Ухвала суду № 44075571, 05.05.2015, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

05 травня 2015 року м. Київ К/800/19969/15

Суддя Вищого адміністративного суду України Смокович М.І., розглянувши касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Марганецький рудоремонтний завод" на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02 жовтня 2014 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 24 березня 2015 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства "Марганецький рудоремонтний завод" до Управління Пенсійного фонду України в місті Марганці Дніпропетровської області про визнання протиправними та скасування розрахунків фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування",

в с т а н о в и в :

У серпні 2014 року Публічне акціонерне товариство "Марганецький рудоремонтний завод" звернулося до суду з адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України в місті Марганці Дніпропетровської області про визнання протиправними та скасування розрахунків фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02 жовтня 2014 року, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 24 березня 2015 року, у задоволенні адміністративного позову відмовлено.

До Вищого адміністративного суду України надійшла касаційна скарга, в якій скаржник просить скасувати постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02 жовтня 2014 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 24 березня 2015 року, та прийняти нове рішення, яким справу направити до суду першої інстанції на новий розгляд.

Відповідно до пункту 5 частини 5 статті 214 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційна скарга є необґрунтованою і викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи.

За змістом цієї норми касаційна скарга повинна містити посилання на помилкове та/або неправильне застосування норм матеріального права при вирішенні справи та/або порушення судами норм процесуального права (у разі оскарження судового рішення по суті - пояснення, яким чином такі порушення вплинули на правильність вирішення справи).

З оскаржуваних судових рішень вбачається, що Публічне акціонерне товариство "Марганецький рудоремонтний завод" у встановленому порядку зареєстроване в Управлінні Пенсійного фонду України в міста Марганець Дніпропетровської області як платник страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

На вищевказаному підприємстві працювали громадяни, які були зайняті на роботах що дають їм право на призначення пенсії на пільгових умовах відповідно до пунктів "а", "б" - "з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", тобто за Списком № 1 та Списком № 2. Відповідач відповідно до вимог законодавства здійснював доставку та виплату пільгових пенсій працівникам відповідача.

Відповідно до пункту 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за Списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за Списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.

Підприємства та організації з грошових коштів, які призначені на оплату праці, вносять до Пенсійного Фонду України плату, яка покриває витрати на доставку та виплату пільгових пенсій, у тому числі, призначених згідно із статтею 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", при цьому зберігається порядок покриття цих витрат, який діяв до набрання чинності Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

Однак, заборгованість позивача по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів "а", "б" - "з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" за липень 2014 року за Списком №1 становить 66123,54 грн., а за Списком № 2 - 12979,23 грн.

У зв'язку із наявністю у позивача обов'язку з відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій своїм колишнім працівникам, судами попередніх інстанцій відмовлено у задоволенні адміністративного позову.

Виходячи зі змісту касаційної скарги та оскаржуваних судових рішень, які відповідають усталеній практиці Вищого адміністративного суду України у цій категорії справ, такий висновок судів попередніх інстанцій відповідає обставинам справи та положенням пункту 6.8 Інструкції "Про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України", в якому передбачено, що щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах. У разі зміни розміру пенсії або настання обставин, які впливають на суму відшкодування (смерть пенсіонера, зміна місця проживання та ін.), органи Пенсійного фонду повідомляють про це підприємства в місячний термін з моменту виникнення цих обставин. Суми фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за період з дати призначення пенсії до дати складання розрахунку фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до пункту 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", сплачуються одночасно із оплатою фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за перший поточний місяць.

Таким чином, підставою для відшкодування підприємством органам Пенсійного фонду витрат на виплату та доставку пільгових пенсій є розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за відповідний період.

Оскільки доводи скаржника не спростовують висновки судів першої та апеляційної інстанцій та не викликають необхідності перевірки матеріалів справи у зв'язку із ненаведенням підстав, які б дозволили вважати, що суди попередніх інстанцій неправильно застосували норми матеріального або процесуального права, ця касаційна скарга є необґрунтованою.

За таких обставин у відкритті касаційного провадження за даною касаційною скаргою слід відмовити.

Керуючись частинами 5, 6 статті 214 Кодексу адміністративного судочинства України

у х в а л и в :

Відмовити у відкритті касаційного провадження за скаргою Публічного акціонерного товариства "Марганецький рудоремонтний завод" на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02 жовтня 2014 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 24 березня 2015 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства "Марганецький рудоремонтний завод" до Управління Пенсійного фонду України в місті Марганці Дніпропетровської області про визнання протиправними та скасування розрахунків фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

Ухвала є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя Вищого

адміністративного суду України М.І. Смокович

Суддя М.І. Смокович