Рішення № 44098533, 12.05.2015, Господарський суд Чернігівської області

Господарський суд Чернігівської області

Пр-т. Миру, 20, м. Чернігів, 14000 , тел. 676-311, факс 77-44-62, e-mail: inbox@cn.arbitr.gov.ua

=====

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

06травня2015р. справа № 927/363/15

За позовом: публічного акціонерного товариства «Полікомбанк»

м. Чернігів, вул. Київська, 3

до публічного акціонерного товариства «Слов'янські шпалери - КФТП»

м. Корюківка, вул. Предзаводська, 4

3-і особи без самостійних вимог на стороні відповідача:

товариство з обмеженою відповідальністю «Ельбрус»

м. Хмельницький, провулок Купріна, 3

Дяченко Раїса Сергіївна

про стягнення 1424940грн.

Суддя: Михайлюк С.І.

Представники сторін, 3-х осіб:

позивача: Федорова Т.М., Мартиненко Н.І.

відповідача: Бендза О.М., Усик М.Г.

3-х осіб: не з'явилися

Заявлений позов про стягнення з відповідача 1424940грн. на відшкодування матеріальної шкоди, завданої працівником відповідача під час виконання ним трудових (службових) обов'язків.

Позовні вимоги мотивовані наступним. 15.05.2009р. між банком та ТОВ «Ельбрус» укладено кредитний договір № 183 про надання 2250000грн. кредиту, в забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором між банком та відповідачем укладений договір поруки № 184 від 15.05.2009р. У зв'язку із невиконанням позичальником зобов'язань за кредитним договором погашення боргу в сумі 1397000грн. здійснив поручитель. Рішенням господарського суду Чернігівської області від 11.11.2013р. у справі № 5028/2/97(12/4)/2012, залишеним без змін апеляційною та касаційною інстанціями, задоволені позовні вимоги ПАТ «Слов'янські шпалери - КФТП», визнано недійсним з моменту укладення договір поруки № 184 від 15.05.2009р., що укладений між сторонами у справі, стягнуто з банку 1397000грн. в рахунок повернення одержаного за недійсним правочином та 29013 судового збору. Банк платіжним дорученням № 1 від 18.03.2014р. перерахував органу ДВС 1426013грн. на виконання рішення суду, 02.06.2014р. винесено постанову про закінчення виконавчого провадження. Рішенням господарського суду Хмельницької області від 25.11.2014р. з ТОВ «Ельбрус» на користь банку стягнуто заборгованість за кредитним договором від 15.05.2009р. № 183 у сумі 1397000грн. та судовий збір у сумі 27940грн. 16.02.2015р. ВПВР УДВС ГУЮ у Хмельницької області винесено постанову про повернення виконавчого документу стягувачеві у зв'язку з тим, що проведеними заходами примусового виконання майна та грошових коштів, на які можливо звернути стягнення для погашення заборгованості, не виявлено. Тому банк вважає, що на даний час позбавлений юридичної та фактичної можливості стягнути борг за кредитним договором від 15.05.2009р. № 183. При прийнятті рішень у справі № 5028/2/97(12/4)/2012 господарські суди взяли до уваги обставини, встановлені вироком Менського районного суду від 29.05.2013р. у справі № 2512/2803/2012, який був частково змінений ухвалою апеляційного суду Чернігівської області від 11.09.2013р., зокрема стосовно перебування Дяченко Раїси Сергіївни в період з 25.02.2008р. по 17.11.2011р. у трудових відносинах з відповідачем (посада фінансового директора), підроблення нею договору поруки № 184 від 15.05.2009, перерахування Дяченко Р.П. під час виконання функціональних обов'язків відповідно до посадової інструкції грошових коштів в сумі 1397000грн. з рахунку фабрики на рахунок банку, відсутності будь-яких винних дій з боку працівників банку.

На думку позивача, в результаті злочинних дій фінансового директора ПАТ «Слов'янські шпалери - КФТП» Дяченко Р.С., які були вчинені нею під час виконання трудових (службових) обов'язків, Полікомбанку спричинено матеріальну шкоду в сумі 1424940грн., з яких 1397000грн. - сума боргу за кредитним договором від 15.05.2009р. № 183, яка була повернута відповідачеві на підставі рішення суду у зв'язку із визнанням недійсним договору поруки, підробленого працівником відповідача, і яка не може бути стягнута банком з позичальника - ТОВ «Ельбрус», 27940грн. - сума судового збору, стягнута з Полікомбанку на користь відповідача у зв'язку із задоволенням його позову про визнання недійсним договору поруки, підробленого працівником відповідача.

