Рішення № 44091485, 28.04.2015, Апеляційний суд Одеської області

Номер провадження: 22-ц/785/2692/15

Головуючий у першій інстанції Івченко В. Б.

Доповідач Погорєлова С. О.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.04.2015 року м. Одеса

Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Одеської області у складі:

головуючого судді: Погорєлової С.О.

суддів: Сидоренко І.П., Цюри Т.В.

при секретарі Колмакові В.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу представника Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Провідна" на рішення Приморського районного суду м. Одеси від 11 листопада 2014 року у справі за позовом Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Провідна" до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної шкоди в порядку регресу,-

встановила:

Представник позивача звернувся до суду із позовом до відповідача, в якому просив відшкодувати суму в порядку регресу у розмірі 126 534,88 гривень та судові витрати у розмірі 1 265,35 гривень (а. с. 1-2).

В обґрунтування позову посилався на те, що 04.07.2012 року по вул. Шкільній в с. Гайворон Володарського району Київської області сталася дорожньо-транспортна пригода між автомобілем марки "Тойота", державний номер НОМЕР_1, під керуванням ОСОБА_2 та автомобілем марки "Хонда", державний номер НОМЕР_2, під керування ОСОБА_3 Причиною ДТП є порушення з боку ОСОБА_2 п. п. 2.3, 10.1, 11.3, 12.1, 12.3 Правил дорожнього руху України.

Між ОСОБА_3 та ПрАТ "СК "Провідна", 21.12.2011 року був укладений договір добровільного страхування ризиків, пов'язаних з експлуатацією наземного транспортного засобу, і, відповідно, на виконання умов вказаного договору, 22.10.2012 року позивач здійснив виплату ОСОБА_3 страхового відшкодування в сумі 126 534,88 гривень.

Відповідачка є особою, яка повинна відшкодувати ПАТ "Страхова компанія "Провідна" суму виплаченого відшкодування.

Рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 11 листопада 2014 року у задоволенні позову ПрАТ "Страхова компанія "Провідна" відмовлено (а. с. 97).

В апеляційній скарзі апелянт просить скасувати судове рішення з ухваленням нового рішення, яким позов задовольнити у повному обсязі, посилаючись на його необґрунтованість, неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, порушення судом норм матеріального та процесуального права (а. с. 101-103).

Заслухавши суддю-доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Провідна" підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Судом встановлено, що 04.07.2012 року близько 04 год. 20 хв. в с. Гайворон по вул. Шкільна, напроти будинку № 12 Володарського району Київської області ОСОБА_2 рухалась за кермом автомобіля марки "Тойота", державний номер НОМЕР_1 по горизонтальній ділянці дороги з підйому в напрямку смт. Володарка. В ході руху ОСОБА_2 не справилася з керуванням транспортного засобу, виїхала на зустрічну смугу руху та допустила зіткнення з зустрічним автомобілем марки "Хонда", державний номер НОМЕР_2, під керування ОСОБА_3, який двигався в напрямку м. Сквира Київської області. Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди потерпілий ОСОБА_3, пасажири - ОСОБА_4, ОСОБА_5 отримали тілесні ушкодження та були госпіталізовані, а транспортні засоби отримали механічні ушкодження. Причиною ДТП є порушення з боку ОСОБА_2 п. п. 2.3, 10.1, 11.3,12.1,12.3 Правил дорожнього руху України.

Цивільно-правова відповідальність ОСОБА_3 застрахована ПАТ "Страхова компанія "Провідна". 21.12.2011 року між ПАТ "Страхова компанія "Провідна" та ОСОБА_3 був укладений договір добровільного страхування ризиків, пов'язаних з експлуатацією наземного транспортного засобу № 06/0627674/2205/11, за яким страховик застрахував майнові інтереси страхувальника, пов'язані з експлуатацією наземного транспортного засобу "Хонда", д/н НОМЕР_2.

На виконання умов договору страхування ПАТ "Страхова компанія "Провідна" було виплачено страхове відшкодування в розмірі 126 534,88 гривень, що підтверджується платіжним дорученням № 0052521 від 22.10.2012 року (а. с. 33).

Позивач звернувся до ОСОБА_2 з вимогою про сплату страхового відшкодування в сумі 126 534,88 гривень, яке було виплачено ПАТ "Страхова компанія "Провідна" власнику автомобіля марки "Хонда", державний номер НОМЕР_2, за договором страхування (а. с. 14). Проте, відповідачка в добровільному порядку витрати ПАТ "Страхова компанія "Провідна" не компенсувала.

За правилами ст. 993 ЦК України, ст. 27 Закону України "Про страхування" до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що вина ОСОБА_2 у скоєнні дорожньо-транспортної пригоди не встановлена, у зв'язку з чим право зворотної вимоги в порядку ст. 1191 ЦК України у ПАТ "Страхова компанія "Провідна" не виникло.

