Ухвала суду № 44092604, 10.12.2013, Апеляційний суд Херсонської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №22-ц/791/3679/2013р Головуючий в І інстанції Зуб І.Ю.

Категорія: 48 Доповідач: Кутурланова О.В.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

2013 року грудня місяця 10 дня колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Херсонської області в складі:

Головуючого Кутурланової О.В.

Суддів Орловської Н.В.

Майданіка В.В.

При секретарі Гончар К.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Херсоні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на заочне рішення Суворовського районного суду м.Херсона від 09 вересня 2013 року у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів,

В С Т А Н О В И Л А:

В серпні 2013 року ОСОБА_3 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення аліментів.

В обгрунтування позовних вимог зазначила, що з 20.06.1998 року вона перебуває в зареєстрованому шлюбі з відповідачем, від якого вони мають неповнолітнього сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Оскільки неповнолітня дитина з квітня 2013 року перебуває повністю на її утриманні, в той час як відповідач добровільно матеріальної допомоги на утримання сина не надає, позивачка просила суд на підставі ст.ст.180,184 СК України стягнути з ОСОБА_2 на її користь аліменти на утримання неповнолітньої дитини у розмірі 700 грн. щомісяця до досягнення дитиною повноліття.

Заочним рішенням Суворовського районного суду м.Херсона від 09 вересня 2013 року позов ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів задоволено.

Стягнено з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 аліменти на утримання ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, у розмірі 700 грн. щомісячно, починаючи з 08.08.2013 року і до досягнення дитиною повноліття.

Стягнено з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір в сумі 229,40 грн.

Ухвалою Суворовського районного суду м.Херсона від 10 жовтня 2013 року заяву ОСОБА_2 про перегляд заочного рішення цього ж суду від 09 вересня 2013 року залишено без задоволення.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить заочне рішення змінити, стягнути з нього на користь позивачки аліменти в розмірі 400 грн., посилаючись на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду дійсним обставинам справи, порушення судом норм матеріального та процесуального права.

В письмових запереченнях на апеляційну скаргу ОСОБА_3 доводи апеляційної скарги ОСОБА_2 не визнала, вважаючи їх безпідставними, а ухвалене у справі рішення законним та обгрунтованим, у зв'язку з чим просила апеляційну скаргу відхилити, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Заслухавши доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість судового рішення в межах визначених ст.303 ЦПК України, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Відповідно до ст.180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Способи виконання батьками обов'язку утримувати дитину передбачені ч.3 ст.181 СК України, згідно якої кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.

Відповідно до ч.1 ст.184 СК України, якщо платник має нерегулярний, мінливий дохід, частину доходу одержує в натурі, а також за наявності інших обставин, що мають істотне значення, суд за заявою платника або одержувача може визначити розмір аліментів у твердій грошовій сумі.

Судом встановлено, що ОСОБА_3 та ОСОБА_2 з 20.06.1998 року перебувають у зареєстрованому шлюбі, від якого мають неповнолітнього сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.4,5,6-7), який проживає з матір'ю та перебуває на її утриманні (а.с.12).

Таким чином, встановивши, що неповнолітня дитина перебуває на утриманні позивачки, в той час як відповідач матеріальної допомоги на утримання дитини не надає, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про наявність передбачених ст.ст. 180, 181 СК України підстав для стягнення з відповідача на користь позивачки аліментів на утримання ОСОБА_4

Згідно роз'яснень, даних у пункті 17 постанови Пленуму Верховного Суду України №3 від 15 травня 2006 року "Про застосування судами окремих норм Сімейного Кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів", вирішуючи питання щодо розміру аліментів, суд повинен ураховувати, стан здоров'я, матеріальне становище дитини і платника аліментів; наявність в останнього інших неповнолітніх дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, повнолітніх дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення".

Оскільки відповідач є молодою особою працездатного віку, середньомісячний дохід якого складає не менше 2000 грн., інших утриманців немає, відомостей щодо інвалідності або наявності хронічних захворювань, які б обмежували можливість його працевлаштування суду не надав, а також з огляду на законодавчо визначений прожитковий мінімум на дитину віком від 6 до 18 років, який відповідно до Закону України «Про Державний бюджет на 2013 рік» з 01.01.2013р. по 30.11.2013р. складає 1210 грн., а з 01.12.2013р. по 31.12.2013р. - 1286 грн., колегія суддів погоджується з визначеним судом першої інстанції розміром аліментів у сумі 700 грн., що підлягає стягненню з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_4

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції з достатньою повнотою з'ясував дійсні обставини справи, перевірив доводи і заперечення сторін, обґрунтовано задовольнив позовні вимоги, ухвалив рішення з дотриманням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування немає.

Доводи апеляційної скарги, як безпідставні, не обґрунтовані законом та такі, що висновки суду не спростовують підлягають відхиленню.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 314 ЦПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

Заочне рішення Суворовського районного суду м.Херсона від 09 вересня 2013 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий

Судді