При цьому позивач посилається на ст. ст. 22, 1172, 1192 ЦК України.

Відповідач подав відзив, вважає, що у банку відсутні будь-які правові підстави для стягнення з фабрики матеріальної шкоди за неповернення третьою особою грошових коштів по кредитному договору внаслідок злочинних дій працівника відповідача Дяченко Р.С. по підробці договору поруки. Зазначене обумовлюється тим, що матеріальна шкода, внаслідок злочинних дій Дяченко Р.С., завдана відповідачеві, а не позивачеві, відсутній причинно-наслідковий зв'язок між скоєним Дяченко Р.С. злочином та шкодою, завданої позивачеві внаслідок неповернення третьою особою грошових коштів за кредитним договором, дії Дяченко Р.С. по підробці документів були направлені не на виконання трудових обов'язків, передбачених посадовою інструкцією, а на злочинне заволодіння коштами підприємства.

Відповідач надав додаткові заперечення, вказавши, що для покладення на особу відповідальності за ч. 1 ст. 1172 ЦК України необхідним є наявність у сукупності таких умов як: протиправна поведінка працівника, завдання шкоди, причинний зв'язок між протиправною поведінкою працівника та завданою шкодою, вина заподіювача шкоди, перебування завдавача шкоди в трудових (службови) відносинах з юридичною або фізичною особою - роботодавцем, завдання шкоди під час виконання працівником своїх трудових (службових) обов'язків. Відповідач зазначає, що положення ст. 1172 ЦК України не можуть бути застосовані, оскільки відсутні п'ять умов з шести, стягнення шкоди є мірою відповідальності за заподіяння збитків, а повернення майна за недійсним правочином - наслідком недійсності, позивач, надаючи кредит ТОВ «Ельбрус» в розмірі 2250тис.грн., знаючи, що останній не є достатньо платоспроможним, та діючи всупереч власному положенню про кредитування, не перевіривши належним чином дійсне волевиявлення поручителя, розуміючи всі можливі наслідки його можливого неповернення, діяв на власний страх і ризик, відповідач ні в якому разі не може відповідати за такі дії позивача у зв'язку з неможливістю отримання грошових коштів від ТОВ «Ельбрус», повернення державним виконавцем виконавчого документу про стягнення заборгованості по кредитному договору не позбавляє позивача повторно пред'явити його до виконання. Відповідач також вважає, що злочинні дії Дяченко Р.С. по підробці договору поруки стали можливими внаслідок легковажності працівника банку.

Позивач надав письмові пояснення, вважає, що існують всі умови, передбачені ст. 1172 ЦК України, які є необхідними для покладення саме на відповідача обов'язку по відшкодуванню завданої Полікомбанку шкоди, яка полягає у витратах у сумі 1424940грн., які понесені позивачем при перерахуванні вказаних коштів відповідачеві на виконання рішення господарського суду Чернігівської області від 11.11.2013р. у справі № 5028/2/97(12/4)2012, яким договір поруки від 15.05.2009р. № 184.

У судовому засіданні оголошувалася перерва.

Дослідивши матеріали, суд

в с т а н о в и в:

Предметом позовних вимог є стягнення з відповідача шкоди, заданої його працівником (фінансовим директором ПАТ «Слов'янські шпалери - КФТП» Дяченко Р.С.) під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.

Відповідно до ч. 1 ст. 1172 ЦК України юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.

Для виникнення обов'язку відшкодування шкоди за цією нормою необхідна наявність загальних умов відшкодування шкоди, визначених статтею 1166 ЦК України, таких як: 1)протиправна поведінка особи, 2)настання шкоди, 3)причинний зв'язок між ними та 4) вина заподіювача шкоди. Крім того, необхідні спеціальні умови, такі як: 1) наявність трудових (службових відносин) між особою, яка завдала шкоду, і юридичною або фізичною особою, на яку покладається обов'язок відшкодування шкоди; 2) завдання шкоди працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.

Відсутність будь-якої з цих умов є підставою для звільнення особи від відповідальності.

Згідно з частинами 3, 4 ст. 35 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини; вирок суду в кримінальному провадженні або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов'язковими для господарського суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою.

Рішенням господарського суду Хмельницької області від 25.11.2014р. у справі № 924/1495/14 за позовом ПАТ «Полікомбанк» до ТОВ «Ельбрус» встановлено укладення між закритим акціонерним товариством «Полікомбанк» та товариством з обмеженою відповідальністю «Ельбрус» кредитного договору № 183 від 15.05.2009р.

Рішенням господарського суду Чернігівської області від 11.11.2013р. у справі № 5028/2/97(12/4)2012 за позовом ПАТ «Слов'янські шпалери - КФТП» до ПАТ «Полікомбанк», третя особа ТОВ «Ельбрус» встановлено наступне.

Згідно з договором поруки № 184 від 15.05.2009р. відкрите акціонерне товариство "Корюківська фабрика технічних паперів" (рішенням загальних зборів акціонерів від 02.03.2011р. перейменовано у публічне акціонерне товариство "Слов'янські шпалери - КФТП") виступило поручителем товариства з обмеженою відповідальністю "Ельбрус" (боржник) і зобов'язалося перед кредитором - закритим акціонерним товариством "Полікомбанк" (рішенням загальних зборів акціонерів від 21.04.2009р. перейменоване в публічне акціонерне товариство "Полікомбанк") солідарно відповідати за виконання зобов'язань, що виникли з кредитного договору від 15.05.2009р. № 183, що укладений між банком та боржником.

Вироком Менського районного суду від 29.05.2013р. у справі № 2512/2803/2012 № провадження 1-кп/738/1/2013р. встановлено, що Дяченко Р.С., працюючи на посаді директора фінансового ПАТ "Слов'янські шпалери - КФТП", з метою заволодіння коштами товариства підробила договір поруки № 184 від 15.05.2009р. між ВАТ "Корюківська фабрика технічних паперів" в особі заступника генерального директора Мурая П.М. та ЗАТ "Полікомбанк" в особі голови правління Тарасовця М.П. шляхом виконання підпису від імені поручителя в особі заступника генерального директора Мурая П.М. В період з 30.09.2009р. по 30.09.2010р. Дяченко Р.С., використовуючи своє службове становище, з метою заволодіння грошовими коштами ВАТ "Корюківська фабрика технічних паперів", здійснила перерахування грошових коштів на загальну суму 1027000грн. з рахунку ВАТ "Корюківська фабрика технічних паперів" на рахунок ПАТ "Полікомбанк" в погашення простроченого кредиту ТОВ "Ельбрус" згідно договору поруки № 184 від 15.05.2009р. Службовим підробленням договору поруки № 184 від 15.05.2009р. ВАТ "Корюківська фабрика технічних паперів" спричинені тяжкі наслідки та заподіяно збитки товариству на суму 1027000грн.

Таким чином вироком Менського районного суду встановлено підробку договору поруки № 184 від 15.05.2009р.

Рішенням господарського суду Чернігівської області від 11.11.2013р. у справі № 5028/2/97(12/4)2012 визнаний недійсним з моменту укладення договір поруки № 184 від 15.05.2009р., укладений між відкритим акціонерним товариством "Корюківська фабрика технічних паперів" та закритим акціонерним товариством "Полікомбанк" з публічного акціонерного товариства "Полікомбанк" на користь публічного акціонерного товариства "Слов'янські шпалери-КФТП" стягнуто 1397000грн. у рахунок повернення одержаного за недійсним правочином № 184 від 15.05.2009р., 29013грн. судового збору.

У Постанові від 28.01.2015р. № 6-229цс14 Верховний Суд України зазначив, що під виконанням працівником своїх трудових (службових) обов'язків розуміється виконання ним роботи, зумовленої трудовим договором (контрактом), посадовими інструкціями, а також роботи, яка хоча і виходить за межі трудового договору чи посадової інструкції, але доручається юридичною чи фізичною особою, або спричинена необхідністю, як на території роботодавця, так і за її межами. Це можуть бути дії виробничого, господарського, технічного та іншого характеру, вчинення яких безпосередньо входить до службових обов'язків працівника.

