Єдиний унікальний номер № 285/1543/13-к
Провадження № 1-кп/0285/1/15
В И Р О К
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
07 травня 2015 року
Новоград-Волинський міськрайонний суд Житомирської області
в складі: судді Сусловця М.Г.
при секретарі Климець В.І.,
з участю прокурора Гордійчука О.П., Приймака М.М. захисника ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у місті Новоград-Волинський кримінальне провадження № 12013060090000054 по обвинуваченню
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Новоград-Волинський,українця, громадянина України, освіта вища, працюючого головою Новоград-Волинського міськрайонного благодійного фонду «Світле майбутнє», не одруженого, на утриманні 1 неповнолітня дитина, зареєстрованого в АДРЕСА_2, проживаючого в АДРЕСА_3, раніше не судимого
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого за ч. 3 ст. 190, ч. 3 ст. 15, ч. 3 ст. 190 КК України
ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_6, уродженки і мешканки АДРЕСА_4, українки, громадянки України, освіта вища, працюючої бухгалтером TOB «Ін-Ву-Ду», не заміжньої, на утриманні неповнолітніх немає, раніше не судимої
у вчиненні кримінального правопорушення за ч. 3 ст. 15, ч. 3 ст. 190 КК України
ВСТАНОВИВ:
Органом досудового розслідування ОСОБА_4 та ОСОБА_3 обвинувачуються в тому, що:
3 листопада 2009 року, в Новоград - Волинський, Житомирської області, ОСОБА_2, повторно, діючи за попередньою злочинною змовою невстановленими слідством особами, з метою незаконного заволодіння майно яке належить громадянину ОСОБА_5, а саме: квартира АДРЕСА_1, з метою набуття довірливих відносин, запропонували йому допомогти у працевлаштуванні водієм-далекобійником для виїзду за кордон, на що він, будучи введеним в оману, погодився.
ОСОБА_2 та ряд невстановлених слідством осіб, діючи за попередньою змовою між собою, з корисливих спонукань, з метою заволодіння чужим майном, а саме: АДРЕСА_1, увійшовши в довіру ОСОБА_5 повідомили про необхідність його прибуття до м. Києва, де нібито знаходиться центральний офіс підприємства, до якого йому необхідно прибути для підписання ряду документів з метою працевлаштування, на що ОСОБА_5 погодився.
З метою реалізації свого злочинного умислу 03.11.2009 року біля 15 години ОСОБА_2 не маючи жодного наміру на допомогу ОСОБА_5 у його працевлаштуванні, на автомобілі марки «Асurа» д.н.з НОМЕР_1 спільно з ОСОБА_5, прибули до нотаріальної контори приватного нотаріуса ОСОБА_6, розташованої в м. Києві. На місці, зловживаючи довірою потерпілого, ОСОБА_2 повідомив ОСОБА_5 неправдиві відомості, щодо необхідності підписання у нотаріуса довіреностей на право керування вантажними автомобілями. Перебуваючи у офісі вищевказаного приватного нотаріуса, ОСОБА_5, будучи введеним в оману, підписав надані ОСОБА_2 довіреності ніби-то на право керування транспортними засобами, яких насправді не існувало. При цьому серед наданих для підпису документів знаходилася довіреність, якою ОСОБА_5, проти власного волевиявлення уповноважував ОСОБА_7 представляти його інтереси в установах, організаціях, підприємствах, з метою подальшого оформлення документів на спадщину, а саме АДРЕСА_1.
Після того, ОСОБА_2, діючи за злочинним умислом, за попередньою змовою з рядом невстановлених слідством осіб, контролюючи факт передоручення кв. АДРЕСА_1 отримує 05.11.2009 року в нотаріальній конторі приватного нотаріуса ОСОБА_8, за адресою в м. Києві, від ОСОБА_7, на своє ім'я, довіреність в порядку передоручення на право представлення інтересів ОСОБА_5 по оформленню спадщини, з правом розпорядження даною квартирою та її продажем.
В листопаді 2009 року ОСОБА_2, не повідомляючи про свої злочинні наміри, пов'язані з майбутнім незаконним оформленням документів на право власності, запропонував за винагороду своєму знайомому ОСОБА_9, допомогти йому в переоформленні, а саме оформленні в нотаріуса договорів купівлі-продажу кв. АДРЕСА_1, із ОСОБА_7, на ОСОБА_9, з подальшим оформленням документів на квартиру на ОСОБА_2 на що ОСОБА_9 погодився.
11.11.2009 року ОСОБА_7, діючи за спільною злочинною змовою з ОСОБА_2, ніби-то представляючи інтереси ОСОБА_5, в приміщенні нотаріальної контори приватного нотаріуса ОСОБА_10, за адресою в м. Новоград-Волинський, оформили договір купівлі - продажу квартири АДРЕСА_1 на ОСОБА_9. В свою чергу, з метою доведення свого злочинного умислу до кінця, 30.12.2009 року в нотаріальній конторі приватного нотаріуса ОСОБА_10, за адресою в м. Новоград-Волинський, ОСОБА_9 відповідно до попередніх домовленостей, оформили договір купівлі-продажу даної квартири ОСОБА_2
При цьому, будь-яких коштів від укладених договорів купівлі-продаж квартири, ОСОБА_2, ОСОБА_7 та невстановленими слідство особами, ОСОБА_5 не було передано.
Таким чином, ОСОБА_2, повторно, діючи спільно та за попередньою змовою з невстановленими слідством особами, незаконно шляхом обману та зловживання довірою, заволоділи квартирою АДРЕСА_1 потерпілому ОСОБА_5 спричинено матеріальної шкоди у великому розмірі, на загальну суму 106 100 грн.
Всередині січня 2008 року, в м. Новоград - Волинський, Житомирської області, ОСОБА_2, повторно, діючи за попередньою злочинною змовою з невстановленими слідством особами, з метою заволодіння чужим майном та придбання права на майно, шляхом введення в оману зловживаючи довірою, запропонували громадянину ОСОБА_11 допомогу у продажу квартири АДРЕСА_5 та сприянням в подальшому за виручені від продажу власної квартири кошти і придбанні ОСОБА_12 будинку. Будучи введеним в оману ОСОБА_12 погодився на пропозицію ОСОБА_2
16.01.2008 року ОСОБА_2, діючи за попередньою злочинною змовою із невстановленими особами, з метою незаконного заволодіння житлом ОСОБА_12, запропонували останньому оформити на ОСОБА_2 нотаріально посвідчену довіреність, згідно якої уповноважував ОСОБА_2 представляти власні інтереси в усіх без винятку установах, підприємствам організаціях, з метою приватизації житлової площі, а саме квартири за адресою АДРЕСА_5, і можливого продажу за ціною та на умовах, визначених самим ОСОБА_2
Без відриву в часі ОСОБА_2, діючи із невстановленою групою осіб зловживаючи довірою ОСОБА_12, отримавши від нього згоду, в цей же день прибули до приміщення офісу приватного нотаріуса ОСОБА_13, розташованого за адресою: АДРЕСА_6, переконав ОСОБА_12 в тому, що він підписує підготовлену довіреність на право представлення від його імені інтересів у підприємствах, установах, організаціях, а фактично підписаною та нотаріально засвідченою довіреністю від 16.01.2008 року, ОСОБА_11 уповноважив ОСОБА_2 без його відома продати за ціну та на умовах на розсуд уповноваженого належну йому квартиру АДРЕСА_5 та приватизувати її.
Отримавши незаконним шляхом довіреність від 16.01.2008 роки ОСОБА_2 з метою незаконного заволодіння квартирою та отримання матеріальної вигоди від її продажу, не маючи при цьому намірів на повернення грошових коштів, отриманих з продажу квартири і придбання будинку ОСОБА_12, діючи за попередньою злочинною змовою з невстановленими слідством особами почали збирати пакет документів, для приватизації квартири АДРЕСА_5.
31.05.2011 року ОСОБА_2, діючи повторно, за попередньою злочинною змовою із невстановленими слідством особами, шляхом обману та зловживанням довірою потерпілого ОСОБА_12, використовуючи довіреність від 16.01.2008 року, незаконно продав за договором купівлі-продажу квартиру АДРЕСА_5 ОСОБА_14, при цьому не придбавши будинку ОСОБА_12, не передавши останньому будь-яких коштів, отриманих від незаконного продажу квартири.
Таким чином, ОСОБА_2, повторно, діючи спільно та за попередньою змовою з невстановленими слідством особами, незаконно, шляхом обману та зловживання довірою, заволодів квартирою АДРЕСА_5, спричинивши потерпілому ОСОБА_12 матеріальної шкоди у великому розмірі, на загальну суму 186 500 грн.
