Рішення № 44084027, 22.04.2015, Подільський районний суд міста Кропивницького (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Кіровограда)

Справа № 405/1138/15-ц

Провадження №2/405/254/15

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 квітня 2015 року Ленінський районний суд м. Кіровограда у складі:

головуючого-судді Іванової Л.А.,

при секретарі - Береді Я.І.,

за участю позивача - ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Кіровограді цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до казенного підприємства "Кіровгеологія" про стягнення заборгованості по заробітній платі, середнього заробітку за час затримки розрахунку та відшкодування моральної шкоди, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з даним позовом до відповідача КП "Кіровгеологія", в якому просить стягнути на свою користь заборгованість по заробітній платі та польовому забезпеченню в розмірі 14 874 грн. 83 коп.,середній заробіток за весь час затримки розрахунку в розмірі 63 562 грн. 40 коп. та моральну шкоду в розмірі 10 000 грн.00 коп.

В обґрунтування позову зазначив, що в період з 10.07.2009 року по 01.11.2013 року він перебував у трудових відносинах з ГРЕ №37 (м. Кіровоград), яка є структурним підрозділом КП "Кіровгеологія". 01.11.2013 року був звільнений з роботи за скороченням чисельності працівників, при цьому на момент звільнення заборгованість по заробітній платі підприємства складала 14 874 грн. 83 коп., яка ні в день його звільнення, ні до теперішнього часу відповідачем не виплачена.Вважає такі дії відповідача незаконними та такими, що суперечать вимогам трудового законодавства України. Позивач також зазначив, що внаслідок вищевказаних порушень чинного законодавства з боку відповідача щодо несвоєчасного розрахунку під час його звільнення він зазнав моральної шкоди, яка полягає в тому, що, будучи звільненим з роботи, він зазнавав значних душевних страждань від того, що відповідач не виплатив йому при звільненні належну заробітну плату, відсутність коштів для нормального забезпечення себе та своєї сім'ї змусило його звертатися за отриманням кредитів до банківських установ, та користуватися кредитними картками та сплачувати відсотки за їх користування, крім того, відсутність коштів на необхідне змусило його весь час докладати додаткових зусиль для пошуку грошей та організації свого життя, в зв'язку з чим моральну шкоду, завдану незаконними діями відповідача, оцінив в розмірі 10 000 грн. 00 коп.

В судовому засіданні позивач, в порядку ст.31 ЦПК України позовні вимоги в частині стягнення середнього заробітку за весь час затримки розрахунку при звільненні уточнив, та з урахуванням уточнених позовних вимог, просив стягнути з відповідача казенного підприємства "Кіровгеологія" 14 874 грн. 83 коп. як заборгованість по заробітній платі та польовому забезпеченню, 72 696 грн. 00 коп. середній заробіток за весь час затримки розрахунку при звільненні за період з 01 листопада 2013 року по 22 квітня 2015 року, та 10 000 грн. 00 коп. в рахунок відшкодування спричиненої йому моральної шкоди.

Відповідач до суду не з'явився, повідомлений в порядку ст.76 ЦПК України про час та місце розгляду справи належним чином, причини неявки до суду не повідомив, заяви про розгляд справи за його відсутності або ж клопотання про відкладення розгляду справи до суду не надійшло, на підставі чого суд вважає, що відповідач не скористався своїм процесуальним правом на участь в судовому засіданні та подання суду доказів.

Заслухавши пояснення позивача, перевіривши матеріали справи, оцінивши докази по справі в їх сукупності, з'ясувавши підстави та предмет позову, характер спірних правовідносин, прав та інтересів, за захистом яких звернувся позивач, та надавши їм правову оцінку, суд приходить до висновку, що вимоги позивача обґрунтовані, грунтуються на вимогах закону, який регулює трудові правовідносини, разом з тим є такими, що підлягають частковомузадоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, зокрема, відповідними записами в трудовій книжці, виданої на ім'я ОСОБА_1, що позивач в період з10.07.2009 року по 01.11.2013 року працював у Геологорозвідувальній експедиції №37, яка є структурним підрозділом казенного підприємства "Кіровгеологія" на посаді машиніста бурової установки. 01.11.2013 року звільнений з роботи з посади машиніста бурової утановки 5-го розряду бурової дільниці за скороченням чисельності на підставі п.1 ст.40 КЗпП України ( витяг з наказу від 01 листопада 2013 року №93-к).

