Постанова № 44094141, 02.04.2015, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 квітня 2015 року 16 год. 57 хв.Справа № 808/6702/13-а м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Сіпаки А.В.

при секретарі судового засідання Горбовій І.С.

за участю:

представника позивача Вовк Д.В.

представника відповідача Крючек К.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Запоріжжі адміністративну справу

за позовом Державного підприємства «Запорізький титано-магнієвий комбінат»

до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Запоріжжя Міжрегіонального Головного управління Міндоходів

про скасування податкових повідомлень-рішень

ВСТАНОВИВ:

Державне підприємство "Запорізький титано-магнієвий комбінат" (далі - позивач, ДП "ЗТМК") звернулося із адміністративним позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Запоріжжі Міжрегіонального головного управління Міндоходів (далі - відповідач, СДПІ), в якому просить суд скасувати податкові повідомлення-рішення №0000612600 та № 0000602600, прийняті відповідачем 18.07.2013.

Ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду від 02.09.2013 провадження у справі було зупинено до набрання законної сили рішення за по справі № 808/6703/13-а. Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 31.10.2013 по справі № 808/6703/13-а позов Державного підприємства «Запорізький титано-магнієвий комбінат» до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Запоріжжя Міжрегіонального Головного управління Міндоходів про скасування податкового повідомлення-рішення № 0000622600 від 18.07.2013, яким на підставі акта перевірки № 9/26-00/00194731 від 04.07.2013 ДП "ЗТМК" було збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток у загальному розмірі 42 225,00 грн., у тому числі за основним платежем у розмірі 33780,00грн., за штрафними (фінансовими) санкціями у розмірі 8445 грн., було задоволено.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 30.07.2014 постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 31.10.2013 по справі № 808/6703/13-а залишено без змін.

В обґрунтування позову посилається зокрема на те, що податковий орган безпідставно пов'язує право ДП "ЗТМК" на формування податкового кредиту із діями третіх осіб, які є в ланцюгах постачання.

У судових засіданнях представник позивача підтримав позовні вимоги з підстав, зазначених у позові, наполягає на задоволенні позову та скасуванні оскаржуваних рішень.

Відповідач адміністративний позов не визнає. У письмових запереченнях посилається на позивачем не було надано до перевірки документів транспортування товару, придбаного у ТОВ "Агробудпром ХХІ", а також сертифікатів якості, паспорту, документів заводу-виробника придбаної продукції. Також відповідач посилається на матеріали кримінальної справи відносно ОСОБА_3, якого вироком суду визнано винним у скоєнні злочину, передбаченого ст. 205 КК України, а саме здійснення фіктивного підприємництва, тобто створення юридичної особи ТОВ "Альтпромгруп" без мети фактичного здійснення законної підприємницької діяльності.

Представник відповідача у судових засіданнях заперечував проти позовних вимог та надав суду пояснення, аналогічні викладеним у письмових запереченнях.

Розглянув матеріали справи, суд встановив:

Відповідно до наказу №294 від 21.06.2013, посадовими особами відповідача у період з 27.05.2013р. по 04.07.2013р. проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ДП "ЗТМК" з питання дотримання вимог податкового законодавства в результаті правових відносин з платником податків ТОВ "Агробулпром ХХІ" за період з 01.01.2010 по 31.12.2010р., за результатами якої було складено акт перевірки № 9/26-00/00194731 від 04.07.2013 (далі - акт перевірки).

Перевіркою зокрема встановлено порушення ДП "ЗТМК" п.п. 7.4.1, п.п. 7.4.5 п. 7.4, п.п. 7.7.2 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», в результаті чого завищено бюджетне відшкодування податок на додану вартість в періоді, що перевірявся на загальну суму 27014 грн., у т.ч. за квітень 2010 року - 4387 грн.; травень 2010 року - 13493 грн.; червень 2010 року - 4052 грн.; липень 2010 року - 5082 грн.; п.п.7.4.1, п.п. 7.4.5 п. 7.4, п.п. 7.7.1, п. б) п.п. 7.7.2 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», врезультаті чого завищено залишок від'ємного значення з податку на додану вартість в періоді, що перевірявся на загальну суму 10 грн., у т.ч. за грудень 2010 року на 10 грн.

18.07.2013р. на підставі акта перевірки відповідачем було прийняте зокрема податкове повідомлення-рішення №0000602600, яким ДП "ЗТМК" було зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 10 грн. та податкове повідомлення-рішення № 0000612600, яким зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 22627 грн за основним платежем, за штрафними санкціями - 5656,75 грн.

Не погоджуючись з прийнятими рішеннями, ДП "ЗТМК" звернулося до суду.

Вислухав пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги слід задовольнити повністю, виходячи з наступного.