Продовжуючи свою злочинну діяльність, ОСОБА_2, в січні 2012 року на території м. Новоград-Волинський, Житомирської області, діючи за попередньою злочинною змовою з ОСОБА_3 та з невстановленими слідством особами, з метою заволодіння чужим майном, повторно, шляхом обману та зловживання довірою, запропонували громадянину ОСОБА_15 продати квартиру АДРЕСА_7 При цьому схиляючи його за отримані таким чином кошти відшкодувати майнову шкоду, завдану злочинними діями ОСОБА_15 в межах кримінальної справи № 160015/12, порушеної 27.01.2012 року проти нього слідчим СВ Новоград - Волинського MB УМВС України в Житомирській області за ч. 3 ст. 185 КК України, придбання житла меншої площі за виручені кошти. При цьому, вводячи в оману ОСОБА_15, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 не маючи дійсного наміру придбати йому житло меншої площі з поверненням частини грошей на відшкодування майнової шкоди, оскільки
переслідували намір особистого збагачення. Будучи введеним спільними діями в оману, ОСОБА_15 на їх пропозицію погодився оформити довіреність лише на представлення його інтересів в організаціях та установах.
31.01.2012 року ОСОБА_2, діючи повторно, за попередньою злочинною змовою з ОСОБА_3, та з невстановленими слідством особами, з метою незаконного заволодіння житлом ОСОБА_15, запропонували останньому оформити на ОСОБА_3 нотаріально посвідчену довіреність, згідно якої уповноважував представляти інтереси в усіх без винятку установах, підприємствах, організаціях, з метою приватизації житлової площі для її можливого продажу. В цей же день ОСОБА_2 та ОСОБА_3, діючи спільно з невстановленими слідством особами, зловживаючи довірою ОСОБА_15, отримали від останнього усну згоду та прибули до офісу приватного нотаріуса ОСОБА_10, розташованого за адресою: АДРЕСА_8. Перебуваючи в офісі приватного нотаріуса ОСОБА_10. ОСОБА_3 та ОСОБА_2, переконали ОСОБА_15 в необхідності оформлення такої довіреності. Після чого ввівши його в оману надали для підпису довіреність від 31.01.2012 року, якою ОСОБА_15 уповноважив ОСОБА_3 без його відома продати за ціною та на власних умовах квартиру АДРЕСА_7
Отримавши незаконним шляхом нотаріально посвідчену довіреність в 31.01.2012 року, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 діючи спільно, з наміром усунення можливих перешкод, незаконного заволодіння квартирою повторно, отримання матеріальної вигоди від її продажу, не маючи при цьому наміру повернення грошових коштів від продажу потерпілому ОСОБА_15 ОСОБА_3 почали збирати пакет документів, для приватизації та подальшого продажу квартири АДРЕСА_7
11.07.2012 року ОСОБА_2, діючи за попередньою злочинною змовою з ОСОБА_3 та з невстановленими слідством особами, з метою доведення свого злочинного наміру щодо незаконного заволодіння житлом ОСОБА_15 повторно, в приміщенні нотаріальної контори приватного нотаріуса ОСОБА_10 в АДРЕСА_8, уклали з ОСОБА_15 попередній договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_7, з наміром усунення можливих перешкод, які перешкоджали б протиправному заволодінню квартирою потерпілого.
ОСОБА_2, діючи за попередньою злочинною змовою із ОСОБА_3, та з невстановленими слідством особами, повторно, шляхом обману зловживанням довірою потерпілого ОСОБА_15, з наміром незаконного заволодіння квартирою АДРЕСА_7 вартість якої становить 164 800 грн., якою майнова шкода потерпілому могла бути спричинена у великому розмірі не вчинили усіх дій, які вважали необхідними для доведення до завершення і свій злочинний умисел не довели до кінця з причин, що не залежали від їх волі, оскільки 07.08.2012 року їх злочинна діяльність припинена працівниками правоохоронного органу.
Дії ОСОБА_2 органом досудового розслідування кваліфіковані за ч. 3 ст. 190 КК України як заволодіння чужим майном шляхом обману, вчиненими повторно, за попередньою змовою групою осіб, у великих розмірах, за ч. 3 ст. 15, ч. 3 ст. 190 КК України, як незакінчений замах на заволодіння чужим майном шляхом обману, вчиненому потворно, за попередньою змовою групою осіб, у великих розмірах.
Дії ОСОБА_3 органом досудового розслідування кваліфіковані за ч. 3 ст. 15, ч. 3 190 КК України, як незакінчений замах на заволодіння чужим майном шляхом обману, вчиненому за попередньою змовою групою осіб, у великих розмірах.
В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_2 вину не визнав та пояснив, що ОСОБА_3 справами ОСОБА_15 не займалась, тому що в нього був свій юрист ОСОБА_48., який допомагав з приводу приватизації та був захисником в кримінальній справі. ОСОБА_15 мало кому довіряв, а з ОСОБА_3 у них були довірливі стосунки і можливо потім вони домовились про продаж квартири. Він жодних документів не підписував і нотаріальних угод з ОСОБА_15 не укладав. ОСОБА_15 ніхто насильно не тримав, він вільно пересувався, в нього були свої ключі він працював на двох роботах, вів повноцінний спосіб життя. Це було до того часу поки не приїхали працівники міліції та не звинуватили його у шахрайстві з чим він не погоджується, та стверджує, що з боку правоохоронних органів на ОСОБА_15 чинився тиск тому він і повісився. Хто чинив тиск він не знає. Вину не визнає, винним себе не вважає, жодного епізоду не визнає. Ніякого замаху на заволодіння майном ОСОБА_15 ні він ні ОСОБА_3 не здійснювали. Квартира належить сиркомбінату, а не є власністю ОСОБА_15
ОСОБА_15 звернувся до його благодійного фонду «Світле Майбутнє» та попросив захисту бо його переслідує ОСОБА_16 ОСОБА_15 розповів, що дав доручення ОСОБА_16, яке він підписав не усвідомлюючи, що там є деякі речення про які той не знав. ОСОБА_15 звернувся до приватного нотаріуса ОСОБА_10 про скасування даного доручення і саме тому боявся повертатися додому, оскільки його там міг чекати ОСОБА_16 ОСОБА_15 жив у нього 7 місяців та працював, навіть став менше пити та курити. ОСОБА_15 жив у нього та працював поки не прийшли працівники міліції та не звинуватили його у шахрайстві.
Що стосується квартири ОСОБА_5 пояснив, що він придбав дану квартиру по АДРЕСА_1 у ОСОБА_9 Про продаж квартири в матеріалах справи є цивільно-правова угода в якій зазначено, що продавцем є ОСОБА_9 ОСОБА_7 він знає бо коли хотів продати машину йому позвонив молодий чоловік і запитав про суму та чи можна було б обміняти її на нерухоме майно, потім він зрозумів, що це був ОСОБА_7. Він видав йому доручення на автомобіль, щоб той спробував як їде машина, потім ОСОБА_7 сказав, що машина йому підходить і запропонував обміняти її з доплатою на нерухоме майно (квартиру). Він скинув на електронну адресу ОСОБА_7 ксерокопію свого паспорта і останній видав на нього довіреність, особисто присутній він не був, доручення ОСОБА_7 робив в м. Києві. Потім він почав цікавитись, що за квартира, хто власник і хто в ній приписаний. Він показав довідку про приписку де зазначалось, що в ній приписаний ОСОБА_17. Він від квартири відмовився, сказав, що поки там приписані люди він нічого міняти не буде. Машину він забрав, доручення відносно ведення спадкових справ навіть в руки не брав, про що свідчили допитані в судовому засіданні свідки. Потім через деякий час 2 чи 3 місяці до нього прийшов стосовно продажу даної квартири ОСОБА_9 і сказав, що дану квартиру він купив і хоче продати бо йому потрібні гроші, а він якраз шукав в центрі квартиру. ОСОБА_9 сказав, що в квартирі вже ніхто не прописаний і показав довідку, тому він погодився її купити. Договір заключали у нотаріуса ОСОБА_10, купив квартиру за 140 тис. гривень, це його особисті кошти. Про борги по квартирі він не запитував. На час укладення угоди нотаріально завіреної у квартирі нікого прописано не було. Квартиру оглядав з ОСОБА_9 квартира однокімнатна. Даною квартирою не користується, оскільки порушена кримінальна справа, комунальні послуги оплачував до порушення справи. Угода була укладена 30.12.2009 року. Де зараз ОСОБА_7 йому не відомо, останній раз він з ним спілкувався коли відмовився купувати в нього дану квартиру, після цього вони не бачились.
