Постанова № 44100907, 13.05.2015, Апеляційний суд Волинської області

Справа № 163/2609/14-п Провадження №33/773/119/15 Суддя в 1 інстанції: Гайдук А.Л. Категорія:ч. 1 ст. 483 МК УКраїни Доповідач: Силка Г. І.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 травня 2015 року місто Луцьк

Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ апеляційного суду Волинської області Силка Г.І., при секретарі Гладкому В.В., з участю представника Волинської митниці ДФС - Пікалюка М.С., особи, що притягнута до адміністративної відповідальності - ОСОБА_3, та його представника -ОСОБА_4, розглянувши заяву ОСОБА_3 про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови Любомльського районного суду Волинської області від 02.10.2015 року, якою ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, що проживає по АДРЕСА_1 непрацюючого, визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 483 МК України

В С Т А Н О В И В:

Вказаною постановою ОСОБА_3 визнано винним у вчиненні ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 483 МК України та на нього накладено стягнення у виді штрафу в розмірі 13950 грн. з конфіскацією в дохід держави цигарок без марок акцизного податку України марки «Compliment super slims» в кількості 500 пачок вартістю 4500 грн. марки «Lifa super slims» в кількості 500 пачок, вартістю 4725 грн., марки «MAC Menthol» в кількості 500 пачок, вартістю 4725 грн. та автомобіля марки « Mrsedes -Benz Sprinter» 313 CDI», реєстраційний номер НОМЕР_1, 2005 року випуску, кузов НОМЕР_2, вилучених згідно протоколу та опису затриманих предметів № 0943/20502/2014 від 08.09.2014 року.

Стягнуто з ОСОБА_3 витрати митниці за зберігання товару в розмірі 2494,13 грн., витрати за проведення експертизи в сумі - 942,50 грн. та 36,54 грн. судового збору.

ОСОБА_3 визнано винним в тому, що він 08.09.2014 року близько 12.00 год., слідуючи з України в Республіку Польща, в якості водія автомобіля марки « Mrsedes -Benz Sprinter» 313 CDI» реєстраційний номер НОМЕР_1 по смузі спрощеного митного контролю « зелений коридор», намагався незаконно, з прихованням від митного контролю, перемістити через митний кордон України цигарки без марок акцизного податку України в загальній кількості 1500 пачок цигарок марки «Compliment super slims» в кількості 500 пачок вартістю 4500 грн. марки «Lifa super slims» в кількості 500 пачок, вартістю 4725 грн., марки «MAC Menthol» в кількості 500 пачок, вартістю 4725 грн., а всього цигарок загальною вартістю 13950,00 грн., що знаходились у спеціально виготовлених сховищах ( тайниках), а саме: в ємностях панелі даху транспортного засобу, з викручуванням викруткою саморізів, складових обшивки і теплоізоляторного наповнювача і були виявлені під час митного контролю та поглибленого митного огляду автомобіля за допомогою технічних засобів митного контролю (рентгенівської системи «Rapiscan», набору інструментів, ножа, комплекту телескопічних дзеркал та галагенового ліхтаря), чим вчинив правопорушення, передбачене ч.1 ст. 483 МК України.

Не погоджуючись із даною постановою ОСОБА_3 17 квітня 2015 року подав апеляційну скаргу, в якій посилається на те, що судом безпідставно вилучено у нього автомобіль, оскільки він не піддавав його конструктивним змінам, що свідчить про те, що в автомобілі не було виготовлено тайників чи сховищ, вказує також на незаконність проведення суб'єктом оціночної діяльності експертизи, оскільки останній має право проводити лише оцінку транспортного засобу, а не надавати висновок щодо наявності в ньому спеціальних тайників та їх можливого виготовлення із заподіянням конструктивних змін. Зазначає, що постанову суду він одержав лише 09 квітня 2015 року тому строк на її оскарження пропустив з поважної причини. Просить поновити строк на оскарження постанови Любомльського районного суду від 02.10.2014 року. Постанову суду першої інстанції змінити, виключивши з даної постанови конфіскацію автомобіля, який йому повернути, а також повернути свідоцтво про реєстрацію цього транспортного засобу.

Заслухавши пояснення ОСОБА_3 та його представника ОСОБА_4, які просять поновити строк на апеляційне оскарження постанови Любомльського районного суду від 02.10.2014 року щодо ОСОБА_3, думку представника Волинської митниці ДФС Пікалюка М.С., про пропущення скаржником строку на апеляційне оскарження постанови без поважних причин, перевіривши доводи поважності пропуску строку на апеляційне оскарження, дослідивши матеріали справи в цій частині, приходжу до висновку, що клопотання для поновлення строку на апеляційне оскарження постанови задоволенню не підлягає з таких підстав.