Відповідно роз'яснень п.27 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 01 березня 2013 року N 4 "Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки", при вирішенні спорів про право зворотної вимоги страховика суди повинні розрізняти поняття "регрес" та "суброгація". Наприклад, у випадку суброгації відбувається лише заміна осіб у вже наявному зобов'язанні (заміна активного суб'єкта) зі збереженням самого зобов'язання. У такому разі страхувальник передає свої права страховикові на підставі договору і сприяє реалізації останнім прийнятих суброгаційних прав. У випадку регресу одне зобов'язання замінює собою інше, але переходу прав від одного кредитора до іншого не відбувається. При цьому регрес регулюється загальними нормами цивільного права (зокрема, статтею 1191 ЦК України), а також статтею 38 Закону N 1961-IV, а для суброгації відповідно до статті 993 ЦК України і статті 27 Закону України "Про страхування" встановлено особливий правовий режим.

Таким чином, суд першої інстанції на вказані обставини та положення закону уваги не звернув, не визначився з характером спірних правовідносин, не з'ясував, чи є перехід права вимоги від страхувальника до страховика за договором добровільного страхування регресом чи суброгацією.

Отже, в даному випадку правовою підставою задоволення вимог ПАТ "Страхова компанія "Провідна" про відшкодування в порядку витрат, пов'язаних зі сплатою страхового відшкодування, є ст. 993 ЦК України, ст. 27 Закону України "Про страхування", тобто право зворотної вимоги в порядку суброгації.

Посилання суду першої інстанції на відсутність доказів вини ОСОБА_2 в скоєнні дорожньо-транспортної пригоди не кореспондуються з матеріалами справи. Так, зі змісту постанови Володарського районного суду Київської області від 02.10.2012 року про закриття кримінальної справи вбачається, що судом визнано доведеним, що підсудна ОСОБА_2, керуючись транспортним засобом (автомобілем), скоїла дорожньо-транспортну пригоду внаслідок порушення Правил дорожнього руху. В судовому засіданні при розгляді кримінальної справи вину у вчиненні злочину визнала повністю, підтвердила обставини дорожньо-транспортної пригоди, які викладені вище. ОСОБА_3 в досудовому порядку ОСОБА_2 було добровільно відшкодовано витрати понесені на лікування у розмірі 2 500 доларів США, про що він надав відповідну розписку, будь-яких претензій морального та матеріального характеру з приводу заподіяння його здоров'ю шкоди він не має. Суд кваліфікував дії підсудної ОСОБА_2 за ст. 286 ч. 1 КК України, які виразились в порушенні правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесні ушкодження. Підсумовуючі вищевикладене, суд при розгляді кримінальної справи прийшов до висновку, що оскільки підсудна ОСОБА_2 вперше вчинила злочин невеликої тяжкості, примирилась з потерпілим та добровільно відшкодувала ОСОБА_3 у досудовому порядку витрати матеріального та морального характеру, має на утриманні непрацездатну матір, кримінальну справу слід закрити, а підсудну звільнити від кримінальної відповідальності у зв'язку з примиренням з потерпілим (а. с. 7-8).

Отже, закриття кримінальної справи за ст.46 КК України, у зв'язку з примиренням обвинуваченої з потерпілим не є реабілітуючою підставою закриття кримінальної справи, у зв'язку з чим не може бути підставою для звільнення ОСОБА_2 від цивільної відповідальності.

При указаних обставинах, судова колегія вважає, що суд першої інстанції не визначився з характером спірних правовідносин, нормами права, які підлягають застосуванню, що призвело до неправильного вирішення справи, у зв'язку з чим рішення Приморського районного суду м. Одеси від 11 листопада 2014 року підлягає скасуванню з ухваленням нового по суті заявлених вимог.

Керуючись п. 2 ч. 1 ст. 307, п. 3, 4 ч. 1 ст. 309, 314, 316, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів,

вирішила:

Апеляційну скаргу представника Публічного акціонерного товариства "Страхова компанія "Провідна" - задовольнити.

Рішення Приморського районного суду м. Одеси від 11 листопада 2014 року - скасувати.

Ухвалити нове рішення.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Провідна" (п/р 265003941501 в ПАТ "Банк Петрокоммекц-Україна", м. Київ, МФО 300120, код ЄДРПОУ 23510137) в порядку регресу суму виплаченого відшкодування в розмірі 126 534,88 гривень.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Провідна" судовий збір у розмірі 1 265,35 гривень.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення та може бути оскаржено в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили до суду касаційної інстанції.

Головуючий Погорєлова С.О.

Судді Цюра Т.В.

Сидоренко І.П.