Ухвала суду № 44075248, 02.04.2012, Житомирський апеляційний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

____________

______________

Головуючий у 1-й інстанції: Черняхович І.Е.

Суддя-доповідач:ОСОБА_1

УХВАЛА

іменем України

"02" квітня 2012 р. Справа № 0670/8101/11

Житомирський апеляційний адміністративний суд у складі колегіі:

головуючого судді Охрімчук І.Г.

суддів: Бондарчука І.Ф.

ОСОБА_2

при секретарі Луценку Т.М.

за участю представників сторін:

розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_3 об'єднаної державної податкової інспекції Житомирської області на постанову Житомирського окружного адміністративного суду від "26" січня 2012 р. у справі за позовом ОСОБА_4 з обмеженою відповідальністю "Промтехенерго" до ОСОБА_3 об'єднаної державної податкової інспекції Житомирської області про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень - рішень

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_4 з обмеженою відповідальністю "Промтехенерго" звернулося до суду з позовом до ОСОБА_3 об'єднаної державної податкової інспекції. Просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення № 0000432301/0 від 24 грудня 2010 року, яким ОСОБА_4 з обмеженою відповідальністю "Промтехенерго" визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 152646,00 грн. та визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0000442301/0 від 24 грудня 2010 року, яким ОСОБА_4 з обмеженою відповідальністю "Промтехенерго" визначено податкове зобов'язання з податку на прибуток за основним платежем 126 725,00 грн. та штрафної (фінансової) санкції у сумі 63 363,00 грн.

Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 26 січня 2011 року позов задоволено.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення - рішення № 0000432301/0 від 24 грудня 2010 року частині зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем 101381,50 грн. та штрафні (фінансові) санкції у сумі 50690,75 грн.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення № 0000442301/0 від 24 грудня 2010 року, яким ОСОБА_4 з обмеженою відповідальністю "Промтехенерго" визначено податкове зобов'язання з податку на прибуток за основним платежем 126 725,00 грн. та штрафної (фінансової) санкції у сумі 63 363,00 грн.

Не погоджуючись з прийнятою судом першої інстанції постановою, відповідач по справі подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, просив її скасувати та прийняти нову постанову про відмову у задоволенні позову.

Заслухавши пояснення учасників судового процесу, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, судова колегія дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення вимог апеляційної скарги з огляду на наступне.

Судом встановлено, що в грудні 2010 року відповідачем проведено планову виїзну перевірку ОСОБА_4 з обмеженою відповідальністю "Промтехенерго" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.10.2007р. по 30.09.2010р., валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2007р. по 30.09.2010р.

Перевіркою встановлено порушення п. 5.1 , п.п. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємства", а саме занижено податок на прибуток у сумі 126725 грн. в тому числі по періодах: за 4 квартал 2007р у сумі 110178 грн., за 3 квартал 2008р. у сумі 6745 грн. та за 4 квартал 2008р. у сумі 9802 грн.; порушення п.п. 7.4.5. п. 7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість " в результаті чого занижено податок на додану вартість в період , що перевірявся на загальну суму 101764 грн., у тому числі: за грудень 2007р. в сумі 88143 грн., за серпень 2008р. в сумі 5396 грн., за жовтень 2008р. в сумі 4167 грн., за листопад 2008р. в сумі 3675 грн. та за березень 2010р. у сумі 383 грн. За результатами перевірки працівниками податкового органу складено акт № 271-23/035-32026522 від 15.12.2010р.

На підставі даного акту ДПІ у Радомишльському районі Житомирської області винесено податкові повідомлення рішення № 0000432301/ 0 від 24.12.2010р., яким визначено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 152 646,00 грн. у тому числі основний платіж - 101 764,00 гри., штрафні (фінансові) санкції 50 882,00 грн. та № 0000442301/0 від 24.12.2010р. яким визначено суму податкового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств на загальну суму 190088.00 грн. у тому числі основний платіж - 126725,00 грн., штрафні (фінансові) санкції 63363.00 грн.

Суд першої інстанції частково не погодився з податковими повідомленнями - рішеннями відповідача і з таким висновком суду першої інстанції погоджується чудова колегія апеляційного адміністративного суду з огляду на наступне.

Щодо податкового повідомлення рішення № 0000432301/ 0 від 24.12.2010р., яким визначено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 152 646,00 грн. у тому числі основний платіж - 101 764,00 гри., штрафні (фінансові) санкції 50 882,00 грн. суд зазначає, що порушення п.п. 7.4.5. п. 7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість ", що виявлені перевіркою при здійсненні правовідносин позивача з ТОВ "Київська Енергокабельна Компанія", ТОВ "ВІТ -Н" та ПП "Автопітшипник".

Щодо правовідносин з ТОВ "Київська Енергокабельна Компанія" слід вказати наступне.

