Постанова № 44096173, 06.05.2015, Вінницький апеляційний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 127/25553/14-а

Головуючий у 1-й інстанції: Ганкіна І.А.

Суддя-доповідач: Драчук Т. О.

06 травня 2015 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Драчук Т. О.

суддів: Кузьмишина В.М. Полотнянка Ю.П.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Департаменту соціальної політики Вінницької міської ради на постанову Вінницького районного суду Вінницької області від 03 лютого 2015 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Департаменту соціальної політики Вінницької міської ради про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинення певних дій,

В С Т А Н О В И В :

28.11.2014 року позивач - ОСОБА_2 звернулась до Вінницького районного суду Вінницької області з адміністративним позовом до Департаменту соціальної політики Вінницької міської ради про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинення певних дій.

Постановою Вінницького районного суду Вінницької області від 03.02.2015 року позов задоволено.

Не погоджуючись з рішенням суду відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Вінницького районного суду Вінницької області від 03.02.2015 року та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову.

У зв'язку з неприбуттям жодної з осіб, які беруть участь у справі в судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату час і місце судового засідання, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження, відповідно до пункту 2 частини 1 статті 197 КАС України.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи та оцінивши доводи апеляційної скарги колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Згідно з матеріалами справи, позивач, являючись працюючою особою, в період з 08.01.2014 року по 15.09.2014 року перебувала у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку. За період відпуски позивачці нарахована та виплачується допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку в розмірі 130 грн.

Посилаючись на положення Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням", відповідно до якого, допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається застрахованій особі у розмірі, що встановлюється правлінням Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, але не менше розміру прожиткового мінімуму, встановленого законом, позивач звернулася до відповідача із заявою про здійснення перерахунку та виплати допомоги.

Отримавши відповідь-відмову у перерахунку допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, позивач звернулася до суду із даним позовом.

За результатом розгляду справи, суд першої інстанції, керуючись положеннями Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми", прийшов до висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог.

Даючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів враховує наступне.

Статтею 46 Конституції України громадянам гарантовано право на соціальний захист, що включає, зокрема, право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

До 1 січня 2008 року - дати набрання чинності Законом України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" -правовідносини щодо виплати допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку регулювалися Законом України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми", дія якого поширювалася на осіб, не застрахованих в системі загальнообов'язкового державного соціального страхування (стаття 13) та Законом України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням", який поширював свою дію на застрахованих у зазначеній системі осіб.

Розмір допомоги також визначався цими законами. Зокрема, статтею 43 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням" було передбачено, що допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається застрахованій особі у розмірі, що встановлюється правлінням Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, але не менше розміру прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Пунктами 23, 25 розділу ІІ Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" були внесені відповідні зміни до Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми" та Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням". Зокрема, змінами до статті 13 Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми" його дію поширено на застрахованих осіб, а із Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням" було виключено статті 40-44.

Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008 визнано неконституційними низку положень Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України", в тому числі й пункт 25 розділу II цього Закону щодо виключення статей 40-44 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням".

Пунктом 2 розділу ІІІ Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" було передбачено, що розділ II цього Закону діє до 31 грудня 2008 року.

Таким чином, з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення № 10-рп/2008 відновили свою дію вищезазначені положення Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням", а з 1 січня 2009 року - статті 13, 15 Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми".

Водночас частиною третьою статті 45 Закону України "Про Державний бюджет України на 2010 рік" від 27 квітня 2010 року № 2154-VI було визначено, що допомога при народженні дитини та по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку відповідно до Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми" та Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням" призначається і здійснюється в розмірах і порядку, визначених Кабінетом Міністрів України.

Порядок призначення і виплати державної допомоги сім'ям з дітьми (далі -Порядок) був затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2001 року № 1751 саме на виконання Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми" (пункт 1 Порядку). Новий акт Уряду на виконання статті 45 Закону України "Про Державний бюджет України на 2011 рік" не приймався.

За змістом пункту 17 цього Порядку право на виплату допомоги мають особи, зазначені в статті 13 Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми", яка на час виникнення спірних відносин поширювала свою дію щодо виплати допомоги лише на незастрахованих осіб.

Розміри і порядок виплати допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням" на виконання статті 45 Закону України "Про Державний бюджет України на 2010 рік" Кабінет Міністрів України не визначав.

Окрім цього, ні Законом України "Про Державний бюджет" на 2013-2014 роки, ні іншими законодавчими актами не встановлювався інший, ніжу Законі України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми", розмір допомоги та не надавалось Кабінету Міністрів України право визначати розміри такої допомоги.

Аналогічна правова позиція міститься в постанові Верховного суду України від 25.12.2012 року по адміністративні справі №21-410а12.

Зважаючи на викладене, суд першої інстанції вірно визначився з тим, що для вирішення спору стосовно виплати допомоги особі, яка застрахована у системі соціального загальнообов'язкового державного соціального страхування, в даному випадку такою особою є позивачка, повинні застосовуватися норми спеціального закону (яким є Закон України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням"), а тому, позовні вимоги про стягнення допомоги по догляду за дітьми до досягнення ними трирічного віку, підлягають задоволенню, що і було вірно вирішено судом першої інстанції.

Разом з тим, колегія суддів не може погодитись з висновками суду першої інстанції щодо задоволення позовних вимог по 15.09.2014 з огляду на наступне.

27.03.2014 року було прийнято Закон України "Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов економічного зростання в Україні" №1166-VІІ, який набрав чинності 01.07.2014 року.

Відповідно зазначеному закону, було внесено ряд змін у порядок виплати та нарахування зазначеної допомоги, а саме: об'єднано допомоги при народженні дитини та по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку в один вид допомоги - допомогу при народженні дитини; призупинено виплати допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку для усіх отримувачів допомоги.

Тобто з моменту прийняття цього закону виплату допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у розмірі передбаченому Законом України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням" було припинено.

Ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 06.05.2015 року позовні вимоги за період з 08.01.2014 року по 27.05.2014 року залишено без розгляду на підставі ст. 99, 100 КАС України.

Враховуючи зазначене позовні вимоги підлягають задоволенню з 28.05.2014 року по 01.07.2014 року, в решті позовних вимог слід відмовити.

На підставі викладеного, судова колегія приходить до висновку, що суд першої інстанції не дав належної оцінки вказаним обставинам та зібраним по справі доказам, не правильно застосував норми матеріального права, у зв'язку із чим, ухвалив рішення, яке підлягає скасуванню.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В:

апеляційну скаргу Департаменту соціальної політики Вінницької міської ради задовольнити частково.

Постанову Вінницького районного суду Вінницької області від 03 лютого 2015 року про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинення певних дій скасувати.

Прийняти нову постанову, якою позов задовольнити частково.

Визнати дії Департаменту соціальної політики Вінницької міської ради щодо відмови у перерахунку та виплаті ОСОБА_2 щомісячної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у розмірі не менше розміру прожиткового мінімуму для дитини віком до шести років з 28.05.2014 року по 01.07.2014 року - протиправними.

Зобов'язати Департамент соціальної політики Вінницької міської ради здійснити перерахунок призначеної ОСОБА_2 щомісячної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у розмірі не менше розміру прожиткового мінімуму для дитини віком до шести років з 28.05.2014 року по 01.07.2014 року з урахуванням проведених виплат.

В іншій частині позову відмовити.

Постанова суду набирає законної сили в порядку та в строки, передбачені ст. ст. 212, 254 КАС України.

Головуючий Драчук Т. О.

Судді Кузьмишин В.М.

Полотнянко Ю.П.