Рішення № 44097316, 27.04.2015, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 30/12/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.04.2015 Справа № 908/173/15-г

за позовом: Міжрегіональної науково-виробничої асоціації підприємств «Авіокон проект» (79035, м. Львів, вул. Січинського, буд. 7)

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Донспецмонтаж» (83001, Донецька область, м. Донецьк, вул. Челюскінців, буд. 69-А)

про стягнення 415809,24 грн. заборгованості за договором підряду,

Суд, у складі колегії суддів господарського суду Запорізької області - головуючий суддя Кагітіна Л.П., судді: Зінченко Н.Г., Колодій Н.А.

За участю представників сторін:

від позивача - не з'явився;

від відповідача - не з'явився;

До господарського суду Запорізької області звернулась Міжрегіональна науково-виробнича асоціація підприємств «Авіокон проект» з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Донспецмонтаж» про стягнення заборгованості за договором підряду в розмірі 415809,24 грн., в т.ч.: 362869,56 грн. основного боргу, 37059,31 грн. інфляційних втрат та 15880,37 грн. - 3% річних.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на приписи ст. ст. 526, 599, 610, 612, 625 Цивільного кодексу України, ст.ст. 193, 223 Господарського кодексу України та умови договору підряду № 2010/08-06 від 27.08.2010 р. При цьому вказує, що на виконання умов договору позивачем виконано підрядні роботи, зобов'язання щодо оплати вартості яких відповідачем в повному обсязі не виконане. За доводами позивача, станом на дату подання позовної заяви до суду за відповідачем існує заборгованість за зазначеним Договором в розмірі 362869,56 грн. Невиконання відповідачем зобов'язань щодо оплати вартості виконаних будівельних робіт, за доводам позивача, є підставою для покладення на останнього додаткової відповідальності у вигляді передбачених ст. 625 ЦК України санкцій.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 09.01.2015 р. порушено провадження у справі № 908/173/15-г, присвоєно справі номер провадження № 30/12/15, розгляд якої призначено на 05.02.2015 р. У сторін витребувані документи, які необхідні для всебічного та об'єктивного розгляду і вирішення справи по суті.

Ухвалою суду від 05.02.2015 р., на підставі ст. 77 ГПК України, у зв'язку з нез'явленням у судове засідання представників сторін та неподанням витребуваних судом доказів розгляд справі відкладено до 04.03.2015 р. У судове засідання 04.03.2015 р. представники сторін вдруге не з'явилися.

Від відповідача на електронну адресу суду надійшло клопотання про зменшення розміру штрафних санкцій та відстрочення виконання судового рішення на один рік. Витребуваних судом пояснень та документів відповідачем не надано.

У зв'язку із наявною виробничою необхідністю, враховуючи специфіку спору №908/173/15-г (знаходження відповідача у зоні АТО) та необхідність витребування від сторін додаткових доказів, розпорядженням голови господарського суду Запорізької області Немченка О.І. від 04.03.2015 р. № 01-04/57/15 справу № 908/173/15-г передано на колегіальний розгляд у складі трьох суддів господарського суду Запорізької області: головуючий суддя - Кагітіна Л.П., судді: Зінченко Н.Г., Колодій Н.А.

Ухвалою господарського суду від 04.03.2015 р. (головуючий суддя - Кагітіна Л.П., судді: Зінченко Н.Г., Колодій Н.А.). справу № 908/173/15-г, прийнято до колегіального розгляду, судове засідання призначено на 09.04.2015 р. У зв'язку із хворобою судді Кагітіної Л.П. ухвалою суду від 09.04.2015 р. розгляд справи перенесено з 09.04.2015 р. на 27.04.2015р.

