Рішення № 44098001, 07.05.2015, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

______________________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"07" травня 2015 р.Справа № 916/1085/15-г

Позивач: Публічне акціонерне товариство "Укртелеком" в особі Дніпропетровської філії публічного акціонерного товариства "Укртелеком"

Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю "ЕСТА-Б'ЮТІ"

Про стягнення

Суддя Рога Н.В.

Представники:

Представник позивача: Чумак О.В. - згідно довіреності № 4123 від 03.11.2014 р.,

Ткачук В.В. - згідно довіреності № 4124 від 03.11.2014 р.

Представник відповідача: не з'явився.

В засіданні брали участь:

Від позивача: Чумак О.В. - згідно довіреності № 4123 від 03.11.2014 р.

Від відповідача: не з'явився.

Суть спору: Позивач, Публічне акціонерне товариство "Укртелеком" в особі Дніпропетровської філії публічного акціонерного товариства "Укртелеком" (далі - ПАТ "Укртелеком"), звернувся до господарського суду Одеської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕСТА-Б'ЮТІ" (далі - ТОВ "ЕСТА-Б'ЮТІ") про стягнення заборгованості у сумі 7 427,29грн., сума інфляційних втрат у розмірі 1 118,63грн., 3% річних у розмірі 126,19грн. та пеня у розмірі 511,81грн.

Представник позивача позовну заяву підтримує, наполягає на задоволенні позову.

Відповідач про місце та час судових засідань був повідомлений за юридичною адресою, але, поштову кореспонденцію суду було повернуто з відміткою „фірма не зареєстрована та не значиться". До повноважень суду не відноситься розшук місцезнаходження сторін у справі. За таких обставин, суд вважає відповідача належним чином повідомленим про дату та місце проведення судових засідань та розглядає справу за наявними в ній матеріалами відповідно до ст. 75 ГПК України.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача, суд встановив:

01 листопада 2012 року між Публічним акціонерним товариством „Укртелеком" (надалі - Оператор) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ЕСТА-Б'ЮТІ" (надалі - Бізнес-абонент) був укладений договір №90882 про надання послуг бізнес-мережі, згідно якого Оператор надає Бізнес-абоненту телекомунікаційні послуги Бізнес-мережі (надалі - Послуги), а Бізнес-абонент отримує зазначені послуги та сплачує їх вартість.

Відповідно до п. 1.2. договору під Бізнес-мережею розуміється система комплексного обслуговування Бізнес-абонентів, що забезпечує надання повного спектра телекомунікаційних послуг з підвищеним рівнем обслуговування.

Згідно п. 2.1. Договору Оператор організовує Бізнес-абоненту лінію(ї) для надання послуг або у разі відсутності технічної можливості пропонує Бізнес-абоненту інші варіанти підключення.

Відповідно до п. 3.2.3 Бізнес-абонент зобов'язаний оплачувати Послуги в порядку і терміни, визначені договором.

Пунктом 3.2.7. договору передбачено, що Бізнес-абонент зобов'язаний у випадку зміни обов'язкових реквізитів, припинення діяльності або банкрутства, чи неплатоспроможності, передбачених у Договорі, письмово інформувати Оператора протягом 5 днів.

Розділом 4 Договору передбачений порядок розрахунків, а саме: при здійсненні оплати Послуг Бізнес-абонент вказує призначення платежу; не пізніше 10 (десятого) числа місяця, що настає за розрахунковим, Оператор виставляє Бізнес-абоненту рахунок для оплати вартості наданих Послуг. Розрахунковим місяцем вважається кожний календарний місяць року, у межах якого надавалися Послуги. Вартість Послуг зазначається у відповідних додаткових угодах до цього Договору. Додатково при оплаті Послуг нараховується податок на додану вартість за ставкою, що діє на момент оплати. У разі кредитної системи оплати Бізнес-абонент повинен оплатити рахунок за Послуги не пізніше останнього числа місяця, що настає за розрахунковим, шляхом перерахування належної до сплати суми на розрахунковий рахунок Оператора. Оплата Послуг проводиться у національній валюті. Рахунки за надані Послуги, а також всю необхідну інформацію стосовно надання цих Послуг Оператор надсилає Бізнес-абоненту на адресу: м. Дніпропетровськ, вул. Маршала Малиновського,2.

Умовами додатку №1.1 до договору №90882 від 01 листопада 2012р. передбачено, що плата за Послуги за цим Договором складається з установчої та абонентної плати. Установча плата за підключення (одноразово за один порт) становить 1 250грн., абонентна плата за користування портом (без урахування обсягу прийнятої та переданої інформації) становить 1 357грн. 81коп. При оплаті зазначених послуг на кінцеву суму додатково нараховується податок на додану вартість у розмірі, встановленому чинним законодавством.

Відповідно до п. 5 ст. 33 Закону України "Про телекомунікації" споживачі телекомунікаційних послуг зобов'язані виконувати умови договору про надання телекомунікаційних послуг у разі його укладення, у тому числі своєчасно оплачувати отримані ними телекомунікаційні послуги.

Позивач зазначає, що за період з березня 2014р. по липень 2014р. він надав відповідачу послуги на загальну суму 7 629грн. 85 коп. Але, відповідач зазначені послуги, в порушення умов договору не оплатив у повному обсязі, здійснивши лише часткову проплату у розмірі 202грн. 56коп. Такі дії відповідача, позивач вважає порушенням своїх прав та охоронюваних законом інтересів, у зв'язку з чим звернувся до суду за захистом та просить суд стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 7 427грн. 29коп.

Відповідно до п. 5.2. Договору за невиконання чи неналежне виконання Договору Сторони несуть відповідальність передбачену чинним законодавством України. У разі затримки оплати за надані послуги Бізнес-абонентам нараховується пеня з 1 числа місяця, другого розрахункового . Пеня нараховується на суму заборгованості у розмірі облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який нараховується пеня, за кожну добу затримки оплати. При неповній оплати боргу Бізнес-абонентом у першу чергу погашається сума пені.

На підставі зазначеного пункту Договору позивач нарахував пеню у сумі 511 грн. 81 коп., яку також просить суд стягнути з відповідача.

Позивач також зазначає, що відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

На підставі зазначеної статті позивач нарахував інфляційні втрати у сумі 1 118 грн. 63 коп. та 3% річних у сумі 126 грн. 19 коп., які також просить стягнути з відповідача.

В обґрунтування позову, позивач посилається на ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України відповідно, до яких суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати свої зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Відповідач своїм правом на захист у судовому порядку не скористався.

Розглянув матеріали справи, на підставі чинного законодавства України, суд доходить до такого висновку:

Згідно ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію: передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо, або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Частиною 2 ст. 509 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до частини 1, 2 ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 174 Господарського кодексу України однією з підстав виникнення господарського зобов'язання є укладання господарського договору та іншої угоди, що передбачені законом, а також угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно ст. 627 Цивільного кодексу України, відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Як вбачається з матеріалів справи, 01 листопада 2012р. між Публічним акціонерним товариством „Укртелеком" (надалі - Оператор) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ЕСТА-Б'ЮТІ" (надалі - Бізнес-абонент) був укладений договір №90882 про надання послуг бізнес-мережі, згідно якого Оператор надає Бізнес-абоненту телекомунікаційні послуги Бізнес-мережі (надалі - Послуги), а Бізнес-абонент отримує зазначені послуги та сплачує їх вартість.

Відповідно до додатку №1.1 до договору №90882 від 01 листопада 2012р. абонентна плата за користування портом (без урахування обсягу прийнятої та переданої інформації) становить 1 357грн. 81коп. При оплаті зазначених послуг на кінцеву суму додатково нараховується податок на додану вартість у розмірі, встановленому чинним законодавством.

Відповідно до п. 3.2.3 Бізнес-абонент зобов'язаний оплачувати Послуги в порядку і терміни, визначені договором.

Пунктом 4.4 договору встановлено, що не пізніше 10 (десятого) числа місяця, що настає за розрахунковим, Оператор виставляє Бізнес-абоненту рахунок для оплати вартості наданих Послуг.

Відповідно до п. 4.5 договору, у разі кредитної системи оплати Бізнес-абонент повинен оплатити рахунок за Послуги не пізніше останнього числа місяця, що настає за розрахунковим, шляхом перерахування належної до сплати суми на розрахунковий рахунок Оператора. Оплата Послуг проводиться у національній валюті.

За матеріалами справи позивач належним чином виконав свої зобов'язання за Договором, у період з березня 2014р. по липень 2014р., надав відповідачу послуги Бізнес-мережі на загальну суму 7 629грн. 85коп., але Бізнес-абонент за надані послуги сплатив лише 202грн. 56коп.

За приписами ст. 193 Господарського кодексу України та ст.526 Цивільного кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати свої зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. Згідно ст.530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язання встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За таких обставин, правомірною є вимога позивача щодо стягнення заборгованості у сумі 7 427 грн. 29 коп.

