Ухвала суду № 44079268, 07.05.2015, Апеляційний суд Полтавської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 554/19444/14-к Номер провадження 11-кп/786/333/15Головуючий у 1-й інстанції Микитенко В.М. Доповідач ап. інст. Ландар О. В.

Категорія ч.2 ст.121 КК України Т.З.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 травня 2015 року м. Полтава

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ апеляційного суду Полтавської області у складі:

Головуючого Ландара О.В.

суддів Кожевнікова О.В., Захожая О.І.

при секретарі Козин Н.В.

за участю прокурора Акулової С.М.

захисника ОСОБА_2

потерпілого ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Полтаві кримінальне провадження за апеляційними скаргами обвинуваченого ОСОБА_4 та прокурора прокуратури Октябрського району м. Полтави на вирок Октябрського районного суду м. Полтави від 3 березня 2015 року,-

В С Т А Н О В И Л А :

Цим вироком

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с.Ленінське Апостолівського р-ну Дніпропетровської обл., жителя АДРЕСА_1 українця, громадянина України, з неповною середньою освітою, не одруженого, не працюючого, раніше неодноразово судимого, останній раз - 23.03.2011 року Апостолівським районним судом Дніпропетровської області за ч.3 ст.185, ст.71 КК України на 3 роки і 3 місяці позбавлення волі, за ухвалою Софіївського районного суду Дніпропетровської області від 23.10.2013 року звільнений умовно-достроково на невідбутий строк 8 місяців,-

засуджено:

- за ч.2 ст. 121 КК України на 8 років позбавлення волі;

- за ч.3 ст.185 КК України на 3 роки позбавлення волі.

На підставі ч.1 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно призначено ОСОБА_4 покарання у вигляді 8 років позбавлення волі.

Вироком суду також вирішено долю речових доказів та питання щодо судових витрат.

За змістом вироку суду ОСОБА_4,. визнаний винуватим у тому, що він 04.10.2014 року приблизно о 10 годині за попередньою змовою із особою, матеріали справи відносно якої виділені в окреме провадження повторно, умисно, шляхом пошкодження вікна, проник до квартири АДРЕСА_2, звідки таємно викрав телевізор Соні, вартістю 373 грн. 34 коп., що належить потерпілій ОСОБА_5

Крім того, 13 листопада 2014 року обвинувачений ОСОБА_4, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, прийшовши приблизно о 22.45 год. до місця свого проживання за адресою: АДРЕСА_1 і побачивши свою співмешканку ОСОБА_6 лежачою на підлозі будинку, на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин, вважаючи, що вона в нетверезому стані, витяг її у двір, де умисно, зі значною силою завдав правою ногою у взутті 3 удари в область голови, чим спричинив потерпілій тяжкі тілесні ушкодження небезпечні для життя в момент їх заподіяння у виді: черепно - мозкової травми, крововиливу під тверду мозкову оболонку в потиличній ділянці справа у вигляді темно-червоних згортків крові зпаяних з твердою мозковою оболонкою об'ємом біля 20,0 мл., крововиливу під м'яку мозкову оболонку в скроневій долі правої півкулі; в потиличній долі правої півкулі; крововиливу в 4-й шлуночок об'ємом до 10,0 мл. з крововиливом в продовгуватий мозок, набряку та повнокрів'я головного мозку, рани слизової оболонки роту, крововиливів голови і нижніх кінцівок.

Після заподіяних тілесних ушкоджень, потерпіла ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_6, наступного дня 14.11.2014 року була госпіталізована до реанімаційного відділення 1 міської клінічної лікарні в м. Полтави де ІНФОРМАЦІЯ_7 року померла.

У апеляційних скаргах:

- обвинувачений ОСОБА_4 за змістом його апеляції вважає призначене йому покарання надмірно суворим. Вказує, що судом першої інстанції не в повній мірі враховані обставини, що пом'якшують покарання - виклик швидкої допомоги потерпілій та добровільне з'явлення до правоохоронних органів. Окрім того вважає, що у справі є розбіжності у показаннях свідків (їх прізвища і суть розбіжностей не зазначаються), і що експерт не пояснив причину смерті.

