Рішення № 44091583, 06.05.2015, Білопільський районний суд Сумської області

Справа № 573/583/15-ц

Номер провадження 2/573/190/15

РІШЕННЯ

іменем України

06 травня 2015 року м. Білопілля

Білопільський районний суд Сумської області в складі:

головуючого судді: Кліщ О.В.

при секретарі: Пушкаловій І.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Білопіллі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третіх осіб: Білопільської районної державної нотаріальної контори Білопільського району Сумської області, приватного нотаріуса Білопільського районного нотаріального округу Сумської області Шамукової Світлани Фаридівни, - про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини,-

В С ТА Н О В И В:

17 березня 2015 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовною заявою, остаточно уточненою 28.04.2015 року, до ОСОБА_2, третіх осіб: Білопільської районної державної нотаріальної контори Білопільського району Сумської області,

приватного нотаріуса Білопільського районного нотаріального округу Сумської області Шамукової Світлани Фаридівни, - про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини.

Позивачка вказує, що ІНФОРМАЦІЯ_5 померла її сестра, ОСОБА_4, що підтверджується свідоцтвом про смерть, виданим повторно відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Білопільського районного управління юстиції у Сумській області 14 травня 2014 року, актовий запис № 126.

Позивачка вказує, що той факт, що ОСОБА_4 є її рідною сестрою підтверджується рішенням Білопільського районного суду Сумської області від 29 квітня 2014 року, яке набрало законної сили, про встановлення юридичного факту родинних відносин між заявником, ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 та померлою ІНФОРМАЦІЯ_5 ОСОБА_4: що ОСОБА_1 та ОСОБА_4 є рідними сестрами. В зазначене рішення суду ухвалою від 04 серпня 2014 року внесено виправлення в резолютивній частині рішення щодо імені та дати смерті померлої сестри позивачки : «ОСОБА_4, померла ІНФОРМАЦІЯ_5».

Зазначаючи, що після смерті сестри відкрилася спадщина, що складається з наступного майна:

- однокімнатної квартири жилою площею 16,36 кв.м., що складається з кухні, коридору, санвузла, загальною площею 30,37 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1;

- грошових вкладів з відсотками та компенсацією у ТВБВ № 10018/080 СОУ ПАТ «Державний ощадний банк України»,-

позивачка вказує, що квартира АДРЕСА_1 належала ОСОБА_4 на підставі свідоцтва про право власності на житло, виданого виконавчим комітетом Білопільської міської ради народних депутатів Сумської області від 11.1993р. Право власності зареєстровано в Сумському ООБТІ 28.07.1992 року, про що свідчить реєстраційний запис на свідоцтві про право на спадщину від 23.07.1992 р.

Що на підставі ст. 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Відповідно до ст. 1262 ЦК України у другу чергу право на спадкування за законом мають рідні брати та сестри спадкодавця, його баба та дід як з боку батька, так і з боку матері.

Що відповідно до ст.1265 ЦК України у п'яту чергу право на спадкування за законом мають інші родичі спадкодавця до шостого ступеня споріднення включно, причому родичі ближчого ступеня споріднення усувають від права спадкування родичів подальшого ступеня споріднення.

Відповідно до ч.1 ст. 1258 ЦК України спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово, а за ч.2 ст.1258 ЦК України кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених статтею 1259 цього Кодексу.

Позивачка вказує, що з огляду на те, що спадкоємці першої черги на момент відкриття спадщини відсутні, вона є спадкоємцем другої черги за законом після смерті ОСОБА_4.

Що їй відомо, що спадщину після смерті ОСОБА_4 прийняла двоюрідна сестра померлої - відповідачка по справі ОСОБА_2, яка проживає в АДРЕСА_4 і яка у 2013 році звернулася із заявою про прийняття спадщини до приватного нотаріуса Білопільського районного нотаріального округу Сумської області Шамукової Світлани Фаридівни та 15.02.2014 року отримала 2 свідоцтва про право на спадщину: на квартиру за адресою : АДРЕСА_1 та на грошові вклади.

Зазначаючи, що строк для прийняття спадщини після смерті ОСОБА_4позивачка пропустила з поважних причин, вона вказує, що протягом трьох місяців вона взагалі не знала про те, що її сестра ОСОБА_4 померла, оскільки вона постійно проживає у м.Харків, є особою пенсійного віку, а тому останнім часом зустрічалася зі своєю сестрою декілька разів на рік.

Приблизно у вересні 2013 року знайома позивачки- ОСОБА_10 дізналась на прохання позивачки від сусідів померлої сестри позивачки про смерть ОСОБА_4 і що це сталося ІНФОРМАЦІЯ_5.

Та позивачка відразу звернулася до відділу ЗАГСу по м.Білопілля для отримання свідоцтва про смерть сестри ОСОБА_4,однак їй було відмовлено через відсутність документів, що підтверджують родинні стосунки з померлою.

Також позивачка вказує, що їй було відомо про те, що у померлої ОСОБА_4 є двоюрідна сестра ОСОБА_2, з якою позивачка не була знайома за життя сестри, однак їй ніхто про смерть сестри не повідомив, тому вона була відсутня на її похованні та не знала точної дати смерті сестри. І будучи впевненою, що її сестра померла ІНФОРМАЦІЯ_5, позивачка приїхала до м.Білопілля та 17 січня 2014 року особисто звернулася до Білопільської районної державної нотаріальної контори Сумської області із заявою про прийняття спадщини.

Позивачка вказує, що вона мала намір звернутися до нотаріуса раніше, однак захворіла лівостороннім перфоративним середнім отитом та відповідно до виписки з амбулаторної карти № 24, що була видана Харківською міською поліклінікою 26.09.2014 року, перебувала на амбулаторному лікуванні у ЛОРа -лікаря з 26 листопада по 25 грудня 2013 року. У неї дуже боліло вухо, вона нічого не чула, а враховуючи те, що вона постійно проживає в м.Харкові та вже не мала родичів в м.Білопілля, де б вона могла зупинитися для звернення до нотаріуса, вона не мала можливості приїхати для подачі заяви про прийняття спадщини. До того ж лікар категорично заборонив перебування на протягах, тим більш тривалі міжміські переїзди, адже хвороба могла загостритися і вона взагалі могла перестати чути на одне вухо. Щоб доїхати їй з м.Харкова до м.Білопілля, побути там для вирішення даного питання та повернутися в зворотньому напрямку, їй було необхідно три дні, адже прямого сполучення між ними немає, а розклад поїздів значно змінився та рейси скорочені.

Позивачка вказала, що вона, після переїзду на інше місце проживання, залишилася обслуговуватися в поліклініці за старим місцем проживання: АДРЕСА_5.

Тому позивачка вважає хворобу тією непереборною обставиною, яка не дозволила своєчасно подати заяву про прийняття спадщини.

Також позивачка вказує, що державний нотаріус Ковальова Л.Б. внесла дані до Спадкового реєстру з її слів, так як свідоцтва про смерть сестри у позивачки не було.

Державний нотаріус Ковальова Л.Б. видала Витяг про реєстрацію в Спадковому реєстрі № 36353029, з якого видно, що позивачка звернулася до державної нотаріальної контори 17 січня 2014 року о 11-55 год, у графі «Спадкодавець» зазначена ОСОБА_4, дата смерті ІНФОРМАЦІЯ_5. Також з витягу видно, що за заявою позивачки була заведена спадкова справа № 55609853 на ОСОБА_4. Та що їй державний нотаріус не повідомила про наяність інших заяв та про те, що вже є спадкова справа після смерті ОСОБА_4

Державним нотаріусом позивачці було роз'яснено, що вона має надати свідоцтво про смерть, підтвердити своє родство зі своєю сестрою, а також надати правовстановлюючі документи на квартиру. Бажаючи отримати свідоцтво про право на спадщину позивачка почала вчиняти дії, спрямовані на отримання спадщини.

Зважаючи на те, що позивачка не має юридичної освіти, не обізнана в сфері нотаріату, та їй було невідомо про те, що реєстр ведеться українською мовою, вона назвала державному нотаріусу прізвище, ім'я та по батькові померлої сестри на російській мові.

