Ухвала суду № 44079272, 12.05.2015, Апеляційний суд Полтавської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 524/1715/14-ц Номер провадження 22-ц/786/1225/15Головуючий у 1-й інстанції Кривич Ж. О. Доповідач ап. інст. Дряниця Ю. В.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 травня 2015 року м. Полтава

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Полтавської області в складі:

головуючого - судді : Дряниці Ю.В.,

суддів: Карнауха П.М., Пилипчук Л.І.,

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на заочне рішення Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 27 серпня 2014 року по справі за позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Український страховий стандарт» до ОСОБА_2 про відшкодування шкоди в порядку регресу.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача апеляційного суду Полтавської області Дряниці Ю.В., -

в с т а н о в и л а :

В лютому 2014 року до місцевого суду звернулося Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Український страховий стандарт» до ОСОБА_2 про відшкодування шкоди в порядку регресу.

Заочним рішенням Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 27 серпня 2014 року позов Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Український страховий стандарт» до ОСОБА_2 про відшкодування шкоди в порядку регресу - задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Український страховий стандарт» страхове відшкодування в порядку регресу в сумі 6678 (шість тисяч шістсот сімдесят вісім) грн. 00 коп.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Український страховий стандарт» судовий збір в розмірі 243 (двісті сорок три) грн. 60 коп.

Роз'яснено порядок перегляду заочного рішення.

Ухвалою Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 15 січня 2015 року заяву ОСОБА_2 про перегляд заочного рішення по справі за позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Український страховий стандарт» до ОСОБА_2 про відшкодування шкоди в порядку регресу - залишено без задоволення.

Ухвалою Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 15 січня 2015 року виправлено описку в заочному рішенні Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 27 серпня 2014 року по справі за позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Український страховий стандарт» до ОСОБА_2 про відшкодування шкоди в порядку регресу, а саме: восьмий абзац описової частини рішення викладено в такій редакції - «22.10.2010 року ПрАТ «Страхова компанія «АХА - Україна» складено страховий акт, за яким розмір страхового відшкодування склав 7188,00 грн. (за вирахуванням франшизи 510,00 грн.)» замість «22.10.2010 року ПрАТ «Страхова компанія «АХА - Україна» складено страховий акт, за яким розмір страхового відшкодування склав 7188,00 грн. 9 за вирахуванням франшизи 1172, 00 грн.).».

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить рішення місцевого суду скасувати та ухвалити нове про відмову в задоволенні позову. Посилається на те, що висновки суду не відповідають обставинам справи, оцінка доказів проведена невірно, судом порушено норми матеріального і процесуального права. Вважає, що позивачем пропущено строк позовної давності, на що суд не звернув увагу, хоча про це він зазначав в запереченнях проти позову. Також вказує на те, що позивачем не додано висновку експерта про визначення розміру матеріальної шкоди, клопотання позивачем про призначення експертизи не заявлялося, а тому розмір матеріальної шкоди не підтверджений належним чином.

Відповідно до ч. 1 ст. 303 ЦПК України, під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції.

Перевіривши матеріали справи, з'ясувавши межі апеляційного оскарження, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню з підстав, визначених ст.308 ЦПК України.

У відповідності з ч.3 ст. 10, ч.1ст.11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Згідно ч.1 ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Частиною 4 статті 60 ЦПК України передбачено, що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим, ухваленим на основі повно і всебічно з'ясованих обставин. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, 25.09.2010 року в с. Воскобійники, Кременчуцького району Полтавської області сталася дорожньо-транспортна пригода (надалі - ДТП) за участю автомобіля НОМЕР_1, під керуванням ОСОБА_2 та автомобіля НОМЕР_2, що належить ОСОБА_4

Постановою Автозаводського районного суду м. Кременчука від 26.11.2010 року по справі № 3-3279/2010 ОСОБА_2 визнаний винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП (порушення правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна). Встановлена судом вина ОСОБА_2 полягає у тому, що перед зміною напрямку руху, повертаючи ліворуч, він не переконався в безпеці маневру, в результаті чого допустив зіткнення з автомобілем НОМЕР_3 під керуванням ОСОБА_4, в результаті чого автомобіль отримав механічні пошкодження. (а.с.7)

22.10.2010 року ПрАТ «Страхова компанія «АХА - Україна» складено страховий акт (а.с.23), за яким розмір страхового відшкодування склав 7188, 00 грн. (за вирахуванням франшизи 510, 00 грн.). Відповідно до платіжного доручення № 22851 від 25 жовтня 2010 року ПрАТ «СК «АХА Україна» виплатила ОСОБА_4 7188 грн. (а.с.24).

Станом на момент ДТП цивільно-правова відповідальність ОСОБА_2 була застрахована в ПрАТ «Страхова компанія «Український страховий стандарт» за полісом обов'язкового страхування № ВЕ/4474961 від 26.06.2010 року (а.с.25).

Про настання страхового випадку позивачу ПрАТ «Страхова компанія «Український страховий стандарт» стало відомо лише 05.05.2012 року після отримання вимоги від ПрАТ «Страхова компанія «АХА Страхування». Страхувальник ОСОБА_2 страховика ПрАТ «Страхова компанія «Український страховий стандарт» про ДТП не повідомив.

Платіжним дорученням № 383 від 25.06.2012 року ПрАТ «Страхова компанія «Український страховий стандарт» сплачено страхове відшкодування на рахунок ПрАТ «Страхова компанія «АХА Страхування» в розмірі 6678, 00 грн. (а.с.31)

З метою врегулювання спору в досудовому порядку 11.03.2013 року позивач направив на адресу відповідача відповідну притензію (а.с.41), яка залишилася без реагування.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції прийшов до висновку, що позивачем позовні вимоги доведені належними та допустимим доказами, а тому, враховуючи норми чинного законодавства, вони підлягають задоволенню в повному обсязі.

Колегія суддів погоджується з даними висновками місцевого суду, виходячи з наступного.

Так, апелянт в апеляційній скарзі посилається на те, що позивачем ПрАТ «СК «Український страховий стандарт» було пропущено строк позовної давності обґрунтовуються тим, оскільки початок перебігу цього строку слід обраховувати з моменту виплати страхового відшкодування, а саме з 25.10.2010 року.

Колегія суддів вважає, що ці доводи не підлягають задоволенню, оскільки 25.10.2010 року страхове відшкодування в сумі 7188 грн. було здійснено ПрАТ «СК «АХА Україна» на користь потерпілого ОСОБА_4, з яким в даній страховій компанії було укладено договір добровільного страхування (КАСКО) № 3047833/05АВ від 05.08.2010р.

В подальшому ПрАТ «СК «АХА Страхування» в порядку ст. 993 ЦК України, ст. 27 «Про страхування» звернулася з вимогою до ПрАТ «СК «Український страховий стандарт», в якій була застрахована відповідальність винної в ДТП особи - ОСОБА_2

Відповідно до полісу № ВЕ/4474961 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (а.с.25) страхувальник ОСОБА_2 застрахував свою відповідальність в ПрАТ «СК «Український страховий стандарт» на один рік (з 26.06.2010р. по 25.06.2011р.), з встановленням ліміту відповідальності 51000 грн. за шкоду, заподіяну життю і здоров'ю потерпілого, а за шкоду майну потерпілого - 25500 грн., франшиза встановлена в розмірі 510 грн.

На підставі поданих ПрАТ «СК «АХА Страхування» документів ПрАТ «СК «Український страховий стандарт» в межах ліміту відповідальності ОСОБА_2 здійснила на рахунок ПрАТ «СК «АХА Страхування» виплату страхового відшкодування в сумі 6678 грн. за вирахуванням франшизи (7188-510=6678), що підтверджується платіжним дорученням № 383 від 25 червня 2012 року.

А тому, саме з цього моменту (25 червня 2012 року) між позивачем ПрАТ «СК «Український страховий стандарт» та відповідачем ОСОБА_2 виникли правовідносини, які носять регресний характер, та саме з цієї дати слід обраховувати початок перебігу трирічного строку позовної давності. Оскільки позивач звернувся до суду шляхом направлення позовної заяви 24 лютого 2014 року засобами поштового зв'язку, то строк позовної давності не було пропущено.

Колегія суддів вважає, що висновки місцевого суду в повній мірі ґрунтуються на законі та норми матеріального права застосовані вірно.

Так, відповідно до п. 33.1.2 ЗУ «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» № 1961-VI від 01.07.2004р. зі змінами і доповненнями (далі - Закон № 1961-VI) в редакції, яка діяла на момент настання страхового випадку, учасники ДТП невідкладно, але не пізніше трьох робочих днів з дня настання дорожньо-транспортної пригоди, письмово надати страховику, з яким укладено договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду.

Пунктом ґ) п.п. 38.1.1 п. 38.1 ст 38 Закону № 1961-VI, страховик після виплати страхового відшкодування має право подати регрес ний позов до страхувальника або до водія забезпеченого транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду, якщо він не повідомив страховика у строки і за умов, визначених у п. 33.1 ст. 33 Закону.

Матеріали справи не містять жодних належних та допустимих доказів того, що ОСОБА_2 повідомив свою страхову компанію (позивача у справі) про настання страхового випадку в строки, визначені законом.

Колегія суддів погоджується з висновками місцевого суду про те, що внаслідок неправомірної бездіяльності відповідача порушено право позивача, як страховика на своєчасне отримання інформації про настання страхового випадку, направлення аварійного комісара на місце ДТП, та взяття участі у розслідуванні страхового випадку. Оскільки, протягом трьох робочих днів після настання ДТП відповідачем не повідомлено письмово ПрАТ «Страхова компанія «Український страховий стандарт» про настання страхового випадку, позивач має право вимоги до відповідача про відшкодування шкоди в розмірі 6 678, 00 грн. в порядку регресу.

Також не заслуговують на увагу доводи апелянта про порушення судом норм процесуального права, оскільки відповідач не був обізнаний про визначення розміру завданої шкоди, а судом не було призначено з цього приводу експертизу. Так, матеріали справи не містять доказів, що ОСОБА_2 оскаржував рішення ПрАТ «СК «АХА Страхування» щодо визначеного розміру страхового відшкодування, здійсненого цією страховою компанією на користь потерпілого ОСОБА_4 відповідно до укладеного з ним договору добровільного страхування.

Окрім того, до матеріалів справи долучено копію матеріалів, які були направлені позивачу із ПрАТ «СК «АХА Страхування» (а.с.4-26), серед яких надано належні докази щодо визначення розміру матеріального збитку.

Висновки місцевого суду зроблені на підставі повного, всебічного та об'єктивного дослідження наданих сторонами доказів, доводів та заперечень сторін, яким судом дана відповідна правова оцінка. Розгляд справи проведений з дотриманням принципузмагальності та диспозитивності, а оцінка доказів проведена відповідно до норм ст. 212 ЦПК України.

Апеляційна скарга не містить нових фактів чи засобів доказування, які б спростовували висновки суду першої інстанції. Наведені в апеляційній скарзі доводи фактично зводяться до переоцінки доказів та незгоди апелянта з висновками суду першої інстанції та з їх оцінкою, а тому не дають підстав для висновку про неправильне застосування місцевим судом норм матеріального і процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

За результатами апеляційного розгляду колегія суддів приходить до висновку, що при вирішенні спору по суті місцевим судом були вірно враховані та застосовані норми матеріального права, а також правильно встановлені фактичні обставини по справі та їм дано належну правову оцінку.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 315, 317 ЦПК України, колегія суддів, -

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - відхилити.

Заочне рішення Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 27 серпня 2014 року- залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий: (підпис) Ю.В.Дряниця

Судді: (підпис) П.М.Карнаух

(підпис) Л.І.Пилипчук

Згідно з оригіналом:

Суддя Апеляційного суду

Полтавської області Ю.В.Дряниця