Ухвала суду № 44102432, 12.05.2015, Апеляційний суд Київської області

Справа № 355/340/15 Головуючий у І інстанції Лисюк О.Д.Провадження № 22-ц/780/2402/15 Доповідач у 2 інстанції Ігнатченко Н. В.Категорія 22 12.05.2015

УХВАЛА

Іменем України

12 травня 2015 року м. Київ

Колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області в складі:

Головуючого судді : Ігнатченко Н.В.,

суддів : Лащенка В.Д., Поліщука М.А.,

при секретарі : Токар Т.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Апеляційного суду Київської області цивільну справу за апеляційною скаргою релігійної громади парафії на честь Святої Трійці Київської єпархії Української Православної Церкви с. Недра Баришівського району Київської області на ухвалу судді Баришівського міськрайонного суду Київської області від 24 лютого 2015 року у справі за позовом релігійної громади парафії на честь Святої Трійці Київської єпархії Української Православної Церкви с. Недра Баришівського району Київської області до реєстраційної служби Баришівського районного управління юстиції Київської області про встановлення факту розірвання договору оренди земельної ділянки, -

в с т а н о в и л а:

У лютому 2015 року Релігійна громада парафії на честь Святої Трійці Київської єпархії УПЦ с. Недра Баришівського району Київської області звернулися до суду з вказаною заявою, в якій просили встановити факт розірвання договору оренди земельної ділянки, згідно якого Недрянська сільська рада Баришівського району Київської області передала в оренду заявнику земельну ділянку площею 0,5129 га, по вул. Шевченка, 16-д, с. Недра, Баришівського району Київської області.

Ухвалою судді Баришівського міськрайонного суду Київської області від 24 лютого 2015 року відмовлено у відкритті провадження на зв'язку з тим, що спір не підлягає розгляду у порядку цивільного судочинства (п. 1 ч. 2 ст. 122 ЦПК України).

Не погоджуючись із вказаною ухвалою, 3 березня 2015 року заявник подав апеляційну скаргу, в якій просить її скасувати, з мотивів невідповідності висновків суду першої інстанції обставинам справи й порушення норм процесуального права, та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу слід частково задовольнити з наступних підстав.

В ч. 3 ст. 303 ЦПК України визначено, що апеляційний суд не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення (ухвали).

Як вбачається з матеріалів справи, Релігійна громада парафії на честь Святої Трійці Київської єпархії УПЦ с. Недра Баришівського району Київської області в порядку ст.ст. 234, 256, 257 ЦПК України звернулися із заявою про встановлення факту, що має юридичне значення, хоча найменували її позовною заявою, визначивши процесуальний статус сторін як позивач та відповідач.

За правилами ст. 234 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Пленум Верховного Суду України у постанові № 5 від 31 березня 1995 року (зі змінами, внесеними постановою від 25.05.98 р. № 15) «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» звернув увагу судів на те, що в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення;встановлення факту не пов'язується з наступним вирішенням спору про право.

Перелік юридичних фактів, що підлягають встановленню в судовому порядку, наводиться у ст. 256 ЦПК і не є вичерпним. У судовому порядку можуть бути встановлені й інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не передбачено іншого порядку їх встановлення.

Отже, вказана норма передбачає встановлення фактів, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав лише фізичних осіб, а не будь-яких суб'єктів. Тобто, заяви про встановлення фактів, що стосуються прав юридичних осіб, суду не підвідомчі і можуть розглядатися в порядку позовного провадження.

В свою чергу заявник посилається на те, що державна реєстрація розірвання договору оренди земельної ділянки не була проведена відповідальними особами, а тому без встановлення факту цього юридичного факту, реєстраційна служба Баришівського РУЮ за умовами діючого законодавства позбавлена можливості провести державну реєстрацію розірвання договору оренди земельної ділянки, що суттєво впливає на права та інтереси релігійної громади щодо користування земельною ділянкою.

Відповідно до ч. 4 ст. 256 ЦПК України суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо з заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, вбачається спір про право, а якщо спір про право буде виявлений під час розгляду справи - залишає заяву без розгляду.

Постановляючи ухвалу, суддя суду першої інстанції на вказане уваги не звернув, в достатньому обсязі не визначився які правовідносини сторін випливають із заявлених вимог і яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин, та дійшовши висновку про відмову у відкритті провадження з підстав передбачених п. 1 ч. 2 ст. 122 ЦПК України, помилково вважав, що заяву пред'явлено в порядку позовного провадження.

Отже, вирішуючи питання про відкриття провадження, суддя передчасно вважав, що даний спір підлягає розгляду в порядку господарського судочинства, оскільки першочергово не з'ясував характер спірних правовідносин та положення процесуального закону, які їх регулюють. При цьому, помилка у найменуванні заяви, на переконання судової колегії, не має правового значення для вирішення питання щодо відкриття або відмови у відкритті окремого провадження з огляду на те, що вона усувається згідно положень ст. 121 ЦПК України, якими врегульовано аналогічні питання.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 312 ЦПК України розглянувши скаргу на ухвалу суду першої інстанції, апеляційний суд скасовує ухвалу і передає питання на новий розгляд до суду першої інстанції, якщо останній порушив порядок, встановлений для його вирішення.

За таких обставин апеляційна скарга підлягає до часткового задоволенню, а ухвала скасуванню з передачею питання про відкриття провадження у справі до суду першої інстанції, відповідно до вимог ст. 312 ЦПК України, оскільки ухвала постановлена з порушенням вимог процесуального законодавства.

Керуючись ст.ст. 256, 303, 307, 312 - 315, 317 ЦПК України, колегія суддів, -

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу релігійної громади парафії на честь Святої Трійці Київської єпархії Української Православної Церкви с. Недра Баришівського району Київської області задовольнити частково.

Ухвалу судді Баришівського міськрайонного суду Київської області від 24 лютого 2015 року скасувати, питання про відкриття провадження передати на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий

Судді: