Постанова № 44098564, 28.04.2015, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"28" квітня 2015 р. Справа№ 910/15006/14

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Корсакової Г.В.

суддів: Хрипуна О.О.

Баранця О.М.

при секретарі судового засідання - Атарщіковій А.М.

за участю представників сторін:

від позивача: Самокшина В.Ю. - за довіреністю

від відповідача-1: не з'явився

від відповідача-2: не з'явився

від відповідача-3: не з'явився

розглянувши апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Бетон Нова» на рішення господарського суду міста Києва від 10.09.2014 (дата підписання 11.09.2014)

по справі №910/15006/14 (суддя Сташків Р.Б.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Райффайзен Лізинг Аваль»

до: 1) Приватного акціонерного товариства «Бетон Нова»;

2) Товариства з обмеженою відповідальністю «Централь-Строй»;

3) Товариства з обмеженою відповідальністю «УкрБус»

про стягнення 183 438,37 грн.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Райффайзен Лізинг Аваль» звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до Приватного акціонерного товариства «Бетон Нова», Товариства з обмеженою відповідальністю «Централь-Строй» та Товариства з обмеженою відповідальністю «УкрБус» про стягнення солідарно з відповідачів 183 438,37 грн.

Рішенням господарського суду міста Києва від 10.09.2014 позов задоволено; стягнуто солідарно з Приватного акціонерного товариства «Бетон Нова», Товариства з обмеженою відповідальністю «Централь-Строй», Товариства з обмеженою відповідальністю «УкрБус» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Райффайзен Лізинг Аваль» 51743,62 грн. заборгованості, а також 1034,87 грн. судового збору; стягнуто солідарно з Приватного акціонерного товариства «Бетон Нова», Товариства з обмеженою відповідальністю «Централь-Строй» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Райффайзен Лізинг Аваль» 131694,75 грн. заборгованості, а також 2633,90 грн. судового збору; припинено провадження у справі в частині вимог до Товариства з обмеженою відповідальністю «УкрБус» про стягнення 131694,75 грн. заборгованості.

Не погодившись з прийнятим рішенням, Приватне акціонерне товариство «Бетон Нова» звернулося до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду міста Києва від 10.09.2014 по справі №910/15006/14 скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.

Підставами для скасування рішення Приватне акціонерне товариство «Бетон Нова» вважає порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.

Апеляційна скарга мотивована тим, що відповідач-2 не був належним чином повідомлений про розгляд справи судом першої інстанції; договір поруки від 31.10.2007, за умовами якого відповідач-1 поручився за виконання боржником своїх зобов'язань за Договорами фінансового лізингу, - є припиненим внаслідок зміни без згоди відповідача-1 обсягу його відповідальності за договором поруки від 31.10.2007; оскільки між позивачем та відповідачами 1,2 були укладені два окремі договори поруки, ч.3 ст. 554 ЦК України застосована бути не може.

В апеляційній скарзі скаржник також заявив клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення місцевого господарського суду.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 08.12.2014 у справі №910/15006/14 у складі колегії суддів: головуючий суддя - Корсакова Г.В., судді: Власов Ю.Л., Станік С.Р. поновлено Приватному акціонерному товариству «Бетон Нова» строк на подання апеляційної скарги на рішення господарського суду міста Києва від 10.09.2014 по справі №910/15006/14, апеляційну скаргу прийнято до провадження, розгляд справи призначено на 20.01.2015.

19.01.2015 через відділ документального забезпечення суду від відповідача-3 надійшли пояснення до апеляційної скарги, в яких він просить рішення господарського суду міста Києва від 10.09.2014 скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 20.01.2015 розгляд справи №910/15006/14 відкладено на 03.02.2015.

03.02.2015 через відділ документального забезпечення суду від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому він просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення господарського суду міста Києва від 10.09.2014 - без змін.

Розпорядженням Секретаря судової палати Київського апеляційного господарського суду від 03.02.2015 у зв'язку з перебуванням судді Станіка С.Р. у відпустці, для розгляду справи сформовано колегію у складі: головуючий суддя - Корсакова Г.В., судді: Власов Ю.Л., Ільєнок Т.В.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 03.02.2015 апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Бетон Нова" прийнято до провадження у складі колегії суддів: головуючий суддя Корсакова Г.В., судді: Власов Ю.Л., Ільєнок Т.В.

Ухвалами Київського апеляційного господарського суду від 03.02.2015 та від 17.02.2015 розгляд справи №910/15006/14 відкладався.

Розпорядженням Секретаря судової палати Київського апеляційного господарського суду від 10.03.2015 у зв'язку з перебуванням судді Власова Ю.Л. на лікарняному, для розгляду справи сформовано колегію у складі: головуючий суддя - Корсакова Г.В., судді: Ільєнок Т.В., Хрипун О.О.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 10.03.2015 апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Бетон Нова" прийнято до провадження у складі колегії суддів: головуючий суддя Корсакова Г.В., судді: Ільєнок Т.В., Хрипун О.О.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 10.03.2015 розгляд справи відкладено на 08.04.2015.

Відповідно до повторного автоматичного розподілу справ на підставі розпорядження керівника апарату Київського апеляційного господарського суду № 09-52/510/15 від 07.04.2015, у зв'язку з перебуванням судді Ільєнок Т.В. у відпустці, справу № 910/15006/14 передано колегії суддів у складі: головуючий суддя - Корсакова Г.В., судді: Баранець О.М., Хрипун О.О.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 08.04.2015 апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Бетон Нова" прийнято до провадження у складі колегії суддів: головуючий суддя Корсакова Г.В., судді: Баранець О.М., Хрипун О.О.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 08.04.2015 розгляд справи відкладено на 28.04.2015.

20.04.2015 через відділ документального забезпечення суду від відповідача-3 надійшли доповнення до апеляційної скарги з додатками.

28.04.2015 через відділ документального забезпечення суду від позивача надійшли доповнення до відзиву на апеляційну скаргу, в яких він просить апеляційну скаргу задовольнити частково, в частині припинення провадження в частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрбус» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Райффайзен Лізинг Аваль» 131 694,75 грн. заборгованості за договором фінансового лізингу рішення суду першої інстанції залишити без змін; стягнути з Приватного акціонерного товариства «Бетон Нова» як солідарного поручителя Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрбус», Товариства з обмеженою відповідальністю «Централь-Строй» як солідарного поручителя Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрбус» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Райффайзен Лізинг Аваль» заборгованість за Договором фінансового лізингу в сумі 183438,37 гривень, стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрбус» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Райффайзен Лізинг Аваль» 51743,62 грн. заборгованості за договором.

Представник відповідача-3 у судове засідання не з'явився. Через відділ документального забезпечення суду від представника відповідача-3 надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, у зв'язку із знаходженням представника в іншому судовому засіданні. Вказане клопотання судова колегія залишила без задоволення як необгрунтоване.

Представники відповідачів-1, 2 у судове засідання не з'явились. У зв'язку з тим, що відповідачі-1, 2 знаходяться у Донецькій області та м. Донецьк у відповідності до Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 12.09.2014 № 01-06/1290/14 «Про Закон України «Про здійснення правосуддя та кримінального провадження у зв'язку з проведенням антитерористичної операції» (у редакції Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 01.12.2014 № 01-06/2052/14) інформація про час і місце судових засідань була розміщена на сторінці Київського апеляційного господарського суду (у розділі «Новини та події суду») офіційного веб-порталу «Судова влада в Україні» в мережі Інтернет (www.court.gov.ua/sudy/). У такому разі сторони у справі вважаються повідомленими належним чином про дату, час та місце проведення судового засідання.

Зважаючи на викладене, судова колегія вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу за відсутності представників відповідачів-1, 2, 3 явка яких в судове засідання обов'язковою не визнавалась.

Представник позивача у судовому засіданні просив апеляційну скаргу задовольнити частково з урахуванням наданих доповнень до відзиву на апеляційну скаргу.

Статтею 101 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Згідно із ст. 99 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

Перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представника позивача, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів Київського апеляційного господарського суду дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково, виходячи з наступного.

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, 31.10.2007 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Райффайзен Лізинг Аваль» як лізингодавцем та Товариством з обмеженою відповідальністю «УкрБус» як лізингоодержувачем було укладено Договір фінансового лізингу № L1281-10/07.

Відповідно до п.1 Договору фінансового лізингу Лізингодавець на підставі договору купівлі-продажу (поставки) зобов'язався придбати у свою власність та передати на умовах фінансового лізингу, без надання послуг з управління та технічної експлуатації, у тимчасове володіння та користування за плату майно (Предмет лізингу), найменування, технічний опис, модель, рік випуску, ціна одиниці, кількість і загальна вартість якого визначаються в Специфікації (Додаток №2 до Договору), а Лізингоодержувач зобов'язався прийняти предмет лізингу та сплачувати лізингові платежі на умовах Договору.

У подальшому сторонами було внесено ряд змін до Договору та його додатків, зокрема, укладено Угоди про внесення змін до Договору фінансового лізингу від 01.03.2009, 04.01.2010, 01.04.2010, 02.07.2010, 01.10.2010, 01.03.2011 та 01.11.2011, які є невід'ємними частинами Договору.

Відповідно до п. 1.2 Договору фінансового лізингу строк лізингу складається з Періодів лізингу, зазначених в Графіку лізингових платежів (Додаток №1 до Договору) та не може бути менше одного року.

Згідно з п. 3.1. Договору фінансового лізингу вартість предмета лізингу становила 695 000,00 грн.

У відповідності з Розділом 4 Договору (Лізингові платежі та порядок розрахунків), лізингові платежі складаються з авансового лізингового платежу та поточних лізингових платежів, що включають суму, яка відшкодовує частину вартості предмета лізингу та комісію лізингодавця (п.4.1).

Згідно з п. 4.2 Договору розмір поточного лізингового платежу за певний період лізингу зазначається в графіку (додаток № 1 до Договору).

У відповідності до Загальних умов фінансового лізингу (Додаток №4 до Договору) (далі - Загальні умови) Лізингоодержувач сплачує поточні лізингові платежі щомісяця авансом до 8 числа поточного місяця на підставі рахунку Лізингодавця, направленого на вказану в Договорі електронну адресу Лізингоодержувача або за допомогою факсимільного зв'язку. При чому, у разі неотримання рахунку Лізингодавця до 5 числа поточного місяця Лізингоодержувач зобов'язаний звернутися до Лізингодавця та отримати свій рахунок самостійно. В цьому випадку Лізингоодержувач зобов'язаний оплатити рахунок до 10 числа поточного місяця (п. 5.3 Загальних умов).

Відповідно до п. 5.4 Загальних умов Лізингоодержувач сплачує поточні лізингові платежі починаючи з першого періоду лізингу, яким вважається календарний місяць, що слідує за місяцем в якому Предмет лізингу був переданий Лізингоодержувачу за Актом приймання-передачі. Зазначені у Графіку порядкові номери періодів лізингу відповідають календарним місяцям, які слідують за першим періодом лізингу в прямому порядку.

Пунктом 4.9 Договору лізингу передбачено, що всі визначені Договором платежі, за виключенням компенсації відсотків за фінансування придбання Предмета лізингу, Лізингоодержувач сплачує за правилами, наведеними в Графіку.

Згідно з п. 4.6. Договору, зміни до якого були внесені Угодою про внесення змін від 04.01.2010, розмір комісії для кожного періоду лізингу розраховується за ставкою USD LIBOR IM плюс 6,490335% річних від заборгованості лізингоодержувача, визначеної у грошовому еквіваленті іноземної валюти на початок відповідного періоду лізингу згідно з графіком (колонка «В» Додатку 1 до Угоди). Розрахована таким чином сума комісії перераховується в гривні за курсом НБУ на перший робочий день кожного лізингового періоду, плюс ставка до пенсійного фонду з купівлі іноземної валюти, що діє на момент виставлення рахунку у розмірі, визначеному чинним законодавством, та комісія АТ «Райффайзен Банк Аваль» з купівлі валюти.

Відповідно до п. 4.10 Договору, із змінами, внесеними угодою від 04.01.2010, перерахунок лізингових платежів, розрахованих у грошовому еквіваленті іноземної валюти, здійснюється Лізингодавцем за курсом НБУ на перший робочий день кожного лізингового періоду у відповідності з Графіком (Додаток 1 до Угоди), плюс ставка збору до Пенсійного фонду з купівлі іноземної валюти, що діє на момент виставлення рахунку у розмірі, визначеному чинним законодавством, та комісія АТ «Райффайзен Банк Аваль» з купівлі валюти.

Пунктом 6.1 Загальних умов встановлено, що Лізингодавець (Позивач) має право в односторонньому порядку змінити суму лізингових платежів у наступних випадках (включаючи, але не обмежуючись):

6.1.1. У випадку зміни встановленого на день укладення Договору розміру ставки USD Libor на період 1 місяць, розмір комісії змінюється відповідно за кожний з періодів лізингу починаючи з такого чергового періоду лізингу.

6.1.2. У випадку зміни чинного законодавства щодо лізингової діяльності Лізингодавця, системи оподаткування, розміру податків, зборів, обов'язкових платежів, пов'язаних з Предметом лізингу та/або виконанням Лізингодавцем своїх обов'язків за Договором.

6.1.3. У разі перевищення розміру комісії Лізингодавця за Договором над подвійною обліковою ставкою Національного банку України, встановленою на день нарахування такої комісії за період, який минув з дня нарахування попереднього лізингового платежу за цим Договором, розраховану від вартості Предмета лізингу, комісія у складі лізингового платежу підлягає збільшенню на суму, яка дорівнює розміру ПДВ за ставкою 20%, нарахованому на таке перевищення.