Щодо квартири ОСОБА_11 пояснив, що з ОСОБА_11 вони давні друзі, мали певні справи у 2008 році, перед тим як ОСОБА_11 закрили до місць позбавлення волі. Коли в ОСОБА_11 були проблеми з його нерухомістю, в його квартирі були прописані діти, які давно там не проживають, сестра, місце знаходження якої не відомо ОСОБА_11 захотів приватизувати своє майно, видав на нього доручення і він займався даним питанням. Звернувся до суду, яким дітей було виписано, так як вони вже були приписані в іншому місці і ОСОБА_11 був там приписаний сам. Поки ОСОБА_11 сидів в тюрмі він до нього їздив. Всі заборгованості по даній квартирі він сплатив, але йому потрібно було, щоб доручення було дійсним. Потім дану квартиру він продав. ОСОБА_11 оформив на нього генеральне доручення на продаж даної квартири, розрахувався зним, дав 15 тис. доларів та відповідну розписку, що розраховані між собою. Через курс долару він тільки повернув свої гроші навіть нічого не заробив, через це в них з ОСОБА_11 виник конфлікт, але потім вони розібрались і зрозуміли, що ніхто нікому нічого не винен. Доручення ОСОБА_11 видавав у 2008 році. Угода про продаж була укладена з Сусловцем. Угоду він укладав як представник ОСОБА_11, який уповноважив його дорученням на продаж квартири. На сьогоднішній день вони з ОСОБА_11 спілкуються та в них дружні стосунки. Квартиру продав є розписка про те, що розрахувались повністю.
В судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_3 вину не визнала та пояснила, що жодних дій разом з ОСОБА_2 щодо заволодіння майном ОСОБА_15 не вчиняла. 30.01.2012 року перебуваючи в офісі приватного нотаріуса ОСОБА_10 вона та ОСОБА_2 не переконували ОСОБА_15 в необхідності оформлення довіреності, не вводили його в оману. Все було законно. Жодного наміру вчиняти шахрайські дії щодо ОСОБА_15 вона не мала. Дійсно вона почала збирати пакет документів для продажу, приватизації квартири АДРЕСА_1, це було за згодою ОСОБА_15
В обґрунтування винуватості ОСОБА_2 та ОСОБА_3 державним обвинуваченням суду надані докази:
Протокол огляду місця події від 07.08.2012 року з якого слідує, що об'єктом огляду являється приміщення службового кабінету № 223, що розташоване в приміщенні СУ УМВС України в Житомирській області, за адресою: м. Житомир, Старий Бульвар, 5/37, описано загальний вигляд приміщення та вилучено папки з документами (т. № 2 а.п. 120-124).
Протоколи обшуку від 07.08.2012 року з яких слідує, що за адресою: АДРЕСА_9 було проведено обшук, під час якого виявлено та вилучено засвідчені копії та оригінали документів, а також речей (т. № 2 а.п. 138).
Висновок експерта № 1/910 від 27.10.2012 року з якого слідує, що на системному блоці комп'ютера, який вилучений 07.08.2012 року при обшуку в житлі обвинуваченого ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_3 виявлено 308 (триста вісім) текстових файлів, які наведені в таблиці № 3,4,5 дослідницької частини, що містить наступні словосполучення: ОСОБА_2, «Ханаан», «Світле майбутнє» та 156 графічних файлів, які наведені в таблиці № 6 дослідницької частини. Виявлені файли були скопійовані на DVD-R диск з логотипом «Digital» для подальшого вивчення слідством. На системному блоці комп'ютера, який вилучений 07.08.2012 року при обшуку в житлі обвинуваченого ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_3, не виявлено видалених файлів, які відповідають змісту поставлених питань (т. № 4 а.п. 145-157).
Протокол обшуку від 07.08.2013 року з якого слідує, що обшук проводився в 2-кімнатній квартирі на 4-му поверсі 5-ти поверхового будинку за адресою: АДРЕСА_4 Описано загальний вигляд кімнати, вилучено до СУ УМВС України в Житомирській області документи та комп'ютерну техніку (т. № 4 а.п.160).
Висновок експерта № 1/923 від 10.11.2012 року з якого слідує, що на персональному комп'ютері (ноутбук) марки «Lenovo G 550» серійний номер CBG2801498, який вилучений при обшуку в житлі обвинуваченої ОСОБА_3 виявлено 46 текстових файлів, які наведені в таблиці № 3 дослідницької частини, 62 графічних файли, які наведені в таблиці № 4 дослідницької частини. Дані файли були скопійовані на DVD-R диск з логотипом « Digital» для подальшого вивчення слідством. На персональному комп'ютері (ноутбук) марки «Lenovo G 550» не виявлено видалених файлів, які відповідають змісту поставлених питань ( т. № 4 а.п.161-167).
Протокол обшуку від 07.08.2012 року з якого слідує, що обшук проводився в приміщенні, яке арендує приватний нотаріус ОСОБА_10, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_8, внаслідок обшуку було виявлено та вилучено необхідні документи (т. № 4 а.п. 170-172).
Протокол огляду предметів від 18.08.2012 року з якого слідує, що об'єктом огляду являються документи, які містяться в папці чорного кольору (т. № 4 а.п. 217-221).
Протокол огляду предметів від 21.08.2012 року з якого слідує, що об'єктом огляду являються документи, які були вилучені за місцем проживання ОСОБА_18 та ОСОБА_3 (т. № 4 а.п. 222-227).
Протокол огляду предметів від 14.02.2013 року з якого слідує, об'єктом огляду являється магнітний носій інформації, який являє собою оптичний компакт диск, на якому міститься інформація стосовно розмов проведених ОСОБА_2 (т. № 3 а.п. 70-78).
По епізоду, де потерпілим визнано ОСОБА_5
Оригінал договору дарування від 07.06.1996 року, з якого слідує, що квартиру АДРЕСА_1 ОСОБА_19 та ОСОБА_20 подарували ОСОБА_5 ( т. № 2 а.п. 39-41).
Оригінал довіреності та витяг з єдиного реєстру довіреностей з яких слідує, що ОСОБА_5 цією довіреністю надає повноваження ОСОБА_7 ( т. № 2 а.п.58-60).
Договір купівлі-продажу квартири та витяг з державного реєстру правочинів, з яких слідує що ОСОБА_7, який діє від імені ОСОБА_5 продав ОСОБА_9 квартиру АДРЕСА_1 ( т. № 2 а.п.106-110).
Договір купівлі-продажу квартири та витягу з державного реєстру правочинів з яких слідує, що ОСОБА_9 продав ОСОБА_2 квартиру АДРЕСА_1 (т № 2 а.п. 76-79).
Договір дарування квартири з якого слідує, що квартира № 87 по вул. Пушкіна ОСОБА_2 подарована Новоград-Волинському міськрайонному Благодійному фонду «Світле майбутнє» (т. № 2 а.п.72-75).
Звіт № 114/10.12 від 11.11.2009 року з якого слідує, що ринкова вартість однокімнатної квартири АДРЕСА_1 станом на 11.11.2009 року, становила (заокруглено до сотень): 106 100 гривень 00 коп. ( т. № 2 а.п. 149-172).
Протокол огляду предметів від 13.08.2012 року з якого слідує, що об'єктом огляду являються документи, щодо ОСОБА_5 (т. № 4 а.п.206-212).
Протокол огляду речей і документів від 06.03.2013 року з якого слідує, що об'єктом огляду являються документи та речі, які вилучені під час проведення виїмок і обшуків у приміщеннях контор приватних нотаріусів ОСОБА_6, ОСОБА_8, ОСОБА_10, ОСОБА_13 у потерпілого ОСОБА_5 (т. № 3 а.п. 1-3).
По епізоду, де потерпілим визнано ОСОБА_15
Звіт № 113/10.12 від 01.02.2012 року про незалежну оцінку квартири з якого слідує, що ринкова вартість трикімнатної квартири № 76 загальною площею 60,5 м2, що розташована по вул. Пушкіна в м. Новоград-Волинському Житомирської області, станом на 01.02.2012 року становила (заокруглено до сотень) 164 800 грн. 00 коп. (т. № 4 94-119).
Протокол огляду місця події від 07.08.2012 року з якого слідує, що об'єктом огляду являється приміщення службового кабінету № 223, що розташоване в приміщенні СУ УМВС України в Житомирській області, за адресою: м. Житомир, Старий Бульвар, 5/37, описано загальний вигляд приміщення та вилучено папки з документами (т. № 2 а.п. 120-124).
Протокол обшуку від 07.08.2012 року з якого слідує, що за адресою: АДРЕСА_9 було проведено обшук, під час якого виявлено та вилучено засвідчені копії та оригінали документів, а також речей (т. № 4 а.п. 138).
Висновок експерта № 1/910 від 27.10.2012 року з якого слідує, що на системному блоці комп'ютера, який вилучений 07.08.2012 року при обшуку в житлі обвинуваченого ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_3 виявлено 308 (триста вісім) текстових файлів, які наведені в таблиці № 3,4,5 дослідницької частини, що містить наступні словосполучення: ОСОБА_2, «Ханаан», «Світле майбутнє» та 156 графічних файлів, які наведені в таблиці № 6 дослідницької частини. Виявлені файли були скопійовані на DVD-R диск з логотипом «Digital» для подальшого вивчення слідством. На системному блоці комп'ютера, який вилучений 07.08.2012 року при обшуку в житлі обвинуваченого ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_3, не виявлено видалених файлів, які відповідають змісту поставлених питань (т. № 2 а.п. 145-157).
