Ухвала суду № 44091491, 07.05.2015, Апеляційний суд Одеської області

Номер провадження: 22-ц/785/4107/15

Головуючий у першій інстанції Донцов Д. Ю.

Доповідач Калараш А. А.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07.05.2015 року м. Одеса

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі:

головуючого - Калараш А.А.

суддів - Короткова В.Д., Комаровської Н.В.

з участю секретаря - Абалдової О.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України " до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на заочне рішення Приморського районного суду м. Одеси від 13 листопада 2014 року, -

встановила:

У липні 2014 року ПАТ "Державний експортно-імпортний банк України " звернулось до суду з позовом про стягнення заборгованості і в обґрунтування позовних вимог посилалось на те, що 09.07.2009 року ОСОБА_2 уклала з позивачем Договір № 967-д про відкриття рахунку в цінних паперах. На виконання умов цього договору Банком було відкрито відповідачу (Депоненту) рахунок у цінних паперах та надавались відповідні послуги з ведення рахунку цінних паперів, обслуговування операцій за цим рахунком та зберігання цінних паперів. Відповідач взяла на себе зобов'язання оплачувати послуги банку відповідно до діючих тарифів по завершенню кожного календарного кварталу, не пізніше 19 числа кожного місяця, наступного за звітним періодом на підставі виставлених зберігачем рахунків. Однак своїх зобов'язань відповідач не виконала, внаслідок чого її борг за послуги банку станом на 17.06.2014 року склав у розмірі 8619,89 грн.

Позивач просив суд стягнути на користь Банку з ОСОБА_2 заборгованість за договором № 967-д про відкриття рахунку в цінних паперах ,станом на 17.06.2014 року у розмірі 8 619,89 грн. та судові витрати.

Рішення ухвалено у відсутність сторін.

Заочним рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 13 листопада 2014 року позов ПАТ "Державний експортно-імпортний банк України" задоволено в повному обсязі.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ПАТ "Державний експортно-імпортний банк України" заборгованість станом на 17.06.2014 року за послуги, що надавались по Договору про відкриття рахунку в цінних паперах №967-д від 09.07.2009 в період з 01.07.2010 по 30.09.2013 у розмірі 8619,89 грн.

Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 19.02.2015 року заяву відповідача ОСОБА_2 про перегляд заочного рішення залишено без задоволення.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2, посилаючись на порушення судом норм процесуального права, неправильне застосування норм матеріального права, просить заочне рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши докази у справі в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга ОСОБА_2 підлягає відхиленню, а заочне рішення суду першої інстанції залишенню без змін з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст.303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог заявлених у суді першої інстанції.

Суд першої інстанції задовольняючи позов виходив з того, що Банк набув право вимоги заборгованості за договором № 967-д про відкриття рахунку в цінних паперах, оскільки ОСОБА_2 свої зобов'язання належним чином не виконувала, внаслідок чого утворилася заборгованість у розмірі 8619,89 грн.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції з наступного.

Статтями 525, 526, 629 ЦК України встановлено, що зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або зміни його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором чи законом.

Судом першої інстанції встановлено, що 09.07.2009 року між ПАТ "Державний експортно-імпортний банк України" та ОСОБА_2 був укладений договір № 967-д про відкриття рахунку в цінних паперах (далі - Договір) (а.с. 6-10).

Відповідно до п. 1.1. Договору сторони передбачили , що Депонент доручає, а Зберігач зобов'язується надавати Депоненту послуги щодо відкриття та введення рахунку в цінних паперах, зберігання належних Депоненту цінних паперів, обслуговування операцій за цим рахунком, отримання доходів за цінними паперами на викладених нижче умовах відповідно до Положення про депозитарну діяльність, затвердженого рішенням Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 17.10.2006 №999 зі змінами та доповненнями (далі - Положення), чинного законодавства України, внутрішніх нормативних документів Зберігача та на підставі письмових розпоряджень Депонента (далі - банківські послуги).

На виконання умов Договору ПАТ "Державний експортно-імпортний банк України" відкрив відповідачу ОСОБА_2 рахунок у цінних паперах та надавав відповідні послуги з ведення рахунку цінних паперів, обслуговування операцій за цим рахунком та зберігання цінних паперів що, підтверджується анкетою рахунку у цінних паперах ОСОБА_2.(а.с.62-63), довідкою Банку щодо цінних паперів, які обліковуються на рахунку у цінних паперах відповідача (а.с.18-19), довідкою щодо оплати ОСОБА_2 послуг за Договором з відповідними платіжними дорученнями (а.с.12,13-17) .

