Постанова № 44094037, 29.04.2015, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 квітня 2015 року 16:18Справа № 808/288/15 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Садового І.В.

за участю секретаря судового засідання - Кретова К.С.,

представника позивача: ОСОБА_1,

відповідача: Малика В.О.,

третьої особи-1: не з'явився,

представника третьої особи-2: Худолій Н.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали адміністративної справи

за позовною заявою: ОСОБА_4

до: Державного реєстратора реєстраційної служби Запорізького міського управління юстиції Запорізької області Малик Віталія Олександровича

треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: ОСОБА_5, Запорізька міська рада

про: визнання неправомірними рішень та зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

19.01.2015 ОСОБА_4 (далі - позивач) звернувся до Запорізького окружного адміністративного суду з позовною заявою до Державного реєстратора реєстраційної служби Запорізького міського управління юстиції Малик Віталія Олександровича (далі - відповідач), треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: ОСОБА_5 (далі - третя особа -1), Запорізька міська рада (далі - третя особа -2) з вимогами про (з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог від 11.02.2015):

- визнання рішення відповідача від 29.12.2014 №18434447 про відмову у скасуванні державної реєстрації права власності на квартиру АДРЕСА_1 за ОСОБА_5 недійсним, неправомірним;

- визнання відмови відповідача у переносі до Державного реєстру речових прав запису про державну реєстрацію права власності на квартиру за ОСОБА_5, що містився в інформаційній системі ТОВ «ЗМБТІ» неправомірною;

- зобов'язання відповідача перенести до Державного реєстру речових прав запис №35859 в книзі №216 про державну реєстрацію за НОМЕР_2 права власності ОСОБА_5 на квартиру АДРЕСА_1, що міститься в інформаційній системі ТОВ «ЗМБТІ»;

- зобов'язання відповідача скасувати державну реєстрацію права власності ОСОБА_5 на квартиру АДРЕСА_1 та внести до Державного реєстру речових прав запис про скасування державної реєстрації речового права за ОСОБА_5.

Ухвалою суду від 21.01.2015 відкрито провадження в адміністративній справі №808/288/15, призначене попереднє судове засідання на 03.02.2015.

Ухвалою суду від 03.02.2015 закінчено підготовче провадження та призначений судовий розгляд справи на 12.02.2015.

Ухвалою суду від 12.02.2015 провадження у справі зупинено до отримання інформації від сектору адресно-довідкової роботи Управління Державної міграційної служби України в Запорізькій області щодо місця реєстрації ОСОБА_5.

Ухвалами суду від 31.03.2015 до участі у справі залучено третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: ОСОБА_5 та Запорізьку міську раду, провадження у справі зупинено за клопотанням відповідача до 16.04.2015 для надання додаткових доказів.

16.04.2015 провадження у справі поновлено.

Ухвалою суду від 16.04.2015 провадження у справі зупинено за клопотанням відповідача до 29.04.2015.

Розгляд справи здійснювався за допомогою технічних засобів, а саме: програмно-апаратного комплексу «Камертон».

У судовому засіданні 29.04.2015 на підставі ст.160 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) судом проголошено вступну та резолютивну частину постанови.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, надав пояснення, аналогічні викладеним у позовній заяві. Зазначає, що в Держреєстрі прав на об'єкти нерухомого майна наявний запис №35859 (книга 216) №35859 про реєстрацію права власності на квартиру за ОСОБА_5, що перешкоджає позивачу оформити документи та приватизувати квартиру АДРЕСА_1 Вказує, що ОСОБА_5 та ОСОБА_6 виселилися з вказаної квартири та зняті з реєстрації за зазначеною адресою, а позивач згідно акту державного виконавця від 19.09.2014 вселений до квартири 30.09.2014, зареєстрований за вказаною адресою, уклав договір з Міським комунальним підприємством «Основаніє» як наймач квартири. Крім того, пояснює, що 29.12.2014 вдруге (перший раз - 11.08.2014) позивач звернувся до відповідача із заявою про скасування права власності ОСОБА_5 на квартиру та внесення відповідного запису про це до відповідного розділу Держреєстру прав. Проте держреєстратор рішенням від 29.12.2014 № 18434447 відмовив позивачу посилаючись на необхідність рішення суду про скасування рішення держреєстратора про реєстрацію прав на квартиру за ОСОБА_5 На підставі викладеного, просить задовольнити позов у повному обсязі та:

- визнати рішення відповідача від 29.12.2014 №18434447 про відмову у скасуванні державної реєстрації права власності на квартиру АДРЕСА_1 за ОСОБА_5 недійсним, неправомірним;

- визнати відмову відповідача у переносі до Державного реєстру речових прав запису про державну реєстрацію права власності на квартиру за ОСОБА_5, що містився в інформаційній системі ТОВ «ЗМБТІ» неправомірною;

- зобов'язати відповідача перенести до Державного реєстру речових прав запис №35859 в книзі №216 про державну реєстрацію за НОМЕР_2 права власності ОСОБА_5 на квартиру АДРЕСА_1, що міститься в інформаційній системі ТОВ «ЗМБТІ»;

- зобов'язати відповідача скасувати державну реєстрацію права власності ОСОБА_5 на квартиру АДРЕСА_1 та внести до Державного реєстру речових прав запис про скасування державної реєстрації речового права за ОСОБА_5.

Відповідач у судовому засіданні проти позову заперечив із підстав, наведених у наданих суду запереченнях. Зокрема, зазнає, що ч.2 ст.26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» встановлено, що запис про скасування державної реєстрації прав вноситься до Державного реєстру прав на підставі рішення про скасування записів Державного реєстру прав, що може бути прийняте державним реєстратором у разі подання заінтересованою особою рішення суду про скасування рішення про державну реєстрацію прав. Інших підстав для скасування записів про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно законодавством не передбачено. Державним реєстратором було прийнято рішення про відмову у скасуванні № 1843447 від 29.12.2014, оскільки подані документи не дають змоги встановити відповідність заявлених прав документам, що їх посвідчують. Державний реєстратор зазначив, що згідно з поданим заявником рішенням Апеляційного суду Запорізької області № 22-ц/778/2273/14 від 17.06.2014 скасування державної реєстрації не передбачено, проте скасування державної реєстрації можливе після прийняття судом рішення про скасування державної реєстрації. Просить у задоволенні позову відмовити у повному обсязі.

Третя особа-1 ОСОБА_5 у судові засідання не з'явилася. На адресу суду повернувся конверт з поштовою кореспонденцією, яка направлялася на її адресу реєстрації з відміткою пошти: «за закінченням терміну зберігання».

Представник третьої осооби-2 Запорізької міської ради у судовому засіданні надав усні пояснення та підтримав позицію відповідача. Просить у позові відмовити.

Як вбачається з матеріалів справи, згідно витягу 35642523 від 27.09.2012 ТОВ «Запорізьке міжміське бюро технічної інвентаризації» до Державного реєстру прав внесено запис 35859 в книзі 216 про державну реєстрацію права власності ОСОБА_5 на квартиру, розташовану за адресою: АДРЕСА_1, на підставі свідоцтва про право власності / НОМЕР_3 / 24.09.2012, видане районною адміністрацією Запорізької міської ради по Шевченківському району.

Рішенням Апеляційного суду Запорізької області від 17.06.2014 у справі №22-ц/778/2273/14 апеляційну скаргу ОСОБА_4 задоволено частково. Рішення Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 25.03.2014 у цій справі скасовано і ухвалене нове рішення наступного змісту:

Позов ОСОБА_4 задоволено частково. Визнано недійсним розпорядження голови Шевченківської райадміністрації м. Запоріжжя №480 від 09.03.2005 про надання квартири АДРЕСА_1 ОСОБА_6 та ОСОБА_5 Визнано недійсним ордер №61 ш від 13.09.2005, виданий виконавчим комітетом Запорізької міської ради ОСОБА_6 та ОСОБА_5 на вселення в квартиру АДРЕСА_1. Визнано недійсним розпорядження голови районної адміністрації Запорізької міської ради по Шевченківському району №1012 від 24.09.2012 про приватизацію квартири АДРЕСА_1 ОСОБА_5. Визнано недійсним свідоцтво про право власності на житло НОМЕР_3 від 24.09.2012 на квартиру АДРЕСА_1 в порядку приватизації на ОСОБА_5 Виселити з квартири АДРЕСА_1 ОСОБА_6 та ОСОБА_5 з наданням ним іншого жилого приміщення у відповідності до вимог норм ст. ст. 47, 50, 51 ЖК України. Вселити ОСОБА_4 в квартиру АДРЕСА_1. В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Із змісту акту державного виконавця від 19.09.2014 встановлено, що при примусовому виконанні виконавчого листа №336/4932/13-ц, виданого 15.07.2014 Шевченківським р/с м. Запоріжжя про вселення ОСОБА_4 до квартири АДРЕСА_1 встановлено, що виходом за вказаною адресою в ході проведення виконавчих дій боржник не надав вільного доступу до квартири, в зв'язку із чим було зламано замок та примусово вселено ОСОБА_4

Згідно паспорта громадянина України СЮ 169414 від 05.01.2010 ОСОБА_4 зареєстрований 30.09.2014 за адресою: АДРЕСА_1.

04.10.2014 між Міським комунальним підприємством «Основаніє» та позивачем укладено договір №31503842 про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій у житловому будинку АДРЕСА_1.

29.12.2014 ОСОБА_1, який діяв на підставі довіреності, були подані заява про державну реєстрацію права власності у зв'язку із скасуванням № 9667182 та заява про скасування № 9667262 до Реєстраційного служби Запорізького міського управління юстиції Запорізької області.

Державним реєстратором Малик Віталієм Олександровичем прийнято рішення про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень № 18432193 від 29.12.2014, оскільки подані документи не дають змоги встановити відповідність заявлених прав документам, що їх посвідчують. Рішення мотивоване з посиланням на ст.24 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», пункти 20 та 28 «Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2013 № 868, пункт 2.6 наказу Міністерства юстиції України № 3502/5 від 12.12.2011 «Про затвердження Порядку прийняття і розгляду заяв про внесення змін до записів, внесення записів про скасування державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень та скасування записів Державного реєстру речових прав на нерухоме майно».

Також Державним реєстратором Малик Віталієм Олександровичем прийнято рішення про відмову у скасуванні № 18434447 від 29.12.2014, оскільки подані документи не дають змоги встановити відповідність заявлених прав документам, що їх посвідчують. Рішення мотивоване з посиланням на пункт 2.6 наказу Міністерства юстиції України № 3502/5 від 12.12.2011 «Про затвердження Порядку прийняття і розгляду заяв про внесення змін до записів, внесення записів про скасування державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень та скасування записів Державного реєстру речових прав на нерухоме майно», підпункт 2.15.2 пункту 2.15 Порядку прийняття і розгляду заяв про внесення змін до записів, внесення записів про скасування державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень та скасування записів Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 12.12.2011 № 3502/5, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 12.12.2011 за № 1429/20167 (із змінами).

Оцінивши представлені докази у їх сукупності вважаю, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково з наступних підстав.

Частиною 3 ст.2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Спірні правовідносини виникли з приводу скасування запису про державну реєстрацію нерухомого майна, а тому врегульовані Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» від 01.07.2004 № 1952-IV (далі- Закон № 1952-IV); Порядком ведення Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, який затверджено Постановою Кабінету Міністрів України від 26.10.2011 № 1141; Порядком використання даних Реєстру прав власності на нерухоме майно, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, Державного реєстру іпотек та Державного реєстру обтяжень рухомого майна, який затверджений Наказом Міністерства юстиції України від 14 грудня 2012 року №1844/5, Порядком прийняття і розгляду заяв про внесення змін до записів, внесення записів про скасування державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень та скасування записів Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, який затверджений Наказом Міністерства юстиції України від 12 грудня 2011 року № 3502/5.

До 01 січня 2013 року державну реєстрацію прав на нерухоме майно здійснювали комунальні підприємства бюро технічної інвентаризації (далі - органи БТІ) на підставі пункту 5 Розділу V «Прикінцеві положення» Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень», які в своїй діяльності керувалися Тимчасовим положенням про порядок державної реєстрації права власності та інших речових прав на нерухоме майно, яке затверджено Наказом Міністерства юстиції України N 7/5 від 07 лютого 2002 року. У пункті 1.2 цього положення було визначено, що державна реєстрація прав - це офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення права власності та інших речових прав на нерухоме майно, а також права власності на об'єкти незавершеного будівництва шляхом внесення відповідного запису до Реєстру прав власності на нерухоме майно.

З зазначеного випливає, що до 01 січня 2013 року органи БТІ здійснювали державну реєстрацію права власності на нерухоме майно шляхом внесення відповідного запису до Реєстру прав власності на нерухоме майно.

Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення та спрощення процедури державної реєстрації земельних ділянок та речових прав на нерухоме майно» від 04 липня 2012 року №5037-VI систему державної реєстрації речових прав на нерухоме майно було реформовано, а саме повноваження з проведення реєстрації передані органам Державної реєстраційної служби України, а також нотаріусам.

Замість Реєстру прав власності на нерухоме майно, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, Державного реєстру іпотек та Державного реєстру обтяжень рухомого майна створений єдиний реєстр - Державний реєстр речових прав на нерухоме майно. Вищезазначені зміни набули чинності з 01 січня 2013 року.

З 01.01.2013 реєстрація речових прав на нерухоме майно здійснюється органами державної реєстрації прав в порядку, передбаченому Законом № 1952-IV, який визначає правові, економічні, організаційні засади проведення державної реєстрації речових та інших прав, які підлягають реєстрації за цим Законом, та їх обтяжень і спрямований на забезпечення визнання та захисту державою цих прав, створення умов для функціонування ринку нерухомого майна.

Абзацом 1 ч. 1 ст. 2 Закону № 1952-IV передбачено, що державна реєстрація речових прав на нерухоме майно (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Згідно з вимогою ч.1 ст.8 Закону № 1952-IV орган державної реєстрації прав:

1) проводить державну реєстрацію прав та їх обтяжень або відмовляє у їх реєстрації;

2) забезпечує ведення Державного реєстру прав;

3) надає інформацію про зареєстровані права та їх обтяження в порядку, встановленому цим Законом;

4) забезпечує облік безхазяйного нерухомого майна;

5) здійснює інші повноваження, передбачені цим Законом та іншими законами України.

Таким чином з 01.01.2013 функції державної реєстрації прав було передано від БТІ до органу державної реєстрації прав, що відповідає необхідності забезпечення здійснення повноважень органів державної влади та безперервності їх реалізації, та зумовлює правонаступництво щодо конкретних управлінських (організаційних) прав та обов'язків, що складають зміст відповідних правовідносин, зокрема в сфері державної реєстрації прав.

Матеріалами справи встановлено, що 27.09.2012 державним реєстратором ТОВ «Запорізьке міжміське бюро технічної інвентаризації» Лукянчик О.М. до Державного реєстру прав внесено запис 35859 в книзі 216 про державну реєстрацію права власності ОСОБА_5 на квартиру, розташовану за адресою: АДРЕСА_1, на підставі свідоцтва про право власності / НОМЕР_3 / 24.09.2012, видане районною адміністрацією Запорізької міської ради по Шевченківському району. Проте, Рішенням Апеляційного суду Запорізької області від 17.06.2014 у справі №22-ц/778/2273/14, яке набрало законної сили, вказане свідоцтво про право власності на житло НОМЕР_3 від 24.09.2012 на квартиру АДРЕСА_1 в порядку приватизації на ОСОБА_5 було визнано недійсним.

Нормами ст. 26 Закону № 1952-IV передбачено, що записи до Державного реєстру прав вносяться на підставі прийнятого рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень. У разі скасування на підставі рішення суду рішення про державну реєстрацію прав до Державного реєстру прав вноситься запис про скасування державної реєстрації прав.

Наказом Міністерства юстиції України № 3502/5 від 12.12.2011 затверджено Порядок прийняття і розгляду заяв про внесення змін до записів, внесення записів про скасування державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень та скасування записів Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (далі - Порядок №3502/5), який визначає процедуру прийняття і розгляду заяв щодо внесення змін до записів, внесення записів про скасування державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав) та скасування записів (далі - заява) Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (далі - Державний реєстр прав), перелік документів, необхідних для внесення змін до записів, внесення записів про скасування державної реєстрації прав та скасування записів Державного реєстру прав, права та обов'язки суб'єктів, що є учасниками зазначеної процедури.

Пунктом 2.1 Порядку №3502/5 встановлено, що для внесення змін до записів, внесення записів про скасування державної реєстрації прав та скасування записів Державного реєстру прав заявник подає органу державної реєстрації прав, державним реєстратором якого було проведено державну реєстрацію прав, або нотаріусу, яким проведено державну реєстрацію прав, заяву та документи, визначені цим Порядком.

Згідно п.2.6 Порядку №3502/5 для внесення записів про скасування державної реєстрації прав, скасування записів Державного реєстру прав заявник подає рішення суду про скасування рішення державного реєстратора, що набрало законної сили, та копії документів, визначених у пункті 2.3 цього розділу, а саме документи, що посвідчують його особу, визначені Порядком державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 22 червня 2011 року № 703.

Проте, відповідно до п.41 Порядку ведення Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 26.10.2011 № 1141 у разі скасування на підставі рішення суду державної реєстрації прав, проведеної до 1 січня 2013 року відповідно до законодавства, що діяло на момент такої реєстрації, записів про державну реєстрацію прав, що містяться в інформаційних системах, документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав до 1 січня 2013 року, за відсутності державної реєстрації таких прав у Державному реєстрі прав державний реєстратор переносить до Державного реєстру прав записи про державну реєстрацію прав, що містяться в інформаційних системах, та вносить запис про скасування державної реєстрації прав.

Тобто, наразі Реєстр прав власності на нерухоме майно не ведеться і органи Державної реєстраційної служби України та нотаріуси позбавлені права вносити або змінювати відомості в ньому. Замість цього реєстру почав діяти Державний реєстр речових прав на нерухоме майно.

Зазначене унеможливлює скасування рішення про державну реєстрацію права власності на квартиру, прийняте 27.09.2012 року реєстратором ТОВ «Запорізьке міжміське бюро технічної інвентаризації» Лук'янчик О.М., на підставі якого ним до Державного реєстру прав власності на нерухоме майно внесено запис № 35859 в книзі: 216 від 27.09.2012 року (реєстраційний номер майна: 37729422) про реєстрацію за ОСОБА_5 права власності на кватриру, що розташована за адресою: АДРЕСА_1.

Натомість Наказом Міністерства юстиції України від 14 грудня 2012 року №1844/5 затверджений Порядок використання даних Реєстру прав власності на нерухоме майно, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, Державного реєстру іпотек та Державного реєстру обтяжень рухомого майна (далі - Порядок №1844/5).

Як визначено у пункті 1 Порядку №1844/5 він визначає процедуру використання та перенесення державним реєстратором прав на нерухоме майно (далі - державний реєстратор) записів з Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, Державного реєстру іпотек, Державного реєстру обтяжень рухомого майна (далі разом - Реєстри) до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (далі - Державний реєстр прав) та використання даних Реєстру прав власності на нерухоме майно.

У пунктах 6, 7 Порядку №1844/5 зазначено, що перенесення записів з Реєстрів до Державного реєстру прав здійснюється державним реєстратором прав у разі, коли наявні у Реєстрах записи є чинними та ідентифікують об'єкт нерухомого майна або суб'єкта речових прав, їх обтяжень. Державний реєстратор переносить до відповідного розділу Державного реєстру прав, відкритого на об'єкт нерухомого майна, відомості записів, наявні у Реєстрах, у частині, що стосується такого об'єкта.

Проаналізувавши вищезазначені положення законодавства суд дійшов висновку, що на підставі Порядку №1844/5 державні реєстратори мають право перенести відповідний запис про об'єкт нерухомого майна з Реєстру прав власності на нерухоме майно, який вівся органами БТІ до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. При цьому єдиною умовою для перенесення є чинність запису, а також можливість ідентифікувати об'єкт нерухомості.

В подальшому, керуючись статтею 26 Закону 1952-ІV та Порядком №3502/5 державний реєстратор вправі скасувати запис у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно на підставі рішення суду.

В розглядуваному випадку запис в Реєстрі прав власності на нерухоме майно щодо квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , є чинним, оскільки до реєстру не вносилася відмітка про його скасування і жодний орган наразі не вправі вносити таку відмітку, як обґрунтовано судом вище. Ідентифікувати цей об'єкт нерухомості можливо, про що вказано відповідачем у рішенні про відмову у скасуванні від 29.12.2014 року №18434447.

На думку суду, відсутність органу, вповноваженого на скасування записів в Реєстрі прав власності на нерухоме майно, а також створення замість цього реєстру нового - Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, не може бути підставою для невиконання рішення Апеляційного суду Запорізької області від 17.06.2014 року у справі №22-ц/778/2273/14, яке з огляду на положення статті 124 Конституції України є обов'язковим до виконання на всій території України.

На користь цього висновку свідчить також те, що законодавством чітко передбачений порядок перенесення записів з Реєстру прав власності на нерухоме майно до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та порядок ведення такого Державного реєстру і Реєстраційна служба Запорізького міського управління юстиції Запорізької області у своїй діяльності зобов'язана керуватися цими порядками.

Підсумовуючи вищевикладене суд дійшов висновку про протиправність рішення державного реєстратора від 29.12.2014 №18434447 про відмову у проведенні скасування державної реєстрації та зобов'язання державного реєстратора прав на нерухоме майно Реєстраційної служби Запорізького міського управління юстиції Запорізької області Малик Віталія Олександровича перенести до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запис про державну реєстрацію прав, що міститься в інформаційній системі Товариства з обмеженою відповідальністю «Запорізьке міжміське бюро технічної інвентаризації», а саме: запис №35859 в книзі №216 про державну реєстрацію за НОМЕР_2 права власності ОСОБА_5 на квартиру АДРЕСА_1, та внести запис про скасування цієї реєстрації прав власності. В цій частині позовні вимоги є обгрунтованими та підлягають задоволенню.

В частині вимог позивача щодо визнання відмови відповідача у переносі до Державного реєстру речових прав запису про державну реєстрацію права власності на квартиру за ОСОБА_5, що містився в інформаційній системі ТОВ «ЗМБТІ» неправомірною, суд вважає за необхідне відмовити, оскільки судом визнано протиправним та таким , що підлягає скасуванню рішення державного реєстратора від 29.12.2014 №18434447 про відмову у проведенні скасування державної реєстрації і позивачем при подачі заяви державному реєстратору такі вимоги не ставилися.

Відповідно до ч.1 ст.11 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з ч.1 ст.71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Згідно з ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ст.162 КАС України у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про визнання протиправним рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень.

Суд може прийняти іншу постанову, яка б гарантувала дотримання і захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Згідно із ч. 1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Керуючись ст.ст. 11, 94, 158, 160, 161, 162, 163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_4 до Державного реєстратора реєстраційної служби Запорізького міського управління юстиції Запорізької області Малик Віталія Олександровича, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: ОСОБА_5, Запорізька міська рада про визнання неправомірними рішень та зобов'язання вчинити певні дії, - задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення державного реєстратора прав на нерухоме майно Реєстраційної служби Запорізького міського управління юстиції Запорізької області Малик Віталія Олександровича від 29.12.2014 №18434447 про відмову у проведенні скасування державної реєстрації на квартиру, що розташована: АДРЕСА_1.

Зобов'язати державного реєстратора прав на нерухоме майно Реєстраційної служби Запорізького міського управління юстиції Запорізької області Малик Віталія Олександровича перенести до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запис про державну реєстрацію прав, що міститься в інформаційній системі Товариства з обмеженою відповідальністю «Запорізьке міжміське бюро технічної інвентаризації», а саме: запис №35859 в книзі №216 про державну реєстрацію за НОМЕР_2 права власності ОСОБА_5 на квартиру АДРЕСА_1, та внести запис про скасування цієї реєстрації прав власності.

В решті позовних вимог відмовити.

Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_4 (АДРЕСА_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) судовий збір у розмірі 243 (двісті сорок три) грн. 70 коп.

Постанова набирає законної силі після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України, або прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя І.В.Садовий