Рішення № 44077893, 28.04.2015, Бориспільський міськрайонний суд Київської області

Справа № 359/3194/15-ц

Провадження № 2/359/1309/2015

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 квітня 2015 року Бориспільський міськрайонний суд Київської області у складі :

головуючої судді Яковлєвої Л.В.,

при секретарі Гомолі О.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Бориспіль цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Авіакомпанія «Аеросвіт»» про стягнення середнього заробітку за період затримки розрахунку з виплати заробітної плати та моральної шкоди, -

в с т а н о в и л а :

08 квітня 2015 року позивач звернулась до Бориспільського міськрайонного суду Київської області з даним позовом, в якому просить стягнути з відповідача на свою користь середній заробіток за весь час затримки по день винесення судового рішення з 08 лютого 2013 року по день ухвалення судового рішення; стягнути з відповідача на свою користь відшкодування моральної шкоди в розмірі 10 000 грн. 00 коп.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що 07 лютого 2013 року ОСОБА_1 на підставі п.1 ст.40 КЗпП України звільнено у зв'язку із скороченням штату працівників з посади провідного інженера Приватного акціонерного товариства «Авіакомпанія «Аеросвіт» (далі по тексту - ПрАТ «Авіакомпанія «Аеросвіт»»). На день звільнення з роботи ПрАТ «Авіакомпанія «Аеросвіт» мало заборгованість з виплати заробітної плати у розмірі 24911 грн. 52 коп. Однак, при звільненні з роботи відповідач виплатити наявну заборгованість з заробітної плати та компенсацій відмовився. В березні 2013 року позивач звернулась до Бориспільського міськрайонного суду Київської області з заявою про видачу судового наказу про стягнення заборгованості по заробітній платі, яку було задоволено та стягнуто з відповідача на користь позивача заборгованість по заробітній платі в розмірі 24911 грн. 52 коп. Проте, на сьогоднішній день відповідачем заборгованість по заробітній платі не виплачено. У зв'язку з наведеним на підставі ст. 117 КЗпП України просить стягнути з відповідача середній заробіток за період затримки розрахунку з виплати заробітної плати, а саме з 08 лютого 2013 року по день ухвалення рішення. Крім того, просить стягнути з відповідача моральну шкоду, завдану незаконними діями та тривалою затримкою виплати заробітної плати в розмірі 10 000 грн. 00 коп.

Позивач, належним чином повідомлена про дату, час і місце розгляду справи, в судове засідання не з'явилась. Через канцелярію суду подала заяву, якою позов підтримала та просила задовольнити, а розгляд справи проводити у її відсутність, проти заочного рішення не заперечує.

Відповідач в судове засідання не з'явився, про день, час та місце слухання справи повідомлений належним чином, заяв чи клопотань на адресу суду не направив, у відповідності до ч. 5 ст. 74 ЦПК України, про причини неявки не повідомив, а тому суд прийняв рішення про заочний розгляд відповідно до ст.ст. 224, 225 ЦПК України, оскільки позивач проти такого порядку не заперечувала.

Дослідивши подану позивачем заяву та матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 з 10.07.2012 року по 07.02.2013 року працювала на посаді провідного інженера відділу супроводу ресурсів комерційного комплексу, що підтверджується записами у трудовій книжці (а.с. 8).

07 лютого 2013 року на підставі наказу № 368-ос від 06.02.2013 року ОСОБА_1 звільнено з займаної посади у зв'язку із скороченням штату працівників.

Таким чином, між позивачем та відповідачем склалися трудові правовідносини щодо оплати праці, які передбачені ст.ст. 47, 115, 117 Кодексу законів про працю України.

В березні 2013 року позивач звернулась до Бориспільського міськрайонного суду Київської області з заявою про видачу судового наказу про стягнення заборгованості по заробітній платі, яку задоволено та стягнуто з відповідача на користь ОСОБА_1 заборгованість по заробітній платі в розмірі 24 911 грн. 52 коп.

Статтею 116 КЗпП України передбачено, що при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства провадиться в день звільнення. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.

У разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у зазначені строки, підприємство, установа, організація згідно з ч. 1 ст. 117 Кодексу законів про працю України повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Відповідно до ч. 1 ст. 233 Кодексу законів про працю України працівник може звернутися з заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, а у справах про звільнення - в місячний строк з дня вручення копії наказу про звільнення або з дня видачі трудової книжки.

Проте, згідно рішення Конституційний Суд України щодо офіційного тлумачення положень статті 233 Кодексу законів про працю України у взаємозв'язку з положеннями статей 117, 237-1 цього кодексу від 22 лютого 2012 року за № 4-рп/2012 для звернення працівника до суду з заявою про вирішення трудового спору щодо стягнення середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку встановлено тримісячний строк, перебіг якого розпочинається з дня, коли звільнений працівник дізнався або повинен був дізнатися про те, що власник або уповноважений ним орган, з вини якого сталася затримка виплати всіх належних при звільненні сум, фактично розрахувався з ним.

Наведене свідчить про наявність законних підстав для стягнення з ПрАТ «Авіакомпанія «Аеросвіт»» на користь позивача середнього заробітку за весь час затримки по день ухвалення судового рішення у справі, оскільки доказів проведення розрахунку з позивачем не надано, а відтак і не настав час, з якого обліковується строк позовної давності у цьому випадку.

Відповідно до п. 8 «Порядку обчислення середньої заробітної плати», затвердженого Постановою Кабінету міністрів України від 08.02.1995 року за № 100, нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадиться шляхом множення середнього (годинного) заробітку на число робочих днів / годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством - на число календарних днів за цей період.

Згідно довідки про доходи від 22.02.2013 року за № 974 заробітна плата за два останні відпрацьовані позивачем місяці складає за грудень 2012 року - 6 449,06 грн., за січень 2013 року - 6 910,85 грн. (а.с.9).

З урахуванням наведеного середньоденний заробіток ОСОБА_1 на час звільнення становив (6 449,06 грн. + 6 910,85 грн.) / (21+21) = 318, 09 грн.

ОСОБА_1 звільнено 07 лютого 2013 року, а тому з моменту її звільнення до дня ухвалення рішення суду минуло (лютий 2013 року- 15 робочих днів, березень 2013 року - 20 робочих днів, квітень 2013 року - 22 робочих днів, травень 2013 року - 19 робочих днів, червень 2013 року - 18 робочих днів, липень 2013 року - 23 робочих днів, серпень 2013 року - 21 робочий днів, вересень 2013 року - 21 робочий день, жовтень 2013 року - 23 робочий день, листопад 2013 року - 21 робочий день, грудень 2013 року - 22 робочий день, січень 2014 року - 21 робочий день, лютий 2014 року - 20 робочий день, березень 2014 року - 20 робочий день, квітень 2014 року - 21 робочий день, травень 2014 року - 19 робочий день, червень 2014 року - 19 робочий день, липень 2014 року - 23 робочий день, серпень 2014 року - 20 робочий день, вересень 2014 року - 22 робочий день, жовтень 2014 року - 23 робочих дні, листопад 2014 року - 20 робочих днів, грудень 2014 року - 23 робочих днів, січень 2015 року - 20 робочих днів, лютий 2015 року - 20 робочих днів, березень 2015 року - 21 робочих днів, квітень 2015 року - 20 робочих днів) - 557 робочих днів.

Під час звільнення ОСОБА_1, всі належні суми повинні бути виплачені їй в день звільнення. Оскільки відповідач порушив цю норму, то відповідно до статті 117 Кодексу законів про працю України позивачу підлягає виплаті середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку, а саме з 08 лютого 2013 року по 28 квітня 2015 року включно, який становить (557 робочих днів х 318 грн. 09 коп. (середньоденний заробіток)) - 177176 грн. 13 коп..

Відповідно до роз'яснень Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди", а саме пункту 13 постанови, визнається за можливим відшкодування моральної шкоди, викликаної невиплатою належних працівникові грошових сум. Статтею 237-1 Кодексу законів про працю України передбачено обов'язкове відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди.

Обов'язок по відшкодуванню моральної шкоди виникає за умови, що спричинені моральні страждання, концентрація додаткових зусиль для організації усунення ускладнень життя стали наслідками порушення законних прав працівника. Відповідач цинічно ігнорує людську гідність позивача, не рахується з тим, що позивач вимагає елементарної, правомірної виплати законно заробленої заробітної плати.

Суд вважає, що незаконними діями відповідача, тривалою затримкою виплати заробітної плати, психологічних страждань з цього приводу, ОСОБА_1 завдана моральна шкода, яка повинна бути компенсована відповідачем в розмірі 1000 грн. 00 коп. В іншій частині сума моральної шкоди є завищеною, на думку суду і необґрунтованою.

Судові витрати в справі, а саме суму судового збору в розмірі 1781 грн. 76 коп.,які підлягають покладенню на відповідача, відповідно до ст. 88 ЦПК України, - слід стягнути з відповідача на користь держави Україна, оскільки позивач звільнений від їх сплати.

Враховуючи вищевикладене, на підставі ст. 47, 116, 117, 233 КЗпП України, Рішення Конституційного суду Українищодо офіційного тлумачення положень статті 233 Кодексу законів про працю України у взаємозв'язку з положеннями статей 117, 237-1 цього кодексу від 22 лютого 2012 року за № 4-рп/2012, керуючись ст. ст. 4, 10, 60, 61, 77, 88, 213-215, 224-226, 218, ст. 367 ЦПК України, суд -

в и р і ш и в :

Позов ОСОБА_1 - задовольнити частково.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Авіакомпанія «Аеросвіт» (місце знаходження: Київська область, Бориспільський район, с. Гора, код ЄДРОПОУ: 20048090) на користь ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1, проживає за адресою : АДРЕСА_2 паспорт серії НОМЕР_2 виданий 17 грудня 1999 року Харківським РУ ГУ МВС України в м. Києві, ідентифікаційний номер - НОМЕР_1) середній заробіток за весь час затримки розрахунку з 08 лютого 2013 року по 28 квітня 2015 року включно, який становить - 177176 грн. (сто сімдесят сім тисяч сто сімдесят шість) гривень 13 (тринадцять) копійок.

В задоволенні іншої частини позовних вимог ОСОБА_1 відмовити.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Авіакомпанія "Аеросвіт" (Київська область, Бориспільський район, с. Гора, код ЄДРПОУ 20048090) на користь держави Україна (р\р №31216206700004, МФО 821018, код ЄДРПОУ 38007070, Бориспільське УДКСУ Київської області, ГУДКУ у Київській області) судовий збір в сумі 1781 (одна тисяча сімсот вісімдесят одна) гривня 76 (сімдесят шість) копійок.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, який його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом 10 днів з дня отримання його копії.

Заочне рішення може бути оскаржено позивачем в апеляційному порядку до апеляційного суду Київської області через Бориспільський міськрайонний суд Київської області шляхом подання в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем до апеляційного суду Київської області в загальному порядку.

Суддя Л.В.Яковлєва