Таким чином, внаслідок внесення державним нотаріусом до Спадкового реєстру помилкових даних, що не відповідають анкетним даним спадкодавця та даті смерті спадкодавця,- Спадковий реєстр не надав даних про те, що спадкова справа на ОСОБА_4 вже заведена, а також про те, що відповідачка вже звернулася до приватного нотаріуса із заявою про прийняття спадщини, однак на 17.01.2014 року ще не отримала свідоцтва про право на спадщину.

На даний час позивачці достовірно відомо, що спадкова справа на ОСОБА_4 заведена приватним нотаріусом Білопільського районного нотаріального округу Сумської області Шамуковою С.Ф. та вона вважає, що заява про прийняття спадщини повинна подаватися саме до приватного нотаріуса та просить суд визначити їй додатковий строк в один місяць для подачі до приватного нотаріуса заяви про прийняття спадщини після ОСОБА_4

В судовому засіданні позивачка ОСОБА_1 та її представник ОСОБА_8 підтримали позовні вимоги та просили їх задовольнити.

Представник відповідача ОСОБА_9 в судовому засіданні позовних вимог не визнав повністю.

Представник третьої особи- Білопільської районної державної нотаріальної контори- нотаріус Ковальова Л.Б. позовних вимог не визнала повністю.

Третя особа- приватний нотаріус Білопільського районного нотаріального округу Сумської області Шамукова Світлана Фаридівна в судове засідання не з'явилася, подала суду заяву про розгляд справи без її участі.

Суд, заслухавши пояснення позивачки, її представника, пояснення представника відповідача та третьої особи, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку, що позов не підлягає задоволенню.

Судом встановлено, що сестра заявниці, ОСОБА_4, померла ІНФОРМАЦІЯ_5, що підтверджується копією повторного свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1, виданого 14 травня 2014 року(а.с.6).

При відсутності заповіту спадкодавця спадщина відкрилася за законом.

На час звернення позивачки до суду з вищезазначеним позовом спадщина була вже оформлена іншим спадкоємцем, що підтверджується копією спадкової справи за № 48/2013 (а.с. 49-79), згідно якої 01 серпня 2013 року з заявою про прийняття спадщини після ОСОБА_4 звернулася ОСОБА_2, на ім'я якої 15 лютого 2014 року було видано два свідоцтва про право на спадщину за законом: 1- про право на спадщину за законом на спадкове майно : житлову квартиру АДРЕСА_1 та 2 - про право на спадщину за законом на вклади з відповідними відсотками та нарахованою компенсацією, що знаходяться у ТВБВ № 10018/080 філії СОУ ПАТ « Державний ощадний банк України». Ніяких інших заяв- чи то про прийняття спадщини, чи про відмову від неї, - подано не було.( а.с.77,78).

Судом встановлено, що згідно вищезазначеної спадкової справи № 48/2013 двоюрідна сестра померлої ОСОБА_4 - ОСОБА_2 своєчасно в установлений термін прийняла спадщину- подала до нотаріальної контори відповідну заяву про прийняття спадщини.

Згідно відповіді Завідувача Білопільської районної державної нотаріальної контори Ковальової Л.Б. (а.с.80), - Білопільською районною державною нотаріальною конторою спадкова справа відносно ОСОБА_4, померлої ІНФОРМАЦІЯ_5, не заведена. Спадкова справа заведена відносно ОСОБА_4, померлої ІНФОРМАЦІЯ_5, зі слів заявниці ОСОБА_1. Після чого нотконторою було зроблено запит до відділу Державної реєстрації актів цивільного стану Білопільського РУЮ щодо надання актового запису про смерть, з якого вбачається, що у відомостях про померлу особу вказано : ОСОБА_4, дата смерті ІНФОРМАЦІЯ_5. В результаті цього було встановлено, що заява про прийняття спадщини від 14.01.2014 р. була подана ОСОБА_1 за недостовірними даними з невірним зазначенням ім'я та дати смерті спадкодавця. Згідно матеріалів спадкової справи № 9/2014, заведеної Білопільською районною державною нотаріальною конторою за заявою від 17 січня 2014 року ОСОБА_1 державним нотаріусом був наданий запит щодо надання копії актового запису про смерть ОСОБА_4, померлої ІНФОРМАЦІЯ_5 в м.Білопілля. Та на зазначений запит Відділ Державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Білопільського районного управління юстиції Сумської області надав копію актового запису про смерть № 126 від 25 червня 2013 року ( дати реєстрації актового запису в реєстрі) ОСОБА_4, померлої ІНФОРМАЦІЯ_5 у віці 83 роки в м.Білопілля,( виданого на підставі остаточного лікарського свідоцтва про смерть НОМЕР_2 від 22.06.2013 року Білопільської ЦРЛ) та Повний витяг з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про смерть(дата формування 23 січня 2014 року) ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_4,- ІНФОРМАЦІЯ_5 ( а.с.81-86).

Даючи пояснення по суті позовних вимог позивачка ОСОБА_1 пояснила, що повних три місяці після смерті ОСОБА_4 вона не знала про її смерть, так як жодного разу у 2013 році не приїжджала в м.Білопілля до сестри ОСОБА_4, а останній раз телефонувала сестрі 9 травня 2013 року, тому нічого не знала, що сестра померла . Сама ж сестра позивачки, ОСОБА_4, була в гостях у позивачки в м.Харків на початку 2013 року два дні та робила покупки.

Телефонувала ОСОБА_4 позивачці останній раз в кінці березня 2013 року. Більше ніяких контактів між позивачкою і ОСОБА_4 до смерті останньої не було.

І лише телефонуючи на домашній телефон ОСОБА_4 в кінці жовтня 2013 року з метою домовитися про зустріч, щоб разом пом'янути померлих батька та брата, - позивачка не змогла дозвонитися до сестри та попросила свою шкільну подругу ОСОБА_10 сходити до сусідки сестри. І вже після того, як ОСОБА_10 дізналася у сусідки сестри позивачки в подробицях про смерть ОСОБА_4, - вона все розповіла по телефону позивачці, а саме, що поховав сестру похресник із м.Запоріжжя. Але у 2013 році позивачка не приїжджала в м.Білопілля, щоб дізнатися, як, де і хто поховав її сестру та сходити на її могилу.Пояснити чому вона відразу не приїхала в м. Білопілля, коли дізналась про смерть сестри, позивачка не змогла, вказавши, що можливо і були причини неприїзду, але які - не вказала.

Як пояснила в судовому засіданні ОСОБА_1, за життя сестри ОСОБА_4 вона не мала наміру встановлювати родинні стосунки з сестрою, так як їй неприємно було ворушити минуле, а до державного нотаріуса вона прийшла в межах шестимісячного строку на прийняття спадщини- 17 січня 2014 року, так як їй помилково сказала ОСОБА_10 по телефону про дату смерті сестри - ІНФОРМАЦІЯ_5. До того ж, останній місяць перед зверненням до нотаріуса вона хворіла і за рекомендацією лікаря їй заборонено перебування на протягах, тим більше тривалі міжміські переїзди, адже хвороба могла загостритися і вона взагалі могла перестати чути на одне вухо.

Що звертаючись до відповідачки навесні 2014 року, остання спитала у неї хто вона така, так як раніше з відповідачкою вони знайомі не були.

До матеріалів справи за клопотанням позивачки приєднана довідка № 97 від 27.03.2015 року Харківської міської поліклініки № 29, згідно якої ОСОБА_1 знаходилася на амбулаторному лікуванні у лор-лікаря поліклініки з 08.03.2015 року по 27.03.2015 року з діагнозом гострий лівосторонній середній отит.(а.с.96). А позовну заяву про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини позивачка подала до суду 17 березня 2015 року, тобто під час своєї хвороби, і дана обставина їй не перешкодила звернутися до суду із зазначеним позовом під час аналогічної хвороби, встановленої позивачці в листопаді 2013 року.

Але, як вказує позивачка, вона не могла за станом здоров'я та рекомендаціями лікаря звернутися до нотаріуса під час хвороби на аналогічне захворювання у листопаді 2013 року, а в середині березня 2015 року вона, не скаржучись на хворобу, звернулася з позовом до суду.

Оглядаючи в судовому засіданні медичну картку ОСОБА_1, судом встановлено, що в ній здійснено чотири записи лікарем-лором : від 26 листопада 2013 року, 06 грудня 2013 року, 10 грудня 2013 року, та 25 грудня 2013 року про наступне: 26.11.2013- скарги на закладеність вуха, виділення з нього після отриманої в побуті травми 25.11.2013 року. Діагноз: гострий лівосторонній посттравматичний середній отит. 06.12.2013 року запис: стан поліпшився і аналогічний попередньому діагноз.10.12.2013 року: запис різними кольорами ампул про те, що турбує закладеність лівого вуха, діагноз той самий. 25.12.2013 року запис про те, що турбує закладеність лівого вуха, діагноз попередній. Тобто інших рекомендацій, крім виписаних ліків, немає. Немає запису про заборону перебування на протягах, заборони тривалих міжміських переїздів.

До пояснення позивачки про необізнаність щодо порядку прийняття спадщини та неправильну консультацію, надану в юридичній консультації м.Харкова про подачу заяви про прийняття спадщини протягом шести місяців і про обов'язковість її особистої присутності при подачі заяви про прийняття спадщини, а також про неможливість за станом здоров'я приїхати в м.Білопілля для подачі заяви нотаріусу про прийняття спадщини,- суд відноситься критично, так як сама позивачка пояснила суду, що її до лор-лікаря в листопаді-грудні 2013 року возив на власній машині її син, а відстань від її будинку до поліклініки необхідно подолати приблизно за тридцять хвилин, що на шляху до поліклініки є нотаріальна контора.

Щодо пояснення позивачки стосовно неоскарження рішення Білопільського районного суду Сумської області від 16 жовтня 2014 року, яким було відмовлено ОСОБА_1 в задоволенні позовних вимог до Білопільської міської ради, 3-ї особи: Білопільської районної державної нотаріальної контори Білопільського району,- про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини,- позивачка не вказала поважних причин, які б перешкодили їй оскаржити зазначене рішення суду, яке вступило у законну силу.

В судовому засіданні державний нотаріус Білопільської районної державної нотаріальної контори Ковальова Л.Б. пояснила, що позивачка ОСОБА_1 звернулася до неї з пропущеним шестимісячним строком для прийняття спадщини. На момент звернення у ОСОБА_1 не було документів, що підтверджують родинні стосунки з померлою ОСОБА_4 При цьому ОСОБА_1 сказала, що її сестру похоронили гарні сусіди, але не сказала, що її похоронила сестра. Що нотаріус пожаліла позивачку, так як, як сказала ОСОБА_1, закінчувався шестимісячний строк на прийняття спадщини, а вона є іногородньою. Тому, здійснивши запит з зв'язку з відкриттям спадкової справи за параметрами запиту ОСОБА_4 нотаріусом було отримано Інформаційну довідку зі Спадкового реєстру про відсутність за зазначеними параметрами пошуку інформації, та дано запит на ім'я начальника відділу Державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Білопільського районного управління юстиції Сумської області щодо надання копії актового запису про смерть ОСОБА_4, померлої ІНФОРМАЦІЯ_5. А коли нотаріус отримала копію актового запису з точною датою смерті ОСОБА_4- ІНФОРМАЦІЯ_5,то було винесено постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії з питання отримання свідоцтва про право на спадщину за законом на майно після смерті ОСОБА_4,- причина відмови - ОСОБА_1 не подала нотаріусу необхідних правовстановлюючих документів на квартиру, пояснивши, що документи на квартиру були втрачені. Вказані обставини не дають можливість видати свідоцтво про право на спадщину за законом на квартиру, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, після смерті ОСОБА_4, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_5 на ім'я ОСОБА_1.

Нотаріусом роз'яснено порядок і строки оскарження зазначеної відмови до Білопільського районного суду протягом 10-ти днів з дня винесення цієї постанови.

Зазначену постанову державного нотаріуса (а.с.18), позивачка до суду не оскаржувала.

Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_10 пояснила, що вона була шкільною подругою ОСОБА_1, і на прохання останньої, висловлене по телефону, ходила в кінці вересня або на початку жовтня 2013 року до сусідки ОСОБА_4- ОСОБА_13, щоб дізнатися чому ОСОБА_4 не піднімає слухавки. Та від сусідки дізналася в подробицях про смерть ОСОБА_4 та про те, що її похоронив 21 червня 2013 року онук із села Річки. Свідок не бачила ніколи, як спілкувалися померла ОСОБА_4 та позивачка ОСОБА_1 А на питання представника відповідача ОСОБА_9 про те, що зовсім інші покази свідок давала в судовому засіданні у справі про встановлення родинних відносин ( рішення Білопільського районного суду від 29 квітня 2014 року, де свідок пояснила, що померла ОСОБА_4 та позивачка ОСОБА_1 підтримували теплі родинні стосунки ),- свідок ОСОБА_10 відповіді не надала.

