Рішення № 44100205, 07.05.2015, Переяславський міськрайонний суд Київської області (до 25.04.2025 - Переяслав-Хмельницький міськрайонний суд Київської області)

Справа № 1019/1157/12

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 травня 2015 року Переяслав-Хмельницький міськрайонний суд

Київської області в складі:

головуючого судді Овдієнко К.М.

секретаря Домантович О.П.

з участю: позивача ОСОБА_1,представника позивача ОСОБА_2, представника відповідача Петруні А.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Переяславі-Хмельницькому

справу за позовом ОСОБА_1 до Національного історико-етнографічного заповідника "Переяслав", третя особа ДОВГОШИЯ Павло Олександрович, про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу ,-

встановив:

ОСОБА_1, з урахуванням неодноразово уточнених та збільшених позовних вимог, просить:

стягнути НІЕЗ «Переяслав» на її користь 230218 грн. 27 коп. заробітної плати за весь час вимушеного прогулу - 21.04.2011 року до 27.08.2014 року, визначеної без утримання прибуткового податку та інших обов»язкових платежів, запроваджених станом на 01.09.2013;

зобов»язати генерального директора НІЕЗ «Переяслав» Довгошию П.О. відшкодувати закладу у повному обсязі шкоду, заподіяну оплатою вимушеного прогулу ОСОБА_1 у зв»язку з її незаконним звільненням;

зобов»язати НІЕЗ «Переяслав» провести розрахунки з Пенсійним фондом України, оплативши помісячні страхові внески з суми середньої заробітної плати за період вимушеного прогулу з 21 квітня 2011 року по 27 серпня 2013 року з відображенням цього у місячній звітності Пенсійного фонду України відповідно до вимог ст. 21 Закону України «Про загальнообов»язкове державне пенсійне страхування» від 09 липня 2003 року № 1058-1У;

стягнути з НІЕЗ «Переяслав» суму компенсації втрати частини заробітної плати за вимушений прогул з 21.04.2011 по 27.08.2013 у зв»язку з порушенням строків її виплати як складову належної їй заробітної плати, зобов»язавши відповідача її нарахувати, починаючи з 28.08.2013 по день фактичного розрахунку з нею;

стягнути з відповідача на її користь моральну шкоду в розмірі 70000 грн.

В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що з 21.07.2010 по 20.04.2011 вона працювала у відповідача на посаді старшого інспектора з кадрів, а з 21.04.2011 була звільнена з роботи наказом генерального директора НІЕЗ «Переяслав» № 44-ОС від 20.04.2011. Рішенням Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду від 27.08.2013 звільнення визнане незаконним і її поновлено на роботі. Однак, в частині стягнення компенсації за вимушений прогул, судове рішення скасоване і справа в цій частині направлена на новий судовий розгляд. При визначенні суми компенсації позивачка виходила з нарахованої їй заробітної плати за січень та лютий 2011 року з усіма її складовими, відкоригованої на коефіцієнт підвищення посадового окладу старшого інспектора з кадрів з 1778 грн. на момент звільнення до 2470 грн. станом на 01.08.2014 року. Під час проведення обрахунку позивачка виходила із кількості календарних днів за весь період вимушеного прогулу. За період хвороби під час вимушеного прогулу з 03.10.2011 по 11.11.2011(40 днів) та з 04.03.2013 по 20.03.2013 (17 днів) обрахунок середньої заробітної плати позивачка провела з розрахунку середньоденного заробітку 246,36 грн., відкоригованого на коефіцієнт 1,39 та визначила його у розмірі 342,44 грн. Суму, що підлягає до сплати за цей період вона визначила у розмірі 19519 грн. 10 коп.

В судовому засіданні позивачка та її представник ОСОБА_2 уточнені вимоги підтримали.

Представники відповідача Панченко Т.А., Кожуховський О.В., Петруня А.П. заперечують проти задоволення позову в частині стягнення суми компенсації втрати частини заробітної плати за вимушений прогул у зв»язку з порушенням строків її виплати та стягнення моральної шкоди. Позовні вимоги в частині стягнення компенсації за вимушений прогул визнали частково - у розмірі 65109, 51 грн. (по нарахування) або ж у розмірі 52374 грн. після відрахування податків і зборів, в тому числі і військового податку.

