Рішення № 440842, 12.02.2007, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"12" лютого 2007 р.

Справа № 16/473-06-12996

Господарський суд Одеської області

У складі судді Желєзної С.П.

Секретаря судових засідань Шевченко Г.В.

За участю представників сторін:

Від позивача: Яніцька І.А. по дов. від 09.01.2007р. ;

Від відповідачів:

- КП „ОМБТІ та РОН”: Найда Д.І. по дов. №579 від 03.07.2006р.;

- ТОВ „Сусіди”: Чечель Г.Г. за дов. № 30/08 від 13.08.2006р.

Від третьої особи: не з’явився.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Одеської залізниці до комунального підприємства „Одеське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації об’єктів нерухомості” та товариства з обмеженою відповідальністю „Сусіди”, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Міністерства транспорту та зв’язку України, про визнання права власності на нерухоме майно та зобов’язання здійснити реєстрацію права власності, -

ВСТАНОВИВ:

Одеська залізниця звернулася до господарського суду Одеської області з позовними вимогами до комунального підприємства „Одеське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації об’єктів нерухомості” (далі по тексту –КП „ОМБТІ та РОН”) про визнання права спільної часткової власності за позивачем та зобов’язання відповідача здійснити реєстрацію права спільної часткової власності держави на 413/1000 об’єкту нерухомого майна, загальною площею 298,8 кв.м., що знаходиться за адресою м. Одеса, вул. Лузанівська, 58. Свої вимоги позивач обґрунтовує відмовою КП „ОМБТІ та РОН” в реєстрації зазначеного об’єкту за позивачем на праві державної власності.

У судовому засіданні 22.12.2006р. позивачем було надане клопотання про уточнення позовних вимог, у відповідності до яких Одеська залізниця просить суд зобов’язати комунальне підприємство „Одеське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації об’єктів нерухомості” зареєструвати на праві державної власності 193,3 кв.м. споруди, загальною площею 368,6 кв.м, розташованої за адресою: м. Одеса, вул. Лузанівська, 58.

Ухвалою від 22.12.2006р. господарським судом Одеської області було залучено до участі у даній справі в якості іншого відповідача товариство з обмеженою відповідальністю „Сусіди” (далі по тесту –ТОВ „Сусіди” ), за яким, згідно з рішенням господарського суду Одеської області по справі № 32/235-06-8024 від 07.09.2006р. було визнано право спільної часткової власності на 587/1000 споруди, загальною площею 298,8 кв.м., розташованої за адресою: м. Одеса, вул. Лузанівська, 58.

Крім того, приймаючи до уваги, що відповідно ст. 9 Закону України „Про транспорт” від 10.11.1994р. N 232/94-ВР, транспортні засоби, споруди, фінансові ресурси, устаткування транспорту, шляхи сполучення, закріплені за підприємствами, об'єднаннями, установами та організаціями Міністерства транспорту України, є загальнодержавною власністю і належать до єдиної транспортної системи, ухвалою від 22.12.2006р. господарським судом Одеської області до участі у даній справі було залучено в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача –Міністерство транспорту та зв’язку України.

29.12.2006р. до господарського суду Одеської області надійшла заява про уточнення позовних вимог від 26.12.2006р. за вих.№ НЮ-14/1938, якою Одеською залізницею позовні вимоги були викладені у новій редакції, відповідно до якої позивач просить суд визнати право спільної часткової власності держави в особі Міністерства транспорту та зв’язку України в особі Одеської залізниці та зобов’язати КП „ОМБТІ та РОН” зареєструвати на праві державної власності за Міністерством транспорту та зв’язку України в особі Одеської залізниці 193,3 кв.м. споруди, загальною площею 368,6 кв.м, розташованої за адресою: м. Одеса, вул. Лузанівська, 58.

Відповідно до ч. 4 ст. 22 ГПК України позивач вправі до прийняття рішення по справі змінити підставу або предмет позову, збільшити розмір позовних вимог, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог.

Вищенаведена редакція позовних вимог Одеської залізниці, згідно заяви про уточнення позовних вимог від 26.12.2006р. за вих.№ НЮ-14/1938 є остаточною, у зв’язку з чим відповідно до ст. 22 ГПК України приймається господарським судом для розгляду по суті викладених в ній позовних вимог.

В свою чергу, у судовому засіданні 12.01.2007р. представник комунального підприємства „Одеське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації об’єктів нерухомості” проти позовних вимог заперечує, посилаючись на відсутність у позивача правовстановлюючих документів на спірний об’єкт нерухомого майна, необхідних для здійснення реєстрації права власності.

Відповідно до відзиву на позовну заяву, наданого представником ТОВ „Сусіди” у судовому засіданні 02.02.2007р., заявлені Одеською залізницею позовні вимоги були визнані товариством у повному обсязі.

Міністерством транспорту та зв’язку України відзиву на позовну заяву суду надано не було, представник третьої особи, незважаючи на неодноразові вимоги суду, у судові засідання не з’явився, у зв’язку з чим справа розглядається за наявними матеріалами в порядку ст. 75 ГПК України.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив наступне.

Як вбачається із статуту Одеської залізниці, затвердженого наказом Міністерства транспорту України за № 456 від 29.12.1997р., Одеська залізниця - це створене згідно із ст.ст. 1, 4 Закону України „Про залізничний транспорт” від 04.07.1996р. № 273/96-ВР статутне територіально-галузеве об’єднання, засноване на державній власності і підпорядковане Державній адміністрації залізничного транспорту України, що входить до сфери управління Міністерства транспорту та зв’язку України.

Відповідно до розділу 4 статуту майно Одеської залізниці становлять основні фонди та оборотні кошти, а також інші цінності, вартість яких відображається у балансі Залізниці. Майно Одеської залізниці є державною власністю і закріплюється за нею на праві повного господарського відання.

У відповідності до додатку № 2 до статуту Одеської залізниці до складу останньої, зокрема, входить відокремлений структурний підрозділ - Локомотивне депо Одеса-Сортувальна. В свою чергу, відповідно до розділу 2 Положення про відокремлений структурний підрозділ Локомотивне депо Одеса-Сортувальна Одеської залізниці, все майно депо є складовою частиною майна залізниці і знаходиться на самостійному балансі залізниці та закріплюється за депо на праві господарського відання.

Як вбачається з довідки Локомотивного депо Одеса-Сортувальна Одеської залізниці від 05.02.2007р. № 255 споруда, розташована за адресою м. Одеса, вул. Лузанівська, 58, находиться на балансі депо.

07.09.2006р. господарським судом Одеської області було прийнято рішення по справі № 32/235-06-8024, відповідно до якого за ТОВ „Сусіди” було визнано право спільної часткової власності на 587/1000 споруди, загальною площею 298,8 кв.м., розташованої за адресою: м. Одеса, вул. Лузанівська, 58.

Посилаючись на рішення господарського суду Одеської області по справі № 32/235-06-8024 від 07.09.2006р., яким за ТОВ “Сусіди” було визнано право спільної часткової власності на 587/1000 споруди, загальною площею 298,8 кв.м., розташованої за адресою: м. Одеса, вул. Лузанівська, 58, позивач звернувся листом від 23.10.2006р. до КП „ОМБТІ та РОН” з проханням зареєструвати 413/1000 права власності держави в особі Одеської залізниці на зазначений об’єкт.

Однак, листом за вих. № 9159-11/1072 від 10.11.2006р. КП „ОМБТІ та РОН” відмовило позивачу в реєстрації права спільної часткової власності на зазначене майно, посилаючись на відсутність у заявника правовстановлюючих документів на нього.

Відповідно до ст. 319 ЦК України власник на свій розсуд володіє, користується і розпоряджається належним йому майном та має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, що не суперечать закону. Згідно ч. 1 ст. 320 ЦК України власник має право використовувати своє майно для здійснення підприємницької діяльності, крім випадків, встановлених законом.

Вважаючи, що відсутність належним чином оформлених правовстановлюючих документів на спірний об’єкт нерухомості не дозволяє державі, як власнику зазначеного об’єкту нерухомості, у повному обсязі реалізувати повноваження щодо володіння, користування та розпорядження належним йому майном, Одеська залізниця звернулася до господарського суду Одеської області з даними позовними вимогами.

Положеннями ст. 3 Закону України “Про власність” від 07.02.1991р. №697-ХХІІ, ст. 2, 318 ЦК України держава визнана одним із суб'єктів права власності в Україні.