6.1.4. Оскільки для розрахунку розміру лізингових платежів у гривні Сторони обрали долари США, то у випадку зміни на день складання рахунку за відповідний лізинговий період, встановленого Національним банком України курсу гривні до доларів США по відношенню до визначеного в п. 2. Графіку курсу, лізингові платежі змінюються пропорційно зміні курсу гривні до доларів США.

6.1.5. В інших випадках, визначених Договором та додатками до нього, в тому числі у разі виникнення у Лізингодавця додаткових витрат, які виникли в період дії цього Договору та пов'язані з ним.

Відповідно до п. 6.2. Загальних умов, змінений за правилами п. 6.1 Загальних умов розмір лізингових платежів зазначається у відповідному рахунку Лізингодавця (Позивача) та підлягає сплаті Лізингоодержувачем (Відповідачем 3) у безспірному порядку.

Таким чином, у випадку зміни встановленого НБУ курсу гривні до іноземної валюти, а також ставки фінансування на визначений період відбувається зміна розміру визначених у Графіку лізингових платежів. Розрахована таким чином сума підлягає сплаті Лізингоодержувачем (Відповідачем-3).

На виконання умов Договору фінансового лізингу, ТОВ «Райффайзен Лізинг Аваль» придбало Предмет лізингу (автобус) та передало його ТОВ «УкрБус» за актом приймання-передачі предмета лізингу від 13.08.2008.

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, ТОВ «УкрБус» свої зобов'язання за Договором фінансового лізингу в частині сплати лізингових платежів належним чином не виконало, у зв'язку з чим у нього утворилась заборгованість перед ТОВ «Райффайзен Лізинг Аваль» в розмірі 183 438,37 грн. за рахунками-фактурами № LC1281-10/07/32-063 від 01.08.2012, № LC1281-10/07/33-065 від 03.09.2012, № LC1281-10/07/34-066 від 01.10.2012, № LC1281-10/07/35-068 від 01.11.2012, №LC1281-10/07/36-070 від 03.12.2012, № LC1281-10/07/37-072 від 03.01.2013 та № LC1281-10/07/38-074 від 01.02.2013.

З метою забезпечення виконання Лізингоодержувачем (ТОВ «УкрБус») умов Договору фінансового лізингу, 31.10.2007 між ТОВ «Райффайзен Лізинг Аваль» як лізингодавцем та ЗАТ «Бетон Нова», ( яке в подальшому перейменовано в приватне акціонерне товариство «Бетон Нова») як поручителем було укладено Договір поруки (далі за текстом - Договір поруки-1), відповідно до п.1.2. якого поручитель на добровільних засадах взяв на себе зобов'язання перед Лізингодавцем відповідати по зобов'язанням Лізингоодержувача, які виникають за Договором лізингу, включаючи, але не обмежуючись наступним: сплатити лізингові та всі інші платежі на умовах договорів лізингу, неустойку (пеню, штрафи) в розмірі, строки та у випадках, передбачених договором лізингу, а також виконати інші умови договору лізингу в повному обсязі.

Крім того, з метою забезпечення виконання зобов'язань Лізингоодержувача (ТОВ «УкрБус») за Договором фінансового лізингу, 31.10.2007 ТОВ «Райффайзен Лізинг Аваль» як лізингодавцем та ТОВ «Централь-Строй» як поручителем було укладено Договір поруки (далі за текстом - Договір поруки-2), відповідно до п.1.2. якого поручитель на добровільних засадах взяв на себе зобов'язання перед Лізингодавцем відповідати по зобов'язанням Лізингоодержувача, які виникають за Договором лізингу, включаючи, але не обмежуючись наступним: сплатити лізингові та всі інші платежі на умовах договорів лізингу, неустойку (пеню, штрафи) в розмірі, строки та у випадках, передбачених договором лізингу, а також виконати інші умови договору лізингу в повному обсязі.

Положення Договору поруки 1 та Договору поруки 2 є подібними між собою.

Згідно з п.п. 2.1, 2.4, 3.1 Договорів поруки поручитель у випадку невиконання Лізингоодержувачем взятих на себе зобов'язань за Договором лізингу, несе солідарну відповідальність перед Лізингодавцем у тому ж обсязі, що і Лізингоодержувач, включаючи сплату основного боргу за Договором лізингу, нарахованих лізингових платежів та неустойки.

У випадку невиконання Лізингоодержувачем боргових зобов'язань перед Лізингодавцем за Договором лізингу, Лізингодавець має право звернутись до поручителя з вимогою про виконання боргових зобов'язань в повному обсязі чи в частині.

У випадку невиконання чи неналежного виконання лізингоодержувачем взятих на себе зобов'язань по Договору лізингу, поручитель і лізингоодержувач несуть солідарну відповідальність перед лізингодавцем на всю суму заборгованості, встановлену на момент подання позовної вимоги, у відповідності до ч. 1 та ч. 2 ст. 554 Цивільного кодексу України.

З метою досудового врегулювання спору ТОВ «Райффайзен Лізинг Аваль» звернулось до ПрАТ «Бетон Нова» з листом-вимогою № 608-04/2014 від 05.05.2014 та до ТОВ «Централь-Строй» з листами-вимогами № № 609-04/2014, 610-04/2014 від 05.05.2014 про виконання ними своїх зобов'язань. Однак поручителями-1, 2 вимоги позивача виконані не були.

Відповідно до ч. 1 ст. 292 Господарського кодексу України лізинг - це господарська діяльність, спрямована на інвестування власних чи залучених фінансових коштів, яка полягає в наданні за договором лізингу однією стороною (лізингодавцем) у виключне користування другій стороні (лізингоодержувачу) на визначений строк майна, що належить лізингодавцю або набувається ним у власність (господарське відання) за дорученням чи погодженням лізингоодержувача у відповідного постачальника (продавця) майна, за умови сплати лізингоодержувачем періодичних лізингових платежів.

Згідно з ч. 2 ст. 1 Закону України «Про фінансовий лізинг» за договором фінансового лізингу (далі - договір лізингу) лізингодавець зобов'язується набути у власність річ у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов і передати її у користування лізингоодержувачу на визначений строк не менше одного року за встановлену плату (лізингові платежі).

Відповідно до ч. 1 ст. 16 Закону України «Про фінансовий лізинг» сплата лізингових платежів здійснюється в порядку, встановленому договором.

Пунктом 3 частини 2 статті 11 Закону України «Про фінансовий лізинг» передбачено, що лізингоодержувач зобов'язаний своєчасно сплачувати лізингові платежі.

Як встановлено судом першої інстанції, і з чим погоджується суд апеляційної інстанції, матеріалами справи підтверджується факт неналежного виконання відповідачем-3 (як боржником) зобов'язань за Договором та його заборгованість перед позивачем в сумі 183 438,37 грн.; невиконання відповідачами 1,2 (як поручителями) зобов'язань перед позивачем за відповідними договорами поруки на вказану суму заборгованості відповідача-3.

З матеріалів справи вбачається, що 24.12.2012 ухвалою господарського суду міста Києва було порушено провадження у справі № 5011-44/18705-2012 про банкрутство ТОВ «УкрБус».

27.02.2013 ТОВ «Райффайзен Лізинг Аваль» звернулось до ТОВ «УкрБус» із заявою про визнання його кредитором у справі про банкрутство № 5011-44/18705-2012 на загальну суму 1 313 833,49 грн. за вісьма договорами фінансового лізингу № L1276-10/07, № L1276-10/07, № L1276-10/07, № L1277-10/07, № L1276-10/07, № L1276-10/07, № L1281-10/07, № L1282-10/07.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 22.05.2013 у справі № 5011-44/18705-2012 затверджено реєстр вимог кредиторів ТОВ «УкрБус», кредиторські вимоги ТОВ «Райффайзен Лізинг Аваль» до ТОВ «УкрБус», включені до реєстру вимог кредиторів у повному обсязі, на суму 1 313 833,49 грн.

До загальної суми вимог включені, зокрема 131 694,75 грн. заборгованості, що виникла у ТОВ «УкрБус» за Договором фінансового лізингу № L1281-10/07 від 31.10.2007 у зв'язку з несплатою ТОВ «УкрБус» рахунків-фактур № LC1281-10/07/32-063 від 01.08.2012, № LC1281-10/07/33-065 від 03.09.2012, № LC1281-10/07/34-066 від 01.10.2012, №-10/07/35-068 від 01.11.2012, №-10/07/36-070 від 03.12.2012, строк сплати яких настав до дня порушення справи про банкрутство ТОВ «УкрБус».

Після порушення провадження у справі № 5011-44/18705-2012 про банкрутство ТОВ «УкрБус», останньому згідно з умовами Договору, на підставі рахунків-фактур № LC1281-10/07/37-072 від 03.01.2013 та № LC1281-10/07/38-074 від 01.02.2013 на сплату лізингових платежів за користування предметом лізингу під час провадження у справі про банкрутство нараховано ще 51743,62 грн. (поточні вимоги).

Відтак, факт існування заборгованості ТОВ «УкрБус» в сумі 131 694,75 грн., підстави та порядок її нарахування підтверджені ухвалою Господарського суду м. Києва у справі № 5011-44/18705-2012 від 22.05.2013 та не потребують додаткового доказування.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 80 ГПК України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо є рішення господарського суду або іншого органу, який в межах своєї компетенції вирішив господарський спір між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав.

Частиною 4 ст. 17 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» передбачено, що у разі звернення позивача із заявою про визнання його грошових вимог до боржника у справі про банкрутство після винесення ухвали господарського суду за результатами розгляду цих вимог позовне провадження підлягає припиненню на підставі п.2 ч. 1 ст. 80 ГПК України.

З огляду на зазначене, у зв'язку з включенням до реєстру вимог кредиторів відповідача-3 (ТОВ «УкрБус») згідно з ухвалою господарського суду міста Києва від 22.05.2013 у справі № 5011-44/18705-2012 частини суми позовних вимог у розмірі 131 694,75 грн., місцевий господарський суд дійшов вірного висновку про припинення провадження у справі в частині стягнення з ТОВ «УкрБус» заборгованості за договором в розмірі 131 694,75 грн. на підставі п. 2 ч. 1 ст. 80 ГПК України.

В той же час, колегія суддів вважає помилковим висновок суду першої інстанції про задоволення позовних вимог ТОВ «Райффайзен Лізинг Аваль» до ПрАТ «Бетон Нова», ТОВ «Централь-Строй», ТОВ «УкрБус» в частині солідарного стягнення заборгованості в сумі 51743,62 грн. та в частині солідарного стягнення з ПрАТ «Бетон Нова», ТОВ «Централь-Строй» заборгованості в сумі 131694,75 грн., виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 553 Цивільного кодексу України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов'язання частково або у повному обсязі. Поручителем може бути одна особа або кілька осіб.

Статтею 554 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Особи, які спільно дали поруку, відповідають перед кредитором солідарно, якщо інше не встановлено договором поруки.

Водночас, ця норма не може бути застосована до правовідносин, що виникли з декількох договорів поруки, оскільки поручителі не несуть солідарної відповідальності один перед одним, якщо інше не передбачено договором, і таку поруку не можна вважати їхньою спільною.

Таким чином, порука кількох осіб може бути визначена як спільна у разі укладення договору поруки декількома поручителями та встановлення умовами договору волевиявлення цих осіб щодо спільного забезпечення зобов'язання. Лише у такому випадку поручителі відповідають перед кредитором солідарно з боржником та солідарно між собою (спільна порука).

Враховуючи аналіз наведених норм , колегія суддів зазначає, що оскільки ст. 554 ЦК України передбачено солідарну відповідальність боржника і поручителя за договором поруки, а поручителі за різними договорами поруки не несуть солідарної відповідальності один перед одним, то кредитор має право пред'явити вимоги до кожного з поручителів окремо на підставі відповідного договору поруки.

Аналогічної правової позиції дотримується Верховний Суд України у постанові від 11.11.2014 у справі № 919/699/13, про що доведено до відома господарських судів України в інформаційному листі Вищого господарського суду України від 27.01.2015 № 01-06/114/15.

Оскільки з матеріалів справи вбачається укладення декількох договорів поруки, умовами яких не передбачена спільна порука, колегія суддів вважає відсутніми підстави для задоволення позову ТзОВ «Райффайзен Лізинг Аваль» про стягнення солідарно з поручителів ( відповідачі 1,2) відповідної заборгованості за вказаними договорами. За таких обставин, позов у даній справі не може бути задоволений.

Разом з тим, судова колегія звертає увагу на те, що ТОВ «Райффайзен Лізинг Аваль» не позбавлене права звернутися до кожного з поручителів з окремими позовами про стягнення вказаної заборгованості, у тому числі солідарно з боржником (за умови, що відповідна заборгованість не буде стягнута з боржника двічі), змінивши предмет позову. Такі позови та позов, заявлений у даній справі, будуть мати різні предмети. У даній справі заявлена вимога про стягнення заборгованості солідарно з боржника та обох поручителів одночасно, коли між цими поручителями відсутня солідарна відповідальність (відсутня спільна порука).

Доводи скаржника про те, що договір поруки від 31.10.2007, укладений між ТОВ «Райффайзен Лізинг Аваль» та ПрАТ «Бетон Нова», є припиненим внаслідок зміни без згоди відповідача-1 обсягу його відповідальності за договором поруки, судом апеляційної інстанції відхиляється як необґрунтований з огляду на наступне.

Як вже зазначено вище, з метою забезпечення виконання зобов'язань ТОВ «УкрБус» за Договором фінансового лізингу між ТОВ «Райффайзен Лізинг Аваль» (лізингодавець) та ПрАТ «Бетон Нова» (поручитель) укладено договір поруки від 31.10.2007.

Відповідно до пункту 1.2 договору поруки, поручитель на добровільних засадах бере на себе зобов'язання перед лізингодавцем відповідати по зобов'язанням лізингоодержувача, які виникають за договором лізингу, включаючи, але не обмежуючись наступним: сплатити лізингові та всі інші платежі на умовах договору лізингу, неустойку (пеню, штрафи) в розмірі, строки та у випадках, передбачених договором лізингу, а також виконати інші умови договору лізингу в повному обсязі.

Пунктом 1.4.1 договору поруки встановлено, що поручитель ознайомлений з положеннями договору лізингу, цілком розуміє його зміст та згоден виступати поручителем за борговими зобов'язаннями. Будь-яке посилання в тексті цього договору на положення лізингового договору є достатнім для виявлення волі кожної сторони щодо змісту такого посилання.

Отже, укладаючи договір поруки, поручитель був обізнаний про те, що вартість предметів лізингу може бути змінена, у зв'язку із чим складаються нові графіки платежів, які приймаються лізингоодержувачем у безспірному порядку, та погодився відповідати перед лізингодавцем за зобов'язаннями лізингоодержувача.

Приватне акціонерне товариство «Бетон Нова» вважаючи, що внаслідок укладання угод від 01.03.2009 та 04.01.2010 про внесення змін до Договорів фінансового лізингу, збільшено обсяг відповідальності поручителя, звернувся до суду з позовом про визнання припиненими правовідносини за Договором поруки від 31.10.2007.

Рішенням господарського суду міста Києва від 29.08.13 у справі № 5011-8/17114-2012, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 18.11.2013, у задоволенні позову Приватного акціонерного товариства «Бетон Нова» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Райффайзен Лізинг Аваль» та Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрбус» про визнання припиненими правовідносини за договором поруки від 31.10.2007 відмовлено повністю з тих підстав, що укладення угод від 01.03.2009 до договорів фінасового лізингу не призвело до збільшення відповідальності поручителя, оскільки загальна база розрахунку лізингових платежів в цілому зменшилася. Стосовно угод від 04.01.2010 року до договорів лізингу від 31.10.2007, згідно п. 1 цих угод, у зв'язку із наявністю у лізингоодержувача простроченої заборгованості за договорами фінансового лізингу, сторони дійшли згоди здійснити реструктуризацію заборгованості шляхом збільшення такої заборгованості лізингоодержувача, яка є базою розрахунку лізингових платежів, на суму заборгованості за простроченими рахунками. Отже, угодами від 04.01.2010, сторонами не було збільшено зобов'язання лізингоодержувача щодо сплати лізингових платежів, а зміни стосувались лише сум до сплати в певному періоді, у зв'язку із простроченням лізингоодержувачем оплати лізингових платежів та здійснення реструктуризації боргу. Крім того, угодами від 04.01.2010 не було збільшено розмір лізингових платежів шляхом встановлення бази для розрахунку лізингових платежів у грошовому еквіваленті іноземної валюти, оскільки визначення розміру лізингового платежу у грошовому еквіваленті іноземної валюти не призводить до збільшення самого розміру лізингового платежу або вартості предмета лізингу, а лише визначає його доларовий еквівалент. Крім цього, сторонами не було визначено, що курс іноземної валюти визначений в угодах від 04.01.2010 буде збільшуватися та за рахунок цього буде збільшуватися вартість предмету лізингу та розміри лізингових платежів. Враховуючи викладене, укладення угод від 01.03.2009 та 04.01.2010 до договорів фінансового лізингу не призвело до збільшення розміру основного зобов'язання без згоди поручителя.

Відповідно до ч. 3 ст. 35 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Також, доводи скаржника про те, що відповідача-2 не було належним чином повідомлено про розгляд справи судом першої інстанції, судом апеляційної інстанції відхиляються з огляду на наступне.

Пунктом 6 інформаційного листа Вищого господарського суду України "Про Закон України Про здійснення правосуддя та кримінального провадження у зв'язку з проведенням антитерористичної операції" від 12.09.2014 N 01-06/1290/14 (зі змінами і доповненнями, внесеними інформаційним листом Вищого господарського суду України від 1 грудня 2014 року N 01-06/2052/14), визначено, що учасник судового процесу, який знаходиться на території проведення АТО, вважатиметься належним чином повідомленим про час і місце засідання господарського суду за таких умов.

1) Якщо відповідну ухвалу господарським судом надіслано поштою за місцезнаходженням учасника судового процесу, зазначеним в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців. При цьому слід мати на увазі, що згідно із статтею 18 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, вони вважаються достовірними, доки до них не внесено відповідних змін.

2) У разі коли учасник судового процесу не значиться у згаданому реєстрі, - якщо названу ухвалу господарським судом надіслано поштою за адресою, яку зазначено в заяві (скарзі), або за місцем проживання фізичної особи, або за місцезнаходженням відокремленого підрозділу юридичної особи (коли заяву пов'язано з його діяльністю).

3) Якщо у господарського суду наявні достовірні (тобто документально підтверджені підприємством зв'язку) відомості про неможливість здійснення поштових відправлень до певних населених пунктів чи місцевостей, то суд не вчиняє дій, зазначених у підпунктах 1 і 2 цього пункту. У такому разі, а також у випадках, коли поштові відправлення учасникам судового процесу все ж було надіслано, але їх повернуто підприємством зв'язку через неможливість вручення, суд здійснює відповідне повідомлення шляхом надсилання телеграми, телефонограми, з використанням факсимільного зв'язку чи електронною поштою або з використанням інших засобів зв'язку, які забезпечують фіксацію повідомлення. У такому разі на примірнику переданого тексту, що залишається у матеріалах справи, зазначаються дата і година його передачі і прізвища та ініціали осіб, які передали і прийняли текст. У матеріалах справи мають міститися документи, що підтверджують отримання учасником судового процесу повідомлення (завірений судом витяг з журналу реєстрації телефонограм, журналу реєстрації електронних поштових відправлень тощо).

4) За неможливості здійснити повідомлення учасника судового процесу і в такий спосіб - інформація про час і місце судового засідання розміщується на сторінці відповідного суду (у розділі "Новини та події суду") офіційного веб-порталу "Судова влада в Україні" в мережі Інтернет (www.court.gov.ua/sudy/). У такому разі на роздрукованій сторінці з мережі Інтернет, на якій розміщено інформацію про час та місце засідання господарського суду, зазначаються дата розміщення інформації, прізвище та ініціали судді, у провадженні якого знаходиться відповідна справа, а також вчиняється його підпис.

Якщо господарським судом вжито відповідних заходів щодо повідомлення учасника судового процесу, який знаходиться на території проведення АТО, у суду вищої інстанції відсутні підстави для скасування прийнятого судового рішення з посиланням на пункт 2 частини третьої статті 104 або пункт 2 частини другої статті 111-10 ГПК.

Судовою колегією встановлено, що юридичним місцезнаходженням відповідача 2 є м. Донецьк, яке знаходиться на території проведення АТО.

Судом апеляційної інстанції взято до уваги, що УДППЗ «Укрпошта» з 22.07.2014 призупинила приймання до пересилання поштових відправлень, що адресовані до Донецької та Луганської областей, про що в справі наявний лист УДППЗ «Укрпошта» № 50-06/620 від 23.07.2014.

В свою чергу, відповідач 2 мав можливість дізнатися про наявність у суді справи, оскільки ухвала про порушення провадження у даній справі була внесена до Єдиного державного реєстру судових рішень.

Відповідно до ст.ст. 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу; обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Статтею 43 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

За таких обставин, колегія суддів Київського апеляційного господарського суду за результатами перегляду справи в апеляційному порядку, дійшла висновку, що апеляційна скарга Приватного акціонерного товариства «Бетон Нова» підлягає задоволенню частково, а рішення господарського суду міста Києва від 10.09.2014 у справі № 910/15006/14 прийняте з неправильним застосуванням норм матеріального права, у зв'язку з чим наявними є підстави для його часткового скасування відповідно до положень п.4 ч.1 ст. 104 ГПК України.

Відповідно до ст. 49 ГПК України витрати по сплаті судового збору за подання позовної заяви покладаються на позивача, а за подання апеляційної скарги - на позивача та скаржника.

Керуючись ст.ст. 49, 99, 101-105 ГПК України, апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1.Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Бетон Нова» на рішення господарського суду міста Києва від 10.09.2014 у справі № 910/15006/14 задовольнити частково.

2.Рішення господарського суду міста Києва від 10.09.2014 у справі № 910/15006/14 скасувати частково.

3.Резолютивну частину рішення господарського суду міста Києва від 10.09.2014 у справі № 910/15006/14 викласти в наступній редакції:

«Припинити провадження у справі в частині вимог до Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрбус» ( 04119, м. Київ, вул. Якіра, 13-б; ідентифікаційний код 34926028) про стягнення 131 694,75 грн. заборгованості.

В іншій частині позовних вимог відмовити».

4.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Райффайзен Лізинг Аваль» (04073, м. Київ, проспект Московський, 9, корп. 5, оф. 101; ідентифікаційний код 34480657) на користь Приватного акціонерного товариства «Бетон Нова» (84791, Донецька область, м. Дебальцеве, смт. Миронівський, вул. Совєтська, 42; ідентифікаційний код 32406629) 517,44 грн. (п'ятсот сімнадцять гривень 44 коп.) судового збору за подання апеляційної скарги.

5.Видачу наказу доручити господарському суду міста Києва.

6.Матеріали справи № 910/15006/14 повернути до господарського суду міста Києва.

Головуючий суддя Г.В. Корсакова

Судді О.О. Хрипун

О.М. Баранець