Постанова № 44094121, 16.04.2015, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

16 квітня 2015 року (15 год. 30 хв.) Справа № 808/818/15 Провадження № м.Запоріжжя Запорізький окружний адміністративний суд у складі

головуючого судді - Киселя Р.В.,

за участю секретаря судового засідання - Муха Я.М.,

представника позивача - Адєлєва І.В.,

представника відповідача - Харламової О.О.,

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Юпітер Трейд Інвест Груп» до Державної податкової інспекції в Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя Головного управління ДФС у Запорізькій області про визнання протиправними дії та скасування податкового повідомлення-рішення.

06.02.2015 до Запорізького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Юпітер Трейд Інвест Груп» (далі - позивач) до Державної податкової інспекції в Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізькій області (далі - відповідач), в якому позивач просить: визнати протиправними дії відповідача, які полягають у проведенні камеральної перевірки позивача, в результаті яких було складено акт №350/15-3/38069671 віл 19.11.2014 «Про результати камеральної перевірки даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість ТОВ «Юпітер Трейд Інвест Груп» за вересень 2014 року; скасувати податкове повідомлення-рішення №0018901503 від 18.12.2014, видане відповідачем.

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідачем була проведена камеральна перевірка податкової звітності з податку на додану вартість за вересень 2014 року позивача, за результатами якої складено акт від 19.11.2014 №350/15-3/38069671 (далі - Акт перевірки). На підставі Акту перевірки відповідачем було прийнято податкове повідомлення-рішення №0018901503 від 18.12.2014. Висновки Акту перевірки позивач вважає необґрунтованими, не підтвердженими документально та такими, що не ґрунтуються на нормах діючого законодавства, а тому оскаржуване податкове повідомлення-рішення на думку позивача є безпідставним та таким, що підлягає скасуванню. Крім того, позивач вважає неправомірними дії відповідача щодо проведення зазначеної камеральної перевірки.

Ухвалою від 09.02.2015 року було відкрито провадження в адміністративній справі, судове засідання призначене на 24.02.2015.

У судовому засіданні 24.02.2015 було здійснене процесуальне правонаступництво первинного відповідача, його замінено на Державну податкову інспекцію в Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя Головного управління ДФС у Запорізькій області.

У судовому засіданні оголошувалась перерва до 04.03.2015 для виклику свідка.

Ухвалою від 04.03.2015 за клопотанням представника відповідача провадження у справі було зупинено до 30.03.2015.

Ухвалою від 30.03.2015 провадження у справі поновлене, судове засідання призначене на 30.03.2015.

У судове засідання 30.03.2015 представники сторін не прибули.

Ухвалою від 30.03.2015 за клопотанням відповідача провадження у справі було зупинено до 16.04.2015.

Ухвалою від 16.04.2015 провадження у справі було поновлено, судове засідання призначене на 16.04.2015.

У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги з підстав викладених у позовній заяві, зокрема зазначивши, що виявивши розбіжності за даними реєстрів виданих та отриманих податкових накладних відповідач мав право провести документальну перевірку. Проте, відповідачем не було дотримано вимоги ст. 201.6, п. 201.10 ст. 201 ПК України, у зв'язку з чим дії відповідача по проведенню камеральної перевірки позивача є неправомірними. Зазначив, що відповідач виявивши розбіжності за даними реєстрів виданих та отриманих податкових накладних мав повідомити позивача про такі розбіжності, проте відповідачем зазначені дії не було здійснено, чим порушено право позивача на самостійне коригування податкової звітності. Зазначив, що законодавством України не передбачена відповідальність за зобов'язаннями іншої юридичної особи, в тому числі за податковими правопорушеннями, Вважає, що жодних порушень позивач не допускав, а отже висновки викладені в Акті перевірки та складене податкове-повідомлення рішення є не обґрунтованими. Просив задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

У судовому засіданні представник відповідача заперечив проти позовних вимог з підстав викладених у запереченнях проти позову, зокрема зазначивши, що податкові накладні, що видавались ТОВ «ТД Ліга Груп» не були зареєстровані в ЄРНП, чим порушено п. 201.10 ст. 201 ПК України. Зазначив, що позивачем на запит відповідача про надання інформації щодо правовідносин з ТОВ «ТД Ліга Груп» за вересень 2014 року було відмовлено у наданні підтверджуючих документів. Вважає, щодо проведення камеральної перевірки, висновки викладені в Акті перевірки та оскаржуване податкове повідомлення-рішення правомірними, через що просив відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.

Допитаний у судовому засіданні 04.03.2015 в якості свідка ОСОБА_6, пояснив, що він є директором контрагента позивача ТОВ «ТД Ліга Груп». Зазначив, що між позивачем та ТОВ «ТД Ліга Груп» дійсно було укладено договір на поставку товару. За наслідками виконання умов договору, після здійснення оплати за товар, товар ТОВ «ТД Ліга Груп» було поставлено позивачу та виписані податкові накладні від 02.09.2014 №55, від 03.09.2014 №57. Зазначив, що ним вчинялися дії направлені на реєстрацію у ЄДР податкових накладних від 02.09.2014 №55, від 03.09.2014 №57, проте, через протиправні дії посадових осіб ДПІ у Києво-Святошинському районі, ТОВ «ТД Ліга Груп» не мав можливості здійснити реєстрацію зазначених податкових накладних у ЄДР податкових накладних. Зазначив, що ТОВ «ТД Ліга Груп» звертався до ДПІ у Києво-Святошинському районі Київської області листом від 15.09.2014, згідно якого повідомляв, що працівниками ДПІ у Києво-Святошинському районі, протиправно була заблокована електронна реєстрація податкових накладних та заблоковано отримання податкової звітності. Також, з огляду на неправомірне заблокування електронної реєстрації податкових накладних, ТОВ «ТД Ліга Груп» направило зазначені податкові накладні для реєстрації їх в ЄДР податкових накладних. Зазначив, що згідно листа ГУ ДФС у Київській області, факти, викладені у зверненні ТОВ «ТД Ліга Груп», знайшли своє підтвердження в частині не прийняття звітності ТОВ «ТД Ліга Груп», яка подавалася засобами телекомунікаційного зв'язку, внаслідок неправомірного розірвання ДПІ у Києво-Святошинському районі договору про визнання електронних документів від 09.04.2014 №9019007606, а також в частині неналежного розгляду працівниками ДПІ скарги ТОВ «ТД Ліга Груп» від 14.09.2014 без номера. У листі, серед іншого зазначено, що для подальшого подання податкової звітності з використанням телекомунікаційних каналів зв'язку, ТОВ «ТД Ліга Груп» необхідно укласти з ДПІ у Києво-Святошинському районі новий договір про визнання електронних документів, що в подальшому і було здійснено ТОВ «ТД Ліга Груп».

У судовому засіданні 16.04.2015 було проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін та пояснення свідка, розглянувши матеріали і з'ясувавши обставини адміністративної справи, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності,

ВСТАНОВИВ:

28.10.2014 на підставі пп. 20.1.2, 20.1.6 п. 20.1 ст. 20, пп. 73.3 (3), 73.3 (4) п. 73.5 ст. 73, п. 78.1 ст. 78 ПК України, з урахуванням інформації отриманої відповідно до вимог ст. 72 ПК України, відповідачем було направлено позивачу запит про надання інформації, відповідно до якого відповідач просив протягом 10 робочих днів надати інформацію з документальним підтвердженням щодо взаємовідносин з ТОВ «ТД Ліга Груп», а саме підтверджуючі документи, які дають право на формування податкового кредиту в податковій декларації з податку на додану вартість за вересень 2014 року.

У порядку ст. 76 ПК України відповідачем було проведено камеральну перевірку податкової звітності з податку на додану вартість за вересень 2014 року позивача, за результатами якої складено Акт перевірки.

За результатами перевірки відповідачем було встановлено порушення позивачем вимог п. 200.1 ст. 200, п. 201.10 ст. 201, п. 198.6 ст. 198 ПК України, а саме заниження податкового зобов'язання внаслідок завищення суми податкового кредиту податкової декларації з податку на додану вартість за вересень 2014 року.

На зазначений Акт перевірки позивачем були подані заперечення від 04.12.2014, проте згідно відповіді на заперечення від 15.12.2014 відповідачем зазначені заперечення не було враховано.

На підставі Акту перевірки 18.12.2014 відповідачем було прийняте оскаржуване податкове повідомлення-рішення №0018901503, яким позивачу було збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 44100,00 грн. з яких 35280,00 грн. - за основним платежем, 8820,00 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями.

Не погодившись із зазначеним податковим повідомленням-рішенням, а також вважаючи дії відповідача щодо проведення камеральної перевірки протиправними, позивач звернувся до суду із цим позовом.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд виходить з приписів ч.3 ст.2 КАС України, відповідно до яких, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють: чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії): безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Стосовно вимог позивача, щодо визнання протиправними дії відповідача, які полягають у проведенні камеральної перевірки позивача, в результаті яких було складено Акт перевірки, суд зазначає наступне.

З Акту перевірки, складеного відповідачем, вбачається, що камеральна перевірка була проведена на підставі п. 200.10 ст. 200 ПК України, у порядку ст. 76 ПК України.

За приписами п. 200.10 ст. 200 ПК України протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном отримання податкової декларації, контролюючий орган проводить камеральну перевірку заявлених у ній даних.

Згідно ст. 76 ПК України камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника такого органу або направлення на її проведення.

Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком.

Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов'язкова.

Порядок оформлення результатів камеральної перевірки здійснюється відповідно до вимог статті 86 цього Кодексу.

Суд зазначає, що за приписами п. 201.10 ст. 201 ПК України виявлення розбіжностей даних податкової накладної та Єдиного реєстру податкових накладних є підставою для проведення контролюючими органами документальної позапланової виїзної перевірки продавця та у відповідних випадках покупця товарів/послуг.

Отже, ПК України чітко визначив, що підставою для проведення документальної позапланової виїзної перевірки є виявлення розбіжностей даних податкової накладної та ЄДР податкових накладних.

Відтак, у зв'язку із виявленням контролюючим органом розбіжностей даних податкової накладної та ЄДР податкових накладних, згідно вимог п. 201.10 ст. 201 ПК України, відповідач повинен був перервати камеральну перевірки та провести документальну позапланову виїзну перевірку позивача, а отже дії відповідача по проведенню камеральної перевірки позивача є неправомірними.

Отже, оскільки судом встановлено протиправність проведеної камеральної перевірки позивача, то і оскаржуване податкове повідомлення-рішення, складене за наслідками зазначеної перевірки є неправомірним.

Проте, суд вважає за необхідне дослідити зміст та висновки Акту перевірки та підстави прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

Відповідач в Акті перевірки позивача посилається на недотримання, позивачем вимог п. 200.1 ст. 200, п. 201.10 ст. 201, п. 198.6 ст. 198 ПК України.

Згідно п. 200.1 ст. 200 ПК України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Відповідно до п. 201.10 ст. 201 ПК України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний надати покупцю податкову накладну та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Якщо надіслані податкові накладні та/або розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених відповідно пунктом 201.1 статті 201 та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, протягом операційного дня продавцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді із зазначенням причин.

Якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних здійснюється не пізніше п'ятнадцяти календарних днів, наступних за датою їх складання.

Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України. Покупець має право звіряти дані отриманої податкової накладної на відповідність із даними Єдиного реєстру податкових накладних.

Відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних та/або порушення порядку заповнення податкової накладної не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов'язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов'язань за відповідний звітний період.

Виявлення розбіжностей даних податкової накладної та Єдиного реєстру податкових накладних є підставою для проведення контролюючими органами документальної позапланової виїзної перевірки продавця та у відповідних випадках покупця товарів/послуг.

У разі відмови продавця товарів/послуг надати податкову накладну або в разі порушення ним порядку її заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі покупець таких товарів/послуг має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву із скаргою на такого постачальника, яка є підставою для включення сум податку до складу податкового кредиту. Таке право зберігається за ним протягом 60 календарних днів, що настають за граничним терміном подання податкової декларації за звітний (податковий) період, у якому не надано податкову накладну або порушено порядок її заповнення та/або порядок реєстрації в Єдиному реєстрі. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку у зв'язку з придбанням таких товарів/послуг або копії первинних документів, складених відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" , що підтверджують факт отримання таких товарів/послуг.

Надходження такої заяви із скаргою є підставою для проведення документальної позапланової виїзної перевірки зазначеного продавця для з'ясування достовірності та повноти нарахування ним зобов'язань з податку за такою операцією.

Відповідно до п. 198.6 ст. 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Суми податку, сплачені (нараховані) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, зазначені в податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних з порушенням терміну реєстрації, відносяться до податкового кредиту за звітний податковий період, в якому зареєстровано податкову накладну в Єдиному реєстрі податкових накладних, але не пізніше: ніж через 180 календарних днів з дати складення податкової накладної; для платників податку, що застосовують касовий метод, - ніж через 60 календарних днів з дати списання коштів з банківського рахунка платника податку; для банківських установ при одержанні ними права власності на заставне майно.

За результатами проведеної перевірки відповідач дійшов висновку, що позивач включив до складу податкового кредиту податкові накладні ТОВ «ТД Ліга Груп», які не зареєстровані в ЄДР податкових накладних.

Судом встановлено, що ТОВ «ТД Ліга Груп» позивачу були видані податкові накладні від 02.09.2014 №55, від 03.09.2014 №57, що підтверджується Реєстром виданих та отриманих податкових накладних за вересень 2014 року.

Проте, з наданої інформації вбачається, що зазначені податкові накладні не були зареєстровані ТОВ «ТД Ліга Груп» в ЄДР податкових накладних.

До суду було надано лист ТОВ «ТД Ліга Груп» до ДПІ у Києво-Святошинському районі Київської області від 15.09.2014, згідно якого ТОВ «ТД Ліга Груп» повідомило, що працівниками ДПІ у Києво-Святошинському районі, протиправно була заблокована електронна реєстрація податкових накладних та заблоковано отримання податкової звітності.

Зазначено, що 02.09.2014 та 03.09.2014 ТОВ «ТД Ліга Груп» в результаті здійснення господарської діяльності було видано позивачу податкові накладні № 55 та № 57. З огляду на неправомірне заблокування електронної реєстрації податкових накладних, ТОВ «ТД Ліга Груп» направлено зазначені податкові накладні для реєстрації їх в Єдиному реєстрі податкових накладних. ТОВ «ТД Ліга Груп» просив зареєструвати видані позивачу податкові накладні №55 від 02.09.2014 та № 57 від 03.09.2014.

Крім того, позивачем до суду було надано скарги від 14.09.2014 та від 25.09.2014, що направлялися ТОВ «ТД Ліга Груп» до ДПІ у Києво-Святошинському районі Київської області на дії працівників ДПІ у Києво-Святошинському районі Київської області.

Згідно наданого позивачем до суду листа ГУ ДФС у Київській області, факти, викладені у зверненні ТОВ «ТД Ліга Груп», знайшли своє підтвердження в частині не прийняття звітності ТОВ «ТД Ліга Груп», яка подавалася засобами телекомунікаційного зв'язку, внаслідок неправомірного розірвання ДПІ у Києво-Святошинському районі договору про визнання електронних документів від 09.04.2014 №9019007606, а також в частині неналежного розгляду працівниками ДПІ скарги ТОВ «ТД Ліга Груп» від 14.09.2014 без номера. У листі, серед іншого зазначено, що посадові особи ДПІ у Києво-Святошинському районі, які допустили вказані порушення, притягнуті до відповідальності. Зазначено, що для подальшого подання податкової звітності з використанням телекомунікаційних каналів зв'язку, ТОВ «ТД Ліга Груп» необхідно укласти з ДПІ у Києво-Святошинському районі новий договір про визнання електронних документів.

Отже, із вищезазначеного та показань свідка вбачається, що ТОВ «ТД Ліга Груп», на виконання вимог п. 201.10 ст. 201 ПК України, вчинялися дії направлені на реєстрацію у ЄДР податкових накладних податкових накладних від 02.09.2014 №55, від 03.09.2014 №57, складених за результатами господарських правовідносин з позивачем. Проте, через протиправні дії посадових осіб ДПІ у Києво-Святошинському районі, що полягали у неправомірному розірванні ДПІ у Києво-Святошинському районі договору про визнання електронних документів, ТОВ «ТД Ліга Груп» не мало можливості, на виконання вимог п. 201.10 ст. 201 ПК України, здійснити реєстрацію зазначених податкових накладних у реєстрацію у ЄДР податкових накладних.

З наведених підстав, суд доходить висновку, що зазначені податкові накладні не було зареєстровано ТОВ «ТД Ліга Груп» в ЄДР податкових накладних з незалежних від нього причин, з вини ДПІ у Києво-Святошинському районі.

Судом встановлено, що позивачем по операціях з ТОВ «ТД Ліга Груп» задекларовано податковий кредит по податку на додану вартість за вересень 2014 року у сумі 35280,00 грн.

25.07.2014 між позивачем та ТОВ «ТД Ліга Груп» було укладено договір поставки товару №0315, за яким останній зобов'язався поставити товар, кількість, назва, асортимент та ціна якого обумовлюються в рахунках, а позивач прийняти товар та сплатити його вартість.

ТОВ «ТД Ліга Груп» на загальну суму поставки 211677,36 грн. в тому числі ПДВ у розмірі 35279,56 грн. виписало податкові накладні від 02.09.2014 №55, від 03.09.2014 №57 видаткові накладні від 02.09.2014 №45, від 19.08.2014 №29, від 03.09.2014 №46, від 05.08.2013 №71, та рахунки на оплату на зазначену суму.

Позивач здійснив попередню оплату за товар у безготівковій формі, шляхом переказу коштів на банківський рахунок ТОВ «ТД Ліга Груп», що підтверджується випискою по особовому рахунку, наявною в матеріалах справи.

Суд зазначає, що наявні в матеріалах справи податкові накладні, видаткові накладні, рахунки на оплату, оформлені належним чином, підписані повноважними особами підприємств, завірені печатками підприємств та повністю підтверджують факт здійснення позивачем господарських операцій з ТОВ «ТД Ліга Груп».

Всі вищевказані документи наявні в матеріалах справи.

Факт поставки товару підтверджується товарно-транспортними накладними від 02.09.2014 №02/09, від 19.08.2014 №19/08, від 03.09.2014 №03/09.

Суд зазначає, що надані товарно-транспортні накладні оформлені належним чином, містять всю необхідну інформацію щодо транспортування товару, а саме: найменування вантажовідправника, вантажоодержувача, замовника, пункт навантаження/розвантаження, найменування автомобілю, підпис та печатка перевізника.

З метою отримання придбаного товару позивачем видавались директору Шаховій Є.Г довіреності від 02.09.2014 №359, від 19.08.2014 №331.

Відповідно до вимог податкового законодавства, особа, що видає податкову накладну, повинна бути зареєстрованою як платник податку на додану вартість на момент вчинення відповідної господарської операції.

Судом встановлено, що ТОВ «ТД Ліга Груп» мало статус платника податку на додану вартість, а відтак мало право видавати позивачу податкові накладні на підтвердження факту отримання останнім товару, який надавався цим підприємством.

Відповідно до ч. 2 ст. 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в України» від 16.07.1999 №996-ХІV (далі - Закон України №996-ХІV) бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 цього Закону, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Статтею 1 Закон України №996-ХІV визначено, що первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Підпунктами 2.1., 2.2., 2.4, 2.16 п. 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку передбачено наступне:

Первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.

Первинні документи повинні бути складені у момент проведення кожної господарської операції або, якщо це неможливо, безпосередньо після її завершення. При реалізації товарів за готівку допускається складання первинного документа не рідше одного разу на день на підставі даних касових апаратів, чеків тощо. Для контролю та впорядкування обробки інформації на основі первинних документів можуть складатися зведені документи (далі первинні документи).

Первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Забороняється приймати до виконання первинні документи на операції, що суперечать нормативно-правовим актам, встановленому порядку приймання, зберігання і витрачання грошових коштів, товарно-матеріальних цінностей та іншого майна, порушують договірну і фінансову дисципліну, завдають шкоди державі, власникам, іншим юридичним і фізичним особам. Такі документи повинні бути передані керівнику підприємства, установи для прийняття рішення.

Суд зазначає, що наявні в матеріалах справи документи є первинними документами у розумінні ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», оформлені належним чином, підписані повноважними особами підприємств, завірені печатками підприємств та повністю підтверджують факт здійснення між позивачем та ТОВ «ТД Ліга Груп» господарських операцій з поставки товарів.

З наведених вище підстав суд доходить висновку про обґрунтованість заявлених позивачем вимог щодо протиправності оскаржуваного податкового повідомлення-рішення №0018901503 від 18.12.2014 та необхідність його скасування.

Згідно із ч. 1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Доданим до матеріалів справи платіжним дорученням №865 від 12.01.2015 документально підтверджується факт сплати позивачем судового збору в сумі 182,70 грн.

Відтак, ця сума підлягає присудженню на користь позивача з Державного бюджету України.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 2, 4, 7-12, 14, 86, 94, 98, 158-163 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Юпітер Трейд Інвест Груп» до Державної податкової інспекції в Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя Головного управління ДФС у Запорізькій області про визнання протиправними дії та скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити.

Визнати протиправними дії Державної податкової інспекції в Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізькій області, які полягають у проведенні камеральної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Юпітер Трейд Інвест Груп», в результаті яких було складено акт №350/15-3/38069671 від 19.11.2014 «Про результати камеральної перевірки даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість ТОВ «Юпітер Трейд Інвест Груп» за вересень 2014 року.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0018901503 від 18.12.2014, прийняте Державною податковою інспекцією в Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізькій області, яким Товариству з обмеженою відповідальністю «Юпітер Трейд Інвест Груп» збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 44100,00 грн., з яких 35280,00 грн. за основним зобов'язанням та 8820,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Юпітер Трейд Інвест Груп» сплачений судовий збір у сумі 182,70 грн. (сто вісімдесят дві гривні 70 коп.).

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України, або прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя Р.В. Кисіль