Згідно з ч.2 ст. 218 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов`язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов`язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності.

Відповідно до ч.1 ст.230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями в цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання зобов'язання. Водночас вимогами п.3 ч.1 ст.611 Цивільного кодексу України передбачено, що одним із наслідків порушення зобов'язання є сплата неустойки (штрафу, пені), а відповідно до вимог ч.2 ст.551 Цивільного кодексу України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюються договором або актом цивільного законодавства.

Частиною 6 ст. 232 Господарського кодексу України встановлено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідно до п. 5.2. за невиконання чи неналежне виконання Договору Сторони несуть відповідальність передбачену чинним законодавством України. У разі затримки оплати за надані послуги Бізнес-абонентам нараховується пеня з 1 числа місяця, другого розрахункового . Пеня нараховується на суму заборгованості у розмірі облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який нараховується пеня, за кожну добу затримки оплати. При неповній оплати боргу Бізнес-абонентом у першу чергу погашається сума пені.

Суд, перевіривши розрахунок позивача щодо стягнення пені у розмірі 511грн. 81коп. за період заявлений до стягнення - з 01.05.2014р. по 03.02.2015р., встановив, що позивач при здійснені даного розрахунку допустив помилки та здійснив невірний розрахунок, а саме нарахував пеню за період більш ніж шість місяців, у зв'язку з чим, суд зробив власний розрахунок пені, відповідно до якого сума пені складає 799 грн. 48коп.

При цьому, враховуючи, що у суду відсутні повноваження щодо збільшення позовних вимог, а таке право відповідно до ст. 22 Господарського процесуального кодексу України належить виключно позивачу, суд не виходить за межі позовних вимог та приймає заявлену позивачем до стягнення суму пені у розмірі 511 грн. 81коп.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд, перевіривши розрахунок позивача щодо стягнення інфляційного збільшення у розмірі 1 118грн. 63коп. за період заявлений до стягнення - з 01.05.2014р. по 03.02.2015р. встановив, що позивач при здійснені даного розрахунку допустив помилки та здійснив невірний розрахунок, у зв'язку з чим, суд зробив власний розрахунок суми основної заборгованості з урахуванням інфляційного збільшення, відповідно до якого сума інфляційного збільшення складає 1 120 грн. 36коп.

При цьому, враховуючи, що у суду відсутні повноваження щодо збільшення позовних вимог, а таке право відповідно до ст. 22 Господарського процесуального кодексу України належить виключно позивачу, суд не виходить за межі позовних вимог та приймає заявлену позивачем до стягнення суму інфляційного збільшення у розмірі 1 118грн. 63коп.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок 3 %річних, суд доходить до висновку про його вірність та наявність правових підстав для задоволення вимоги позивача щодо стягнення з 3% річних у розмірі 126грн. 19коп.

Згідно ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Статтею 32 Господарського процесуального кодексу України визначено, що доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно зі ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

За таких обставин, позов Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" в особі Дніпропетровської філії публічного акціонерного товариства "Укртелеком" є обґрунтованим, підтверджений матеріалами справи, у зв'язку з чим підлягає задоволенню.

Судові витрати по сплаті судового збору покласти на відповідача згідно ст.ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України.

На підставі зазначеного, керуючись ст.ст. 44,49, 75, 82-85 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

1.Позовну заяву Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" в особі Дніпропетровської філії публічного акціонерного товариства "Укртелеком" - задовольнити повністю.

2.Стягнути з Товариство з обмеженою відповідальністю "ЕСТА-Б'ЮТІ" ( 65000, м. Одеса, вул. Єврейська, б.3, код ЄДРПОУ 369026808) на користь Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" в особі Дніпропетровської філії публічного акціонерного товариства "Укртелеком" (49600, м. Дніпропетровськ, вул. Херсонська, буд. 26, код ЄДРПОУ 25543196, п/р 26005439072 у ДОД АТ "Райффайзен Банк Аваль" МФО 380805) заборгованість у сумі 7 427 (сім тисяч чотириста двадцять сім)грн. 29 коп., пеню у сумі 511 (п'ятсот одинадцять) грн. 81 коп., 3% річних у сумі 126 (сто двадцять шість) грн. 19 коп., інфляційні у сумі 1 118( одна тисяча сто вісімнадцять) грн. 63 коп., судовий збір у сумі 1 827 (одна тисяча вісімсот двадцять сім)грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 12 травня 2015р.

Суддя Н.В. Рога