Відповідно до ст. 289 КУпАП скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови. В разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено.

Як видно з матеріалів, в справі є заява ОСОБА_3 від 02.10.2015 року про слухання справи відносно нього у його відсутності, вину визнає та щиро кається ( а.с.47).

В судовому засіданні 02 жовтня 2014 року з'ясовувалася думка осіб щодо можливості слухати справу без правопорушника та прийнято рішення про розгляд справи у його відсутність, що підтверджується протоколом судового засідання ( а.с. 48).

02 жовтня 2014 року судом постановлено рішення про визнання ОСОБА_3 винним у вчиненні ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 483 МК України та відповідно до санкції, передбаченої цією статтею, накладено адміністративне стягнення у виді штрафу 13950 грн., з конфіскацією цигарок і автомобіля. Стягнуто витрати за зберігання товарів, за проведення експертизи та судовий збір ( а.с.49-50).

В матеріалах справи також міститься супровідний лист від 02.10.2015 року за вихідним номером 163/2609/14-п/12019/2014, який свідчить, що ОСОБА_3 була направлена копія постанови за адресою його проживання та в якому вказані розрахункові рахунки для сплати накладеного штрафу і інших платежів ( а.с. 51).

Крім того, є в матеріалах справи і квитанції про сплату ОСОБА_3 10.10.2014 року згідно постанови суду штрафу, який на останнього накладено та інших платежів, що підтверджує те, що апелянт знав про винесення судом постанови від 02.10.2014 року, якою його притягнуто до адміністративної відповідальності та провів сплату коштів відповідно до рішення суду і рахунків вказаних у повідомленні останньому від 02.10.2014 року.

Про сплату в добровільному порядку штрафу та інших стягнень підтверджує і сам ОСОБА_3 в апеляційній скарзі, а в апеляційному суді пояснив, що квитанції про сплату коштів особисто надав суду.

Вищенаведеними доказами спростовуються пояснення ОСОБА_3 про те, що йому не було відомо про прийняте судом рішення до 09.04.2015 року тобто до одержання ним копії постанови.

Доводи правопорушника в апеляційному суді, про надання йому рахунків на сплату штрафу та інших платежів секретарем суду ще до постановлення судового рішення, не відповідає дійсності і спростовується вищенаведеними матеріалами справи в тому числі і постановою від 02.10.2014 року, відповідно до якої ОСОБА_3 було визнано винним у вчиненні правопорушення та накладено на нього штраф в сумі 13950,00 грн. і стягнуто інші платежі (витрати митниці за зберігання товару в розмірі 2494,13 грн., витрати за проведення експертизи в сумі - 942,50 грн. та 36,54 грн. судового збору), які до постановлення судового рішення нікому не були відомі в тому числі і секретарю суду. Про те, що ці пояснення ОСОБА_3 не відповідають дійсності підтверджуються і тим, що він не зміг суду назвати прізвище секретаря чи надати інші докази, на які він посилається.

Тому, враховуючи те, що з часу винесення постанови до моменту подачі апелянтом скарги минуло більше 6 місяців, що є тривалим проміжком часу, а також те що ОСОБА_3 знав, що відносно нього розглядалась справа в суді, та винесено постанову, якою його притягнуто до відповідальності, будь - яких поважних причин пропуску строку на оскарження цього рішення ОСОБА_3 не навів, тому підстав для поновлення скаржнику строку для подачі апеляційної скарги на постанову Любомльського районного суду Волинської області від 02 жовтня 2014 року, апеляційний суд не знаходить.

Посилання скаржника на те, що в матеріалах справи немає повідомлення про вручення йому копії постанови суду не ґрунтується на вимогах закону, оскільки чинним законодавством не передбачено направлення копій судових рішень з повідомленням про їх вручення.

Враховуючи те, що ОСОБА_3 не надав доказів поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження, апеляційна скарга на постанову Любомльського районного суду Волинської області від 02.10.2014 року не підлягає до розгляду і її слід повернути останньому.

Керуючись ст. ст. 289, КУпАП, ч. 5 ст. 529 МК України

П О С Т А Н О В И В:

ОСОБА_3 в поновленні строку на апеляційне оскарження постанови Любомльського районного суду Волинської області від 02 жовтня 2014 року відмовити та повернути йому апеляційну скаргу.

Постанова є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя: