Рішення № 44097532, 20.04.2015, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.04.2015Справа №910/4431/15-г

Господарський суд міста Києва у складі судді Чебикіної С.О., розглянувши справу за позовом Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "ПЗУ Україна " до Відкритого акціонерного товариства Національна акціонерна страхова компанія "ОРАНТА" про відшкодування шкоди в порядку регресу 19 031,90 грн., за участю представників позивача - Невідомої Т.М., довіреність №798 від 13.11.2014 року, відповідача - Чалої І.М., довіреність №б/н від 17.09.2014 року,

ВСТАНОВИВ:

У лютому 2015 року позивач звернувся до господарського суду міста Києва з позовом до відповідача про стягнення страхового відшкодування в порядку регресу у розмірі 19 031,90 грн.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що 01.03.2012 року на вул. Стебницька, 38 в м. Трускавець, сталась дорожньо-транспортна пригода за участю транспортного засобу «КІА» д.н.з. ВС 8447 СА (застрахований позивачем транспортний засіб) під керуванням Гірчака Б.Я. та автомобіля «ГАЗ» д.н.з. ВС 9818 СА під керуванням Кречківського Романа Ярославовича.

Позивачем було виплачено страхове відшкодування в розмірі 19 541,90 грн.

Цивільно-правова відповідальність власника транспортного засобу «ГАЗ» д.н.з. ВС 9818 СА була застрахована в Відкритому акціонерному товаристві Національна акціонерна страхова компанія "ОРАНТА".

Ухвалою господарського суду міста Києва від 26.02.2015 року порушено провадження у справі та призначено до розгляду на 18.03.2015 року.

16.03.2015 року через канцелярію суду відповідачем надано відзив на позовну заяву, в якому він просив суд відмовити в позові, оскільки в матеріалах справи відсутня постанова суду про притягнення Кречківського Романа Ярославовича до адміністративної відповідальності.

Заслухавши пояснення представників позивача, відповідача, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково з наступних підстав.

Як вбачається з довідки відділу ВДАІ Трускавецького МВС України у Львівській області та постанови Трускавецького міського суду від 18.04.2012 року у справі №1324/905/12, 01.03.2012 року на вул. Стебницька, 38 в м. Трускавець, Кречківський Роман Ярославович, керуючи автомобілем «ГАЗ» д.н.з. ВС 9818 СА, не вибрав безпечної швидкості руху, не врахував дорожню обстановку та стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним, в результаті чого допустив зіткнення з автомобілем «КІА» д.н.з. ВС 8447 СА, що рухався попереду.

Постановою Трускавецького міського суду від 18.04.2012 року у справі №1324/905/12, Кречківського Романа Ярославовича визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КпАП України та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу, копія якої долучена позивачем до матеріалів справи.

Внаслідок вказаної ДТП було пошкоджено автомобіль «КІА» д.н.з. ВС 8447 СА.

Пошкоджений автомобіль був застрахований позивачем на підставі договору страхування транспортного засобу №АМ/021420 від 14.07.2011 року.

Відповідно до висновку № 2327/12 експертного авто товарознавчого дослідження від 07.03.2012 року з визначення вартості матеріального збитку, матеріальний збиток завданий власникові автомобіля «КІА» д.н.з. ВС 8447 СА, в результаті його пошкодження при ДТП, в цінах на 01.03.2012 року склав 15 951,71 грн.

Згідно рахунку-фактури №ЛА-07358 від 02.03.2012 року розмір реальних збитків завданий власникові автомобіля «КІА» д.н.з. ВС 8447 СА, в результаті його пошкодження при ДТП склав 19 541,90 грн.

Як вбачається з страхового акту від 21.03.2012 року позивачем встановлено факт настання страхового випадку та вирішено виплатити страхове відшкодування на загальну суму 19 541,90 грн.

Проте, позивачем надано суду докази, що лише кошти в розмірі 18 228,84 грн. позивачем були виплачені по договору АМ/21420 від 14.07.2011 року, що підтверджується наявним в матеріалах справи платіжним дорученням № 10783 від 02.04.2012 року на суму 18 228,84 грн.

Жодних доказів про взаємозалік з страхувальником на недоотриману страхову премію в розмірі 1313,07 грн., позивачем суду не надано.

Статтею 27 Закону України «Про страхування» та статтею 993 ЦК України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Як вбачається з матеріалів справи, транспортним засобом - автомобілем «ГАЗ» д.н.з. ВС 9818 СА, який спричинив ДТП та заподіяв збитки автомобілю «КІА» д.н.з. ВС 8447 СА, керував Кречківського Романа Ярославовича.

Частинами першою та другою статті 1187 Цивільного кодексу України встановлено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Таким чином, за змістом вказаної норми, у відносинах між кількома володільцями джерел підвищеної небезпеки відповідальність будується на загальному принципу вини.

Вина особи, яка керувала автомобілем «ГАЗ» д.н.з. ВС 9818 СА, Кречківського Романа Ярославовича встановлена у судовому порядку.

Тому, Кречківський Роман Ярославович є особою, відповідальною за збиток, заподіяний автомобілю «КІА» д.н.з. ВС 8447 СА, у результаті пошкодження цього автомобіля при ДТП.

Відповідно до статті 1166 ЦК України шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно з статтею 1192 ЦК України з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов'язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Судом встановлено, що цивільно-правова відповідальність за шкоду заподіяну внаслідок експлуатації автомобіля «ГАЗ» д.н.з. ВС 9818 СА була застрахована у Відкритому акціонерному товаристві Національна акціонерна страхова компанія "ОРАНТА", про що було укладено договір (поліс) № АА/6565056 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, відповідно до якого відповідач взяв на себе зобов'язання відшкодувати шкоду заподіяну, зокрема, майну третім особам під час ДТП, яка сталася за участю забезпеченого транспортного засобу автомобіля «ГАЗ» д.н.з. ВС 9818 СА, і внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність заподіювача шкоди.

Статтею 22 ЦК України передбачено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є, зокрема, втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Відповідно до пункту 22.1 статті 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Згідно з статтею 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.

Розглядаючи спір по суті суд також зазначає, що частиною п'ятою статті 1187 ЦК України передбачено, що особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.

Оскільки, відповідач не довів факт того, що шкоду автомобілю «КІА» д.н.з. ВС 8447 СА, було завдано внаслідок непереборної сили або умислу його водія, та не надав доказів сплати відшкодування заподіяної шкоди на користь власника зазначеного автомобіля та беручи до уваги те, що розмір збитків розраховується, виходячи із вартості сплаченого матеріального збитку з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу, ліміту відповідальності та за вирахуванням суми франшизи 510,00 грн. позов підлягає задоволенню частково у розмірі 17 718,84 грн. (18 228,84 грн. (виплачені позивачем збитки) мінус 510,00 грн. (франшиза). В іншій частині позову слід відмовити.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Судові витрати відповідно до вимог статті 49 Господарського процесуального кодексу України підлягають стягненню з відповідача, пропорційно до задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 33, 49, 75, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства Національна акціонерна страхова компанія "ОРАНТА" (02081, м. Київ, вул. Здолбунівська, 7-Д, код 00034186) на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ПЗУ Україна» (04053, м. Київ, вул. Артема, буд. 40; код 20782312) 17 718 (сімнадцять тисяч сімсот вісімнадцять) грн. 84 коп. боргу та 1 699 (одна тисяча шістсот дев'яносто дев'ять) грн. 11 коп. судового збору.

В іншій частині позову відмовити.

Після вступу рішення в законну силу видати наказ.

Рішення набирає законної сили відповідно до вимог ст. 85 ГПК України.

Повне рішення складено 27.04.2015р.

Суддя С.О. Чебикіна