Згідно з посадовою інструкцією директора фінансового ПІ 80014-01, редакція 1-2008, затвердженої генеральним директором відповідача 15.04.2008р., директор фінансовий проводить організацію фінансової діяльності підприємства, спрямованої на забезпечення фінансовими ресурсами виконання планів виробництва та матеріального забезпечення, збереження і ефективного використання основних фондів і обігових коштів, трудових і фінансових ресурсів; забезпечує своєчасне надходження доходів, оплату рахунків постачальників та підрядників, оформлення за встановленими термінами фінансово-розрахункових та банківських операцій, погашення позик, виплату заробітної плати працівникам підприємства, проводить перерахунок платежів в установи банків, проводить своєчасні платежі по зобов'язаннях у державний бюджет, включаючи здійснення операцій з використанням системи «Клієнт-банк», контролює правильність і достовірність проведення банківських операцій та достовірне їх відображення в бухгалтерському обліку, аналізує фінансово-господарську діяльність; організовує подання встановленої фінансової звітності. При цьому інструкцією визначено, що директор фінансовий має право, зокрема отримувати від керівників структурних підрозділів підприємства та фахівців інформацію та документи, необхідних для виконання своїх посадових обов'язків; вимагати від посадових осіб сприяння у виконанні обов'язків і реалізації прав, що передбачені цією посадовою інструкцією; давати вказівки з питань належної організації та ведення фінансової роботи.

З наведеного випливає протиправність поведінки директора фінансового ПАТ «Слов'янські шпалери - КФТП» під час виконання трудових (службових) обов'язків, яка виразилася у підробці договору поруки № 184 від 15.05.2009р.

Рішенням господарського суду Хмельницької області від 25.11.2014р. з ТОВ «Ельбрус» на користь ПАТ «Полікомбанк» стягнута заборгованість у розмірі 1397000грн., 27940грн. витрат по оплаті судового збору. При цьому рішенням встановлено, що згідно з платіжним дорученням № 1 від 18.03.2014р. ПАТ «Полікомбанк» перерахував Центральному відділу ДВС Чернігівського міського управління юстиції 1397000грн у рахунок повернення одержаного за недійсним правочином № 184 від 15.05.2009р.

На виконання рішення від 25.11.2014р. господарським судом Хмельницької області 09.12.2014р. виданий відповідний наказ. Постановою відділу примусового виконання рішення управління ДВС Головного управління юстиції у Хмельницькій області від 16.02.2015р. наказ господарського суду Хмельницької області від 09.12.2014р. № 924/1495/14 про стягнення з ТОВ «Ельбрус» на користь ПАТ «Полікомбанк» 1397000грн. заборгованості та 27940грн. судового збору повернутий стягувачеві на підставі п. 2 ч. 1 ст. 47 Закону України «Про виконавче провадження» у зв'язку з тим, що проведеними державним виконавцем заходами примусового виконання майна та грошових коштів, на які можливо звернути стягнення для погашення заборгованості, не виявлено.

Відповідно до ч. 5 ст. 47 Закону України «Про виконавче провадження» повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених цією статтею, не позбавляє його права повторно пред'явити виконавчий документ до виконання протягом строків, встановлених статтею 22 цього Закону. У постанові про повернення виконавчого документа стягувачеві від 16.02.2015р. також зазначено, що виконавчий документ може бути повторно пред'явлений для виконання в строк до 16.02.2016р. При цьому слід зазначити, що згідно з витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців відомості про перебування юридичної особи (ТОВ «Ельбрус») у процесі припинення відсутні, також відсутні дані про перебування юридичної особи у процесі провадження у справі про банкрутство, санації, зокрема відомості про розпорядника майна, санатора, дата та номер запису про державну реєстрацію припинення юридичної особи, підстава для його внесення відсутні.

З наведеного випливає висновок про ненастання шкоди, оскільки не втрачена можливість повернути надані ТОВ «Ельбрус» кредитні кошти шляхом виконання рішення суду. Неспроможність боржника відновити свою платоспроможність за допомогою процедур санації та мирової угоди і погасити грошові вимоги кредиторів не інакше як через застосування ліквідаційної процедури має бути визнана господарським судом (ст. 1 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»).

Окрім того, слід зазначити, що перерахування банком відповідачеві у рахунок повернення коштів за недійсним правочином є правовим наслідком недійсності правочину (ст. 216 ЦК України), а не засобом відповідальності. Сума судового збору, що стягнута з банку на користь відповідача у зв'язку із задоволенням його позову про визнання недійсним договору поруки, підробленого працівником відповідача, відноситься до судових витрат, які розподіляються в залежності від вирішення судом відповідного спору. Судові витрати не можуть бути шкодою.

Зважаючи на відсутність шкоди, відповідач не може нести відповідальність. З причини не встановлення шкоди у суду відсутні підставі для дослідження питання причинного зв'язку та визначення ступеня вини сторін.

За таких обставин у позовних вимогах слід відмовити повністю.

Враховуючи викладене, а також керуючись ст.ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

в и р і ш и в:

У позовних вимогах відмовити повністю.

Повне рішення виготовлене 12.05.2015р.

Суддя С.І. Михайлюк

.