При визначенні суми компенсації відповідач виходив із заробітної плати позивачки ОСОБА_1 за лютий, в якому вона відпрацювала 20 робочих днів, та березень 2011 року, в якому позивачкою фактично відпрацьовано 4 робочих дні. До розрахунку відповідачем не бралися: отримана працівником в лютому 2011 року премія до Міжнародного жіночого дня у розмірі 250 грн., доплата в розмірі 50% посадового окладу за ведення обліку військовозобов»язаних згідно з наказом № 145-ОС від 05.08.10, яка скасована з 01.03.2011, та надбавка в розмірі 50% посадового окладу за складність і напруженість в роботі згідно з наказом № 147-ОС від 05.08.10, яка скасована з 01.04.2011.

Визначена із вказаних виплат середньоденна заробітна плата відкоригована на коефіцієнт підвищення заробітної плати (з 1778 до 2470). Розмір компенсації визначено за період з 21.04.2011 року по 27.08.2013 року, виходячи з кількості робочих днів за цей період. Із вказаної суми відповідачем вирахувана сума середнього заробітку за один місяць, яка була виплачена позивачці за попереднім рішенням суду у зв»язку з негайним виконанням судового рішення в цій частині, - у розмірі 2913,78 грн., та компенсація за невикористану відпустку тривалість 22 календарні дні в загальному розмірі 3251,89 грн.

Право позивачки на отримання компенсації втрати частини заробітної плати за вимушений прогул з 21.04.2011 по 27.08.2013 у зв»язку з порушенням строків її виплати відповідач заперечує, посилаючись на те, що коригування заробітної плати на коефіцієнт збільшення і є компенсацією втрати її частини.

Після проведення комісійної судово-економічної експертизи представник відповідача Петруня А.П. визнала позов в цій частині у розмірі, визначеному експертами - 137299 грн. 30 коп.

З письмових доказів, які маються в матеріалах справи встановлено такі обставини.

Наказом генерального директора НІЕЗ «Переяслав» Довгошиї П.О. № 124-ОС від 21 липня 2010 року ОСОБА_1 була призначена на посаду старшого інспектора з кадрів з посадовим окладом згідно штатного розпису.

(т.1 а.с. 3)

Згідно з наказом генерального директора НІЕЗ «Переяслав» Довгошиї П.О. № 145-ОС від 05 серпня 2010 року ОСОБА_1 з 01 серпня 2010 року встановлена доплата за ведення обліку військовозобов»язаних і призовників у розмірі 50% посадового окладу.

(т.4 а.с.78)

Згідно з наказом генерального директора НІЕЗ «Переяслав» Довгошиї П.О. № 147-ОС від 05 серпня 2010 року ОСОБА_1 з 01 серпня 2010 року встановлена надбавка у розмірі 50% посадового окладу за складність, напруженість у роботі.

(т.4 а.с.79)

Наказом генерального директора НІЕЗ «Переяслав» Довгошиї П.О. № 20-ОС від 09 березня 2011 року «Про впорядкування умов оплати праці» відмінено з 01.03.2011 дію наказу № 145-ОС від 05.08.2010 стосовно встановлення ОСОБА_1 доплати у розмірі 50% посадового окладу, як відповідальній за ведення обліку військовозобов»язаних і призовників, а з 01.04.2011 відмінено дію наказу № 147-ОС від 05.08.2010 стосовно встановлення ОСОБА_1 доплати у розмірі 50% посадового окладу за складність, напруженість в роботі.

(т.4 а.с.80)

Наказом генерального директора НІЕЗ «Переяслав» Довгошиї П.О. № 44-ОС від 20 квітня 2011 року ОСОБА_1 була звільнена з посади старшого інспектора з кадрів згідно з п.4 ст. 40 КЗпП України за прогули, вчинені 10,11 березня 2011 року, тобто відсутність на роботі без поважних причин у зв'язку з самовільним використанням днів щорічної відпуски за відсутності на це згоди і дозволу керівництва.

