Ухвала суду № 44095828, 27.04.2015, Львівський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.04.2015р. Справа № 876/5499/14

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

Головуючого судді Левицької Н.Г.,

судді Іщук Л.П.,

судді Сапіги В.П.,

розглянувши в порядку письмового провадження у місті Львові

апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м.Стрий Львівської області

на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 28.04.2014р. у справі №813/2256/14

за позовом Стрийського міжрайонного прокурора в інтересах держави в особі Інспекції з питань захисту прав споживачів у Львівській області, м.Львів

до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м.Стрий Львівської області

про стягнення штрафу, -

ВСТАНОВИВ:

13.03.1914р. Стрийський міжрайонний прокурор (далі за текстом - прокурор) в інтересах держави в особі: Інспекції з питань захисту прав споживачів у Львівській області Державної інспекції України з питань захисту прав споживачів звернувся до Львівського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до відповідача: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (далі за текстом - ФОП ОСОБА_1.) про стягнення штрафу у розмірі 8500,00грн.

Позовні вимоги прокурором обґрунтовано тим, що у зв'язку із порушенням відповідачем Закону України "Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції" та Закону України "Про загальну безпечність нехарчової продукції", - винесено постанову про накладення штрафних санкцій від 16.09.2013р. №0041 у розмірі 8500,00грн. Відповідач вказану суму штрафу у добровільному порядку не сплатив, зважаючи на це, позивач просив стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 штраф у сумі 8500,00грн. у примусовому порядку.

За результатами розгляду зазначених позовних вимог Львівським окружним адміністративним судом винесено постанову про задоволення позовних вимог повністю про стягнення з ФОП ОСОБА_1 на користь державного бюджету України штрафу у розмірі 8500,00грн.

Не погодившись із постановою суду першої інстанції, апелянт (відповідач у справі): ОСОБА_1 оскаржив її в апеляційному порядку. В апеляційній скарзі апелянт зазначив, що постанова Львівського окружного суду від 28.04.2014р. є незаконною і такою, що підлягає скасуванню, у зв'язку із неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, невідповідністю висновків суду обставинам справи, порушенням норм матеріального та процесуального права. Також апелянт стверджує, що порушено його права, визначені вимогами ст.ст.49, 51 КАС України, оскільки він не був повідомлений належним чином про дату, час і місце та предмет судового спору.

Крім того, апелянт зазначив в апеляційній скарзі, що всупереч вимогам ст.107 КАС України, йому не надсилались ухвала суду першої інстанції про відкриття провадження в адміністративній справі з витягом про його процесуальні права та обв'язки, копія позовної заяви та доданих до неї документів, ухвала про закінчення підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду.

Зважаючи на викладені порушення, допущені судом першої інстанції, апелянт (відповідач у справі) був позбавлений права бути присутнім у судовому засіданні та захищати свої права та інтереси.

Також апелянт в апеляційній скарзі послався на те, що штраф у сумі 8500,00грн. накладено на нього постановою від 16.09.2013р. №0041 на підставі акту перевірки характеристик продукції №0083 від 09.10.2013р. та рішення №0043 від 16.10.2013р. На підставі акту перевірки характеристик продукції №0083 від 09.10.2013р. Інспекцією з питань захисту прав споживачів у Львівській області прийнято рішення про вжиття обмежувальних (коригувальних)заходів від 16.10.2013р. Апелянт вказує, що постанову прийнято з порушенням вимог ч.3 ст.44 Закону України "Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції" та ст.15 Закону України "Про загальну безпечність нехарчової продукції", а саме: відсутній національний знак відповідності, декларація про відповідність.

Також, як зазначив апелянт, у постанові допущено описку в даті її винесення: замість жовтня місяця зазначено: вересень, а також у написанні суми штрафу 8500,00грн., крім того, у постанові не вказано конкретну норму, за порушення якої на апелянта накладено штраф, ст.44 Закону України "Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції", та ст.15 Закону України "Про загальну безпечність нехарчової продукції" застосовано неправильно. Також при винесенні постанови №0041 від 16.09.2013р. не враховано приписи ст.16 Закону України "Про загальну безпечність нехарчової продукції".

Крім того, в апеляційній скарзі апелянт наголосив, що в порушення вимог Закону протокол про виявлені порушення не складався, а складався лише акт перевірки характеристик продукції №0083, також повідомлення про проведення перевірки апеллянт не отримував і мав право не допускати посадову особу органу державного нагляду до здійснення планового заходу в разі неодержання повідомлення про проведення вказаної перевірки.

Зважаючи на викладене, апеллянт зазначив, що оскільки він вважає складений акт протиправним, то прийняте на його підставі рішення про вжиття обмежувальних (коригувальних) заходів від 16.10.2013р. №0043 є протиправним і таким, що підлягає скасуванню. Враховуючи зазначене, апеллянт в апеляційній скарзі просить апеляційний суд прийняти рішення, яким скасувати постанову Львівського окружного адміністративного суду від 28.04.2014р. та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні адміністративного позову.

Особи, які беруть участь у справі, у судове засідання для розгляду апеляційної скарги не прибули, про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, тому колегія суддів, керуючись ст.197 КАС України, вважає можливим розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, оскільки таку може бути вирішено на основі наявних у ній доказів.

Заслухавши суддю-доповідача у справі, перевіривши матеріали справи, доводи та аргументи апеляційної скарги у їх сукупності, встановивши обставини справи та відповідні їм правовідносини, колегією суддів апеляційного суду встановлено наступне:

З матеріалів справи вбачається та встановлено судом першої інстанції, що на органи прокуратури, за вимогами ст.121 Конституції України, покладено завдання представляти інтереси держави у суді у випадках, передбачених законом, що полягає у здійсненні прокурорами від імені держави процесуальних та інших дій, спрямованих на захист у суді інтересів громадянина або держави. У поданному прокурором адміністративному позові зазначено, що несплата відповідачем фінансових санкцій істотно порушує фінансові інтереси держави, тому прокурор звернувся до адміністративного суду в інтересах держави і особі Інспекції з питань захисту прав споживачів у Львівській області.

Судом встановлено, що за наказом №131 від 20.09.2013р. та направленням №0874 від 09.10.2013р. позивачем проведено планову виїзну перевірку суб'єкта господарювання ФОП ОСОБА_1 з питань дотримання законодавства про ринковий нагляд (іграшки для дітей). За результатами перевірки встановлено, що на дитячих іграшках відсутній національний знак відповідності, а також відсутня декларація про відповідність та маркування, що Інспекцією відображено у складеному акті перевірки продукції від 09.10.2013р. №0083. Вказаний акт підписано апелянтом (відповідачем у справі(ОСОБА_1.) без заперечень і зауважень.

Позивачем складено протокол №0046 від 09.10.2013р. про виявлене порушенння вимог ст.44 Закону України "Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції" та ст.15 Закону України "Про загальну безпечність нехарчової продукції", відповідач (апелянт) зазначив у протоколі, що вказане правопорушення виникло з вини виробника.

Відповідно до вимог ч.3 ст.44 ЗУ "Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції", до розповсюджувача застосовуються штрафні санкції у разі:

1) розповсюдження продукції, на якій відсутній Національний знак відповідності, якщо його нанесення на продукцію передбачено технічним регламентом на відповідний вид продукції, - у розмірі від ста п'ятдесяти до двохсот п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а за повторне протягом трьох років вчинення такого самого порушення, за яке на особу вже було накладено штраф,у розмірі від двохсот до трьохсот п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;

3) розповсюдження продукції без декларації про відповідність, якщо згідно з технічним регламентом продукція при її розповсюдженні має супроводжуватися такою декларацією, - у розмірі від ста п'ятдесяти до двохсот п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а за повторне протягом трьох років вчинення такого самого порушення, за яке на особу вже було накладено штраф,у розмірі від двохсот до трьохсот п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;

За вимогами ст.29 вищенаведеного Закону України, у разі, якщо органом ринкового нагляду встановлено, що продукція не відповідає встановленим вимогам (крім випадків, передбачених статтею 28 цього Закону), орган ринкового нагляду невідкладно вимагає від відповідного суб'єкта господарювання вжити протягом визначеного строку заходів щодо приведення такої продукції у відповідність із встановленими вимогами; у разі, якщо органом ринкового нагляду встановлено, що неналежне застосовано Національний знак відповідності, не нанесено Національний знак відповідності, якщо його нанесення передбачено технічним регламентом на відповідну продукцію, не складено декларацію про відповідність, якщо її складання передбачено технічним регламентом на відповідну продукцію, декларацію про відповідність складено з порушенням встановлених вимог або органу ринкового нагляду не надано чи надано технічну документацію на відповідну продукцію не в обсязі, передбаченому технічним регламентом, орган ринкового нагляду невідкладно вимагає від відповідного суб'єкта господарювання вжити протягом визначеного строку заходи щодо приведення такої продукції у відповідність із встановленими вимогами.

В апеляційній скарзі апелянт (відповідач у справі) зазначає, що йому не надсилалась ухвала про відкриття провадження, ухвала про закінчення підготовчого, провадження, однак, з матеріалів справи вбачається, що такі надсилались та відповідач повідомлявся телефонограмою.

Колегія суддів констатує, що всі доводи апеляції зводяться до наявних помилок, допущених контролюючим органом (описки в постанові), відсутності його вини, ніби-то порушенням проведення перевірки, незгоди з актом перевірки, рішенням про вжиття обмежувальних заходів та постанови.

Проте, якщо апелянт не згідний, він мав і має право оскаржити їх до адміністративного суду, однак, таким правом не скористався, добровільно штраф не оплатив.

В матеріалах справи наявні акт перевірки, протокол, повідомлення про проведення перевірки, постанова про накладення штрафних санкції, рішення про вжиття обмежувальних заходів.

За вимогами п.5 ч.5 ст.44 Закону України №2735-VІ, суб`єкт господарювання повинен сплатити штраф у 5-денний строк з дня отримання постанови про його накладення.

Інспекцією з питань захисту прав споживачів у Львівській області 16.09.2013р. прийнято постанову про шакладення штрафу №0041, якою відповідачу: ОСОБА_1 встановлено термін сплати 15днів у розмірі 8500,00грн., надіслано відповідачу 16.10.2013р. для виконання, що підтверджено списком поштових відправлень.

Вказана постанова відповідачем у справі не оскаржувалась, відтак, є чинною.

Також Інспекцією з питань захисту прав споживачів у Львівські області 16.10.2013р. на підставі акту перевірки характеристик продукції від 09.10.2013р. №0083, - прийнято рішення про вжиття обмежувальних (корегуючих заходів) №0043. Цим рішенням застосовано щодо продукції, яка перевірялась та відносно якою встановлено порушення вимог Технічного регламенту, обмежувальний (корегувальний) захід: обмеження надання продукції на ринку шляхом приведення продукції у відповідність до встановлених вимог. Термін виконання рішення визначено до 25.10.2013р., на вказану дату рішення виконано не було.

Колегія суддів констатує, що постанова про накладення штрафу є чинною, розмір штрафу відповідачем не оспорювався у встановленому законом порядку, на день розгляду справи штраф у добровільному порядку не сплачено.

Положеннями ст.19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Вимогами ст.9 КАС України передбачено, що суди при вирішенні справи керуються принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їх посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до приписів ст.200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на викладене, суд першої інстанції правильно і повно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права а доводи апеляційних скарг висновків суду першої інстанції не спростовують.

Керуючись вимогами ст.ст.160, 195, 197, 198, 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України,

суд, -

УХВАЛИВ:

1. Апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 28.04.2014р. у справі №813/2256/14 за позовом Стрийського міжрайонного прокурора в інтересах держави в особі Інспекції з питань захисту прав споживачів у Львівській області до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення штрафу, - залишити без задоволення.

2. Постанову Львівського окружного адміністративного суду від 28.04.2014р. у справі №813/2256/14, - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, що беруть участь у справі, та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя Н.Г. Левицька

Суддя Л.П. Іщук

Суддя В.П. Сапіга