В свою чергу у відповідності до ч. 1 ст. 34 Закону України “Про власність” від 07.02.1991р. №697-ХІІ (з наступними змінами та доповненнями) загальнодержавну (республіканську) власність складають: земля; майно, що забезпечує діяльність Верховної Ради України та утворюваних нею державних органів; майно Збройних Сил, органів державної безпеки, прикордонних і внутрішніх військ; оборонні об'єкти, майно державних підприємств тощо; інше майно, що становить матеріальну основу суверенітету України і забезпечує її економічний та соціальний розвиток.

Згідно із ст. 5 Закону України „Про залізничний транспорт” від 04.07.1996р. № 273/96-ВР майно, закріплене за залізницями, підприємствами, установами та організаціями залізничного транспорту загального користування, є загальнодержавною власністю.

07.09.2006р. господарським судом Одеської області за результатами розгляду справи № 32/235-06-8024 за позовом ТОВ “Сусіди” до Одеської залізниці та Регіонального відділення Фонду державного майна України по Одеській області про визнання права спільної часткової власності на 587/1000 споруди, загальною площею 298,8 кв.м., розташованої за адресою: м. Одеса, вул. Лузанівська, 58 було постановлено рішення, відповідно до якого позовні вимоги ТОВ „Сусіди” до Одеської залізниці про визнання права власності були задоволені. Як вбачається з тексту зазначеного рішення, господарським судом підчас дослідження питання правомірності здійснення ТОВ „Сусіди” поліпшень орендованих приміщень будівлі бази відпочинку, розташованої за адресою: м. Одеса, вул. Лузанівська, 58, було встановлено факт належності зазначеного об’єкту нерухомості на праві спільної часткової власності державі України та ТОВ „Сусіди”.

Частиною 2 статті 35 ГПК України встановлено, що факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори) під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Враховуючи, що 07.09.2006р. господарським судом Одеської області було прийнято рішення по справі № 32/235-06-8024, відповідно до якого за ТОВ „Сусіди” було визнано право спільної часткової власності на 587/1000 споруди, загальною площею 298,8 кв.м., розташованої за адресою: м. Одеса, вул. Лузанівська, 58, з огляду на зміст ст. 5 Закону України „Про залізничний транспорт” від 04.07.1996р. № 273/96-ВР, ч. 1 ст. 34 Закону України “Про власність” від 07.02.1991р. №697-ХІІ (з наступними змінами та доповненнями), ст. 9 Закону України „Про транспорт” від 10.11.1994р. N 232/94-ВР, ст. 35 ГПК України, суд доходить висновку, що державі Україна належить на праві спільної часткової власності 193,3 кв.м. споруди, загальною площею 368,6 кв.м, розташованої за адресою: м. Одеса, вул. Лузанівська, 58, що складає 413/1000 зазначеної споруди.

Згідно п. 1 Декрету Кабінету Міністрів України від 15.12.1992р. №8-92 “Про управління майном, що є у загальнодержавній власності” функції щодо здійснення управління майном, що є у загальнодержавній власності, крім майнових комплексів підприємств, установ, організацій, управління якими здійснюють відповідні служби Верховної Ради України, Президента України, Кабінету Міністрів України згідно з законодавчими актами України, законодавством України покладені на міністерства та інші підвідомчі Кабінету Міністрів України органи державної виконавчої влади.

Крім того, у відповідності до ст. 326 Цивільного кодексу України від 16.01.2003р. № 435-IV у державній власності є майно, у тому числі грошові кошти, яке належить державі Україна. Від імені та в інтересах держави Україна право власності здійснюють відповідно органи державної влади.

Відповідно до п.п. 29 п. 4 Положення про Міністерство транспорту та зв'язку України, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 06.06.2006 р. N 789 , Міністерство транспорту та зв'язку України виконує відповідно до законодавства України функції з управління об'єктами державної власності, що належать до сфери його управління.

