Ухвала суду № 44096181, 06.05.2015, Вінницький апеляційний адміністративний суд

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 822/5302/14

Головуючий у 1-й інстанції: Козачок І.С.

Суддя-доповідач: Драчук Т. О.

06 травня 2015 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Драчук Т. О.

суддів: Кузьмишина В.М. Полотнянка Ю.П. ,

за участю:

секретаря судового засідання: Лозінської Н.В.,

представника відповідача - Чернецького Р.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_3 на постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 27 січня 2015 року у справі за адміністративним позовом Тернопільського окружного адміністративного суду до Територіального управління Державної судової адміністрації України в Тернопільській області, третя особа - ОСОБА_3 про визнання відмови протиправною та зобов'язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В :

30.10.2014 року позивач - Тернопільський окружний адміністративний суд звернувся до Хмельницького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Територіального управління Державної судової адміністрації України в Тернопільській області, третя особа - ОСОБА_3 про визнання відмови протиправною та зобов'язання вчинити дії.

Постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 27.01.2015 року адміністративний позов задоволено.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції третя особа звернулась з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 27.01.2015 року та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову.

20.04.2015 року на адресу Вінницького апеляційного адміністративного суду від позивача надійшла заява із запереченнями на апеляційну скаргу.

В судовому засіданні представник відповідача підтримав доводи апеляційної скарги, решта сторін в судове засідання не з'явились, хоча вони були належним чином повідомлені про дату час і місце судового засідання.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги наявними в матеріалах справи письмовими доказами, колегія суддів вважає, що в задоволенні апеляційної скарги необхідно відмовити з наступних підстав.

Як досліджено з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, рішенням зборів суддів Тернопільського окружного адміністративного суду № 12 від 11 вересня 2014 року ОСОБА_3 - керівнику апарату цього суду висловлена недовіра.

11 вересня 2014 року ОСОБА_3 запропонований перелік вакантних посад у Тернопільському окружному адміністративному суді, з яким вона ознайомлена, що підтверджується відповідним актом, копія якого є у матеріалах справи.

Цього ж дня на адресу начальника ТУ ДСА України в Тернопільській області направлене подання голови суду про звільнення ОСОБА_3 із займаної нею посади.

26 вересня 2014 року начальником ТУ ДСА відмовлено у задоволенні подання про звільнення ОСОБА_3 з тієї підстави, що остання є одинокою матір'ю.

02 жовтня 2014 року на адресу відповідача було вдруге направлене подання про звільнення керівника апарату суду та документи, які підтверджують те, що ОСОБА_3 не має статусу одинокої матері.

20 жовтня 2014 року позивачем втретє було надіслане подання про звільнення ОСОБА_3

27 жовтня 2014 року на адресу позивача надійшов лист за підписом начальника ТУ ДСА України в Тернопільській області, яким відмовлено в задоволенні подання у зв'язку із відсутністю підстав.

На думку позивача вище вказана відмова у звільненні ОСОБА_3 із займаної нею посади є протиправною та підлягає скасуванню, що стало підставою звернення до суду.

За результатом розгляду справи, суд першої інстанції, керуючись положеннями Закону України "Про судоустрій і статус суддів", прийшов до висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог.

Даючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів враховує наступне.

Оцінюючи посилання відповідача на те, що ОСОБА_3 є одинокою матір'ю, суд звертає увагу на наступне.

Чинним законодавством не закріплено поняття "одинока мати", однак його тлумачення міститься у п. 9 Постанови Пленуму Верховного суду України № 9 від 06.11.1992 року "Про практику розгляду судами трудових спорів".

Так, одинокою матір'ю слід вважати жінку, яка не перебуває у шлюбі і у свідоцтві про народження дитини якої відсутній запис про батька дитини або запис про батька зроблено в установленому порядку за вказівкою матері, вдова, інша жінка, яка виховує і утримує дитину сама.

Згідно з матеріалами справи документи, додані до подання від 02 жовтня 2014 року Тернопільського окружного адміністративного суду, об'єктивно свідчать про відсутність факту встановлення або визнання за третьою особою статусу одинокої матері, зокрема:

- довідка, видана управлінням соціальної політики Тернопільської міської ради №3657/13.6 26 вересня 2014 року про те, що ОСОБА_3 не перебуває на обліку як одержувач допомоги одинокій матері;

- повний витяг з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про народження № 00014506740 від 26 вересня 2014 року де зазначено, що підставою запису відомостей про батька дитини є актовий запис про шлюб № 379 від 24 квітня 2004 року;

- лист відділу державної виконавчої служби Тернопільського районного управління юстиції №17660/3-41/10 від 01 жовтня 2014 року стосовно повернення виконавчого листа про стягнення з ОСОБА_4 аліментів;

- довідка, видана відділом фінансового забезпечення та бухгалтерського обліку УМВС України в Тернопільській області №149 від 01 жовтня 2014 року, про стягнення аліментів з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3;

- довідка, видана Службою у справах дітей Тернопільської обласної державної адміністрації № 451/01-02-30 від 02 жовтня 2014 року про те, що ОСОБА_4 не позбавлений батьківських прав стосовно ОСОБА_5

Окрім цього, як вірно встановлено судом першої інстанції, у звіті Державної судової адміністрації України від 28.11.2014 року, складеному за результатами перевірки відповідності, ефективності та фінансового аудиту у Тернопільському окружному адміністративному суді вказується на те, що при наданні соціальних відпусток працівникам суду, у тому числі ОСОБА_3, було відсутнє посилання на підтверджуючі документи, які надають право на такі відпустки.

У рекомендаціях до цього звіту від 12.12.2014 року Державною судовою адміністрацією України зазначено про необхідність проведення перерахунку оплати праці з врахуванням виявлених порушень.

Таким чином, встановлена відсутність у Тернопільському окружному адміністративному суді документів, які б підтверджували статус ОСОБА_3 як одинокої матері, і як наслідок - безпідставність виплати їй відпускних за вказану соціальну відпустку.

Отже, непідтвердженою є та обставина, що третя особа у справі дійсно має статус одинокої матері, що б створювало перешкоди для вирішення вимог подання про її звільнення.

Крім того, підстава звільнення ОСОБА_3 як керівника апарату суду передбачена спеціальним законом, зокрема Законом України "Про судоустрій та статус суддів", який підлягає переважному застосуванню до спірних правовідносин.

Відповідно до ч. 2 ст. 149 Закону України "Про судоустрій та статус суддів" керівник апарату суду несе персональну відповідальність за належне організаційне забезпечення суду, суддів та судового процесу, функціонування автоматизованої системи документообігу, інформує збори суддів про свою діяльність. Збори суддів можуть висловити недовіру керівнику апарату суду, що тягне за собою звільнення його з посади.

В зв'язку з вище викладеним, не може мати переважне застосування і ч.2 ст.41 Закону України "Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності", а отже і посилання апелянта на те, що для притягнення її як члена профспілкової організації, до дисциплінарної відповідальності необхідна згода виборного органу є безпідставним та необгрунтованим.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку про те, що відмова Територіального управління Державної судової адміністрації України в Тернопільській області у задоволенні подання Тернопільського окружного адміністративного суду про звільнення ОСОБА_3 з посади керівника апарата є необгрунтованою та підлягає скасуванню, оскільки ст. 149 Закону України "Про судоустрій та статус суддів" чітко прописує обов'язок ТУ ДСА щодо звільнення керівника апарату, а не його право.

При цьому, колегія суддів не бере до уваги доводи апелянта щодо незаконності рішення зборів суддів Тернопільського окружного адміністративного суду від 11.09.2014 року №12 "Про висловлення недовіри керівнику апарату ОСОБА_3.", оскільки, правомірність зазначеного рішення підтверджена постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 02 грудня 2014 року по справі № 822/4632/14, яке було залишено без змін ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 12.03.2015 року.

З урахуванням вищевикладених норм чинного законодавства, що регулюють спірні правовідносини сторін, та встановлених обставин даної справи, колегія суддів дійшла висновку про обгрунтованість заявлених позивачем вимог, які правомірно задоволені судом першої інстанції.

Апелянтом не надано достатніх доказів в підтвердження доводів апеляційної скарги, у зв'язку з чим остання задоволенню не підлягає.

Відповідно до ч.1 ст.200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

З огляду на викладене колегія суддів вважає, що суд першої інстанції при ухваленні оскаржуваного рішення правильно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку, та прийняв законне і обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а тому підстави для задоволення вимог апеляційної скарги відсутні.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд

У Х В А Л И В :

апеляційну скаргу ОСОБА_3 залишити без задоволення, а постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 27 січня 2015 року - без змін.

Ухвала суду набирає законної сили в порядку та в строки, передбачені ст. ст. 212, 254 КАС України.

Головуючий Драчук Т. О.

Судді Кузьмишин В.М.

Полотнянко Ю.П.