Постанова № 44098999, 11.03.2015, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

11 березня 2015 року № 826/1321/15

О 14 годині 04 хвилини Окружний адміністративний суд міста Києва за адресою: м. Київ, вул. Велика Васильківська, 81-а у складі головуючого Бояринцевої М. А. при секретарі судового засідання Голубничій О.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу,

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Спеціальна науково-реставраційна проектно-будівельно-виробнича майстерня "Україна-реставрація" до Державної податкової інспекції у Подільському районі ГУ ДФС у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Спеціальна науково-реставраційна проектно-будівельно-виробнича майстерня "Україна-реставрація" звернулося до суду з позовом про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Подільському районі Головного управління ДФС у м. Києві від 17 листопада 2014 року № 0019191501.

Позовні вимоги мотивовано тим, що державною податковою інспекцією у Подільському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві на підставі хибних висновків акту камеральної перевірки від 20.10.2014 № 5953/26-56-15-01-38/35962266 необґрунтовано прийняте податкове повідомлення-рішення від 17.11.2014 №0019191501. Наявність технічної помилки в заповненні податкової декларації з податку на додану вартість за серпень 2014 року ніяким чином не впливає на розрахунки із бюджетом або на визначення від'ємного значення.

Відповідач проти позову заперечив із посиланням на порушення позивачем вимоги ч 201.10 ст. 201 розділу V ПК України Податкового кодексу України з огляду на те, що позивачем згідно поданої декларації з ПДВ за серпень 2014 р., реєстру отриманих та виданих податкових накладних за серпень 2014 та даних інформаційного ресурсу АІС "Архів електронної звітності" включено до складу податкового кредиту накладну № 6 від 27.08.2014 року та накладну № 1 від 26.08.2014, які не були зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

Державною податковою інспекцією у Подільському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві проведено камеральну перевірку даних, задекларованих товариством з обмеженою відповідальністю "Спеціальна науково-реставраційна проектно-будівельно-виробнича майстерня "Україна-реставрація" у податковій звітності з податку на додану вартість за серпень 2014 року.

Перевіркою встановлено порушення товариством з обмеженою відповідальністю "Спеціальна науково-реставраційна проектно-будівельно-виробнича майстерня "Україна-реставрація" пункту 201.10 статті 201 розділу V Податкового кодексу України.

За наслідками камеральної перевірки державною податковою інспекцією у Подільському районі головного управління Міндоходів у місті Києві складено акт від 20.10.2014 № 5953/26-56-15-01-38/35962266, який надісланий на адресу товариства з обмеженою відповідальністю "Спеціальна науково-реставраційна проектно-будівельно-виробнича майстерня "Україна-реставрація" 22.10.2014 та вручений представникові товариства 04.10.2014, про що свідчать матеріали справи, зокрема, рекомендоване повідомлення поштового відправлення. Однак у судовому засіданні позивач стверджував, що не отримував акт камеральної перевірки від 20.10.2014 р.

На підставі акту податковим повідомленням-рішенням державної податкової інспекції у Подільському районі головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві від 17.11.2014 №00191915011 товариству з обмеженою відповідальністю "Спеціальна науково-реставраційна проектно-будівельно-виробнича майстерня "Україна-реставрація" збільшено суму грошового зобов'язання податку на додану вартість за серпень 2014 року на суму 80208,34 грн., з якої: за основним платежем - 64 166 грн. 67 коп., за штрафними (фінансовими) санкціями - 16 041 грн. 67 коп. за платежем: податок на додану вартість, код платежу: 14010100.

Не погоджуючись з даним податковим-повідомленням рішенням позивач у 10 - денний строк 04.12.2014 року направив на адресу Державної податкової інспекції у Подільському районі Головного управління ДФС у м. Києві скаргу на податкове-повідомлення рішення №0019191501 від 17.11.2014 р., на що отримав відповідь , що скаргу позивача залишено без розгляду у зв'язку з пропущенням строку.

Згідно підпункту 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків, та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій).

Відповідно до пункту 86.2 статті 86 Податкового кодексу України за результатами камеральної перевірки у разі встановлення порушень складається акт у двох примірниках, який підписується посадовими особами такого органу, які проводили перевірку, і після реєстрації у контролюючому органі вручається або надсилається для підписання протягом трьох робочих днів платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.