(т.1 а.с. 4)

Рішенням Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду від 27 серпня 2013 року частково задоволено позов ОСОБА_1: визнано незаконним та скасовано наказ генерального директора НІЕЗ «Переяслав» № 44-ОС від 20 квітня 2011 року про звільнення з роботи ОСОБА_1; поновлено її на посаді старшого інспектора з кадрів НІЕЗ «Переяслав» із 21 квітня 2011 року; стягнуто з НІЕЗ «Переяслав» на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 21 квітня 2011 року до 27 серпня 2013 року включно в сумі 178628 грн. 75 коп.,15000 грн. моральної шкоди та судові витрати у розмірі 1089 грн.

Допущено негайне виконання рішення в частині поновлення ОСОБА_1 на роботі та стягнення на її користь середнього заробітку за місяць у сумі 2913 грн.78 коп.

Додатковим рішенням Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду від 15 листопада 2013 року зобов»язано генерального директора НІЕЗ «Переяслав» Довгошию П.О. відшкодувати закладу у повному обсязі шкоду, заподіяну оплатою вимушеного прогулу ОСОБА_1 у зв»язку з її незаконним звільненням.

Змінено редакцію абз.4 рішення від 27 серпня 2013 року та викладено його наступним чином: «Стягнути з НІЕЗ «Переяслав» на користь ОСОБА_1 середній заробіток за весь час вимушеного прогулу в сумі 230218 грн.27 коп. без утримання податку та інших обов»язкових платежів за період з 21 квітня 2011 року до 27 серпня 2013 року включно».

Ухвалою апеляційного суду Київської області від 3 квітня 2014 року рішення Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду від 27 серпня 2013 року залишене без змін.

Рішенням апеляційного суду Київської області від 3 квітня 2014 року додаткове рішення Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду від 15 листопада 2013 року скасоване в частині стягнення з НІЕЗ «Переяслав» на користь ОСОБА_1 середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу в сумі 230218 грн.27 коп. У іншій частині додаткове рішення залишено без змін.

Ухвалою колегії суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16 липня 2014 року, який розглянув касаційну скаргу НІЕЗ «Переяслав» на зазначені вище судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій, касаційна скарга задоволена частково.

Рішення Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду від 27 серпня 2013 року та ухвалу апеляційного суду Київської області від 3 квітня 2014 року скасовані в частині стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Додаткове рішення Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду від 15 листопада 2013 року та рішення апеляційного суду Київської області від 3 квітня 2014 року скасовані.

Справа за позовом ОСОБА_1 до НІЕЗ «Переяслав», третя особа Довгошия П.О., у вказаних вище частинах передана на розгляд суду першої інстанції. В іншій частині рішення Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду від 27 серпня 2013 року та ухвалу апеляційного суду Київської області від 3 квітня 2014 року залишено без змін.

(т.3 а.с.217-220)

Згідно з наказом в.о. генерального директора НІЕЗ «Переяслав» № 125-ОС від 27 серпня 2014 року ОСОБА_1 поновлена на посаді старшого інспектора з кадрів з 21 квітня 2011 року.

(т. 4 а.с. 84)

Згідно з наданими відповідачем довідками про середній заробіток ОСОБА_1 № 29 від 28.04.2011, № 60 від 27.08.2013, № 416 від 02.10.2014, копіями розрахункових листів позивачки їй нарахована заробітна плата в розмірі: лютий 2011 р. - 3556 грн.; березень 2011 р. - 484,91 грн.

( т.1 а.с.8, 12; т.2 а.с.101,106; т.4 а.с.129,130,136)

За висновком комплексної судово-економічної експертизи № 14956/14957/14-45 від 12.02.2015 розмір середньоденної заробітної плати ОСОБА_1 для нарахування компенсації за вимушений прогул у зв»язку з незаконним звільненням підтверджено в розмірі 168,37 грн. Розмір відкоригованої середньоденної зарплати з урахуванням підвищення посадового окладу з часу звільнення по 01.08.2013 - 233,90 грн. Розмір середньої заробітної плати ОСОБА_1 за час вимушеного прогулу з 21.03.2011 по 27.08.2013 визначено в сумі 137299,30 грн.

(т.5 а.с.1-12)

Правовідносини, які виникли між сторонами, регулюються ст.235 КЗпП України, Законами України «Про оплату праці», «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв»язку з порушенням строків їх виплати», Порядком обчислення середньої заробітної плати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 р. № 100 (далі Порядок).

Відповідно до ч.2 ст. 235 КЗпП України при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу, але не більше як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року, не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.