Копія довіреності від 17.02.2012 року з якої слідує, що даною довіреністю ОСОБА_15 уповноважує ОСОБА_16 представляти його інтереси у всіх державних установах (т. №4 а.п. 30-31).
Довіреність від 31.01.2012 року та витяг про реєстрацію в єдиному реєстрі довіреностей з яких слідує, що ОСОБА_15 цією довіреністю уповноважив ОСОБА_3 представляти його інтереси у всіх без винятку установах, на підприємствах, в організаціях незалежно від їх форми власності та підпорядкування (.т. № 2 а.п. 200).
По епізоду, де потерпілим визнано ОСОБА_11
Висновок експерта № 1/981 від 17.10.2012 року з доданою ілюстративною таблицею з якого слідує, що підпис розташований в графі «підпис» довіреності від 16.01.2008 року від імені ОСОБА_11 посвідченої приватним нотаріусом ОСОБА_21 виконаний ОСОБА_11. Рукописний запис, розташований в графі «підпис» довіреності від 16.01.2008 року від імені ОСОБА_11 посвідченої нотаріусом ОСОБА_21 виконаний ОСОБА_11 (т. № 2 а.п. 179-183).
Оригінал довіреності від 16.01.2008 року з якого слідує, що ОСОБА_11 уповноважив ОСОБА_2 продати за ціну і на умовах на його власний розсуд належну йому квартиру АДРЕСА_10 ( т. № 1 а.п.184).
Протоколом пред'явлення фотознімків для впізнання з якого слідує, що гр. ОСОБА_22 на фото № 2 впізнала чоловіка на ім'я ОСОБА_2, який приходив до місця її проживання з метою зустрічі із її співмешканцем ОСОБА_11 (т. № 2 а.п.189-191).
Протокол проведення виїмки від 03.09.2012 року з якого слідує, що проводилась виїмка інвентарних справ на квартирах по АДРЕСА_10, АДРЕСА_11 в приміщенні комунального підприємства «Новоград-Волинського бюро технічної інвентаризації за адресою: Житомирська область, м. Новоград-Волинський, вул. Соборності, 13/1. Під час виїмки вилучено: інвентарну справу на квартиру АДРЕСА_12 на 22 арк., інвентарну справу на квартиру АДРЕСА_13 на 23 арк., інвентарну справу на житловий будинок по АДРЕСА_14 на 43 арк., інвентарну справу на квартиру АДРЕСА_15 на 62 арк., інвентарну справу на квартиру АДРЕСА_16 на 47 арк. (т. № 2 а.п. 206).
Протокол виїмки від 03.09.2012 року з якого слідує, що проводилась виїмка оригіналу договору купівлі-продажу квартири реєстр. № 851 бланк серії ВРК № 812883, та документів, в приміщенні нотаріальної контори приватного нотаріуса ОСОБА_10 за адресою: АДРЕСА_8 (т. № 2 а.п. 208).
Договір купівлі-продажу квартири від 31.05.2011 року та витягу про реєстрацію в Державному реєстрі правочинів з яких слідує, що ОСОБА_2, який діє від імені ОСОБА_11 здійснив продаж квартири АДРЕСА_10 ОСОБА_14 (т. № 2 а.п. 209-221).
Звіт № 116/10.12 від 31.05.2011 року з якого слідує, що ринкова вартість трикімнатної квартири АДРЕСА_10 станом на 31.05.2011 року, становила (заокруглено до сотень) 186 500 грн. 00 коп. (т. № 2 а.п.231-254).
Протоколом огляду документів від 14.08.2012 року з якого слідує, що об'єктом огляду являються документи, щодо ОСОБА_11 (т. № 4 а.п. 213-216).
По епізоду ОСОБА_15 в судовому засіданні були допитані:
Потерпілий ОСОБА_15 який пояснив, що під час досудового слідства по його обвинуваченню за ч. 3 ст. 185 КК України познайомився з ОСОБА_3, яка повідомила, що є юристом і може допомогти та сказала, що є великий матеріальний збиток по справі і як він буде його відшкодовувати. Він повідомив ОСОБА_3, що в нього є 3-х кімнатна квартира яку він хоче продати та придбати іншу квартиру за меншою ціною, а отриманою різницею відшкодувати шкоду. Перед цим він дав доручення ОСОБА_16. Через деякий час ОСОБА_3 з ОСОБА_2 вмовили його анулювати доручення на ОСОБА_16. Він погодився анулював доручення та дав доручення на ОСОБА_3 на право представляти його інтереси в усіх установах, після чого його завезли до ОСОБА_2 на квартиру. Його не відпускали з квартири ОСОБА_2. Через деякий час його завезли до нотаріуса там він підписав якісь документи про які йому нічого не повідомляли. У нотаріуса на нього ніхто не тиснув не змушував підписувати, але не давали знайомитись. Його квартира належить «Сиркомбінату» ОСОБА_2 тиснув на нього щоб не приписував дочку бо не зможуть продати квартиру. Вирішення питання про приватизацію йому відомо, вона проводилась за його згодою. Працівник міліції Муц показав розписку про позику у ОСОБА_2, та повідомив йому що його хочуть ошукати. Він зрозумів, що його ошукують. На квартирі ОСОБА_2 він сам віддав ОСОБА_2 ключі від своєї квартири. У ОСОБА_2 він не вимагав повернення паспорта і ключів від квартири. Покарати на розсуд суду.
Свідок ОСОБА_23, яка пояснила, що в червні 2012 року працювала в матері ОСОБА_2. Бачила ОСОБА_15 біля гаража, який належить ОСОБА_2, він щось там ремонтував сказав, що на них працює. Коли вона працювала в магазині то ОСОБА_15 приходив в магазин, брав ключа від гаража і йшов працювати. Був чисто одягнений, поведінка була нормальна.
Свідок ОСОБА_24, яка пояснила, що працювала в магазині, що належить ОСОБА_2 з 2010 по 2013 роки, на даний час працює в будинку офіцерів - методистом. ОСОБА_15 був її однокласником. В період з лютого-серпня 2012 року ОСОБА_15 приходив у магазин, брав ключ від гаража, та йшов в гараж працювати. Вона працювала по змінам через два дні. ОСОБА_15 приходив кожен раз коли вона була на зміні. Коли дзвонив ОСОБА_2 вона за його вказівкою заносила ОСОБА_15 в гараж води, сигарет. ОСОБА_15 мав нормальний вигляд. Особистим життям вона не цікавилась.
Свідок ОСОБА_25, яка пояснила, що не розуміє чому її викликали. З обвинувачених та потерпілих нікого не знає. 2 роки тому вона була понятою по справі. По даній справі пояснити нічого не може.
Свідок ОСОБА_16, який пояснив, що 2 роки тому з ОСОБА_15 його познайомив сусід ОСОБА_15 ОСОБА_26, який пояснив, що ОСОБА_15 потребує допомоги по продажу квартири. Він обговорив все з ОСОБА_15, який потім дав на нього доручення. Він зустрівся з дружиною і донькою ОСОБА_15 та почав збирати документи, але квартиру не продав. За домовленістю він мав продати його квартиру та купити ОСОБА_15 пів будинку, а решту грошей віддати дружині. Коли він прийшов у виконавчий комітет отримати свідоцтво на право власності йому там повідомили, що доручення скасовано. Після цього ОСОБА_15 не бачив. Знає, що дружина навіть писала заяву до міліції про його зникнення. Потім він спілкувався з дружиною ОСОБА_15 В ОСББ були заборгованості більше 4000 грн., які він особисто заплатив так як у них з ОСОБА_15 було все домовлено щодо квартири. Основна мета в нього була приватизувати квартиру, а не продати. Квартира була «Сирзавода», всі питання по приватизації він вирішував сам. Щодо ОСОБА_15 до нього ніхто не звертався.
Свідок ОСОБА_10, який пояснив, що з 2008 року по даний час працює приватним нотаріусом. Знає обвинувачених як колишніх клієнтів, які зверталися по продажу нерухомого майна та посвідчення довіреностей. ОСОБА_15 був особисто присутній при посвідченні довіреності, сам написав заяву. На даний час довіреність дійсна. Він посвідчував договір на продаж квартири ОСОБА_15. Хто розрахувався за нотаріальні дії він сказати не може. Про скасування договору ОСОБА_15 по даний час не звертався. Коли ОСОБА_15 приходив до нього був у нормальному стані. В інтересах, які не відповідають нотаріальним діям він не діяв.