Представник позивача у судове засідання не з'явився. В направленому суду електронному повідомленні від 22.04.2015 р. позивач просить розглянути справу за відсутності його представника. 11.02.2015 р. канцелярією суду отримано від позивача разом із супровідним листом №82 від 03.02.2015 р. направлені ним оригінали документів, додані до матеріалів позовної заяви. Також позивач просить після огляду документів перенаправити їх на його юридичну адресу. Судом надані позивачем оригінали документів оглянуто та повернуто на адресу позивача.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про причини неявки суду не повідомив, витребуваних судом доказів не надав.

06.04.2015 р. господарським судом Запорізької області складено акт про те, що у суду відсутня можливість відправлення ухвали від 06.04.2015 р. по справі № 908/173/15-г, яка адресована ТОВ «Донспецмонтаж», юридична адреса: 83001, м. Донецьк, вул. Челюскінців, 69-А, оскільки згідно з листом заступника директора Запорізької дирекції УДППЗ "Укрпошта" від 30.03.2015 р. №04-16-416 призупинено приймання та пересилання поштових відправлень на адресу Донецької та Луганської областей, зокрема, м. Донецьк.

Із Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців відповідач не виключений, про що свідчить витяг з цього реєстру. Адреса електронної пошти відповідача суду невідома.

Ухвали суду, в т.ч. від 06.04.2015 р., у зв'язку з неможливістю здійснити повідомлення відповідача за юридичною адресою (учасник судового процесу знаходиться на території проведення АТО) про дату, час та місце судового засідання, було розміщено на сторінці суду (у розділі "Новини та події суду") офіційного веб-порталу "Судова влада в Україні" в мережі Інтернет.

Таким чином, господарським судом Запорізької області створено всі необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства, зокрема вжито заходи для належного повідомлення відповідача про час та місце розгляду справи.

Також, матеріали справи свідчать, що згідно заяви відповідача від 12.02.2015 р. його представник 18.02.2015 р. був ознайомлений з матеріалами справи, отже, відповідач вимоги позивача та обставинами справи відомі.

Письмового відзиву відповідачем не надано, натомість, у направленому на електронну адресу суду клопотанні відповідач просить зменшити розмір штрафних санкцій та відстрочити виконання рішення у справі на один рік.

Відповідно до п. 3.9.2. постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011 р. у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Відкладення на підставі ст. 77 ГПК України розгляду справи у разі нез'явлення представника сторони за викликом господарського суду є правом, а не обов'язком суду, і використовується ним, якщо неявка представника сторони перешкоджає вирішенню спору в даному судовому засіданні.

В даному випадку суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи по суті. Враховуючи обмеженість розгляду справи визначеними законом процесуальними строками та достатність матеріалів справи для розгляду справи, суд дійшов висновку про розгляд справи за відсутності представників сторін.

В судовому засіданні 27.04.2015 р. справу розглянуто за наявними матеріалами, прийнято і оголошено на підставі ст. 85 ГПК України вступну і резолютивну частини рішення.

Розглянувши та дослідивши матеріали справи, суд

ВСТАНОВИВ:

27.08.2010 р. між Міжрегіональною науково-виробничою асоціацією підприємств «Авіокон проект» (Підрядником, позивачем у справі) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Донспецмонтаж» (Замовником, відповідачем у справі) було укладено договір № 2010/08-06 підряду на виконання будівельних робіт на об'єкті стадіон до «ЄВРО-2012» на території у районі вул. Стрийської-Кільцевої дороги-проектованої вул. Вернадського у м. Львові (надалі - Договір).

Відповідно до п. 1.1 Договору Підрядник зобов'язався своїми силами та коштами виконати передбачені цим Договором будівельно-монтажні роботи на об'єкті стадіон по вул. Стрийської-Кільцевої дороги-проектованої у м. Львові відповідно до погодженої Проектної документації та передати виконані роботи Замовнику відповідно до цього договору, додатків до нього. Перелік робіт, що виконується за цим договором визначається у Додатку до даного договору (Додаток № 1 до цього Договору).

Згідно з п. 1.2 Договору Замовник, в свою чергу, зобов'язався надати Підряднику проектно-кошторисну документацію, робочу документацію, забезпечити своєчасне фінансування реконструкції, прийняти виконані роботи і сплатити вартість виконаних робіт в порядку та розмірах, передбачених даним Договором і додатками до нього.

Загальний строк виконання робіт Підрядником за цим Договором передбачений Календарним графіком будівництва (Додаток № 2), що є невід'ємною частиною даного договору та підписується сторонами (п. 2.1 Договору).

Згідно з п. 3.1.11 Договору Підрядник зобов'язується не пізніше 20 числа звітного місяця надавати Замовнику для розгляду акти приймання-передачі виконаних робіт за звітний місяць, з переліком та обсягами виконаних робіт із зазначеними сумами вартості виконаної частини робіт (форма КБ-2в) та довідку про вартість виконаних робіт (форма КБ-3) в порядку, визначеному даним Договором. Строк підписання цих документів Замовником не повинен перевищувати 5 днів.

Пунктом 4.1 Договору визначено, що сума даного договору є динамічною і становить 861062,40 грн., в т.ч. ПДВ 143510,40 грн., і визначається у Додатку № 1, а також графіком фінансування (Додаток № 3), що є невід'ємною частиною даного Договору.

Відповідно до п. 4.3 Договору до початку виконання робіт Замовник вправі перераховувати Підряднику аванс (переоплату) у розмірі до 30 відсотків вартості будівельно-монтажних та пусконалагоджувальних робіт за цим Договором. Підрядник зобов'язується використовувати отриману попередню оплату (виплачений аванс) на придбання необхідних товарів і робіт строком не більш як шість місяців після одержання попередньої оплати (виплати авансу), згідно з чинним законодавством України. Невикористана сума авансу повертається Замовнику.

За визначенням п. 4.5 Договору, Замовник щомісяця здійснює оплату виконаних робіт на підставі пред'явлених Підрядником актів виконаних робіт форми КБ-2В і КБ-3 протягом 10 календарних днів після підписання акта виконаних робіт у розмірах і строках, передбачених у Графіку фінансування (Додаток № 3) шляхом перерахуванням коштів на розрахунковий рахунок Підрядника.

В пункті 14.6 Договору сторони визначили, що даний договір вступає в силу з моменту підписання його сторонами та діє до повного виконання сторонами всіх передбачених договором зобов'язань.

Додатком № 2 та додатком № 3 до Договору сторони узгодили найменування робі, терміни виконання та капітальні вкладення на фінансування будівельно-монтажних робіт (арк. справи 46-48, том 1).

Обставини справи свідчать, що позивачем на виконання умов Договору згідно з актами приймання виконаних будівельних робіт (перелік наведено за змістом позовної заяви, арк. справи 4-18, том 1) було виконано в повному обсязі передбачені Договором будівельні роботи.

Судом встановлено, що відповідачем було перераховано на розрахунковий рахунок відповідача аванс в сумі 479987,72 грн., що підтверджується банківськими виписками від 08.09.2010 р., 22.09.2010 р. та 29.10.2010 р. Відповідачем було частково оплачено вартість виконаних позивачем будівельних робіт, що підтверджується банківськими виписками від 26.11.2010 р., 17.12.2010 р., 02.03.2011 р., 28.03.2011 р., 27.04.2011 р., 29.04.2011 р., 13.05.2011 р., 28.03.2011 р., 16.06.2011 р., 12.08.2011 р., 05.09.2011 р., 18.10.2011 р., 20.10.2011 р., 24.10.2011 р., 28.10.2011 р., 31.10.2011 р., 02.11.2011 р., 29.12.2011 р., 20.03.2012 р., 07.05.2012 р., 24.05.2012 р., 05.06.2012 р., 25.06.2012 р. Крім того, сторонами проведено взаємозалік на загальну суму 394241,61 грн.

За доводами позивача, в порушення умов Договору, відповідачем взяте на себе зобов'язання щодо своєчасного та в повному обсязі здійснення оплати виконаних робіт не виконано, в зв'язку з чим заборгованість відповідача станом на час подання позову складає 362869,56 грн.

Позовні вимоги про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Донспецмонтаж» заборгованості за договором підряду в розмірі 415809,24 грн., в т.ч.: 362869,56 грн. основного боргу, 37059,31 грн. інфляційних втрат та 15880,37 грн. - 3% річних, є предметом судового розгляду у даній справі.

Дослідивши та проаналізувавши матеріали та фактичні обставини справи, оцінивши надані письмові докази у їх сукупності, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно з ч.ч. 2, 3 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини... Цивільні права та обов'язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства. Аналогічні положення містить ст. 174 Господарського кодексу України.

Пунктом 1 статті 193 Господарського Кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Аналогічна норма міститься в ст. 526 Цивільного кодексу України.

За своєю правовою природою укладений сторонами Договір є договором підряду.

Згідно зі ст. 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити роботу.

Відповідно до приписів статей 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічні положення містить ст. 193 Господарського кодексу України.

Відповідно до ч. 1 ст. 875 ЦК України за договором будівельного підряду підрядник зобов'язується збудувати і здати у встановлений строк об'єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов'язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов'язок не покладається на підрядника, прийняти об'єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх.

Частинами 1, 2 ст. 882 ЦК України визначено, що замовник, який одержав повідомлення підрядника про готовність до передання робіт, виконаних за договором будівельного підряду, або, якщо це передбачено договором, - етапу робіт, зобов'язаний негайно розпочати їх прийняття. Замовник організовує та здійснює прийняття робіт за свій рахунок, якщо інше не встановлено договором. У прийнятті робіт мають брати участь представники органів державної влади та органів місцевого самоврядування у випадках, встановлених законом або іншими нормативно-правовими актами.

Згідно з частиною 4 цієї статті передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною.

Також, у відповідності до ч. 1 ст. 853 ЦК України, замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.

Відповідно до ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

За умовами укладеного між сторонами Договору (п. 4.5 Договору), Замовник щомісяця здійснює оплату виконаних робіт на підставі пред'явлених Підрядником актів виконаних робіт форми КБ-2В і КБ-3 протягом 10 календарних днів після підписання акта виконаних робіт у розмірах і строках, передбачених у Графіку фінансування (Додаток № 3) шляхом перерахуванням коштів на розрахунковий рахунок Підрядника.

Обставини справи свідчать, що позивачем виконані, а відповідачем прийняті без зауважень передбачені Договором роботи, що підтверджується двостороннє підписаними Актами приймання виконаних будівельних робіт (форма КБ-2в).

Жодних зауважень щодо якості виконаних робіт від відповідача на адресу позивача позовом не надходило. Проте, відповідач свої зобов'язання щодо оплати вартості виконаних робіт, всупереч умов Договору та вимог закону, в повному обсязі та в обумовлений Договором строк не виконав, у зв'язку з чим у нього утворилась заборгованість за Договором, розмір якої становить 362869,56 грн.

Факт порушення відповідачем умов, визначених змістом зобов'язання, та факт несплати відповідачем у визначений зобов'язанням термін виконаних підрядних робіт суд вважає доведеним. Доказів погашення суми боргу за прийняті від позивача роботи відповідачем суду не надано.

Слід зазначити, що факт несплати вартості прийнятих за актами приймання виконаних будівельних робіт та розмір заборгованості за Договором відповідачем не заперечується.

Як встановлено судом, частково вартість будівельних робіт погашено шляхом проведення сторонами взаємозаліків на загальну суму 394241,61 грн., а також частково заборгованість було погашено шляхом оплати на розрахункові рахунки позивача, залишок боргу складає - 362869,56 грн.

Враховуючи вимоги ст. 599 ЦК України, згідно якої зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином, суд вважає правомірними позовні вимоги позивача про стягнення з ТОВ «Донспецмонтаж» суми 362869,56 грн. основного боргу за договором і задовольняє їх в повному обсязі.

Крім вищезгаданої вимоги про стягнення основного боргу, позивачем заявлено вимоги про стягнення з відповідача 37059,31 грн. втрат від інфляції та 15880,37 грн. - 3% річних.

Згідно зі ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

На особу, яка допустила неналежне виконання зобов'язання, покладаються додаткові юридичні обов'язки, в тому числі передбачені статтею 625 Цивільного кодексу України.

Частиною 2 статті 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З огляду на викладене, враховуючи встановлений факт прострочення відповідачем виконання грошових зобов'язань, вимоги про стягнення з нього втрат від інфляції та 3% річних заявлені позивачем обґрунтовано.

Перевіривши надані позивачем розрахунки втрат від інфляції та 3% річних за допомогою юридичної інформаційно-пошукової системи «Законодавство», суд дійшов до висновку, що в межах заявлених позовних вимог розрахунок 3% річних є вірним, складеним відповідно до вимог чинного законодавства.

Згідно зі ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

В даному випадку позивачем доведено, а відповідачем не спростовано правомірність заявлених позовних вимог.

Отже, з підстав зазначених вище, суд знаходить позовні вимоги про стягнення з відповідача 362869,56 грн. основного боргу, 37059,31 грн. інфляційних втрат та 15880,37 грн. - 3% річних обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Згідно з ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача, оскільки спір виник внаслідок його неправомірних дій.

03.03.2015 р. на електронну адресу суду від відповідача надійшло клопотання, в якому він просить суд на підставі ст.ст. 83, 121 ГПК України зменшити розмір штрафних санкцій та відстрочити виконання рішення на один рік. В обґрунтування своєї заяви відповідач посилається на те, що до квітня 2014 р. ТОВ «Донспецмонтаж» належним чином виконувало свої зобов'язання по оплаті виконаних робіт за Договором, однак, з квітня 2014 р. виникла непередбачувана ситуація, що відбулася незалежно від волі та бажання підприємства, а саме, військові дії в ході проведення антитерористичної операції на території Донецької області. Вказує, що ведення господарської діяльності в м. Донецьку не видається можливим, виникла потенційна загроза життю та здоров'ю працівників, внаслідок чого, наказом № 19/11 від 14.04.2014 р. ТОВ «Донспецмонтаж» призупинило свою діяльність до закінчення активної фази антитерористичної операції на території м. Донецька.

Розглянувши заяву відповідача, проаналізувавши матеріали та обставини справи, суд клопотання відповідача задовольняє частково, виходячи з наступного.

Щодо заяви ТОВ «Донспецмонтаж», приймаючи рішення по справі, зменшити розмір штрафних санкцій, суд відзначає, що позивачем у зв'язку з порушенням відповідачем своїх грошових зобов'язань за Договором, нараховано на суму основного боргу та заявлено до стягнення суми процентів річних та інфляційних втрат.

Пунктом 3 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України, на який посилається відповідач, передбачено, що господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання. Тобто, наведена правова норма надає господарському суду право зменшити розмір неустойки, що стягується, а ніяк не визначені ст. 625 ЦК України річні та інфляційні втрати.

Виходячи із положень зазначеної норми, наслідки прострочення боржником грошового зобов'язання у вигляді інфляційного нарахування на суму боргу та 3% річних, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом, не є санкціями, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові. Таким чином, суду не надається право на зменшення розмірів річних та інфляційних втрат.

Разом з тим, суд вважає обґрунтованими доводи відповідача щодо наявності підстав для відстрочення виконання рішення у справі, враховуючи наступне.

Пунктом 6 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд, приймаючи рішення, має право відстрочити або розстрочити виконання рішення.

Підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом. При цьому слід мати на увазі, що згоди сторін на вжиття заходів, передбачених статтею 121 ГПК, ця стаття не вимагає, і господарський суд законодавчо не обмежений будь-якими конкретними термінами відстрочки чи розстрочки виконання рішення. Проте, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо фізичної особи (громадянина) - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо (п. 7.2. постанови пленуму ВГСУ "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України").

Господарський процесуальний кодекс України не визначає переліку обставин, які свідчать про неможливість виконання рішення чи ускладнюють його виконання. Тому суд оцінює докази, що підтверджують зазначені обставини, за правилами ст. 43 ГПК України.

Обґрунтовуючи свою заяву відповідач посилається на те, що невиконання зобов'язань за договором виникло внаслідок непередбачуваної ситуації, а саме військових дій в ході проведення антитерористичної операції на території Донецької області. Ведення господарської діяльності в м. Донецьку не видається можливим; банківські установи призупинили фінансові операції на непідконтрольній українській владі території, виникла потенційна загроза життю та здоров'ю працівникам, внаслідок чого ТОВ "Донспецмонтаж" зупинило роботу підприємства.

Настання вищевказаних форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) підтверджується Указом Президента України № 405/2014 від 14.04.2014 р. "Про рішення Ради національної безпеки України від 13 квітня 2014 р. "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України", яким розпочато проведення антитерористичної операції; постановою НБУ від 06.08.2014 р № 466 "Про призупинення здійснення фінансових операцій"; наказом № 19/11 від 14.04.2014 р. про зупинення діяльності ТОВ "Донспецмонтаж".

Враховуючи вищевикладене, беручи до уваги матеріальні інтереси обох сторін, відсутність вини відповідача у виникненні спору, суд вважає за можливе частково задовольнити заяву відповідача про відстрочення виконання судового рішення.

Згідно з п. 3.6 постанови Пленуму Вищого господарського суду № 7 від 21.02.2013 р., за змістом статті 121 ГПК господарський суд не позбавлений права в порядку, передбаченому цією статтею, вирішити питання про відстрочку або розстрочку виконання судового рішення, зокрема і в тій частині, що стосується стягнення сум судового збору (або інших судових витрат).

З огляду на вищевикладене, суд вважає за доцільне надати відповідачу відстрочку виконання рішення господарського суду Запорізької області від 27.04.2015 р. у справі №908/173/15-г в частині стягнення 362869,56 грн. основного боргу, 37059,31 грн. інфляційних втрат, 15880,37 грн. - 3% річних та 8316,19 грн. судового збору терміном на шість місяців, до 27.10.2015 р.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 45, 22, 33, 34, 44, 49, 75, п. 6 ст. 83, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Міжрегіональної науково-виробничої асоціації підприємств «Авіокон проект» (м. Львів) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Донспецмонтаж» (м.Донецьк) задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Донспецмонтаж» (83001, м.Донецьк, вул. Челюскінців, 69-А, код ЄДРПОУ 30871714) користь Міжрегіональної науково-виробничої асоціації підприємств «Авіокон проект» (79035, м. Львів, вул. Січинського, буд. 7, код ЄДРПОУ 23958467) 362869 (триста шістдесят дві тисячі вісімсот шістдесят дев'ять) грн. 56 коп. основного боргу, 37059 (тридцять сім тисяч п'ятдесят дев'ять) грн. 31 коп. інфляційних втрат, 15880 (п'ятнадцять тисяч вісімсот вісімдесят) грн. 31 коп. - 3% річних та 8316 (вісім тисяч триста шістнадцять) грн. 19 коп. витрат зі сплати судового збору.

Відстрочити виконання рішення № 908/173/15-г від 27.04.2015 р. строком на 6 (шість) місяців - до 27 жовтня 2015 року.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Головуючий Л.П. Кагітіна

Судді Н.Г. Зінченко

Н.А. Колодій

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання. Рішення оформлене у повному обсязі та підписане згідно із вимогами ст. 84 ГПК України 05.05.2015 р.