Свідок ОСОБА_12 суду пояснила, що раніше не бачила спілкування між померлою ОСОБА_4 та ОСОБА_1, а про спілкування між ними дізналася зі слів ОСОБА_1, яка зверталася до неї по телефону у середині жовтня 2013 року, та про смерть ОСОБА_4 позивачка дізналася не від неї. А сама свідок дзвонила до сусідки ОСОБА_4 і та їй сказала про дату смерті ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_5.

Також свідок пояснила, що в ЖЕКу та БТІ м.Білопілля дата смерті ОСОБА_4 була вказана ІНФОРМАЦІЯ_5. Що якби ОСОБА_1 повідомили про смерть сестри, то вона би приїхала на її похорони.

Виходячи із вищезазначених показів свідків, про дату смерті ОСОБА_4 позивачка ОСОБА_1 дізналася безпосередньо від свідка ОСОБА_10, яка їй чітко сказала, що ОСОБА_4 померла ІНФОРМАЦІЯ_5

Суд критично відноситься до показів свідка ОСОБА_12 щодо повідомлення їй сусідкою померлої ОСОБА_4 дати смерті - ІНФОРМАЦІЯ_5, та зазначення цієї дати в документах ЖЕКу та БТІ м. Білопілля, так як саме свідок ОСОБА_10 першою повідомила позивачці про те, що ОСОБА_4 померла ІНФОРМАЦІЯ_5, а вже потім позивачка телефонувала ОСОБА_12

До того ж, у травні 2014 року позивачка ОСОБА_1 звернулася до БТІ м.Білопілля з приводу оформлення технічного паспорту на квартиру ОСОБА_4, та, вірогідно, дата смерті ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_5 саме позивачкою називалася у ЖЕКу та БТІ м.Білопілля.

Суд критично відноситься також до показів свідка ОСОБА_10, так як остання в судовому засіданні у справі за заявою ОСОБА_1 про встановлення юридичного факту родинних відносин давала покази про теплі родинні стосунки між ОСОБА_1 та ОСОБА_4 за життя останньої, що встановлено рішенням Білопільського районного суду Сумської області від 29 квітня 2014 року. ( а.с.9).

Суд критично відноситься до показів позивачки ОСОБА_1, так як, згідно її показам в судовому засіданні, їй було відомо про існування двоюрідної сестри ОСОБА_4 - ОСОБА_2, але, подаючи заяву державному нотаріусу 17.01.2014 року, вона приховала, що у померлої ОСОБА_4 є двоюрідна сестра. Ніхто позивачці ОСОБА_1 не перешкоджав спілкуватися з сестрою ОСОБА_4 в період з 09 травня 2013 року, (коли вона востаннє телефонувала ОСОБА_4.), до ІНФОРМАЦІЯ_5, тому під сумнів підпадають її покази в судовому засіданні від 29 квітня 2014 року за її заявою про встановлення юридичного факту родинних відносин з померлою ОСОБА_4, де вона пояснювала про існування між нею та її сестрою ОСОБА_4 теплих родинних стосунків.

Тому незрозуміло, як при існуванні родинних стосунків, ( згідно ч.3 ст. 61ЦПК України встановлених у рішенні суду), позивачка ОСОБА_1 достатньо тривалий час - з 09 травня 2013 року( останній телефонний дзвінок сестрі), до середини жовтня 2013 року, тобто більше ніж шість місяців, не цікавилася життям та здоров'ям своєї старшої 83-х річної сестри, за умови існування мобільного телефонного зв'язку. Сама ж позивачка не змогла пояснити суду про причини відсутності спілкування з ОСОБА_4 такий тривалий період.

Отримавши від подруги дитинства ОСОБА_10 у середині жовтня 2013 року інформацію про смерть ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_5 та про відкриття спадщини після її смерті,- позивачка ОСОБА_1 мала реальну можливість подати заяву про прийняття спадщини протягом більше ніж двох місяців - до 21 грудня 2013 року, оскільки проживає в мільйонному індустріальному місті Харкові, в котрому приблизно 200 нотаріальних контор, як державних, так і приватних. А в мікрорайоні, де проживає позивачка, приблизно 20 нотаріальних контор, та до кожної з яких, як державної, так і приватної, позивачка могла б звернутися з питанням оформлення спадщини, а саме подання заяви про прийняття спадщини. Адже стан здоров'я не перешкоджав позивачці, яка не являється інвалідом, самостійно пересувається, на стаціонарному лікуванні у зазначений період часу вона не перебувала, має дочку та сина, який на власній машині її возив до лікарні, має засоби зв'язку, серед яких мобільний телефон. А той факт, що позивачка тривалий час з власної ініціативи, без поважних причин не спілкувалася з сестрою ОСОБА_4, та, дізнавшись про її смерть по телефону, не приїхала в 2013 році в м.Білопілля, де останні роки життя була зареєстрована, проживала і померла ОСОБА_4, - свідчить про неповажність причин пропуску строку на прийняття спадщини, оскільки ОСОБА_1 не була позбавлена можливості спілкуватися з сестрою та пом'янути її, дізнавшись про її смерть, у середині жовтня 2013 року. Однак позивачка ОСОБА_1 не цікавилася життям померлої ОСОБА_4

Непереконливими є пояснення як позивачки, так і свідків, про те, що саме у середині жовтня 2013 року, а не раніше, у червні 2013 року, позивачка дізналася про смерть ОСОБА_4

До того ж позивачка пояснила суду, що їй ОСОБА_10 повідомила, що похоронив сестру похресник із м.Запоріжжя, а свідок ОСОБА_10 суду пояснила, що від сусідки ОСОБА_4- ОСОБА_13, дізналася в подробицях про смерть ОСОБА_4 та про те, що її похоронив 21 червня 2013 року онук із села Річки.

Ці розбіжності в показах позивачки ОСОБА_1 та свідка ОСОБА_10 викликають у суду сумніви у достовірності їх показів.

Право на спадщину належить спадкоємцеві з моменту її відкриття і закон зобов'язує спадкоємця, який постійно не проживав із спадкодавцем, у шестимісячний строк подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини. Правила ст.1272 ЦК України можуть бути застосовані, якщо : 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви та 2) ці обставини визнані судом поважними. Несвоєчасне отримання позивачкою інформації про смерть сестри- не є поважною причиною неподання заяви про прийняття спадщини.

Якщо ж у спадкоємця перешкод не було, а він не скористався правом на прийняття спадщини через небажання спілкуватися зі спадкодавцем, то положення ч.3 ст. 1272 ЦК України не застосовуються.

Відповідно до ст. 1272 ЦК України наслідки пропущення строку для прийняття спадщини, зокрема, якщо спадкоємець протягом строку, встановленого ст. 1270 ЦК України не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її. За письмовою згодою спадкоємців, які прийняли спадщину, спадкоємець, який пропустив строк для прийняття спадщини, може подати заяву про прийняття спадщини нотаріусу за місцем відкриття спадщини. За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Відповідно до ст. 1272 ЦК України позов про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини подається: 1) у разі відсутності письмової згоди всіх спадкоємців, які прийняли спадщину, на подання спадкоємцем, який пропустив шестимісячний строк, заяви про прийняття спадщини до нотаріальної контори; 2) у разі пропуску шестимісячного строку подання заяви про прийняття спадщини до нотаріальної контори та відсутності інших спадкоємців, які прийняли спадщину та могли б дати письмову згоду на подання цієї заяви.

Згідно роз'яснень, які містяться в абз. 6 п.24 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року №7 «Про судову практику у справах про спадкування» роз'яснено, що поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є причини, пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Судом не можуть бути визнані поважними такі причини пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини, як: юридична необізнаність позивача щодо строку та порядку прийняття спадщини, необізнаність особи про наявність спадкового майна, похилий вік, непрацездатність, незнання про існування заповіту, встановлення судом факту, що має юридичне значення для прийняття спадщини, невизначеність між спадкоємцями хто буде приймати спадщину, відсутність коштів для проїзду до місця відкриття спадщини, несприятливі погодні умови.

Відповідно до п.п.1.2,1.3,1.5 ч.1 гл.10 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5, при зверненні спадкоємця у зв'язку з відкриттям спадщини нотаріус з'ясовує відомості стосовно факту смерті спадкодавця, часу і місця відкриття спадщини, кола спадкоємців, наявності заповіту, спадкового майна, його складу та місцезнаходження, необхідність вжиття заходів щодо охорони спадкового майна.

Факт смерті фізичної особи і час відкриття спадщини нотаріус перевіряє шляхом витребування від спадкоємця свідоцтва про смерть, виданого органом державної реєстрації актів цивільного стану. Заява про прийняття спадщини може бути подана спадкоємцем поштою, телеграфом, тощо. При подачі заяви про прийняття спадщини надання документів на підтвердження родинних відносин зі спадкодавцем не являється обов'язковим. Статтею 46 Закону України "Про нотаріат" нотаріусу надано право витребування від фізичних та юридичних осіб відомостей та документів, необхідних для вчинення нотаріальних дій, а тому відсутність таких документів у спадкоємця не може бути підставою для відмови у вчиненні нотаріальної дії.

Матеріали справи не містять доказів того, що існували об'єктивні та непереборні перешкоди в спілкуванні позивачки ОСОБА_1 з померлою ОСОБА_4, які не залежали від волі позивачки.

Таким чином, позивачка ОСОБА_1 не довела належними та допустимими доказами наявність поважних причин пропуску строку для прийняття спадщини.

На час відкриття спадщини спакоємцем, яка прийняла спадщину, була лише двоюрідна сестра померлої ОСОБА_4, - відповідачка ОСОБА_2, яка, здійснивши поховання ОСОБА_4, своєчасно звернулася з заявою до приватного нотаріуса про прийняття спадщини.

У ОСОБА_7 на 17 січня 2014 року не було документів, що підтверджують родинні стосунки з померлою ОСОБА_4, та вона приховала як від нотаріуса, так і від суду при зверненні перший раз з позовною заявою до Білопільської міської ради про визначення додаткового строку, достатнього для подання заяви про прийняття спадщини,(рішення Білопільського районного суду від 16 жовтня 2014 року),- інформацію про існування ще одного спадкоємця, - двоюрідної сестри померлої - ОСОБА_2

Таким чином, позивачкою не доведено, що хвороба, на яку вона хворіла з 26 листопада по 25 грудня 2013 року (гострий лівосторонній посттравматичний середній отит) була непереборною та позбавляла її можливості звернення до нотаріуса в зазначений період часу. Також недоведеною є обставина необізнаності позивачки про час відкриття спадщини і точної дати отримання позивачкою інформації про смерть ОСОБА_4

Суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 є безпідставними, так як безспірних, достовірних і належних доказів поважності причин пропуску строку для звернення із заявою про прийняття спадщини позивачка не надала.

Наведені позивачкою і нічим не підтверджені доводи на підтвердження поважності причин пропуску передбаченого законом шестимісячного строку для прийняття спадщини у період зІНФОРМАЦІЯ_5 по 21 грудня 2013 року не підтверджують ту обставину, що позивачка у продовж всього шестимісячного строку мала об'єктивні, непереборні, істотні труднощі для звернення до нотаріуса із заявою для прийняття спадщини.

Позивачка в шестимісячний строк необхідної заяви для прийняття спадщини до нотаріуса не подавала, а тому пропустила строк на прийняття спадщини.

В той час як з заявою про прийняття спадщини ОСОБА_4 в передбачений законом термін звернулася її двоюрідна сестра ОСОБА_2, на ім'я якої і було видано свідоцтво про право на спадщину на спадкове майно.

За таких обставин у суду немає підстав для застосування ч.3 ст. 1272 ЦК України та задоволення позовних вимог позивачки.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.1216,1222,1270,1272 ЦК України, ст.ст. 10,11,27,31,130,213-215 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В:

Відмовити ОСОБА_1 в задоволенні позовних вимог до ОСОБА_2, третіх осіб: Білопільської районної державної нотаріальної контори Білопільського району Сумської області, приватного нотаріуса Білопільського районного нотаріального округу Сумської області Шамукової Світлани Фаридівни, - про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 10 днів з дня його проголошення.Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: