Рішення № 44097332, 28.04.2015, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 14/56/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.04.2015 Справа № 908/1655/15-г

Суддя господарського суду Запорізької області Сушко Л.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом Приватного підприємства «Гідростандарт» (адреса - 72319 м. Мелітополь Запорізької області, вул. Свердлова, 231/8)

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Краснолиманське» (адреса - 85310, Донецька області, м. Красноармійськ, м. Родинське «ДП «ВК «Краснолиманське»)

про стягнення заборгованості

За участю уповноважених представників сторін:

від позивача: не з'явився

від відповідача: не з'явився

Суть спору:

16 березня 2015 року Позивач - Приватне підприємство «Гідростандарт» (далі за текстом ПП «Гідростандарт») звернувся до господарського суду Запорізької області з позовом до Відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю «Краснолиманське» (далі за текстом ТОВ «Краснолиманське») про стягнення заборгованості.

Системою документообігу господарського суду здійснено автоматичний розподіл справи для розгляду між суддями та справу призначено до розгляду головуючому судді Сушко Л.М.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 17.03.2015р. порушено провадження у справі №908/1655/15-г, судове засідання призначено на 07.04.2015р., у сторін витребувані документи і матеріали, необхідні для вирішення спору по суті.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 07.04.2015р. розгляд справи відкладено до 28.04.2015р.

В судовому засіданні 28.04.2015р. справу розглянуто, на підставі ст.ст. 82-85 ГПК України, оголошено вступну та резолютивну частини рішення, повідомлено про час складання повного рішення суду.

В обґрунтування позовних вимог Позивач зазначив, що на виконання умов укладеного між Сторонами Договору поставки товару №4 від 23.05.2014р. Позивачем поставлено Відповідачеві Товар на загальну суму 201 005,88 грн. Проте, Відповідач свої зобов'язання щодо оплати поставленого Товару виконав частково на суму 130 000,00 грн. Таким чином, заборгованість Відповідача перед позивачем за умовами Договору становить 71 005,88 грн. Також, зазначив, що Відповідачем порушено строки внесення платежів, отже крім основної заборгованості, відповідно до діючого законодавства України та умов Договору тому у Позивача виникає право на стягнення з Відповідача пені, 3% річних та інфляційних втрат.

З урахуванням зазначених обставин, Позивач просить стягнути з ТОВ «Краснолиманське» на користь ПП «Гідростандарт» 71 005,88 грн. основного боргу, 1036,04 грн. 3% річних, 14 243,78 грн. інфляційних збитків, 10 506,22 грн. пені та покласти на Відповідача судові витрати.

Відповідач заявлені позовні вимоги не спростував, відзив на позов суду не надав, представник Відповідача в судові засідання 07.04.2015р. та 28.04.2015р. за викликом суду не з'явився, правом надати відзив на позов не скористався.

Відповідно до п. 3.9.1. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011р., особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК. За змістом зазначеної статті 64 ГПК України, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Про дату, час та місце розгляду справи Товариство з обмеженою відповідальністю «Краснолиманське» було повідомлене ухвалою господарського суду Запорізької області від 17.03.2015р про порушення провадження у справі № 908/1655/15-г та ухвалою про відкладення розгляду справи від 07.04.2015р., копії яких направлялися на адресу Відповідача: 85310, Донецька області, м. Красноармійськ, м. Родинське «ДП «ВК «Краснолиманське», що зазначена в позовній заяві та у Витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.

Крім того, інформація про дату, час і місце судового засідання була розміщена на сторінці господарського суду Запорізької області (у розділі «Новини та події суду») офіційного веб-порталу «Судова влада в Україні» в мережі Інтернет (www.court.gov.ua/sudy/).

Таким чином, Відповідач належним чином повідомлений про призначення справи до розгляду господарським судом та про час і місце проведення судових засідань.

Відповідно до статті 22 Господарського процесуального кодексу України сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав ї охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи. Крім того, відповідно до статті 65 Господарського процесуального кодексу України з метою забезпечення правильного і своєчасного вирішення господарського спору суддя зобов'язує сторони виконати певні дії, витребовує від них документи, відомості, висновки, необхідні для вирішення спору та вчиняє інші дії спрямовані на забезпечення правильного і своєчасного розгляду справи. Відповідачем вимоги ухвали суду не виконано, не надано письмового відзиву та письмових заперечень по суті заявлених вимог, а також не надано доказів які б підтверджували поважність та винятковість причин пропуску судових засідань.

Чисельними рішеннями Європейського суду з прав людини у справах проти України визнано порушення пункту 1 статті 6 «Право на справедливий розсуд» Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, що, зокрема, полягало у тому, що національними судами не забезпечено розгляд справи заявника в «розумний строк» через затримки у провадженні, в основному з вини судів першої інстанції.

Згідно зі ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справу розглянуто за наявними матеріалами, які суд визнав достатніми для вирішення спору по суті.

Розгляд справи здійснювався без застосування технічних засобів фіксування судового процесу.

Судом у відповідності з вимогами статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України складено протоколи судових засідань, які долучено до матеріалів справи.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд встановив наступне.

23.05.2014р. між ПП «Гідростандарт» - Постачальник та ТОВ «Краснолиманське» - Покупець укладено Договір поставки товару №4 (далі за тестом Договір), за умовами п. 1.1. якого Постачальник зобов'язався поставити і передати у власність (повне господарське відання) Покупцю визначений цим Договором Товар, а Покупець зобов'язався приймати цей Товар та своєчасно здійснювати його оплату.

Пунктом 1.2. Договору Сторони визначили, що найменування, одиниці виміру, загальна кількість товару, що підлягає поставці за цим Договором, ціна на одиницю товару, його часткове співвідношення (асортимент, номенклатура), а також строки поставки визначаються специфікацією, що є додатком до цього Договору.

Згідно п. 6.1. Договору, Покупець оплачує поставлений Постачальником товар за цінами, що визначені за одиницю товару у специфікації у порядку: 14-денний строк по факту поставки шляхом зарахування на розрахунковий рахунок Постачальника.

Строк цього Договору починає свій перебіг у момент його підписання і скріплення печатками та закінчується 31.12.2014р. закінчення строку цього Договору не звільняє Сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії цього Договору.

Позивач свої зобов'язання виконав належним чином та поставив на Відповідачеві Товар на загальну суму 201 005,88 грн., що підтверджується видатковими накладними, які підписані представниками сторін, а саме:

- №РН-0000728 від 18.08.2014р. на суму 22 321,08 грн.;

- №РН-0000749 від 22.08.2014р. на суму 60043,20 грн.;

- №РН-0000756 від 27.08.2014р. на суму 40 521,60 грн.;

- №РН-0000767 від 29.08.2014р. на суму 42235,20 грн.;

- №РН-0000768 від 29.08.2014р. на суму 35 884,80 грн.

Представники Відповідача отримали товар на підставі довіреностей №346 від 18.08.2014р. та №337 від 01.08.2014р.

Відповідач свої зобов'язання щодо своєчасності оплати товару виконав не в повному обсязі, сплативши 130 000,00 грн., що підтверджується платіжними дорученнями:

- №3551 від 04.09.2014р. на суму 60000,00 грн.;

- №3515 від 01.09.2014р. на суму 50000,00 грн.;

- №3393 від 22.08.2014р. на суму 20000,00 грн.

Таким чином, заборгованість Відповідача перед Позивачем за поставлений Товар відповідно до умов Договору становить 71 005,88 грн.

У зв'язку з зазначеними обставинами Позивач надіслав на адресу Відповідача лист від 15.12.2014р. з вимогою сплатити заборгованість у сумі 71 005,88 грн..

Проте, до теперішнього часу відповіді на лист не надано, заборгованість не сплачена.

Відповідно до ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, у силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо) або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ч. 1 ст. 67 Господарського кодексу України відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності, виконуються на підставі договорів.

Відповідно до вимог ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом, ст. 525 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 222 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин, що порушили майнові права або законні інтереси інших суб'єктів, зобов'язані поновити їх, не чекаючи пред'явлення їм претензії чи звернення до суду.

За таких обставин, вимога ПП «Гідростандарт» про стягнення з ТОВ «Краснолиманське» на свою користь 71 005,88 грн. основного боргу підлягає задоволенню.

Крім того, Позивач, посилаючись на прострочення виконання Відповідачем зобов'язання за Договором, просить стягнути з останнього 10 506,22 грн. пені, 1036,04 грн. 3% річних та 14 243,78 грн. інфляційних збитків.

Згідно ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, стягнення неустойки.

Згідно із ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями у цьому кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Частиною 1 статті 549 Цивільного кодексу України передбачено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором, ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України.

За умовами п. 10.2. Договору, Покупець несе відповідальність за порушення строків оплати товару, обумовлених в п. 6.1. цього Договору, у вигляді сплати пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на момент сплати, за кожен день прострочення.

Статтею 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши за допомогою юридичної інформаційно-пошукової системи «Законодавство» правильність нарахування 3% річних та інфляційних збитків судом встановлено, що розрахунки Позивачем виконано вірно.

За приписами ст. 33 Господарського процесуального кодексу України обов'язок доказування і подання доказів віднесено на сторони. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

У відповідності до ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги чи заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно зі ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відтак, Позивачем надано всі належні та допустимі докази на підтвердження своїх вимог.

При цьому, Відповідач правом участі в судовому засіданні, а також правом подання відзиву на позовну заяву не скористався.

За викладених обставин, позовні вимоги ПП «Гідростандарт» до ТОВ «Краснолиманське» про стягнення заборгованості підлягають задоволенню.

У відповідності до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на Відповідача.

Керуючись ст. ст. 49, 75, 82-84 Господарського процесуального кодексу України господарський суд Запорізької області, -

ВИРІШИВ:

Позов Приватного підприємства «Гідростандарт» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Краснолиманське» про стягнення заборгованості задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Краснолиманське» (85310, Донецька області, м. Красноармійськ, м. Родинське «ДП «ВК «Краснолиманське», код ЄДРПОУ 32281519) на користь Приватного підприємства «Гідростандарт» (72319 м. Мелітополь Запорізької області, вул. Свердлова, 231/8, код ЄДРПОУ 33470962) 71 005 (сімдесят одну тисячу п'ять) грн. 88 коп. основного боргу, 10 506 (десять тисяч п'ятсот шість) грн. 22 коп. пені, 14 243 (чотирнадцять тисяч двісті сорок три) грн. 78 коп. інфляційних втрат, 1 036 (одну тисячу тридцять шість) грн. 04 коп. 3% річних, 1 827 (одну тисячу вісімсот двадцять сім) грн. 00 коп. судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя Л.М. Сушко

Рішення оформлено та підписано відповідно до вимог ст. 84 Господарського процесуального кодексу України 30.04.2015р.