У відповідності до п. 1 Положення про Державну адміністрацію залізничного транспорту України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 лютого 1996 р. N 262, Державна адміністрація залізничного транспорту (Укрзалізниця) є органом управління залізничним транспортом загального користування, підвідомчим Мінтрансу. До сфери управління Укрзалізниці входять Донецька, Львівська, Одеська, Південна, Південно-Західна та Придніпровська залізниці, а також інші об'єднання, підприємства, установи і організації залізничного транспорту (далі - підприємства) за переліком, визначеним Мінтрансом.

У відповідності до ч. 2, 3 ст. 73 Господарського кодексу України від 16.01.2003р. № 436-IV орган державної влади, до сфери управління якого входить підприємство, є представником власника і виконує його функції у межах, визначених цим Кодексом та іншими законодавчими актами. Майно державного унітарного підприємства перебуває у державній власності і закріплюється за таким підприємством на праві господарського відання чи праві оперативного управління.

Як вбачається із статуту Одеської залізниці, затвердженого наказом Міністрества транспорту України за № 456 від 29.12.1997р., Одеська залізниця - це створене згідно із ст.ст. 1, 4 Закону України „Про залізничний транспорт” від 04.07.1996р. № 273/96-ВР статутне територіально-галузеве об’єднання, засноване на державній власності і підпорядковане Державній адміністрації залізничного транспорту України, що входить до сфери управління Міністерства транспорту та зв’язку України.

Відповідно до розділу 4 статуту Одеської залізниці, затвердженого наказом Міністрества транспорту України за № 456 від 29.12.1997р., майно Одеської залізниці становлять основні фонди та оборотні кошти, а також інші цінності, вартість яких відображається у балансі Залізниці. Майно Одеської залізниці є державною власністю і закріплюється за нею на праві повного господарського відання.

Як вбачається з довідки про балансову приналежність Локомотивного депо Одеса-Сортувальна Одеської залізниці від 05.02.2007р.№ 255, 193,3 кв.м. споруди, загальною площею 368,6 кв.м, розташованої за адресою: м. Одеса, вул. Лузанівська, 58, знаходяться на балансі позивача, що в свою чергу дозволяє суду дійти висновку, що зазначені об’єкти нерухомості закріплені за позивачем відповідно до наведених вимог чинного законодавства України та статуту Одеської залізниці на праві повного господарського відання.

Статтею 49 Закону України “Про власність” від 07.02.1991р. №697-ХХІІ (з наступними змінами та доповненнями), передбачено, що володіння майном вважається правомірним, якщо інше не буде встановлено судом, арбітражним судом, третейським судом.

Враховуючи, що 193,3 кв.м. споруди, загальною площею 368,6 кв.м, розташованої за адресою: м. Одеса, вул. Лузанівська, 58, належать до державної форми власності, зазначений об’єкт нерухомості закріплений за Одеською залізницею уповноваженим органом на праві повного господарського відання та на протязі тривалого часу знаходиться на її утриманні, суд доходить висновку щодо обґрунтованості та правомірності позовних вимог Одеської залізниці в частині визнання права спільної часткової власності держави в особі Міністерства транспорту та зв’язку України в особі Одеської залізниці на зазначений об’єкт.

Щодо вимог позивача про зобов’язання КП „ОМБТІ та РОН” зареєструвати на праві державної власності за Міністерством транспорту та зв’язку України в особі Одеської залізниці 193,3 кв.м. споруди, загальною площею 368,6 кв.м, розташованої за адресою: м. Одеса, вул. Лузанівська, 58, суд вважає за необхідне звернути увагу позивача на наступному.

Відповідно до частини 4 ст.4. Закону України „Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень ” від 01.07.2004р. № 1952-ІV державна реєстрація прав на нерухоме майно, що є у державній власності, здійснюється за заявою органу, уповноваженого в установленому порядку управляти нерухомим майном, що є у державній власності.

Згідно із ст. 19 Закону України „Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень ” від 01.07.2004р. № 1952-ІV підставою для державної реєстрації прав, що посвідчують виникнення, перехід, припинення речових прав на нерухоме майно, обмежень цих прав, є, зокрема, нотаріально посвідчений договір про поділ, перерозподіл, об'єднання нерухомого майна; свідоцтво про право власності на будівлю (частину будівлі), споруду; інші акти органів державної влади або органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб, прийнятих у межах повноважень, визначених законом.

Перелік правовстановлювальних документів, на підставі яких проводиться реєстрація прав власності на об'єкти нерухомого майна, визначений у додатку №1 до пункту 2.1 Тимчасового положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 28.01.2003р. №6/5 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 28.01.2003р. за реєстраційним №66/7387 (з послідуючими змінами та доповненнями), включає, зокрема, договори, за якими відповідно до законодавства передбачається перехід права власності, зокрема, договори про виділ у натурі частки нерухомого майна, про поділ нерухомого майна, що є в спільній частковій чи спільній сумісній власності; свідоцтва про право власності на об'єкти нерухомого майна, видані органами місцевого самоврядування та місцевими державними адміністраціями; рішення судів, третейських судів про визнання права власності на об'єкти нерухомого майна про встановлення факту права власності на об'єкти нерухомого майна.

Однак, при зверненні до КП „ОМБТІ та РОН” позивачем жодних правовстановлювальних документів, на підставі яких проводиться реєстрація прав власності на об'єкти нерухомого майна, державному реєстратору надано не було.

Відповідно до ст.24 Закону України „Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень ” від 01.07.2004р. № 1952-ІV, у державній реєстрації права може бути відмовлено, зокрема, в разі, якщо подані документи не відповідають вимогам, установленим цим Законом та іншими нормативно-правовими актами, або не дають змоги установити відповідність заявлених прав документам, що їх посвідчують.

З огляду на відсутність у позивача на момент звернення до КП „ОМБТІ та РОН” правовстановлювальних документів, на підставі яких проводиться реєстрація прав власності на об'єкти нерухомого майна, суд доходить висновку щодо правомірності відмови державного реєстратора у проведенні державної реєстрації права власності на спірне майно та відсутності порушення з боку відповідача прав Одеської залізниці.

Відповідно до ст. 1 ГПК України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

В свою чергу, враховуючи висновок суду щодо відсутності порушення прав Одеської залізниці з боку КП „ОМБТІ та РОН”, суд доходить висновку щодо відсутності підстав для задоволення позову в частині зобов’язання КП „ОМБТІ та РОН” зареєструвати на праві державної власності за Міністерством транспорту та зв’язку України в особі Одеської залізниці 193,3 кв.м. споруди, загальною площею 368,6 кв.м, розташованої за адресою: м. Одеса, вул. Лузанівська, 58.

Підсумовуючи зазначене, позовні вимоги Одеської залізниці про визнання права спільної часткової власності держави в особі Міністерства транспорту та зв’язку України в особі Одеської залізниці власності на 193,3 кв.м. споруди, загальною площею 368,6 кв.м, розташованої за адресою: м. Одеса, вул. Лузанівська, 58, що складає 413/1000 зазначеної споруди - слід задовольнити. У задоволенні позову в частині позовних вимог про зобов’язання КП „ОМБТІ та РОН” зареєструвати на праві державної власності за Міністерством транспорту та зв’язку України в особі Одеської залізниці 193,3 кв.м. споруди, загальною площею 368,6 кв.м, розташованої за адресою: м. Одеса, вул. Лузанівська, 58, відмовити.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат між сторонами по справі, враховуючи ті обставини, що звернення Одеської залізниці до господарського суду з позовом у даній справі не було зумовлене неправомірними діями відповідачів, суд вважає за правомірне витрати, пов’язані із сплатою державного мита, інформаційно-технічного забезпечення судового процесу, віднести на рахунок позивача згідно із ст. 44, ч. 2 ст. 49 ГПК України (Лист ВАСУ від 26.06.1995р. №01-8/453 “Про деякі питання практики застосування окремих норм чинного законодавства при вирішенні спорів”).

Керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Визнати право спільної часткової власності держави в особі Міністерства транспорту та зв’язку України / м. Київ, пр-т Перемоги, 14, код ЄДРПОУ 00017584/ в особі Одеської залізниці / 65012, м. Одеса, вул.. Пантелеймонівська, 19, код ЄДРПОУ 01071315 / на 193,3 кв.м. споруди, загальною площею 368,6 кв.м, розташованої за адресою: м. Одеса, вул. Лузанівська, 58, що складає 413/1000 зазначеної споруди.

3. В іншій частині позову відмовити.

Рішення набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 85 ГПК України.

Рішення підписано 13.02.2007р.

Суддя Желєзна С.П.