Рішення № 44097781, 07.05.2015, Господарський суд Кіровоградської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Кіровоградської області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 травня 2015 рокуСправа № 912/690/14 Господарський суд Кіровоградської області в складі колегії суддів: головуючого судді Змеула О.А., суддів Болгар Н.В., Колодій С.Б., розглянув у судовому засіданні справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Волот"

до Приватного акціонерного товариства "Креатив"

про визнання недійсними договору поставки та додаткових угод до нього,

представники сторін:

від відповідача Вставська І.П., довіреність № 10 від 23.12.2013.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Волот" звернулося до господарського суду Кіровоградської області з позовною заявою про визнання договору поставки № О13-13 від 21.05.2013 та додаткових угод № 1 від 04.06.2013 і № 2 від 23.12.2013 до нього недійсними.

Відповідно до ухвали суду від 11.02.2015 справа розглядається колегією суддів у складі головуючого судді Змеула О.А., суддів Коваленко Н.М. і Колодій С.Б.

Ухвалою суду від 10.03.2015 розгляд справи відкладено на 09.04.2015 о 15:30 год., копії ухвали направлено на адреси сторін.

З причин того, що суддя Коваленко Н.М. не зможе виконувати обов'язки судді 09.04.2015 у зв'язку з перебуванням у відпустці, то за розпорядженням в.о. керівника апарату господарського суду здійснено призначення іншого члена колегії у справі в автоматичному режимі та сформовано колегію у складі головуючого судді Змеула О.А., суддів Болгар Н.В. і Колодій С.Б.

Ухвалою господарського суду від 09.04.2015 розгляд справи відкладено на 07.05.2015 о 14:30 год., примірник ухвали надсилався на адресу ТОВ "Волот" через підприємство зв'язку.

Господарський суд виходить з того, що відповідно до наявних у справі установчих документів адреса місцезнаходження ТОВ "Волот": м. Донецьк, вул. Молодих Шахтарів, 86а, офіс 9, яка також зазначена ним же у позовній заяві, але приймання поштових відправлень у м. Донецьк припинено у зв'язку з проведенням АТО.

Поштове відправлення з ухвалою господарського суду від 09.04.2015 повернулося до суду з довідкою поштового зв'язку Ф20, в якій зазначено причину повернення - "до особливої вказівки".

Товариство з обмеженою відповідальністю "Волот" не зверталося до господарського суду Кіровоградської області із заявою про отримання процесуальних документів у електронному вигляді на відповідну електронну адресу цього товариства, не повідомляло своєї електронної адреси чи номер факсимільного зв'язку, а саме, ні в позовній заяві, ні в іншій заяві до суду не зазначено електронної адреси чи номер телефону для зв'язку.

У витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, зробленого за електронним запитом суду станом на 19.02.2015, міститься інформація про здійснення зв'язку з юридичною особою ТОВ "Волот", за номером: 380623485245.

Господарським судом вжито заходів щодо повідомлення позивача про час та місце розгляду цієї справи також шляхом надсилання йому телефонограми за номером 0623485245, але телефонограму не вдалося відправити з технічних причин (відсутність зв'язку), що засвідчено телефонограмою від 15.04.2015.

Відповідно до Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 12.09.2014 № 01-06/1290/14 "Про Закон України "Про здійснення правосуддя та кримінального провадження у зв'язку з проведенням антитерористичної операції", зокрема, пп. 4 п. 6, за неможливості здійснити повідомлення учасника судового процесу через поштовий зв'язок чи електронною поштою, або шляхом надсилання телеграми, телефонограми - інформація про час і місце судового засідання розміщується на сторінці відповідного суду (у розділі "Новини та події суду") офіційного веб-порталу "Судова влада в Україні" в мережі Інтернет (www.court.gov.ua/sudy/).

З причин того, що неможливо здійснити повідомлення позивача через поштовий зв'язок чи електронною поштою, або шляхом надсилання телеграми, телефонограми інформацію про час і місце судового засідання розміщено на сторінці господарського суду Кіровоградської області (у розділі "Новини та події суду") офіційного веб-порталу "Судова влада в Україні" в мережі Інтернет (www.court.gov.ua/sudy/), що засвідчено роздрукованою сторінкою з мережі Інтернет за 15.04.2015.

Також відповідач надав докази того, що він зробив спробу повідомити позивача про час та місце розгляду справи шляхом надсилання на адресу ТОВ "Волот" телеграми, яка не була відправлена з технічних причин, що засвідчено довідкою підприємства зв'язку за 20.04.2015.

Господарським судом вжито всіх можливих заходів для повідомлення позивача про час та місце розгляду справи, відповідач вважається таким, що належним чином повідомлений про час та місце розгляду даної справи.

Відповідач у відзиві на позовну заяву позовні вимоги відхилив у повному обсязі, зазначивши що договір та додаткові до нього угоди не суперечать нормам ст. 180 Господарського кодексу України, а позивач у порушення норм ст. 33 Господарського процесуального кодексу України не надав належних та допустимих доказів щодо підписання договору поставки від 21.05.2013 та додаткових угод до нього іншою особою ніж тою, яка зазначена в договорі поставки та додаткових угодах. Також відповідач посилається на видаткові накладні, підписання яких позивачем не спростовуються, як на докази схвалення вчинених дій щодо виконання умов договору.

За ініціативою позивача ухвалою господарського суду від 17.04.2014 у справі призначалася комплексна судова почеркознавчо-технічна експертиза підписів Кулініча О.В. - директора ТОВ "Волот", та експериментальні зразки відтиску печатки ТОВ "Волот", проведення якої доручено Кіровоградському відділенню Одеського науково-дослідного інституту судових експертиз.

Ухвалою господарського суду від 10.06.2014 позивача зобов'язано провести попередню оплату судової експертизи в сумі 5328,00 грн згідно рахунку № 758/768 від 03.06.2014. Поштове відправлення з ухвалою суду від 10.06.2014 позивач отримав, що засвідчено поштовим повідомленням про вручення поштового відправлення за №2502201245080 (т.1 а.с.162). Втім, позивач ухвали суду не виконав, попередню оплату за проведення судової експертизи не провів.

На адресу господарського суду надійшло повідомлення Кіровоградського відділення Одеського науково-дослідного інституту судових експертиз № 758/768 від 01.08.2014 про неможливість надання висновку комплексної судово-почеркознавчої та судово-технічної експертизи документів за матеріалами господарської № 912/690/14 з причин того, що оплату вартості експертизи не здійснено.

За таких обставин провадження в справі було поновлено, справу розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Заслухавши пояснення представника відповідача, дослідивши наявні в справі матеріали, оцінивши подані докази, господарський суд встановив наведені нижче обставини справи.

Між Приватним акціонерним товариством "Креатив" (покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Волот" (постачальник) 21.05.2013 укладено договір поставки № О13-13 (далі - договір).

За умовами договору постачальник зобов'язався поставити та передати у власність покупця олію соняшникову нерафіновану (далі - товар), а останній прийняти та оплатити товар. Відповідно до п. 3.1 договору поставка товару повинна здійснюватися продавцем на умовах DAP згідно правил "Інкотермс-2010" (склад покупця) за адресою: ТОВ "Євері", вул. Гражданська, 117, м. Миколаїв, протягом 14 календарних днів після здійснення оплати покупцем. Постачальник зобов'язався за 1 банківський день повідомити покупця про готовність до поставки товару. Після закінчення терміну поставки, постачальник не звільняється від обов'язку поставити товар на суму здійсненої передплати.

Сторони узгодили умови договору про поставку олії соняшникової нерафінованої, а саме: кількість товару 1000 тонн за ціною 9 600 грн за одну тонну, в т.ч. ПДВ, орієнтовна сума договору 9 600 000,00 грн.

Постачальник зобов'язався надати оригінал видаткової накладної не пізніше наступного дня після отримання товару покупцем.

Відповідно до п. 5.1 договору покупець зобов'язався здійснити оплату товару на умовах 100% передоплати в національній валюті України шляхом перерахування грошових коштів у розмірі, вказаному в п.2.1 договору, на розрахунковий рахунок постачальника на підставі рахунку-фактури.

Остаточний розрахунок між сторонами (доплата покупцем або повернення передплати продавцем) здійснюється протягом 5 банківських днів після фактичного отримання товару та документів. Тобто, п.5.3 договору передбачено строк протягом якого має бути повернена передплата продавцем - протягом 5 банківських днів після фактичного отримання товару та документів.

Договір набрав чинності з моменту підписання його сторонами і діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань, передбачених договором.

04.06.2013 сторонами укладено додаткову угоду № 1 до договору поставки №О13-13 від 21.05.2013, за умовами якої поставка товару повинна здійснюватися продавцем на умовах DAP згідно правил "Інкотермс-2010" (склад покупця) за адресою: просп. Промисловий, 19, м. Кіровоград. Як вбачається із змісту додаткової угоди № 1 від 04.06.2013 до договору, сторони змінили лише місце доставки товару (склад покупця) та перелік надання документів постачальником, тому обов'язок щодо поставки товару ПрАТ "Креатив" у кількості та у визначений договором строк залишився той же. Поряд з цим, сорт олії залишився той же - перший сорт. При цьому знизилися вимоги до складових показника якості олії, зокрема, КЧ мг КОН/г не більше 4,0 (було не більше 3,0) та ПЧ ммоль 1/2 О 2/кг не більше 7,0 (було не більше 5,0).

Дана угода є невід'ємною частиною договору та набула чинності з моменту її підписання уповноваженими представниками сторін, скріплення печатками сторін та діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань по договору.

Укладений сторонами договір за своєю правовою природою є договором поставки, правовідносини за яким регулюються, зокрема, параграфом 1 глави 30 Господарського кодексу України.

Поряд з цим, 23.12.2013 сторонами укладено додаткову угоду № 2 до договору на поставку олії соняшникової нерафінованої у кількості 60 тонн за ціною 7550 грн за 1 тонну на загальну суму 453 000 грн. Цією угодою встановлено строк поставки - з 23.12.2013 по 31.12.2013. В угоді зазначено, що вона укладена у двох екземплярах, що мають однакову силу по одному для кожної із сторін, угода вступає в силу з моменту її підписання сторонами та є невід'ємною частиною договору.

На вимогу господарського суду відповідач подав до справи оригінали договору поставки № О13-13 та додаткових угод № 1 і № 2 до цього договору, що підписані директором ТОВ "Волот" Кулінич О.В і представником ПрАТ "Креатив" Давидовим Ю.Г., договір та угоди скріплені печатками сторін (т.1 а.с.114-117).

При вирішенні спору господарський суд виходить з наступних положень чинного законодавства.

Згідно з частиною 6 ст. 265 Господарського кодексу України до відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.

Згідно з статтею 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно з статтею 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Предметом договору купівлі-продажу може бути товар, який є у продавця на момент укладення договору або буде створений (придбаний, набутий) продавцем у майбутньому (ст. 656 ЦК України).

Згідно з частиною 6 ст. 265 Господарського кодексу України до відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.

Згідно з статтею 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно з статтею 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Предметом договору купівлі-продажу може бути товар, який є у продавця на момент укладення договору або буде створений (придбаний, набутий) продавцем у майбутньому (ст. 656 ЦК України).

Згідно правил ст. 207 Господарського кодексу господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї зі сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

Правилами статті 203 ЦК України встановлено загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину.

При оцінці спірного договору вимогам статті 3, частині 1 статті 203 Цивільного кодексу України господарський суд виходить з наступного.

Статтею 203 Цивільного кодексу України передбачені загальні вимоги, додержання яких є необхідними для чинності правочину:

- зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства;

- особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності;

- волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі;

- правочин має вчинятися у формі, встановленій законом;

- правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним;

- правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

Відповідно до статті 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

У відповідності до ст. 638 ЦК України договір вважається укладеним якщо сторони в належній формі досягли згоди за всіма істотними умовами договору.

Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також всі ті умови відносно яких по заяві хоча б однієї із сторін повинна бути досягнута згода.

Стаття 33 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

У відповідності до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Із пояснень відповідача та матеріалів справи слідує, що на виконання п. 5.1 договору покупець здійснив 100% попередню оплату за товар у розмірі 9 600 000,00 грн за платіжними дорученнями №1717 від 22.05.2013 на суму 4 800 000,00 грн та №1756 від 24.05.2013 на суму 4 800 000,00 грн. Позивач кошти отримав, будь-яких претензій щодо неперерахування попередньої оплати чи перерахування зайвої суми відповідачеві не пред'являв.

18.07.2013 ТОВ "Волот" здійснило часткову поставку товару - олії соняшникової нерафінованої, що підтверджується видатковими накладними №В-00000002 від 18.07.2013 на суму 277152,00 грн та №В-00000003 від 18.07.2013 на суму 303744,00 грн.

У справі є копії видаткових накладних №В-00000013 від 26.12.2013 на суму 261683,00 грн.; № В-00000012 від 25.12.2013 на суму 267043,50 грн, №В-00000002 від 18.07.2013 на суму 277152,00 грн, №В-00000003 від 18.07.2013 на суму 303744,00 грн, підписані директором ТОВ "Волот" Кулініч О.В., підписання яких позивачем не заперечується.

Позивачем не надано належних та допустимих доказів на підтвердження своїх вимог щодо підписання договору поставки №013-13 від 21.05.2013 та додаткових угод № 1 і №2 іншою особою, а не директором ТОВ "Волот" Кулініч О.В.

За правовою позицією, викладеною в п. 3.4. постанови пленуму Вищого господарського суду України №11 від 29.05.2013 "Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними", наступне схвалення юридичною особою правочину, вчиненого від її імені представником, з перевищенням повноважень, унеможливлює визнання такого правочину недійсним (стаття 241 ЦК України). Настання передбачених цією статтею наслідків ставиться в залежність від того, чи було в подальшому схвалено правочин особою, від імені якої його вчинено, тому господарський суд повинен у розгляді відповідної справи з'ясувати пов'язані з цим обставини. Доказами такого схвалення можуть бути відповідне письмове звернення уповноваженого органу (посадової особи) такої юридичної особи до другої сторони правочину чи до її представника (лист, телефонограма, телеграма, тощо), або вчинення зазначеним органом (посадовою особою) дій, які свідчать про схвалення правочину (прийняття його виконання, здійснення платежу другій стороні, підписання товаророзпорядчих документів і т. ін.).

Отже, доказами схвалення є вчинення сторонами дій, які свідчать про схвалення угоди, зокрема, шляхом прийняття договору до виконання, а саме, відповідачем перераховано позивачу суму попередньої оплати за товар, позивачем було здійснено часткову поставку товару відповідачу та отримано грошові кошти від відповідача згідно умов договору, що не заперечується позивачем.

Позивач своїми діями схвалив укладений договір та додаткові угоди до нього, оскільки прийняв їх до виконання.

Господарським судом відхиляються сумніви позивача щодо справжності підпису директора ТОВ "Волот" Кулініч О.В. на договорі поставки № 013-13 від 21.05.2013 та додаткових угод до нього, оскільки ці посилання позивача не доведені належними та допустимими доказами. Крім того, підпис особи, що підписала договір поставки №013-13 від 21.05.2013 та додаткові угоди № 1 від 04.06.2013, №2 від 23.12.2013 скріплені печаткою ТОВ "Волот", позивач у своїх позовних вимогах не посилається на незаконне використання печатки його товариства, на наявність службового розслідування за фактом незаконного використання печатки, не надано позивачем доказів звернення до правоохоронних органів стосовно даних обставин.

Враховуючи вищевикладене господарський суд дійшов до висновку про те, що договір поставки № 013-13 від 21.05.2013 та додаткові угоди № 1 від 04.06.2013, №2 від 23.12.2013 укладені сторонами в належній формі з досягненням всіх істотних умов договору, відповідають нормам чинного законодавства України, а тому відсутні підстави для визнання спірного договору та додаткових угод до нього недійсними.

У задоволенні позову слід відмовити.

Згідно з положеннями статті 49 ГПК України витрати на судовий збір у справі покладаються на позивача у зв'язку з відмовою у задоволенні позову.

У засіданні суду оголошувалася вступна та резолютивна частини рішення.

Керуючись статтями 44, 49, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРIШИВ:

У задоволенні позову відмовити повністю.

Рішення може бути оскаржено до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Кіровоградської області протягом десяти днів з дня підписання повного рішення, оформленого відповідно до статті 84 ГПК України.

Повне рішення складено 12.05.2015

Головуючий суддя О.А. Змеул

Суддя Н.В. Болгар

Суддя С.Б. Колодій