- прокурор не оскаржуючи доведеність вини та правильність кваліфікації дій засудженого порушує питання про скасування вироку районного суду через надмірну м'якість покарання, постановлення нового вироку з обранням ОСОБА_4 покарання у виді 9 років позбавлення волі. На його думку, суд недостатньо врахував суспільну небезпечність і тяжкість вчиненого ОСОБА_4 злочину проти особи, його наслідки, а також дані про особу обвинуваченого, який після злочину зник і не надав допомоги потерпілій.

Заслухавши доповідача, обвинуваченого ОСОБА_4 та його захисника ОСОБА_2 на підтримання апеляції, міркування потерпілого ОСОБА_3 про залишення вироку суду без змін, прокурора Акулову С.М., яка не підтримувала апеляцію державного обвинувача та вважала судове рішення законним і обгрунтованим, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи обох апеляційних скарг, колегія суддів не вбачає підстав до їх задоволення.

Висновки суду першої інстанції про вчинення ОСОБА_4 злочинного посягання на чуже майно, передбаченого ч.3 ст. 185 КК України, за наведених у вироку обставин та правильність правової кваліфікації його дій в апеляційних скаргах не оскаржуються, а тому, відповідно до ст. 404 КПК України, апеляційним судом не переглядаються.

Винуватість ОСОБА_4 у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.121 КК України за обставин, викладених у вироку, стверджується сукупністю доказів, належно оцінених судом.

Зокрема, свій висновок про доведеність винуватості ОСОБА_4 у вчиненні злочину, передбачених ч.2ст.121 КК України, суд зробив на підставі доказів, які він безпосередньо дослідив за участю засудженого і його захисника, та належно оцінив із дотриманням положень ст.94 КК України. Докладні мотиви прийнятого рішення відповідно до вимог ч.3ст.374КПК України суд навів у вироку.

Твердження у скарзі обвинуваченого ОСОБА_4, про протиріччя у показаннях свідків і експерта є неспроможними.

Насамперед в основу обвинувального вироку суд обґрунтовано поклав логічні, послідовні, узгоджені між собою та матеріалами кримінального провадження показання очевидців події свідків ОСОБА_7 та ОСОБА_8

Так, із показань ОСОБА_7 слідує, що коли ОСОБА_4 виявив у сараї де проживав, що спляча потерпіла помочилась на його постіль, він витягнув її за руки у двір та став бити ногами по тулубу і голові. Потім він хотів вдарити її цеглиною, але в цей час туди прибіг ОСОБА_8 та відтягнув його. Наступного дня він знову зустрівся з обвинуваченим з яким пішли до нього додому, де на тому ж місці виявили ОСОБА_6 після чого викликали швидку допомогу.

Свідок ОСОБА_8 підтвердив, що того вечора до нього прибігав ОСОБА_7 та повідомив, що Тягутов витягнув ОСОБА_6 у двір і б'є, а він не може цьому завадити. Коли він вибіг на вулицю то бачив, як ОСОБА_4 бив потерпілу ногами по голові, а потім здійняв над її головою цегляну брилу і хотів ударити нею, однак він зупинив його, збивши з ніг. Обличчя потерпілої було в крові, на лобі був намазаний помадою хрест, але вона дихала і залишилась лежати ногами до сараю.

За показаннями потерпілого ОСОБА_3 його дружина ОСОБА_6 вела антисоціальний спосіб життя, систематично вживала спиртні напої, періодично зникала з дому. У черговий раз вона пішла з дому у вересні 2014року, а коли йому повідомили, що вона померла, він упізнав її труп.

Із довідки 1 МКЛ м.Полтави слідує, що ОСОБА_6 була доставлена до лікарні 14.11.2014року бригадою швидкої допомоги у вкрай тяжкому стані із діагнозом закрита ЧМТ, забій головного мозку тяжкого ступеню кома 2 ступеню. Отруєння сурогатами алкоголю та невідомою речовиною.

Пізніше, 21.11.2014року лікарями указаної клініки була констатована її біологічна смерть.

За висновком судово-медичного експерта №1246 від16.12.2014р. на тілі трупа ОСОБА_6 були виявлені тілесні тяжкі тілесні ушкодження у виді черепно-мозкової травми, крововиливу під тверду мозкову оболонку в потиличній ділянці справа у вигляді темно-червоних згусток крові спаяних з твердою мозковою оболонкою об'ємом біля 20мл., крововиливу під м'яку речовину головного мозку в скроневій долі правої півкулі, в потиличній долі правої півкулі, крововилив в 4 шлуночок оболонки рота, крововиливів голови і нижніх кінцівок, які утворилися від дії тупих предметів, з достатньою силою прикладення. Смерть ОСОБА_6 настала внаслідок черепно-мозкової травми, яка супроводжувалась крововиливами під оболонку та в речовину головного мозку.

Вбачається також, що показання свідків ОСОБА_7 та ОСОБА_8 відносно характеру та локалізації нанесених обвинуваченим побоїв, були перевірені під час проведення із ними слідчих експериментів. При цьому виходячи із висновків проведених за їх результатами судово-медичних експертиз №1246-г від 24.12.2014 року та № 1246-в від 24.12.2014 року показання обох свідків не протирічать об'єктивним судово-медичним даним щодо характеру, локалізації і механізму нанесених ушкоджень потерпілій ОСОБА_6 в область голови (т.2 а.с.62-65, 94-97).

Допитаний під час судового слідства експерт Погрібняк повністю підтвердив висновки наведених вище експертиз, як і свій висновок про причини смерті потерпілої.

Слід також зазначити, що сам обвинувачений ОСОБА_4 по суті не заперечував в судовому засіданні факту побиття ОСОБА_6 у дворі за місцем свого проживання - нанесення ударів кулаком в живіт та ногою в голову, намагання застосувати для цього цеглину.

Таким чином, по справі зібрано достатньо доказів, які свідчать, що саме ОСОБА_4 умисно заподіяв потерпілій ОСОБА_6 тяжкі тілесні ушкодження, що потягли її смерть. Давши належну оцінку доказам, які були безпосередньо досліджені в судовому засіданні, суд правильно кваліфікував злочинні дії ОСОБА_4 за ч.2ст.121 КК України. Отже доводи, які наведені з цього приводу у апеляційній скарзі обвинуваченого, є безпідставними. Що ж до призначеного покарання ОСОБА_4 колегія суддів вважає за необхідне вказати наступне. Відповідно до ст.50 КК України покарання є заходом примусу, що застосовується від імені держави і має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, а також запобігання вчиненню нових злочинів. Згідно з вимогами ст.65 КК України при призначенні покарання суд повинен врахувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.

Як встановлено вивченням справи, суд належно виконав зазначені вимоги закону.

Згідно з наявними у матеріалах провадження письмовими документами ОСОБА_4 є особою, що довгий час веде антисоціальний спосіб життя, ніде офіційно не працює, зловживає спиртними напоями, що спричиняло психічні розлади, неодноразово засуджувався за злочини проти власності, за місцем проживання характеризується з негативної сторони, неодноразово притягувався до адміністративної відповідальності, схильний до протиправних дій. (т.2 а.с.112-113)

Із мотивувальної частини вироку видно, що обираючи вид і розмір покарання, суд врахував як тяжкість вчинених злочинів, так і конкретні обставини справи, дані про особу винного і його поведінку, який вчинив злочин у стані сп'яніння, та, всупереч доводам ОСОБА_4, залишив жертву після побиття у безпорадному стані на вулиці у холодну пору року (14 листопада 2014 року) і лише наступного дня вжив заходи до надання їй медичної допомоги.

З дотриманням загальних засад призначення покарання суд обрав йому справедливе, необхідне та достатнє покарання у межах санкції статті кримінального закону.

Отже підстав вважати призначене ОСОБА_4 покарання у виді позбавлення волі строком на 8 років надмірно суворим чи м'яким, як про це заявляють сторони провадження у своїх апеляціях, колегія суддів не вбачає.

Виключних обставин по справі не встановлено, а відтак застосування ст. 69 КК України, про що клопоче засуджений, є неможливим.

З огляду на викладене, керуючись ст. ст. 404, 405, 407, 419 КПК України колегія суддів,-

У Х В А Л И Л А:

Апеляційні скарги обвинуваченого ОСОБА_4 та прокурора прокуратури Октябрського району м. Полтави - залишити без задоволення, а вирок Октябрського районного суду м. Полтави від 03 березня 2015 року відносно ОСОБА_4 - без змін. Ухвала може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом трьох місяців з дня проголошення судового рішення, а засудженим, який тримається під вартою,- в той самий строк з дня вручення йому копії судового рішення.

СУДДІ:

(підпис) (підпис) (підпис)

Кожевніков О.В. Ландар О.В. Захожай О.І.

Згідно з оригіналом

Суддя: Ландар О.В.