Відповідно до ст.47, ст.116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник, або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.

Таким чином, закон прямо покладає на підприємство, установу, організацію обов'язок провести зі звільненим працівником повний розрахунок, виплатити всі суми, що належать йому.

Аналіз зазначених норм дає підстави для висновку про те, що відсутність фінансово-господарської діяльності або коштів у роботодавця не виключає його вини в невиплаті належних звільненому працівникові коштів та не звільняє роботодавця від відповідальності, передбаченої ст.117 КЗпП України.

Відповідно до довідки №9/168 від 27 лютого 2014 року, виданої ГРЕ №37 КП "Кіровгеологія" заборгованість по заробітній платі та польовому забезпеченню перед ОСОБА_1 станом на 28 лютого 2014 року становить 14 874 грн. 83 коп., з якої 10 399 грн. 83 коп. - заборгованість по заробітній платі за липень-листопад, 2013 року, польове забезпечення - 4 475 грн. 00 коп. В довідці також зазначено, що ГРЕ №37 є структурним підрозділом казенного підприємства "Кіровгеологія" та не є юридичною особою.

Відповідно до ст.117 КЗпП України в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Позивачем надано розрахунок середнього заробітку з урахуванням уточнень за весь час затримки за період з 01 листопада 2013 року по 22 квітня 2015 року, згідно з яким розмір розрахованого ним середнього заробітку становить 72 696 грн. 00 коп., при цьому позивач виходив з наступних розрахунків (4101 грн. 00 коп. - середньомісячний розмір заробітної плати відповідно до довідки ГРЕ №37 від 27.02.2014 року №9/167 / 22 дні - середня кількість робочих днів = 186 грн. 40 коп. - середньоденний розмір заробітної плати. Середньоденний розмір заробітної плати, що становить 186 грн. 40 коп. Х кількість днів (робочих) затримки з 01 листопада 2013 року по 22 квітня 2015 року, що становить 390 робочих дні = 72 696 грн. 00 коп. - середній заробіток за час затримки.

Судом відзначається, що відповідачем не надано суду будь-яких розрахунків, як не направлено на адресу суду і відповідну довідку про середньоденний розмір заробітної плати позивача, на підставі чого та виходячи з наявної в матеріалах справи довідки про середньомісячну заробітну плату позивача, яка становить 4 101 грн. 00 коп., а також враховуючи, що при обчисленні середньоденного заробітку, слід виходити із визначення розрахунку середнього заробітку за час затримки розрахунку, зазначеному в Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 року №100, згідно з яким середній заробіток за час затримки розрахунку з позивачем при звільненні обчислюється відповідно до п.8 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 року №100, шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин. Середня заробітна плата розраховується діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), суд приймає до уваги зазначений розрахунок, наданий позивачем, при цьому вважає за необхідне його уточнити в частині розрахованих позивачем кількості робочих днів, які за період з 04 листопада 2013 року (01 листопада 2013 року день звільнення, 02 та 03 листопада 2013 року вихідні дні) по 22 квітня 2015 року становить 369 робочі дні, на підставі чого 369 робочих днів х 186 грн. 40 коп. - середньоденний заробіток = 68 785 грн. 29 коп.

Відповідно до ст.11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Аналізуючи зібрані у справі докази в їх сукупності, суд вважає доведеними позовні вимоги позивача в частині стягнення з відповідача заборгованості з нарахованої, але не виплаченої заробітної плати в розмірі 14 874 грн. 83 коп., а також доведеними та такими, що грунтуються на вимогах закону, який регулює трудові правовідносини, вимоги позивача про стягнення з відповідача на його користь середнього заробітку за весь час затримки, та з урахуванням наведеного вище уточненого судом розрахунку, вважає, що сума середнього заробітку за весь час затримки, яка підлягає стягненню з відповідача за період з 04 листопада 2013 року по 22 квітня 2015 року, становить 68 785 грн. 29 коп.