З акту перевірки вбачається, що позивачем в порушення п.п 7.4.5. п. 7.4. ст. 7 Закону України " Про податок на додану вартість" (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), зайво включено до валових витрат витрати за придбаний кабель у ТОВ "Київська Енергокабельна Компанія". Податковим органом дане порушення обґрунтоване відсутністю первинних документів, які б підтвердили господарську операцію по купівлі - продажу кабелю силового. Проте суд не погоджується з такими доводами відповідача з огляду на наступне.

Згідно підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість", податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу) та основних фондів чи нематеріальних активів, що підлягають амортизації.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Підпунктом 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 цього Закону, не дозволяється включати до податкового кредиту будь-які витрати по сплаті податку, що не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями, а при імпорті робіт (послуг) - актом прийняття робіт (послуг) чи банківським документом, який засвідчує перерахування коштів в оплату вартості таких робіт (послуг).

За змістом підпункту 7.5.1 пункту 7.5 статті 7 вказаного Закону, датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг). Відповідно до п.п.7.2.1. п. 7.2 ст. 7 Закону про ПДВ, платник податку зобов'язаний надати покупцю податкову накладну, що має містити зазначені окремими рядками: порядковий номер податкової накладної; дату виписування податкової накладної; повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; податковий номер платника податку (продавця та покупця); місце розташування юридичної особи або місце податкової адреси фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; опис (номенклатуру) товарів (робіт, послуг) та їх кількість (обсяг, об'єм); повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах отримувача; ціну поставки без врахування податку; ставку податку та відповідну суму податку у цифровому значенні; загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.

Проаналізувавши наведені норми чинного законодавства суд дійшов висновку, що в даному випадку єдиними та достатніми підставами для формування податкового кредиту та визначення суми бюджетного відшкодування є наявність податкової накладної, що засвідчує факт сплати отримувачем товару (робіт, послуг) їх вартості з урахуванням податку на додану вартість.

На виконання вищевказаних норм позивачем подано до суду Договір № 21/12-2007 про поставку кабелю силового, видаткові накладні, податкові накладні, довіреності на отримання товару та платіжні доручення.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про необґрунтованість доводів відповідача щодо не підтвердження фактів здійснення господарських операцій між позивачем та ТОВ "Київська Енергокабельна Компанія".

Щодо правовідносин з ТОВ "ВІТ -Н" слід зазначити наступне.

З акту перевірки випливає, що порушення ОСОБА_4 з обмеженою відповідальністю "Промтехенерго" п.п. 7.4.5. п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" відбулося в результаті не декларування контрагентом ( ТОВ "ВІТ -Н" ) податкових зобов'язань.

Підпунктом 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 цього Закону не дозволяється включати до податкового кредиту будь-які витрати по сплаті податку, що не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями, а при імпорті робіт (послуг) - актом прийняття робіт (послуг) чи банківським документом, який засвідчує перерахування коштів в оплату вартості таких робіт (послуг).

За змістом підпункту 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 вказаного Закону, датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Відповідно до п.п. 7.2.1. п. 7.2 ст. 7 Закону про ПДВ, платник податку зобов'язаний надати покупцю податкову накладну, що має містити зазначені окремими рядками: порядковий номер податкової накладної; дату виписування податкової накладної; повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; податковий номер платника податку (продавця та покупця); місце розташування юридичної особи або місце податкової адреси фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; опис (номенклатуру) товарів (робіт, послуг) та їх кількість (обсяг, об'єм); повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах отримувача; ціну поставки без врахування податку; ставку податку та відповідну суму податку у цифровому значенні; загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.

Проаналізувавши наведені норми чинного законодавства суд дійшов висновку, що в даному випадку єдиними та достатніми підставами для формування податкового кредиту та визначення суми бюджетного відшкодування є наявність податкової накладної, що засвідчує факт сплати отримувачем товару (робіт, послуг) їх вартості з урахуванням податку на додану вартість.

Факт взаємовідносин позивача з ТОВ "ВІТ -Н" податковим органом не заперечується, а наявність відповідних податкових накладних підтверджується зведеними даними задекларованих та встановлених у ході проведення перевірки сум податку на додану вартість.

Крім того, зважаючи на зміст наведених вище норм необхідно також зазначити, що Закон України «Про податок на додану вартість» (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) не ставить в залежність виникнення у платника податку на додану вартість права на податковий кредит від дотримання вимог податкового законодавства іншим субєктом господарювання.

Загальним принципом юридичної відповідальності є вина в порушенні законодавчо встановленого імперативного правила поведінки. Закон не передбачає відповідальності за винні дії іншої особи.

Щодо правовідносин з ПП "Автопітшипник" слід зазначити, що позивач в порушення п.п. 7.4.5. п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" завищив податковий кредит на суму 382,50 грн. В судовому засіданні представник позивача визнав той факт, що операції на суму 382,50 грн. дійсно, як і вказано в акті перевірки, не підтверджено податковою накладною (а.с. 88) . В результаті чого в даній частині ТОВ порушення позивач визнав та зменшив позовні вимоги в частині щодо стягнення 382,50 грн.

Враховуючи викладене суд приходить до висновку, що податкове повідомлення рішення № 0000432301/ 0 від 24.12.2010р., в частині визначення податкового зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем 101381,50 грн. та штрафних (фінансові) санкціях у сумі 50690,75 грн. податковим органом винесено не правомірно та без врахування чинного, на момент виникнення спірних правовідносин, законодавства, а тому підлягає скасуванню.

Щодо податкового повідомлення - рішення № 0000442301/0 від 24.12.2010р. слід зазначити наступне.

Вказане податкове повідомлення- рішення винесене податковим органом у зв'язку з включенням до валових витрат придбаний у ТОВ "Київська Енергокабельна Компанія" кабель на суму 506 902 грн.

Відповідно до п. 5.1 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин), валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Згідно до п.п. 5.2.1 п. 5.2 вказаного Закону, до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Як слідує з матеріалів справи, порушення п. 5.1 ст. 5 та п.п. 5.2.1 п. 5.2 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", обґрунтовується тим, що під час перевірки не встановлено факту передачі товарів (запчастин) в відносинах купівлі - продажу ОСОБА_4 з обмеженою відповідальністю "Промтехенерго" з ТОВ "Київська Енергокабельна Компанія" у зв'язку з відсутністю актів приймання - передачі товарів, довіреностей та товарно - транспортних накладних.

Суд вважає такий висновок податкового органу безпідставним, оскільки судом безспірно встановлено, що всі витрати позивача по господарським операціям по придбанню запчастин з ТОВ "Київська Енергокабельна Компанія" мають всі підтверджуючі документи: податкові та видаткові накладні, банківські документи, підтверджуючі оплату придбаних товарно-матеріальних цінностей та довіреностей на отримання товарно-матеріальних цінностей. Відсутність товарно - транспортних накладних не може бути підставою для зменшення податкового прибутку підприємства.

Пунктом 5.1 ст. 5 Закону № 334/94-ВР встановлено, що валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Відповідно до підпункту 5.2.1 пункту 5.2 ст. 5 вказаного Закону до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Відповідно до абзацу 4 підпункту 5.3.9 пункту 5.3 ст. 5 Закону № 334/94-ВР не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Згідно з пунктом 5.11 ст. 5 Закону № 334/94-ВР встановлення додаткових обмежень щодо віднесення витрат до складу валових витрат платника податку, крім тих, що зазначені у цьому Законі, не дозволяється.

Таким чином податковим органом при проведенні вищевказаної перевірки та при винесенні оспорюваного податкового повідомлення не взято до уваги те, що відсутність товарно-транспортної накладної не може бути підставою для не включення витрат понесених позивачем до складу валових.

Суд першої інстанції правильно надав оцінку обставинам стосовно винесення постанов Радомишльського районного суду від 25.01.2011р., відповідно до яких головного бухгалтера ТОВ "Промтехенерго" та керівника ТОВ "Промтехенерго" визнано винними у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 163-1 ч.1 КУпАП.

При винесенні вказаних постанов Радомишльським районним судом не досліджувалися дійсні обставини справи, а саме документи бухгалтерського та податкового обліку ТОВ "Промтехенерго", а тому не можуть бути доказом по даній справі.

Таким чином, суд першої інстанції прийшов до правильного висновку про обґрунтованість доводів позивача щодо незаконності податкових повідомлень - рішень № 0000432301/0 від 24 грудня 2010 року в частині зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем 101381,50 грн. та штрафних (фінансових) санкцій у сумі 50690,75 грн. та податкового повідомлення-рішення № 0000442301/0 від 24 грудня 2010 року, яким ОСОБА_4 з обмеженою відповідальністю "Промтехенерго", яким визначено податкове зобов'язання з податку на прибуток за основним платежем 126725,00 грн. та штрафних (фінансових) санкцій у сумі 63363,00 грн. та визнав їх такими, що підлягають скасуванню.

Керуючись ст.ст. 195, 198, 200, 205, 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 об'єднаної державної податкової інспекції Житомирської області залишити без задоволення, а постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 26 січня 2012 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання її в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя І.Г. Охрімчук

судді: ОСОБА_5

ОСОБА_2

Роздруковано та надіслано:

1- в справу

2 - позивачу ОСОБА_4 з обмеженою відповідальністю "Промтехенерго" вул.Набережна,38,смт.Біла Криниця,Житомирська область, Радомишльський район

3- відповідачу ОСОБА_3 міжрайонна державна податкова інспекція Житомирської області пл.Соборна, 10,м.Малин,Житомирська область,11601