Відповідно до п.1 Порядку він застосовується у випадку обчислення середньої заробітної плати за вимушений прогул.

Згідно з п.2 Порядку у разі обчислення середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за два останні календарні місяці роботи, що передували події, з якою пов»язана відповідна виплата, тобто дню звільнення з роботи. Працівникам, які пропрацювали на підприємстві, в установі, організації менше двох календарних місяців, середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за фактично відпрацьований час. Якщо протягом останніх двох календарних місяців працівник не працював, середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за попередні два місяці роботи.

Отже, при обчисленні середньої заробітної плати ОСОБА_1 її належить обчислювати виходячи з виплат за лютий і березень 2011 року. Наполягання позивачки на обчисленні середнього заробіткк за січень і лютий не базується на вимогах чинного законодавства.

Згідно з п.3 Порядку при обчисленні середньої заробітної плати у всіх випадках її збереження включаються: основна заробітна плата; доплати і надбавки (за надурочну роботу та роботу в нічний час; суміщення професій і посад; розширення зон обслуговування або виконання підвищених обсягів робіт робітниками-почасовиками; високі досягнення в праці (високу професійну майстерність); умови праці; інтенсивність праці; керівництво бригадою, вислугу років та інші); виробничі премії та премії за економію конкретних видів палива, електроенергії і теплової енергії; винагорода за підсумками річної роботи та вислугу років тощо. Премії включаються в заробіток того місяця, на який вони припадають згідно з розрахунковою відомістю на заробітну плату. Премії, які виплачуються за квартал і більш тривалий проміжок часу, при обчисленні середньої заробітної плати за останні два календарні місяці, включаються в заробіток в частині, що відповідає кількості місяців у розрахунковому періоді. У разі коли число робочих днів у розрахунковому періоді відпрацьовано не повністю, премії, винагороди та інші заохочувальні виплати під час обчислення середньої заробітної плати за останні два календарні місяці враховуються пропорційно часу, відпрацьованому в розрахунковому періоді.

Одноразові виплати (компенсація за невикористану відпустку, матеріальна допомога, допомога працівникам, які виходять на пенсію, вихідна допомога тощо), згідно з п.п.б) п.4 Порядку, не враховуються при обчисленні середньої заробітної плати у всіх випадках її збереження згідно з чинним законодавством.

Згідно з наявними в матеріалах справи письмовими доказами, сума нарахованої заробітної плати за лютий 2011р. становить 3806,00 грн. та складається з: окладу в розмірі 1778,00 грн.; доплати за ведення обліку військовозобов'язаних (50% окладу) в розмірі 889,00грн.; надбавки за складність, напруженість в роботі (50% окладу) в розмірі 889,00 грн.; премії в розмірі 250,00 грн. на честь знаменних дат і свят згідно з колективним договором НІЕЗ «Переяслав» та копією наказу № 13-ОС від 24.02.2011р.

Відповідно до Інструкції зі статистики заробітної плати, затвердженої наказом Державного комітету статистики України від 13.01.2004р. №5, премії до свят є одноразовими заохоченнями, не пов'язаними з конкретними результатами праці.

Таким чином, сума нарахованої заробітної плати в лютому 2011року становить 3556,00 грн.(без урахування премії в сумі 250,00 грн., яка є одноразовою виплатою).

Наказом № 20-ОС від 09 березня 2011р. «Про впорядкування умов оплати праці» доплата за ведення обліку військовозобов'язаних в розмірі 50% посадового окладу старшому інспектору з кадрів ОСОБА_1 була відмінена з 01.03.2011.

Сума нарахованої заробітної плати за березень 2011р. становить 484,91 грн. і підтверджується копією розрахункового листа ОСОБА_1 за березень 2011року.

Згідно з п.8 Порядку нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період.

Оскільки для обрахування середнього зарпобітку за час вимушеного прогулу чинним законодавством не передбачене проведення розрахунку виходячи з календарних днів, розрахунок слід проводити з кількості робочих днів в цьому переіоді.

Враховуючи, що робочий тиждень позивачки п»ятиденний з вихідними днями в суботу та неділю, святкові дня визначаються за календарем, кількість фактично відпрацьованих нею робочих днів становить: у лютому 2011 року - 20; у березня 2011 року - 4.

Середньодення заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі дні на число відпрацьованих робочих днів і становить 168,37 грн. ( 3556,00+484,91) : 24).

Відповідно до п.10 Порядку у випадках підвищення тарифних ставок і посадових окладів на підприємстві, в установі, організації відповідно до актів законодавства, а також за рішеннями, передбаченими в колективних договорах (угодах), як у розрахунковому періоді, так і в періоді, протягом якого за працівником зберігається середній заробіток, заробітна плата, включаючи премії та інші виплати, що враховуються при обчисленні середньої заробітної плати, за проміжок часу до підвищення, коригуються на коефіцієнт їх підвищення.

Виходячи з наявних у справі письмових доказів, згідно з якимим посадовий оклад старшого інспектора з кадрів з 01.01.2013 по 01.08.2014 збільшився до 2470 грн., а також враховуючи, що з 01.03.2011 ОСОБА_1 відмінена доплата за ведення військового обліку, а з 01.04.2011 - також надбавка за складність, напруженість в роботі, коефіцієнт підвищення (коригування) розраховується за проміжок часу вимушеного прогулу з 21.04.2011 по 27.08.2013 та визначається шляхом ділення окладу, який встановлений працівникові після підвищення (серпень 2013) на оклад, який був у працівника на час звільнення (квітень 2011), а саме: 2470,00:1778,00 = 1,3892.

Середньоденна заробітна плата з урахуванням коефіцієнту коригування становить 233,90 грн. (168,37х1,3892).

Листами Міністерства праці та соціальної політики України від 25.05.2010 № 9111/0/14-10/13, від 23.08.2011 № 8515/0/14-11/13, від 21.08.2012 № 9050/0/14-12/13 визначена кількість робочих днів в кожному з місяців відповідного року.

На підставі зазначених листів судом визначена кількість робочих днів за період з 21.04.2011 по 27.08.2013 - 587 днів. (2011- 175; 2012-251; 2013-161).

Виходячи із зазначеного, розмір середньої заробітної плати ОСОБА_1 за час вимушеного прогулу за період з 21.04.2011 по 27.08.2013 становить 137299,30 грн ( 233,90х587).

Судом встановлено, що розгляд заяви позивачки про поновлення її на роботі тривав більше одного року не з її вини, тому виплата середнього заробітку проводиться за весь час вимушеного прогулу.

Сторонами визнано, що за рішенням суду від 27.08.2013 ОСОБА_1 виплачено середньомісячний заробіток за одни місяць в розмірі 2913,72 грн. (в частині допущення рішення суду до негайного виконання).

На вказанану суму має бути зменшена нарахована їй сума середнього заробітку за цим рішенням ( 137299,30 - 2913,72).

Розмір нарахованого ОСОБА_1 середнього заробітку за час вимушеного прогулу, що підлягає стягненню з відповідача, становить 134385,52 грн.

Компенсацію за дні невикористаної відпустки суд не виключає з розрахунку середнього заробітку за час вимушеного прогулу, оскільки ОСОБА_1 поновлена на роботі та використовує невикористані нею відпустки згідно з чинним законодавством. При наданні відпусток і мають робитися вказані перерахунки.

Таким чином суд дійшов висновку про часткове задоволення вимог позивачки в частині стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Згідно зі ст.34 Закону України «Про оплату праці» компенсація працівникам втрати частини заробітної плати у зв'язку із порушенням строків її виплати провадиться відповідно до індексу зростання цін на споживчі товари і тарифів та послуги у порядку, встановленому чинним законодавством.

Відповідно до статей 1,2 Закону України «Про порядок компенсації громадянам втрати частини доходів у зв»язку з порушенням строків їх виплати» підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи). Компенсація провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом. Під доходами у цьому Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру: пенсії; соціальні виплати; стипендії; заробітна плата (грошове забезпечення) та інші.

Суд дійшов до переконання, що при оплаті вимушеного прогулу зазначені вище положення чинного законодавства не можуть застосовуватися, з огляду на те, що п.10 Порядку обчислення середньої заробітної плати встановлений особливий порядок коригування знеціненої суми компенсації вимушеного прогулу, який і має застосовуватися.