Позивачем ОСОБА_1 пред'явлено також позовні вимоги про стягнення з відповідача на його користь моральну шкоду в розмірі 10 000 грн. 00 коп., які підлягають задоволенню частково, виходячи з наступного.

Відповідно до ст.237-1 КЗпП України відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Згідно з п.13 Постанови Пленуму Верховного Суду України №4 від 31.03.1995 року із змінами, внесеними згідно з Постановою Пленуму Верховного Суду України №5 від 25.05.2001 року "Про судову практику у справах про відшкодування моральної ( немайнової) шкоди" роз'яснено, що відповідно до ст.237-1 КЗпП України за наявності порушення прав працівника у сфері трудових відносин (незаконного звільнення або переведення, невиплати належних йому грошових сум, тощо), яке призвело до його моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків чи вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя, обов'язок по відшкодуванню моральної ( немайнової ) шкоди покладається на власника або уповноважений ним органом незалежно від форми власності, виду діяльності чи галузевої належності.

Приймаючи до уваги те, що відповідачем казенним підприємством "Кіровгеологія" порушено законні права ОСОБА_1, які полягали у невиплаті відповідачем належних позивачу при його звільненні грошових сум, що спричинило позивачу моральні страждання, втрату нормальних життєвих зв'язків, вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя, пов'язаних з постійним пошуком коштів, необхідних для забезпечення належних умов проживання себе та своєї сім'ї, при цьому, вирішуючи питання про розмір моральної шкоди, суд враховує характер і ступінь моральних страждань (фізичних, душевних, психічних), яких зазнав позивач, враховуючи також характер та обсяг заподіяних позивачу душевних страждань, тривалості негативних наслідків морального характеру, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, а також, виходячи із засад розумності, справедливості та виваженості, суд вважає, що розмір морального відшкодування позивачу належить визначити в розмірі 1 500 грн. 00 коп., який, на думку суду, буде адекватним моральним стражданням позивача.

Відповідно до ст.ст.79, 88 ЦПК України підлягає стягненню з відповідача судовий збір на користь держави у розмірі 1 080 грн. 20 коп., з якого 836 грн. 60 коп. за позовну вимогу майновогохарактеру (стягнення заборгованості по заробітній платі та середнього заробітку за весь час затримки на загальну суму 83 660 грн. 12 коп.) та 243 грн. 60 коп. за позовну вимогу немайнового характеру (стягнення моральної шкоди).

Відповідно до ст. ст.116, 117, 237-1 КЗпП України, ст.ст.15, 16 ЦК України, керуючись ст.ст.3, 4, 10, 11, 57, 60, 79, 88, 212-215, 218 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до казенного підприємства "Кіровгеологія" про стягнення заборгованості по заробітній платі, середнього заробітку за час затримки розрахунку та відшкодування моральної шкоди, - задовольнити частково.

Стягнути з казенного підприємства "Кіровгеологія" (код ЄДРПОУ №14308279) на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_1) заборгованість по заробітній платі в розмірі 14 874 (чотирнадцять тисяч вісімсот сімдесят чотири) грн.. 83 коп., середній заробіток за час затримки розрахунку за період з 04 листопада 2013 року по 22 квітня 2015 року в розмірі 68 785 (шістдесят вісім тисяч сімсот вісімдесят п'ять) грн. 29 коп.

Стягнути з казенного підприємства "Кіровгеологія" (код ЄДРПОУ № 14308279) на користь ОСОБА_1 моральну шкоду в розмірі 1 500 грн. 00 коп.

В решті позовних вимог - відмовити.

Стягнути з казенного підприємства "Кіровгеологія" (код ЄДРПОУ № 14308279) на користь держави судовий збір в розмірі 1 080 грн. 20 коп.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Кіровоградської області через Ленінський районний суд м. Кіровограда шляхом подачі протягом десяти днів з дня його проголошення апеляційної скарги.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя Ленінського районного суду

м. Кіровограда Л.А. Іванова