 КАС України понесені судом витрати по справі слід компенсувати за рахунок держави.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 8, 19, 46 Конституції України, ст.ст. 48, 71 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», ст.ст. 9, 11, 12, 55, 70, 71, 86, 94, 128, 158-163, 183-2 КАС України, суддя

п о с т а н о в и в:

Позов задовольнити.

Визнати незаконною відмову Управління праці та соціального захисту населення Святошинської районної в місті Києві державної адміністрації у призначенні ОСОБА_2 у 2014 році, як особі, котра постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи, категорія 1, інваліду 11 групи, інвалідність якого пов'язана з роботами по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, щорічної допомоги на оздоровлення згідно ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28.02.1991 р. №796-Х11.

Зобов'язати Управління праці та соціального захисту населення Святошинської районної в місті Києві державної адміністрації провести перерахунок ОСОБА_2 щорічної допомоги на оздоровлення за 2014 рік у розмірі, передбаченому ст. 48 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" №796-Х11, - п'ятьох мінімальних заробітних плат, з врахуванням вже нарахованих та виплачених за 2014 рік сум щорічної допомоги в розмірі 120 гривень.

Зобов'язати Київський міський центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат Головного управління соціального захисту населення виконавчий орган Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) виплатити ОСОБА_2 за 2014 рік перераховану щорічну допомогу на оздоровлення у розмірі, передбаченому ст. 48 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" №796-Х11, - п'ятьох мінімальних заробітних плат, з врахуванням вже виплаченої за 2014 рікк щорічної допомоги в розмірі 120 гривень.

Витрати по справі, понесені судом, компенсувати за рахунок Державного бюджету України.

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду через районний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання її копій.

Суддя