Тому вимоги позивачки про стягнення з відповідача суми компенсації втрати частини заробітної плати за вимушений прогул у зв»язку з порушенням строків її виплати починаючи з 28.08.2013 по день фактичного розрахунку задоволенню не підлягає.

Позивачка поставила вимогу зобов»язати НІЕЗ «Переяслав» провести розрахунки з Пенсійним фондом України, оплативши помісячні страхові внески з суми середньої заробітної плати за період вимушеного прогулу з 21 квітня 2011 року по 27 серпня 2013 року з відображенням цього у місячній звітності Пенсійного фонду України відповідно до вимог ст. 21 Закону України «Про загальнообов»язкове державне пенсійне страхування» від 09 липня 2003 року № 1058-1У.

Відповідно до ч.1 ст.3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Проведення зазначених розрахунків і перерахувань є обов»язком підприємства, установи, організації, які вони зобов»язані виконати перед виплатою працівникові коштів.

На час розгляду справи в суді немає підстав вважати, що вказаний обов»язок позивачем буде порушений в майбутньому і таким чином будуть порушені права позивача. Тому дана вимога задоволенню не підлягає.

Окрім цього, ОСОБА_1 просить суд зобов»язати Довгошию П.О. (колишнього генерального директора) відшкодувати НІЕЗ «Переяслав» у повному обсязі шкоду, заподіяну оплатою їй вимушеного прогулу у зв»язку з незаконним звільненням.

У ході розгляду справи встановлено, що Довгошия П.О. є третьою особою, а не відповідачем у справі, його процесуальний статус протягом розгляду справи не змінювався. Відповідач НІЕЗ «Переяслав» не уповноважував ОСОБА_1 звертатися до суду з позовом про стягнення з Довгошиї П.О. на його користь шкоди, заподіяної оплатою вимушеного прогулу позивачки. Права останньої не будуть порушеними у разі стягнення на її користь середнього заробітку за час вимушеного прогулу з НІЕЗ «Переяслав», а не з Довгошиї П.О.

На ці обставини звернула увагу судів першої та апеляційної інстанції колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ в ухвалі від 16 липня 2014 року.

Ухваленим в даній справі рішенням Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду від 27.08.2013, яке набрало законної сили, стягнуто з відповідача на користь ОСОБА_1 моральну шкоду, заподіяну їй незаконним звільненням відповідачем та порушенням в результаті цього її трудових прав. Суди апеляційної та касаційної інстанції погодилися з визначеним судом першої інстанції розміром грошового відшкодування моральної шкоди. За таких обставин вимоги ОСОБА_1 про стягнення з відповідача на її користь моральної шкоди у збільшеному розмірі - 70000 грн. не можуть бути задоволені.

За таких обставин суд дійшов до висновку про часткове задоволення позовних вимог.

Приймаючи до уваги часткове задоволення позову, понесені позивачем судові витрати на проведення судово-економічної експертизи в розмірі 3330 грн. розподіляються між сторонами порівну.

На підставі ст.235 КЗпП України, Законів України «Про оплату праці», «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв»язку з порушенням строків їх виплати», Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 р. № 100, керуючись ст.ст. 10,60, 212,213,214,367 ЦПК України, суд

вирішив:

Позов ОСОБА_1 до Національного історико-етнографічного заповідника "Переяслав", третя особа ДОВГОШИЯ Павло Олександрович, про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу задовольнити частково.

Стягнути з Національного історико-етнографічного заповідника "Переяслав" на користь ОСОБА_1 середній заробіток за вимушений прогул за період з 21 квітня 2011 року до 27 серпня 2014 року у розмірі 134385 (сто тридцять чотири тисячі триста вісімдесят п»ять) грн. 52 коп., визначений без утримання прибуткового податку та інших обов»язкових платежів.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути з Національного історико-етнографічного заповідника "Переяслав" на користь ОСОБА_1 судові витрати в розмірі 1665 (одна тисяча шістсот шістдесят п»ять) грн.

В частині стягнення середнього заробітку за один місяць рішення підлягає негайному виконанню.

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Київської області через Переяслав-Хмельницький міськрайонний суд протягом десяти днів з дня його проголошення, а особою, яка не була присутня в судовому засіданні - протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційну скаргу не було подано в установлений строк.

У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Повний текст рішення виготовлено 12.05.2015.

Головуючий суддя