Пунктом 200.1 статті 200 Податкового кодексу України встановлено, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Згідно пункту 200.2. статті 200 Податкового кодексу України при позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.

Як вбачається з матеріалів справи, та пояснень представника товариства з обмеженою відповідальністю "Спеціальна науково-реставраційна проектно-будівельно-виробнича майстерня "Україна-реставрація", позивачем при формуванні Реєстру виданих та отриманих податкових накладних за серпень 2014 року до розділу "Отримані податкові накладні" помилково були внесені реквізити інших накладних.

При цьому, в жовтні позивачем було виявлено технічну помилку, у зв'язку з чим в Реєстрі виданих та отриманих податкових накладних за жовтень 2014 року відкореговано суми за податковими накладними № 1, № 6, і № 8 та включено податкові накладні № 20, № 21, № 22, № 23, № 24, № 25, № 26, № 27, № 28, № 29, № 30.

Оскаржуване податкове повідомлення-рішення винесено відповідачем 17.11.2014, отже уточнення були подані платником податків до застосування відповідачем по факту порушення відповідної відповідальності.

Разом з тим, аналізуючи міри відповідальності, застосованої контролюючим органом до позивача на предмет її відповідності приписам Податкового кодексу України, суд наголошує на наступному.

Слід зазначити, що наявність у товариства з обмеженою відповідальністю "Спеціальна науково-реставраційна проектно-будівельно-виробнича майстерня "Україна-реставрація" податкового кредиту, фактично контролюючим органом не заперечується, проте через допущення в податковій декларації із податку на додану вартість за серпень 2014 року технічної помилки (вказані не вірні податкові накладні), контролюючий орган фактично позбавляє платника податків на фактичне нарахування податкового кредиту.

Відповідно до пункту 198.3 статті 198 право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Суд погоджується із доводами позивача, що відповідна помилка при заповненні податкової звітності не вплинула на розрахунки із бюджетом або на визначення розміру від'ємного значення. Зворотного відповідачем, як суб'єктом владних повноважень суду не доведено.

Слід зазначити, що завданням контролюючого органу у разі визначення платнику податків грошових зобов'язань за результатами перевірки податкової звітності, складеної з методологічними помилками, є з'ясування економічної суті господарських операцій та визначення податкових зобов'язань як у бік їх збільшення, так і у бік їх зменшення (пункт 54.3 статті 54 Податкового кодексу України).

У свою чергу, недотримання порядку заповнення податкових декларацій має наслідком накладення штрафних (фінансових) санкцій за таке порушення.

Так, відповідальність за вказане правопорушення застосовується відповідно до приписів статті 120 Податкового кодексу України за загальними правилами, визначеними главою 11 цього Кодексу.

Враховуючи, що відповідачем застосована до позивача відповідальність, яка не передбачена приписами Податкового кодексу України за відповідне порушення, податкове повідомлення-рішення державної податкової інспекції у Подільському районі головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві від 17.11.2014 №0019191501 є протиправним та підлягає скасуванню.

Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України, доказів, наявних в матеріалах справи, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до частин першої та другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

За таких обставин суд приходить до висновку про обґрунтованість позовної заяви, а тому позов визнається таким, що підлягає задоволенню.

Відповідно до частини першої 1 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Керуючись статтями 69, 70, 71 та 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

П О С Т А Н О В И В:

1.Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Спеціальна науково-реставраційна проектно-будівельно-виробнича майстерня "Україна-реставрація" задовольнити повністю.

2. Скасувати податкове повідомлення-рішення від 17 листопада 2014 року № 0019191501 Денржавної податкової інспекції у Подільському районі Головного управління ДФС у м. Києві.

3. Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Спеціальна науково-реставраційна проектно-будівельно-виробнича майстерня "Україна-реставрація" (04071, м. Київ, провулок Ярославський, 7/9, код ЄДРПОУ 35962266) судовий збір у розмірі 187 (сто вісімдесят сім) грн. 82 коп. за рахунок Державного бюджету України.

Постанова набирає законної сили в порядку передбаченому ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства та може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Суддя М.А. Бояринцева

Повний текст постанови складено 31.03.2015.