Свідок ОСОБА_27 яка пояснила, що в лютому 2012 року звернувся ОСОБА_16, який повідомив про те, що її чоловік ОСОБА_15 хоче продати квартиру і надав на його ім'я довіреність. На другий день підійшов ОСОБА_16 і сказав, що довіреність анульована і віддав документи, які у нього були. Пізніше Князюк повідомив, що відкрита кримінальна справа на ОСОБА_15 і що його захисник ОСОБА_3
Свідок ОСОБА_28, яка пояснила, що навчається на 2 курсі у технікумі. ОСОБА_15 є її батьком. У 2010 році мати офіційно розлучилася з батьком, тому вони проживали окремо. Але з батьком вона спілкувалася постійно. В кінці січня 2012 року вона зайшла в квартиру у якій проживав батько, на кухні знайшла записку, що він знаходиться у працівників міліції. З початку лютого до середини вона періодично зустрічалася з батьком. Він дав їй номер телефону і сказав, що це номер його адвоката ОСОБА_3 і вона зможе дзвонити їй коли буде потрібно. Коли вона не змогла додзвонитися до батька то подзвонила до ОСОБА_3 та запитала де батько, ОСОБА_3 відповіла, що його зараз немає і він зателефонує їй пізніше. Після цього вона тривалий час не спілкувалася з батьком. Через деякий час мама зателефонувала до ОСОБА_3 запитати де батько, на що вона відповіла, що він хворіє і спілкуватися зараз не може. При наступній зустрічі з батьком він сказав, що ОСОБА_2 запропонував йому відкрити фірму на якій він буде директором. Зі слів матері їй було відомо, що ОСОБА_2 забрали батька до себе додому, забрали документи і ключі від квартири. Батько приїжджав до місця її навчання на білому джипі. Не скаржився ні на що. Ні разу їй не сказав, що його насильно тримають. З автомобіля, на якому приїжджав, ніхто не виходив за ним не слідкував. Батько сам добровільно сідав в автомобіль.
Свідок ОСОБА_29 який пояснив, що працює приватним підприємцем. Працював у БТІ у 2011 році. Йому відомо про незаконний продаж квартири ОСОБА_15. Коли він у 2004 році працював у виконавчі службі ОСОБА_15 говорив, що в нього хочуть відібрати квартиру. В кінці 2011 року він надав ОСОБА_2 договір на купівлю-продаж даної квартири з архіва БТІ, де «Сирзавод» купував квартиру для матері ОСОБА_15.
Свідок ОСОБА_30, який пояснив, що працює головою правління ОСББ «Колорит», до нього звернувся ОСОБА_2 з довіреністю представляти інтереси ОСОБА_15 відносно квартири. Перед цим була довіреність на ОСОБА_16 Він сказав ОСОБА_2, що ніякої дії вчиняти не буде поки не прийде ОСОБА_15. ОСОБА_2 звернувся відносно довідки про склад сім'ї для приватизації квартири. Потім прийшов ОСОБА_15 і він йому особисто виписав довідку.
Свідок ОСОБА_31 яка пояснила, що працює в ОСББ «Калорит» головним бухгалтером, паспортистом. Приходив ОСОБА_16 показав доручення і попросив видати довідку для приватизації квартири в якій проживав ОСОБА_15 Довідку видали. Після декількох днів прийшла ОСОБА_3 і попросила те саме, на що їй начальник відповів, що буде розмовляти тільки з ОСОБА_15. Пізніше прийшла колишня дружина ОСОБА_15 і дочка з проханням приписати дочку у даній квартирі, а перед цим ОСОБА_15 написав заяву, що не дає згоду на прописання дочки у його квартирі. В прописці відмовили. Потім ОСОБА_15 дав дозвіл і приписали дочку. Всі борги по квартирі погасив ОСОБА_16, приблизно 3500 грн. Вона пояснила, що зараз зареєстровані у квартирі ОСОБА_27 та ОСОБА_28, а ОСОБА_15 виписаний.
Свідок ОСОБА_32, яка пояснила, що з ОСОБА_2 сусіди на одній площадці. Літом 2012 року ОСОБА_15 завжди залишав чи брав ключа від квартири ОСОБА_2, який на той час там проживав. Коли вона заходила в квартиру ОСОБА_2, щоб полити квіти, бачила там ОСОБА_15. Силою його там ніхто не тримав, якби він захотів піти то зміг би це зробити безперешкодно. В квартиру ОСОБА_2 вона заходила за проханням його матері поливати квіти. ОСОБА_15 жінки вона не знає, в квартирі її не було. Якось ОСОБА_15 приходив з дівчинкою років 10.
Свідок ОСОБА_33, який пояснив, що жінка працювала в кафе «Під вербою». Він бачив неодноразово в період з березня по кінець літа ОСОБА_15, як він приходив брав ключі і працював в вагончику. Він був вільний у своїх діях.
Свідок ОСОБА_34, яка пояснила, що з лютого по серпень 2012 року спільно з ОСОБА_15 працювали в магазині «Під вербою». Скарг ніяких не висловлював. Приходив і уходив з роботи вільно і сам. У нього була можливість вільно залишити місце роботи.
Свідок ОСОБА_35, який пояснив, що був понятим коли проводили обшук у квартирі ОСОБА_3 по АДРЕСА_4 Вилучено телефон та ноутбук, які були опечатані. Під час обшуку працівники міліції висловлювали погрози в бік ОСОБА_3 щодо розправи у разі звернення неї за допомогою. Після того як телефон був вилучений Муц неодноразово йому дзвонив з даного телефону. Зауважень та заперечень до протоколу обшуку не вносили.
Свідок ОСОБА_36 який пояснив, що починаючи з лютого 2012 року неодноразово бачив ОСОБА_15 в районі магазину «Ассоль» там є майстерня в якій він працював. Коли він заходив до жінки бачив, як ОСОБА_15 брав ключі від майстерні. ОСОБА_15 пересувався вільно.
Свідок ОСОБА_37, який пояснив, що ОСОБА_15 знає як сусіда. Він проживав у квартирі ОСОБА_2 з лютого 2012 року по 08.08.2012 року, дати він зазначає точно оскільки 08.08.2012 року вранці працівники міліції вибивали двері в квартирі ОСОБА_2. Він неодноразово заходив у квартиру ОСОБА_2, ОСОБА_15 вільно себе вів, скарг ніколи не виказував, була домовленість про те коли він йшов з квартири залишав ключі від неї у них. ОСОБА_15 вільно міг покинути квартиру, через балкон у разі замкнених дверей.
Свідок ОСОБА_38 яка пояснила, що працювала продавцем в магазині «ассоль» по вул. Чехова, який належить мамі ОСОБА_2. Починаючи з весни 2012 року ОСОБА_15 приходив до них в магазин сам брав ключі від майстерні, яка була у нас та працювала. Коли закінчував роботу віддавав ключі та йшов. Був сам. Приходив періодично сам.
Свідок ОСОБА_39 який пояснив, що захищав ОСОБА_15 в суді. Коли ОСОБА_15 проживав у ОСОБА_2 він дав доручення депутату міськради для вирішення питання щодо приватизації своєї квартири, але домовленість не виконувалась. Він зустрівся з жінкою ОСОБА_15, яка сказала, що ОСОБА_15 п'є та що з ним неможливо жити. Коли ОСОБА_15 жив у ОСОБА_2 був завжди охайним. Він разом з ОСОБА_15 ходили до райвідділу міліції та міськради по питанню приватизації та виписки дочки. Зі слів ОСОБА_15 його квартира була непридатна для проживання. У ОСОБА_15 були ключі від вхідних дверей квартири ОСОБА_2. Він сам заїжджав за ОСОБА_15, який проживав в квартирі ОСОБА_2 ОСОБА_15 відкривав і закривав двері ключами. ОСОБА_15 не перебував в стані алко і нарко сп'яніння.
Свідок ОСОБА_18 який пояснив, що ОСОБА_15 сам просив ОСОБА_2 допомогти приватизувати його квартиру оскільки приватні особи хотіли заволодіти нею шахрайським способом. Обмежень пересування у ОСОБА_15 не було, його ОСОБА_2 насильно не утримував. Всі дії ОСОБА_15 виконував добровільно.
По епізоду ОСОБА_11 в судовому засіданні були допитані:
Потерпілий ОСОБА_11 який пояснив, що ОСОБА_2 розрахувався з ним за продаж його квартири. Після того як він звільнився з місць позбавлення волі до нього приїхали 4 міліціонера з Житомира та сказали, що ОСОБА_2 продав квартиру за 22 тис. доларів, що треба написати заяву на нього, якщо він не напише його знову посадять. Він злякався і написав. Покази не читав, але розумів, що підписує неправдиві покази, але боявся, що посадять. Коли він отримав гроші від продажу квартири написав ОСОБА_2 розписку про отримання коштів. Від позову відмовився. Розуміючи про кримінальну відповідальність за завідомо неправдиве повідомлення про вчинення злочину заявляє про те, що ОСОБА_2 оговорив, з метою отримання від нього більше коштів ніж тих про які домовлялися, що відносно нього ніяких шахрайських дій ОСОБА_2 не вчинялось. Угода була добровільною. Виконана в повному обсязі. Претензій до ОСОБА_2 з цього приводу не має.
Свідок ОСОБА_13, який пояснив, що на даний час не працює. З 22.07.2005 року по 02.12.2008 року працював приватним нотаріусом. У 2008 році до нього звернувся ОСОБА_2 з приводу оформлення довіреностей на представництво. В деяких було відмовлено бо довірителі знаходились у неадекватному стані. ОСОБА_11 особисто не знає.
Показами свідка ОСОБА_40 який пояснив, що 3-4 роки тому його рідний брат, який вже помер вирішив придбати житло у м. Новоград-Волинський по оголошенню. Знайшов, що продається 3-х кімнатна квартира, не дорого та вирішив подивитися її разом з ним. Коли вони подивились квартиру в ній не було нічого, ні світла, ні газу, ні води. Їм сказали, що ця квартира продається по довіреності ОСОБА_11, а сам ОСОБА_11 знаходиться в місцях позбавлення волі. Ціна була дуже дешева. Він запропонував, щоб йому ОСОБА_11 сам зателефонував і сказав, що він давав довіреність на продаж даної квартири. Через тиждень зателефонував ОСОБА_11, він зрозумів, що це він бо коли він працював в органах внутрішніх справ, декілька разів затримував його. Він задав такі запитання по телефону, які знали тільки вони. Він зрозумів, що телефонує ОСОБА_11, який підтвердив, що дійсно оформлював довіреність на ОСОБА_2 і він довіряє йому чи його брату на продаж даної квартири. Дзвонив у нормальному стані. Потім він і його брат запропонували свою ціну, всі погодились. ОСОБА_11 передзвонив уточнити чи вони будуть брати квартиру, за гроші сказав передати ОСОБА_2 бо він йому довіряє, але поросив не виписувати його, поки він не звільниться з місць позбавлення волі. Через деякий час він звільнився з місць позбавлення та виписався з квартири.
По епізоду ОСОБА_5 в судовому засіданні були допитані:
Потерпілий ОСОБА_5 який пояснив, що в грудні 2009 року додому прийшов чоловік ОСОБА_7 та запропонував йому роботу водія ТІР на фірмі «Ханта», домовились зустрітися в Білому домі. Він туди приїхав разом з ОСОБА_7. Там зустрілися з ОСОБА_2 якому він показав документи і ОСОБА_2 сказав, що бере на роботу. Через декілька днів вони поїхали в Київ де оформили доручення на автомобілі, коли він підписував документи на автомобіль серед них були аркуші на його квартиру. Коли при нотаріусі знайомився зі всіма аркушами на автомобіль побачив зверху доручення. Ніяких доручень він ОСОБА_7 не давав. Особисто ніяких доручень ОСОБА_2 на реалізацію своєї квартири не давав. За квартиру ніяких грошей не отримував. ОСОБА_9 він в очі не бачив. Паспорт залишився у ОСОБА_2. Він дізнався 16 січня 2010 року про те, що квартири у нього вже нема. Доручення оформлено на ОСОБА_7, квартира оформлена на ОСОБА_9, про це він дізнався у березні 2010 року. Доказів щодо позову він не має. Нотіріус не говорив йому про те, що можна анулювати доручення.
Свідок ОСОБА_41 яка пояснила, що знає потерпілого ОСОБА_5 він її чоловік. Дала показання, аналогічно показанням ОСОБА_5 в частині запрошення його на роботу ОСОБА_7. При цьому додала, що одного разу до них додому приїхало два чоловіки, один сидів в машині, один представився ОСОБА_49, сказали, що з Житомирської прокуратури і потрібно поїхати до м. Житомир впізнати ОСОБА_42. Вона з ОСОБА_5 сіли в машину до них. Не доїжджаючи до Житомира звернули в дороги. Вони сказали що необхідно по особистих справах заїхати на пилораму. Коли приїхали туди їм повідомили. Що необхідно в даному місці пожити для власної безпеки. Під вечір всі напилися а вона з ОСОБА_5 втікла. Силу до них не застосовували, погроз не висловлювали. Під час того як їхали до м. Житомир комусь вони дзвонили, гадає що ОСОБА_4, але вони імен не називали.
Свідок ОСОБА_43 яка пояснила, що працює в «Теплокомуенерго» - директором. За адресою Пушкіна, 3, кв. 87, м. Новоград-Волинський, Житомирської області зареєстрований благодійний фонд «Світле майбутнє» на підставі договору дарування. 08.12.2010 року був складений договір за опалення з ОСОБА_2. Є заборгованість 2000 гривень. На даний час подано 2 позови до суду, один на ОСОБА_2, другий на ОСОБА_17 про стягнення заборгованості, так як він там зареєстрований. ОСОБА_5 звертався з тим, що дана заборгованість не його. З приводу шахрайських дій обвинувачених вона нічого пояснити не може. Зі слів працівників міліції знає, що ОСОБА_2 придбав дану квартиру незаконно.
Свідок ОСОБА_9 пояснив, що в листопаді 2009 року ОСОБА_7 запропонував йому придбати квартиру свого родича ОСОБА_17. Він погодився і через деякий час уклали договір купівлі-продажу зазначеної квартири. Дану квартиру він через деякий час продав ОСОБА_2 так як йому були потрібні кошти.
Свідок ОСОБА_6 пояснив, що працює приватним нотаріусом з 1994 року. ОСОБА_5 звернувся до нього у 2009 році за місцем розташування його робочого місця, щоб він посвідчив довіреність. Він попросив видати довіреність на ведення спадкової справи, а також розпорядження спадковим майном на ОСОБА_7 ОСОБА_7 він не знав і досі не знає. Інших доручень не посвідчував. ОСОБА_17 попросив зробити копію довіреності. Чи давав на руки копію довіреності ОСОБА_17 не пам'ятає. Копія довіреності засвідчується нотаріально, підпис ОСОБА_17 є в реєстрі. ОСОБА_5 був ознайомлений з довіреністю. При оформленні довіреності був присутній ОСОБА_7 і ОСОБА_17, інших осіб не було. Він мало, що пам'ятає бо пройшло багато часу, те що запам'ятав розповів, інші відомості це припущення, а оскільки він свідок то має давати тільки правдиві та достовірні свідчення. Надані відомості відносно особи на яку видається довіреність відповідно до закону не перевіряються. ОСОБА_2 він не знає. Про скасування довіреності ніхто не звертався. Потім до нього приїздив Парійчук та проводив слідчі дії під час яких були вилучені оригінали документів. В подальшому жодних документів по даній квартирі він не оформляв, але точно сказати не може бо потрібно перевірити документи.
Аналізуючи всі досліджені судом докази в їх сукупності, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному та неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження приходить до наступного висновку.
Відповідно до статті 190 КК шахрайство - це заволодіння чужим майном або придбання права на майно шляхом обману чи зловживання довірою.
Обман (повідомлення потерпілому неправдивих відомостей або приховування певних обставин) чи зловживання довірою (недобросовісне використання довіри потерпілого)при шахрайстві застосовуються винною особою з метою викликати у потерпілого впевненість у вигідності чи обов'язковості передачі їй майна або права на нього. Обов'язковою ознакою шахрайства є добровільна передача потерпілим майна чи права на нього.
Об'єктивна сторона шахрайства полягає у заволодінні майном або придбанні права на майно шляхом обману чи зловживання довірою. В результаті шахрайських дій потерпілий - власник, володілець, особа, у віданні або під охороною якої знаходиться майно, добровільно передає майно або право на майно винній особі. Безпосередня участь потерпілого у передачі майнових благ і добровільність його дій є обов'язковими ознаками шахрайства.
Обман як спосіб шахрайського заволодіння чужим майном чи придбання права на таке майно полягає у повідомленні потерпілому неправдивих відомостей або приховування певних відомостей, повідомлення яких мало б суттєве значення для поведінки потерпілого з метою введення в оману потерпілого. Таким чином, обман може мати як активний характер, тобто повідомлення потерпілому неправдивих відомостей про певні факти, обставини, події, так і пасивний характер, тобто умисне замовчування юридичне значимої інформації.
Змістом обману як способу шахрайства можуть бути різноманітні обставини, стосовно яких шахрай вводить в оману потерпілого. Зокрема, це може стосуватися характеристики певних предметів, зокрема їх кількості, тотожності, дійсності (обман у предметі), особистості винного або інших осіб (обман у особі), певних подій, юридичних фактів, дій окремих осіб тощо. За своєю формою обман може бути усним, письмовим, виражатися у певних діях (підміна предмета, його фальсифікація тощо), у тому числі конклюдентних.
Різновидом шахрайського обману судова практика визнає фіктивне представництво, за якого винний, створюючи враження про свою належність до того чи іншого підприємства, має на меті укласти договори й отримати гроші без поставки товару або, навпаки, одержати товар без належної його оплати.
До найбільш поширених випадків застосування обману як способу шахрайства належать: вчинення різних угод щодо рухомого і нерухомого майна (купівля-продаж, оренда), коли потерпілому передається фальсифікований товар або предмети гіршої якості, або ж предметом угоди виступають фіктивні предмети, які не існують в об'єктивній реальності або не належать винній особі; незаконне отримання пенсій, субсидій, інших видів соціальної допомоги на підставі підроблених документів: обманне отримання попередньої оплати (авансу) за надання товарів чи послуг.
Як слідує із пред'явленого обвинувачення ОСОБА_2 та ОСОБА_3 органом досудового розслідування та прокурором не зазначено та не доведено жодної із вищевикладених ознак шахрайства.
Так, потерпілий ОСОБА_5 та свідок ОСОБА_41 зазначили, що наміру продавати квартиру ОСОБА_5 не мав. У нотаріуса будь яких вказівок на укладення довіреностей на право розпоряджатися його квартирою нікому не надавав, ніяких угод з цього приводу не укладав.
ОСОБА_17 показання потерпілого ОСОБА_5 виключають ознаку шахрайства щодо нього, оскільки він безпосередньої участі у передачі майнових благ чи майнових прав не приймав і добровільності його дій з цього приводу в нього не було..
Як доказ винуватості ОСОБА_2 у вчиненні шахрайства відносно ОСОБА_5 прокурор приводить показання свідків ОСОБА_41, ОСОБА_6, ОСОБА_9 та ОСОБА_43. Однак як слідує з показань ОСОБА_6 до нього в офіс звертався тільки потерпілий ОСОБА_5 з метою посвідчення довіреності на імя ОСОБА_7 якого уповноважував вести спадкову справу від його імені. Під час укладання правочину інших осіб не було, а сам ОСОБА_5 неодноразово знайомився із змістом довіреності та не надав жодного заперечення чи зауваження на нього. При цьому його дії були добровільні, ніяких висловів чи скарг на те, що його ввели в оману, примусили чи під погрозою зобов'язують вчинити такі дії не виказував. Після ознайомлення зі змістом довіреності завірив оригінал та чернетку своїм підписом. Документи для ознайомлення та підпису надаються нотаріусом безпосередньо особі яка бажає вчинити правочин.
Показання ОСОБА_6 спростовують пред'явлене обвинувачення в частині того, де перебуваючи у офісі вищевказаного приватного нотаріуса, ОСОБА_5, будучи введеним в оману, підписав надані ОСОБА_2 довіреності.
Прокурором та потерпілим ОСОБА_5 такі показання ОСОБА_6 спростовані не були.
Свідок ОСОБА_43 в своїх показаннях надала інформацію про заборгованість зі сплати послуг, щодо постачання в АДРЕСА_17 тепла та про наявність позовів з цього приводу до ОСОБА_2 та ОСОБА_5 однак такі показання свідка не містять в собі підтвердження чи спростування факту шахрайства.
Покази ОСОБА_9 містять в собі інформацію про укладання договорів купівлі-продажу АДРЕСА_17 і не вказують на злочинні і незаконні схеми заволодіння ОСОБА_2 майном ОСОБА_5 ОСОБА_9 під час його допиту в суді не вказав на факти того, що у нього була домовленість з ОСОБА_2 щодо укладання правочинів пов'язаних з АДРЕСА_17.
Показання ОСОБА_9 спростовують пред'явлене ОСОБА_2 обвинувачення в частині того, що у нього, ОСОБА_44 ОСОБА_42 був спільний злочинний умисел на шахрайські дії відносно ОСОБА_5
Прокурором такі показання ОСОБА_9 спростовані не були.
На протязі всього судового розгляду потерпілий ОСОБА_5 звертав увагу суду на те, що всі його дії були пов'язані із ОСОБА_7 однак прокурором ОСОБА_7 не був заявлений для допиту в якості свідка як під час підготовчого засідання, так і під час судового розгляду. На його допиті не наполягав і сам потерпілий.
Надані прокурором письмові докази вказують лише на вчинення правочинів і не підтверджують незаконність дій обвинуваченого.
Прокурором не надано жодного підтвердження того, що на даний час вирішується чи вирішено питання щодо скасування зазначених правочинів. На даний час вони є дійними.
ОСОБА_2 вказував на обставини виникнення довіреності на його ім'я на розпорядження спадковим майном, однак прокурором такі обставини спростовані не були.
В судовому засіданні будучи належним чином повідомлений про кримінальну відповідальність за дачу завідомо неправдивих показань, та склавши присягу потерпілий ОСОБА_11 заявив про те, що він оговорив ОСОБА_2 з метою отримати додатково від нього коштів за продану його квартиру та під погрозою працівників органів внутрішніх справ. В зв'язку з цим на протязі досудового розслідування з цього приводу надав неправдиві свідчення. В підтвердження своїх слів надав суду розписку, яка написана ним власноручно, про отримання коштів від продажу квартири та відсутності претензій до ОСОБА_2 з цього приводу.
Як доказ винуватості ОСОБА_2 у вчиненні шахрайства відносно ОСОБА_11 прокурор приводить показання свідків ОСОБА_40, ОСОБА_13
Показання свідка ОСОБА_40 прямо узгоджуються з показаннями потерпілого ОСОБА_11 в частині добровільності укладання правочинів відносно його квартири.
Свідок ОСОБА_13 ніяких показів в підтвердження винуватості ОСОБА_2 не надав, на ніякі обставини з цього приводу не вказав.
Надані прокурором письмові докази вказують лише на вчинення правочинів і не підтверджую незаконність дій обвинуваченого.
Прокурором не надано жодного підтвердження того, що на даний час вирішується чи вирішено питання щодо скасування зазначених правочинів. На даний час вони є дійними.
Потерпілий ОСОБА_15 під час судового розгляду неодноразово наголошував на тому, що ОСОБА_2 тримав його в своїй квартирі проти його волі, надавав йому напитки які його одурманювали.
ОСОБА_17 показання ОСОБА_15 спростовуються показаннями самого ОСОБА_15, показаннями свідків обвинувачення.
Зокрема дочка ОСОБА_15 ОСОБА_28 пояснила, що батько до неї приїжджав до місця навчання на білому джипі. Не скаржився ні на що. Ні разу їй не сказав, що його насильно утримують. З автомобіля, на якому приїжджав, ніхто не виходив за ним не слідкував. Батько сам добровільно сідав в автомобіль. Був охайний.
Свідок ОСОБА_18 який пояснив, що ОСОБА_28 сам просив ОСОБА_2 допомогти приватизувати його квартиру оскільки приватні особи хотіли заволодіти нею шахрайським способом. Обмежень пересування у ОСОБА_28 не було, його ОСОБА_2 насильно не утримував. Всі дії ОСОБА_28 виконував добровільно.
Свідки захисту ОСОБА_23, ОСОБА_24 ОСОБА_25, ОСОБА_32 ОСОБА_33, ОСОБА_34, ОСОБА_36 ОСОБА_37, ОСОБА_38 ОСОБА_39 спростували доводи прокурора та показання потерпілого ОСОБА_15 щодо його утримання ОСОБА_2М проти його волі з метою заволодіння його квартирою.
Потерпілий ОСОБА_15 в судовому засіданні пояснив, що після бесіди з працівниками міліції, які йому показали його розписку про боргове зобов'язання перед ОСОБА_2, після чого він зрозумів, що його ОСОБА_2 хоче ошукати.
ОСОБА_17 обставини прокурором доведені не були, для дослідження в судовому засіданні такої розписки прокурором не надавалась.
Суд не приймає такі покази ОСОБА_15 як доказ винуватості ОСОБА_2 та ОСОБА_3 оскільки, вони не підтверджені іншими доказами.
ОСОБА_15 будучи обізнаним з механізмом скасування правочинів, зокрема довіреності, свою довіреність видану на ім'я ОСОБА_3 не скасував.
Потерпілий ОСОБА_15, свідки обвинувачення ОСОБА_16, ОСОБА_31, ОСОБА_30 та ОСОБА_27, свідок захисту ОСОБА_39 спростовують доводи обвинувачення в частині того, що ОСОБА_2 та ОСОБА_3 схиляли ОСОБА_15 за отримані кошти від продажу квартири відшкодувати майнову шкоду, завдану його злочинними діями… оскільки, як слідує з досліджених судом доказів, ОСОБА_15 сам бажав в такий спосіб відшкодувати шкоду так як сам з цього приводу звертався до ОСОБА_16 так і до обвинувачених.
Надані прокурором протоколи проведення оперативно-розшукових заходів із застосуванням технічних засобів спростовують доводи обвинувачення щодо шахрайських дій ОСОБА_2 та ОСОБА_3 та навпаки підтверджують покази обвинувачених в частині того, що умислу на заволодіння майном ОСОБА_15 не було. Зокрема:відповідно до протоколу № 15/5093т від 2.08.2012 року слідує, що при розмові ВМ повідомляє АВ про те, що він ОСОБА_15 обладнав майстерню, виділив гараж, що ОСОБА_15 працює, заробляє гроші на утримання дочки…що в любому випадку вони будуть купляти ОСОБА_15 квартиру на двох - на ОСОБА_15 та його дочку…що все одно буде так як вони домовилися з ОСОБА_15 (т. 3 а.с. 35). Згідно даного протоколу зафіксовані розмови обвинувачених та інших осіб які спростовують доводи обвинувачення та підтверджують доводи захисту про те, що ОСОБА_15 сам, будучи впевненим про те, що його жінка та ОСОБА_16 намагаються заволодіти його майном, звернувся до обвинувачених за допомогою, яку вони йому надавали.
Ця обставина стверджується і довідкою, наданою Новоград-Волинською міжрайонною прокуратурою, згідно якої ОСОБА_45 неодноразово звертався із скаргами до Новоград-Волинської міжрайонної прокуратури на дії ОСОБА_16 та ОСОБА_27М.(т. 6 а.с. 251).
Посилання прокурора на укладений між ОСОБА_15 та ОСОБА_3 попередній договір від 11.07.2012 року як на доказ елементу злочинної схеми по заволодінню майном ОСОБА_15 є безпідставним, так як відповідно до ст. 635 Цивільного кодексу України попереднім є договір, сторони якого зобов'язуються протягом певного строку (у певний термін) укласти договір в майбутньому (основний договір) на умовах, встановлених попереднім договором. ОСОБА_17 договір породжує настання цивільно-правових відносин які є добровільними.
Прокурором в судовому засіданні не доведено та не надано жодного доказу стосовно того, що такий договір був укладений під примусом, погрозою, обманом.
Доводи захисту про те, що ОСОБА_45 не є належним потерпілим, оскільки квартира належала не йому, а Новоград-Волинському сироробному комбінатові є безпідставним. Як слідує з копії договору від 31.03.1993 року квартира АДРЕСА_18 придбана Новоград-Волинським сироробним комбінатом для ОСОБА_46, яка була матір'ю ОСОБА_15, а тому після її смерті у ОСОБА_15 виникло право на цю квартиру.
Обвинувачення повинно ґрунтуватися і підтверджуватися належними і допустимими, достатніми та достовірними доказами.
Ст. 62 Конституції України передбачено - обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Дослідивши докази, суд вважає, що вони у відповідності до вимог ст. 85-86 КПК України є належними та допустими, оскільки вони кожний окремо, а також в сукупності підтверджують існування обставин, які мають значення для кримінального провадження, а також вони є достовірними, оскільки отримані в порядку, встановленому КПК України.
Суд вважає, що досліджені в судовому засіданні докази кожний окремо, а також в своїй сукупності свідчать про відсутність: в діяннях ОСОБА_2 складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 190 КК України як заволодіння чужим майном шляхом обману, вчиненими повторно, за попередньою змовою групою осіб, у великих розмірах, та за ч. 3 ст. 15, ч. 3 ст. 190 КК України, як незакінчений замах на заволодіння чужим майном шляхом обману, вчиненому потворно, за попередньою змовою групою осіб, у великих розмірах; в діяннях ОСОБА_3 складу кримінального правопорушення, передбаченогоч. 3 ст. 15, ч. 3 190 КК України, як незакінчений замах на заволодіння чужим майном шляхом обману, вчиненому за попередньою змовою групою осіб, у великих розмірах.
Будь-яких інших об'єктивних доказів, які прямо або побічно підтверджують винуватість ОСОБА_2 у незакінченому замаху на заволодіння чужим майном шляхом обману, вчиненому за попередньою змовою групою осіб, у великих розмірах та заволодінню чужого майна шляхом обману, вчиненими повторно, за попередньою змовою групою осіб, у великих розмірах і винуватість ОСОБА_3 у незакінченому замаху на заволодіння чужим майном шляхом обману, вчиненому за попередньою змовою групою осіб, у великих розмірах ні органами досудового розслідування, ні прокурором, на яких у відповідності до ч. 1 ст. 92 КПК України покладений обов'язок доказування, суду не надано.
За таких обставин, на підставі ч. 1 ст. 373 КПК України, суд приходить до висновку, що ОСОБА_2 та ОСОБА_3 повинні бути виправданими.
У задоволенні позовних вимог ОСОБА_5 слід відмовити.
Провадження в частині заявленого ОСОБА_11 позову до ОСОБА_2 підлягає закриттю в зв'язку з відмовою позивача від позовних вимог.
Витрати, пов'язані з проведенням судових експертиз, слід віднести на рахунок держави.
Керуючись ст.ст. 367, 368 Кримінального Процесуального кодексу України, суд,-
УХВАЛИВ:
ОСОБА_2 визнати не винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 190 КК України та виправдати його за відсутністю в його діях складу вказаного кримінального правопорушення.
Його ж визнати не винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 15, ч. 3 ст. 190 КК України та виправдати його за відсутністю в його діях складу вказаного кримінального правопорушення.
ОСОБА_3 визнати не винуватою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 15, ч. 3 ст. 190 КК України та виправдати її за відсутністю в її діях складу вказаного кримінального правопорушення.
В задоволенні позовних вимог ОСОБА_5 про стягнення з ОСОБА_2 на свою користь матеріальної шкоди - відмовити.
Провадження в частині стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_11 матеріальної шкоди подальшим провадженням закрити в зв'язку з відмовою ОСОБА_11 від позовних вимог.
Витрати, пов'язані з проведенням судово-почеркознавчих експертиз, слід віднести на рахунок держави.
Накладений арешт на майно ОСОБА_2 легковий автомобіль «acura rdx» д.н.з. НОМЕР_1, на квартиру № 74, вул. Житомирська, 29, м. Новоград-Волинський, Житомирська область, на майно Новоград-Волинського міськрайонного благодійного фонду «Світле Майбутнє», ідентифікаційний код: 35825107, юридична адреса: с. Романівка, вул. Шкільна, 9, Новоград-Волинського району, Житомирської області, головою якого являється ОСОБА_2, на ? частину АДРЕСА_19 яка належить ОСОБА_3 - зняти.
Речові докази: документи, що стосуються правочинів із правом власності на квартири ОСОБА_5 по АДРЕСА_1, ОСОБА_15 АДРЕСА_7 та ОСОБА_11 по АДРЕСА_5 - залишити при матеріалах кримінального провадження, документи і речі у двох сумках, які належать ОСОБА_2 та які були вилучені у ОСОБА_47 під час проведення огляду місця події; копії і оригінали документів, вилучені при проведенні обшуку за місцем проживання ОСОБА_18; документи та їх копії, 3 кутові штампи, 4 печатки, порожній автомат-печатку, IT-CDMA телефон «Alkatel», 4 мобільні телефони, комп'ютерний системний блок « Delux», сер. № 20077974, в корпусі чорно-сірого кольору, принтер «Epson Stylus CX 4300», металевий магазин до пістолета із маркуванням «ОП 3479-1», 4 СD-диски, сім-картки, 2 ключі до автомобіля марки «Acura», 6 ключів, вилучені під час обшуку за місцем проживання ОСОБА_2; документи, їх копії, ноутбук марки «Lenovo G 550» сер. № CBG 2801498 із зарядним пристроєм в корпусі чорного кольору; лазерний принтер марки «HP Lazer Jet P 1505», сер. № CNCK 129943 в корпусі сірого кольору; мобільний телефон марки «I-Phone 3G», ІМЕІ: НОМЕР_2 в корпусі зеленого кольору - передати по належності, диплом про освіту серії НОМЕР_3 від 20.06.1992 року із випискою із залікової відомості та свідоцтво про народження серії НОМЕР_4 від 05.03.1970 року, видані на ім'я ОСОБА_15 і 4 його фотокартки на одному аркуші фотопаперу - залишити ОСОБА_15, повторне свідоцтво про народження серії НОМЕР_5 від 06.07.2012 року, видане на ім'я ОСОБА_28 - залишити ОСОБА_28, оптичний компакт диск DVD-R 4,7 Gb, на якому маються 148 файлів телефонних розмов та 15 текстових повідомлень, який був оглянутий 14.02.2013 року, оптичний компакт диск DVD-R 4,7 Gb, на якому маються 5 файлів телефонних розмов, який був оглянутий 14.02.2013 року - залишити на зберігання при матеріалах кримінального провадження.
Даний вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Житомирської області через Новоград-Волинський міськрайонний суд протягом 30 днів з дня його проголошення.
ОСОБА_2, ОСОБА_3 та прокурору копію вироку вручити негайно після його проголошення.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
Головуючий: М.Г. Сусловець
Судове рішення № 44077558, Звягельський міськрайонний суд Житомирської області (до 25.04.2025 - Новоград-Волинський міськрайонний суд Житомирської області) було прийнято 07.05.2015. Форма судочинства - Кримінальне, форма рішення - Вирок. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № 285/1543/13-к. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: