Постанова № 44093772, 02.04.2015, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 квітня 2015 р. Справа № 804/1814/15 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючий суддя Ляшко О.Б., розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Дніпропетровська до Публічного акціонерного товариства "Дніпропетровський трубний завод" про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Дніпропетровська звернулось до суду з адміністративним позовом про стягнення з Публічного акціонерного товариства "Дніпропетровський трубний завод" заборгованості в сумі 482332,29 грн.

В обґрунтування позову зазначено, що Публічне акціонерне товариство "Дніпропетровський трубний завод" не виконує зобов'язання п. 6.7 Інструкції "Про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України" затвердженою Постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 року № 21-1 та зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 16.01.2004 року № 64/8663, в якому зазначено, що Підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в розрахунку місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, в результаті чого утворився борг по списку № 2 в сумі 482332,29 грн. за період з 01.12.2014 року по 25.12.2014 року.

Ухвалою суду від 13 лютого 2015 року провадження у справі було зупинено до затвердження реєстру вимог кредиторів у справі № 904/10131/14 про банкрутство Публічного акціонерного товариства "Дніпропетровський трубний завод".

У зв'язку з припиненням 29 січня 2015 року Господарським судом Дніпропетровської області провадження у справі № 904/10131/14 про банкрутство Публічного акціонерного товариства "Дніпропетровський трубний завод", ухвалою суду від 26 березня 2015 року провадження у справі № 804/1814/15 поновлено.

Представник позивача в судове засідання не з'явився, заявивши клопотанням про розгляд справи в письмовому провадженні.

Представник відповідача заявив клопотання про розгляд справи без його участі. Також представником відповідача надані письмові заперечення проти позову, у яких зазначено про відсутність підстав для задоволення позову. Відповідач посилається на п.п. б) п. 8.2 Інструкції "Про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України" затвердженою Постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 року № 21-1 та зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 16.01.2004 року № 64/8663, яким передбачено, що органи Пенсійного фонду надсилають страхувальникам вимогу про сплату недоїмки в випадках якщо страхувальник має на кінець звітного базового періоду недоїмку зі сплати страхових внесків. Зазначає, що вимогу про сплату недоїмки він від Пенсійного фонду не отримував. Таким чином, не дотримано встановленого законодавством порядку визначення, узгодження із страхувальником та стягнення узгодженої суми заборгованості за базовий період. Отже, просить відмовити у задоволенні позову.

Відповідно до ч. 6 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Суд, дослідивши письмові докази у справі, встановив, що Публічне акціонерне товариство "Дніпропетровський трубний завод" зареєстроване в Управлінні Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Дніпропетровська, і відповідно, є платником страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

Управлінням Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Дніпропетровська нараховано відповідачу до сплати суми по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за списком № 2 за період з 01.12.2014 року по 25.12.2014 року на суму 482332 грн. 29 коп.

Спірна сума заборгованості складається з витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" в частині пенсій, призначених відповідно до пунктів "б" - "з" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" за період з 01.12.2014 року по 25.12.2014 року, розрахунки за яким складені та направлені позивачем на адресу відповідача, щодо пенсіонерів, зазначених в них.

Відповідно до зазначених розрахунків фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" в частині пенсій, призначених відповідно до пунктів "б" - "з" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" за період з 01.12.2014 року по 25.12.2014 року, відповідач має заборгованість зі сплати фактичних витрат у розмірі 482332 грн. 29 коп.

Вирішуючи спір по суті, суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування є, зокрема суб'єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності, їх об'єднання, бюджетні, громадські та інші установи та організації, об'єднання громадян та інші юридичні особи, а також фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які використовують працю найманих працівників.

Пунктом 1 статті 2 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" встановлено, що для платників збору, визначених пунктами 1 та 2 статті 1 цього Закону, об'єктом оподаткування є також фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів "б" - "з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 12 Закону України "Про пенсійне забезпечення".

В силу частини 2 розділу XV Прикінцеві положення Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 року №1058-IV пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списками №№1,2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні і корпоративні фонди. До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди: 1) особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України "Про пенсійне забезпечення". У цьому випадку розміри пенсій визначаються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону. При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.

На підставі п. "б" - "з" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", якою визначені умови призначення пільгових пенсій за віком та перелік осіб, які мають право на такі пенсії, працівникам відповідача сплачувались пенсії за віком на пільгових умовах.

Як визначено п.п.6.1 п.6 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою Правління Пенсійного фонду України № 21-1 від 19.12.2003 року (надалі Інструкція), відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

Відповідно до п.п.6.4 п.6 Інструкції розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається органами Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 "Прикінцевих положень" Закону (згідно з додатками 6 та 7), які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених (перерахованих) пенсій.

Розрахунки, які направлялись на адресу відповідача, за формою та змістом відповідають вимогам Інструкції №21-1 від 31.12.2003 року. Витрати, понесені позивачем, підтверджуються довідками про розмір призначеної і фактично отриманої пенсії.

Згідно п.п. 6.7 п. 6 Інструкції Підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в розрахунку місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

Судом встановлено, що відповідачем в терміни, визначені законом, не сплачено кошти, призначені на покриття витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за списком № 2 за за період з 01.12.2014 року по 25.12.2014 року в розмірі 482332,29 грн.

Щодо посилання представника відповідача на не дотримання позивачем встановленого законодавством порядку визначення, узгодження із страхувальником та стягнення узгодженої суми заборгованості за базовий період у зв'язку з не надісланням вимоги про сплату недоїмки, суд зазначає наступне.

На підставі ст. 64 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" виконавча дирекція Пенсійного фонду та її територіальні органи мають право стягувати з платників страхових внесків несплачені суми страхових внесків.

Частиною 1 статті 67 Конституції України передбачено, що кожен зобов'язаний сплачувати податки та збори в порядку та розмірах, встановлених законом.

За таких обставин, враховуючи, що відповідач зобов'язаний відшкодовувати територіальним органам Пенсійного фонду України витрати по доставці та виплаті пенсій, що були призначені особам, які знаходились з ним в трудових правовідносинах і внаслідок цього набули та реалізували право на отримання пільгових пенсій відповідно до п. «б-з» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», а визначена позивачем в розрахунку сума відшкодування відповідачем в ході розгляду справи не спростована, заявлені позовні вимоги є обґрунтованими, підтверджені належними та допустимими доказами, а тому підлягають задоволенню.

На підставі Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", керуючись ст.ст. 2, 8-12, 69, 71, 122, 128, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України,-

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Дніпропетровська - задовольнити.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Дніпропетровський трубний завод" (ЄДРПОУ 05393122) на користь Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Дніпропетровська заборгованість з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" в частині пенсій, призначених відповідно до пунктів "б" - "з" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" за період з 01.12.2014 року по 25.12.2014 року у розмірі 482332 (чотириста вісімдесят дві тисячі триста тридцять дві) грн. 29 коп.

Згідно з ч. 4 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Постанова суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання її копії.

Постанова суду набирає законної сили в порядку та у строки, визначені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя О.Б. Ляшко