Відповідно до п.п. 3.1.1 п.3.1 ст.3, п.7.1. п.7.2 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" від 03.04.1997 №168/97-ВР, об'єктом оподаткування є операції платників податку з поставки товарів та послуг, місце надання яких знаходиться на митній території України; поставка товарів (робіт, послуг) здійснюється за договірними (контрактними) цінами з додатковим нарахуванням податку на додану вартість; платник податків зобов'язаний надати покупцю податкову накладну, яка є підставою для віднесення вказаної в ній суми податку на додану вартість до податкового кредиту.

Підпунктом 7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість"(далі- закон Про ПДВ) визначено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги) та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Датою виникнення права платника податку на податковий кредит відповідно до пп.7.5.1 п.7.5. ст.7 Закону Про ПДВ вважається дата здійснення першої з подій:

- або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг);

- або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Відповідно до пп.7.2.3 п.7.2 ст.7 Закону Про ПДВ податкова накладна є звітним і одночасно розрахунковим документом.

Згідно пп.7.2.1 п.7.2 ст.7 Закону Про ПДВ платник податку зобов'язаний надати покупцю податкову накладну, що має містити зазначені окремими рядками певні реквізити, у т. ч. ставку податку та відповідну суму податку у цифровому значенні.

Пп.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону Про ПДВ встановлено, що не дозволяється включення до податкового кредиту будь-яких витрат по сплаті податку, що не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями, а при імпорті робіт (послуг) - актом прийняття робіт (послуг) чи банківським документом, який засвідчує перерахування коштів в оплату вартості таких робіт (послуг). У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту залишаються не підтвердженими податковими накладними та іншими документами, передбаченими вищезазначеним підпунктом, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, встановлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену відповідними документами.

При цьому, підпунктом 7.2.4 Закону Про ПДВ передбачено, що право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону. Реєстрація особи платником податку на додану вартість діє до дати її анулювання, яка відбувається у випадках, передбачених п. 9.8 Закону Про ПДВ.

Як вбачається зі змісту самого акту перевірки (стр. 9 акту перевірки) для проведення невиїзної документальної перевірки позивача по господарських відносинах з ТОВ "Агробудпром ХХІ" було використано первинні фінансово-господарські документи, вилучені відповідно до постанови слідчого про проведення обшуку.

Згідно договору постачання №27/03/279 від 01.03.2007 ТОВ "Агробудпром ХХІ" (постачальник) бере на себе зобов'язання здійснити поставку і передати КП "ЗТМК" (покупець) вироби з металів в асортименті, кількості та за цінами, які зазначені у Специфікаціях №1, 2, 3 від 01.03.2007 що є додатком №1 до цього договору.

Згідно зі специфікаціями №1, 2, 3 від 01.03.2007 до договору №27/03/279 від 01.03.2007 ТОВ "Агробудпром ХХІ" здійснює поставку металопродукції - металопрокату з жаростійкої сталі, дроту зварювального, кругів, лист в асортименті.

Відповідно до умов угоди ТОВ "Агробудпром ХХІ" виписано рахунки-фактури, видаткові накладні та податкові накладні на поставку Товарів за період з 01.01.2010 по 30.04.2010р., перелік яких наведено у додатку №2 до акту перевірки.

Розрахунки з постачальником проведені протягом 2010р. на загальну суму 345 284,93 грн. Станом на 31.12.2010р. у ДП "ЗТМК" обліковується кредиторська заборгованість у сумі 60,00 грн.

Згідно податкових декларацій з податку на прибуток ДП "ЗТМК" за півріччя 2010р., по вищезазначеним операціям позивачем було віднесено до складу валових витрат 135 120 грн.

Як зазначено відповідачем у акті перевірки (стр. 16 акту перевірки) вибірковою перевіркою, проведеною під час документальної позапланової виїзної перевірки (акт № 172/08-08/00194731 від 19.03.2012), відомостей витрат матеріалів цехами за напрямками витрат, встановлено, що придбана металопродукція (лист, круг в асортименті) використовується у виробничому процесі цехами комбінату № 7, 9, 10 як допоміжні матеріали для виробництва основної продукції при списання матеріалів у виробництво відображається бухгалтерською проводкою Кт 20 Дт 23 "Виробництво".

Згідно зі ст. 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", господарська операція - це дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Відповідно до ч.1 ст. 9 зазначеного Закону, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

В акті перевірки не наведено, у чому саме надані позивачем первинні документи не відповідають наведеним вимогам.

Щодо посилання відповідача на стр. 20 акту перевірки на факт того, що в податкових накладних, виписаних ТОВ "Агробудпром ХХІ" на ім'я ДП "ЗТМК" протягом січня 2010 - квітня 210 в полі "місцезнаходження продавця" вказана адреса: 69000 м. Запоріжжя, вул. Перемоги, буд 73, кв. 43, що не відповідає реєстраційним даним платника податків ТОВ "Агробудпром ХХІ" на час їх складення, суд зазначає, що по-перше, відповідачем у акті перевірки не наведено у зв'язку із зазначеним фактом висновку про порушення позивачем вимог податкового законодавства з податку на додану вартість, по-друге, один лише зазначений недолік (помилка при складанні) податкових накладних не може впливати на можливість формування позивачем податкового кредиту за спірними господарськими операціями, оскільки у договорі зазначена адреса ТОВ "Агробудпром ХХІ", яка відповідає адресі, зазначеній у податкових накладних, отже позивач не мав підстав ставити під сумнів правильність зазначених у накладній відомостей, натомість обов'язок при отриманні податкової накладної щоразу перевіряти податкову адресу контрагента у позивача відсутній.

Разом з тим у акті перевірки відповідач посилається на факт того, що під час перевірки не були надані документи, надання яких постачальником передбачене в п. 2.7 Договору, а саме: сертифікати якості, паспорт заводу-виробника і товарно-транспортні накладні (стр. 12 акту перевірки).

З цього приводу суд зазначає, що по-перше, як зазначено у акті, перевірка є невиїзною і була проведена на підстав документів, вилучених відповідно до постанови слідчого. Докази витребування відповідачем під час проведення перевірки у позивача зазначених документів та пояснень щодо їх ненадання відповідачем суду не надані.

Щодо факту відсутності товарно-транспортних накладних суд також зазначає, що Правила перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, на які посилається відповідач, не встановлюють правил податкового обліку валових витрат платників податку, а лише встановлюють права, обов'язки та відповідальність власників автомобільного транспорту (перевізників). При цьому, документи обумовлені вказаними правилами, зокрема товарно-транспортна накладна та подорожній лист не є документами первинного бухгалтерського обліку, що підтверджують обставини придбання та продажу товарно-матеріальних цінностей. Зазначений висновок суду підтверджується численною судовою практикою, зокрема ухвалами Вищого адміністративного суду України від 26.06.2012 по справі №К-27230/10, від 19.07.2012 по справі №К-30744/10.

Щодо посилання відповідача у акті перевірки на матеріали кримінальних справ, суд зазначає, що відповідачем не надано суду доказів існування такого, який би набрав законної сили вироку суду по кримінальній справі відносно посадових осіб саме ТОВ "Агробудпром ХХІ" або посадових осіб ДП "ЗТМК" яким би були встановлені протиправні дії зазначених осіб щодо здійснення за вищезазначеними господарськими операціями фіктивного підприємництва, направленого на отримання податкової вигоди. Не надано суду і такого, яке б набрало законної сили рішення суду про визнання вищезазначених правочинів недійсними.

Крім того, невиконання контрагентом своїх обов'язків перед бюджетом не може бути підставою для неможливості формування валових витрат та податкового кредиту на підставі господарських операцій інших суб'єктів господарювання, оскільки відповідно до ст. 61 Конституції України, юридична відповідальність особи має індивідуальний характер, а тому до відповідальності може бути притягнутий лише порушник, яким у даному випадку позивач не є.

Згідно ст. 1 Закону України "Про ратифікацію Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950 року, Першого Протоколу та Протоколів 2, 4, 7, 11 до Конвенції", ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" від 23.02.2006 року, України визнала джерелом права рішення Європейського суду з прав людини, а також юрисдикцію цього суду в усіх питаннях, що стосуються тлумачення і застосування Конвенції. Рішення Європейського суду є частиною національного законодавства і є обов'язковими для правозастосування органами правосуддя.

Рішенням Європейського суду з прав людини від 22.01.2009 року у справі "Бульвес А.Д. проти Болгарії (заява №3991/03)" визначено, що платник податку не повинен нести наслідків невиконання постачальником його зобов'язань зі сплати податку і в результаті сплачувати ПДВ другий раз, а також сплачувати пеню. На думку Європейського суду, такі вимоги стали надмірним тягарем для платника податку, що порушило справедливий баланс, який повинен підтримуватись між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту права власності.

У зв'язку з недоведеністю відповідачем фактів порушень, які послугували підставою для визначення позивачу сум грошового зобов'язання за основним платежем, відсутні підстави і для нарахування на суму такого зобов'язання штрафних (фінансових) санкцій.

Частиною 3 ст. 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Частиною 2 ст. 71 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З огляду на припис наведеної норми процесуального права при розгляді судом спору щодо правомірності рішення органу державної податкової служби , яким платнику податків донараховані податкові зобов'язання чи зменшені податкові вигоди, контролюючий орган має доводити недобросовісність платника податків.

На підставі вищевикладеного, суд вважає, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення підлягають скасуванню.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійсненні нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 94, 158-163, 186 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити в повному обсязі.

Скасувати податкові повідомлення - рішення, винесені Спеціалізованою державною податковою інспекцією з обслуговування великих платників у м. Запоріжжі Міжрегіонального Головного управління Міндоходів № 0000602600 та № 0000612600 від 18.07.2013.

Стягнути з Державного бюджету на користь Державного підприємства «Запорізький титано-магнієвий комбінат» (ЄДРПОУ 00194731) суму судового збору у розмірі 282 грн. 94 коп. (двісті вісімдесят дві гривні дев'яносто чотири копійки).

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України, або прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя А.В. Сіпака