Надання Банком послуг за Договором ,відповідачем не спростовано.

Матеріали справи не містять докази припинення договору або визнання його не дійсним.

Відповідно до п. 3.1. та пп. 3.2.3. п. 3.2. Договору, відповідач ОСОБА_2 зобов'язалася оплачувати послуги Банку відповідно до діючих Тарифів по завершенню кожного календарного кварталу (далі - Звітний період), не пізніше 19 числа місяця, наступного за звітним періодом на підставі виставлених Зберігачем рахунків.

Проте свої зобов'язання по виконанню умов Договору належним чином не виконувала ,з 20 жовтня 2010 року відповідач припинила виконання своїх договірних зобов'язань, внаслідок чого станом на 17.06.2014 року виникла заборгованість перед ПАТ "Державний експортно-імпортний банк України" у розмірі 8619,89 грн., з яких заборгованість за послуги 4313,99 грн., штраф на невиконання зобов'язання 2157,00 грн., пеня за невиконання зобов'язання 1368,78 грн., втрати від інфляції 501,23 грн., три проценти річних 278,90 грн., що підтверджено розрахунком банку (а.с.11-12),який узгоджується з умовами Договору та не спростований відповідачем.

Пунктом 6.4. Договору сторони визначили, що за порушення строків оплати банківських послуг Депонент сплачує Зберігачу пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який стягується пеня, від суми простроченого платежу за кожний день прострочки.

п. 6.5. Договору сторони передбачили, що у разі прострочення Депонентом сплати банківських послуг більш як на 30 днів, Депонент, крім пені, повинен сплатити Зберігачу штраф у розмірі 50% від суми несплачених Депонентом банківських послуг.

Статтею 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір не встановлений договором або законом.

Суд першої інстанції вірно встановив, що Банк з метою врегулювання ситуації позасудовим шляхом , неодноразово у своїх листах (від 01.04.2013 №151-03/816, від 03.07.2013 №151-03/1774, від 10.10.2013 №151-03/3433, від 09.04.2014 №151-03/696) звертався до відповідача з проханням погасити наявну заборгованість за Договором, проте відповідач свої зобов'язання по погашенню заборгованості не виконувала.

Суд першої інстанції повно встановив фактичні обставини справи на основі об'єктивної оцінки наданих сторонами доказів, вірно застосував норми матеріального права до спірних правовідносин та з урахуванням зібраних доказів дійшов обґрунтованого висновку про задоволення позову.

Доводи апеляційної скарги щодо ухвалення судового рішення без участі відповідача та не здійснення судом першої інстанції належної перевірки обставин щодо неявки відповідача у судове засідання не заслуговують на увагу , оскільки порушення виклику відповідача в судове засідання не впливає на законність ухваленого судом першої інстанції рішення . Відповідач скористався своїм правом звернення до суду першої інстанції з заявою про перегляд заочного рішення.

Не заслуговують на увагу доводи апеляційної скарги щодо неврахування судом першої інстанції того, що рішенням Балтського районного суду Одеської області від 09.11.2009 року , Банк зобов'язано закрити рахунки у цінних паперах ,відкриті на ім'я ОСОБА_2 ,що є підставою відсутності вини відповідача та безпідставністю позовних вимог Банку , оскільки ухвалою Балтського районного суду Одеської області від 24.02.2010 року , рішення Балтського районного суду Одеської області від 09.11.2009 року було скасовано та справу за позовом ОСОБА_2 призначено до розгляду . У подальшому ухвалою Балтського районного суду Одеської області від 26.03.2010 року позов ОСОБА_2, залишено без розгляду (а.с.122,123-124). Матеріали справи не містять докази припинення договору або визнання його не дійсним.

За таких підстав, відповідно до п.1 ч.1 ст. 307 ЦПК України, апеляційна скарга ОСОБА_2 підлягає відхиленню, а заочне рішення суду першої інстанції залишенню без змін.

Керуючись ст.ст. 303, п.1 ч.1 ст.307, 315, 319 ЦПК України, колегія суддів, -

ухвалила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

Заочне рішення Приморського районного суду м. Одеси від 13 листопада 2014 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Судді апеляційного суду

Одеської області А.А. Калараш

В.Д. Коротков

Н.В. Комаровська