Ухвала суду № 44075050, 27.08.2012, Житомирський апеляційний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

____________

______________

Головуючий у 1-й інстанції: Романченко Є.Ю.

Суддя-доповідач:ОСОБА_1

УХВАЛА

іменем України

"27" серпня 2012 р. Справа № 0670/1465/12

Житомирський апеляційний адміністративний суд у складі колегіі:

головуючого судді Охрімчук І.Г.

суддів: Бондарчука І.Ф.

ОСОБА_2

при секретарі Кошиль О.Ю.

за участю сторін:

розглянувши апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Житомирі Житомирської області Державної податкової служби на постанову Житомирського окружного адміністративного суду від "20" квітня 2012 р. у справі за позовом ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Лакма Полісся", третя особа ТОВ ВТФ "ЛакПром" до Державної податкової інспекції у м. Житомирі Житомирської області Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень-рішень від 05.03.2012р. №0000592301 та №0000602301

ВСТАНОВИВ:

ТОВ "Торговий дім "Лакма Полісся" звернулось до суду з позовом про визнання неправомірними та скасування податкових повідомлень рішень. Зокрема позивач зазначив, що підприємство веде бухгалтерський облік, відповідно до вимог Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність" та Податкового кодексу України. Надані під час проведення перевірки первинні документи бухгалтерського обліку, відповідають вимогам чинного законодавства, що свідчить про фактичне здійснення операцій з купівлі - продажу. Висновки податкового органу, щодо завищення розміру валових витрат та порушення при формуванні податкового кредиту, позивач вважає безпідставними, з огляду на те, що вони не відповідають дійсним обставинам та базуються на суб`єктивних твердженнях перевіряючих.

Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 20 квітня 2012 року позовні вимоги задоволено.

Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції відповідач подав апеляційну скаргу в якій просить суд скасувати постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 20 квітня 2012 року та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог ТОВ "Торговий дім "Лакма Полісся".

Заслухавши учасників процесу, перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість винесеної судом першої інстанції постанови судова колегія апеляційного адміністративного суду прийшла до висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення виходячи з наступного.

Судом встановлено, що на підставі направлень від 30.01.2012 № 267, №268, № 269, №270, працівниками ДПІ у м. Житомирі, на підставі п.75.1, ст.77, ст.81 Податкового кодексу України та відповідно до плану-графіка проведення документальних перевірок суб'єктів господарювання на 1 квартал 2012 року проведена планова виїзна перевірка з питань дотримання ТОВ "ТД "Лакма - Полісся" вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2009р. по 30.09.2011р.

За наслідками проведення перевірки складено акт №1140/23-1/30314620/0110 від 22.02.12р. Перевіркою встановлені порушення:

- п. п.1.32 ст.1, пп.5.2.1 п.5.2, пп.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України від 28.12.1994р. № 334/94- ВР "Про оподаткування прибутку підприємств" (зі змінами та доповненнями), пп. 138.1.1, п. 138.1, ст. 138, п. 138.2, ст.138 Податкового Кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-УІ (зі змінами та доповненнями), ст.203, ст..215, ст.,216, ст.228, ст.655, ст.662 Цивільного Кодексу України; ст. ст.138203, 215, 216, 228, 662 ; 3, ст. 4, ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.99 г. № 996-ХІУ (із змінами та доповненнями); п.1.2 ст. 1, п.2.1 ст.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95р. №88 і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05.06.95р в результаті чого підприємством занижено податок на прибуток на загальну суму 148 346 грн.;

- п. п. 7.4.1, 7.4.4 п.7.4. ст.7 Закону України від 03.04.1997р. №168/97-ВР "Про податок на додану вартість" (зі змінами та доповненнями), та п.198.1, п.198.2, 198.3, 198.6 ст.198 Податкового Кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-УІ (зі змінами та доповненнями). ст.203, ст..215, ст.,216, ст.228, ст.655, ст.662 Цивільного Кодексу України; ст. 3, ст. 4, ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.99 г. № 996-ХІУ (із змінами та доповненнями); п.1.2 ст. 1, п.2.1 ст.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95р. №88 і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05.06.95р. за №168/704 в результаті чого підприємством занижено податок на додану вартість в сумі 179 352 грн.

За наслідками розгляду акту перевірки, ДПІ у м. Житомирі 5 березня 2012 року прийнято податкові повідомлення - рішення № НОМЕР_1, № НОМЕР_2.

Суд першої інстанції не погодився з висновками податкового органу в даній справі і з такою позицією суду першої інстанції погоджується колегія апеляційного адміністративного суду з огляду на наступне.

В ході розгляду справи судом встановлено, що 1.06.2010 року між ТОВ ВТФ "Лакпром" через фізичну особу підприємця, діючому по договору - доручення № 0085/06 від 03.04.2006 року і довіреністю від ТОВ ВТФ "Лакпром" №5 від 04.01.2010 року та ТОВ ТД "Лакма - Полісся" був укладений договір поставки № 0085/10 на поставку продукції ТОВ "Панафарб".

В 2011 році ТОВ ВТФ "Лакпром" та ТОВ ТД "Лакма - Полісся" уклали прямий договір поставки № 0055/11 від 24.03.11р. Згідно умов договору постачальник зобов`язується поставити товар, а покупець зобов`язаний прийняти та розрахуватись за отриманий товар, в строки визначені договором. Згідно п. 6.4 договору разом з товаром постачальник зобов`язаний передати покупцю: рахунок - фактуру, товарну та податкову накладні та сертифікат якості.

Щодо правомірності віднесення вартості придбаного товару до валових витрат то суд першої інстанції правильно визначив, що вартість за поставлений товар по контрагенту ТОВ ВТФ "Лакпром" віднесена позивачем до складу валових витрат на суму 560011грн. Фактичне виконання умов договорів сторонами підтверджується рахунками фактурами, видатковими накладними, податковими накладними, сертифікатами якості та товарно - транспортними накладними, довіреностями на отримання товару, актом звірки розрахунків, журналом ордером і відомістю по рахунку 631, журналом ордером і відомістю по рахунку 281 копії документів долучені до матеріалів справи. Оплата за поставлений товар здійснювалась ТОВ ТД "Лакма - Полісся" на розрахунковий рахунок ТОВ ВТФ "Лакпром", що підтверджується копіями платіжних доручень та банківськими виписками.

Отже, судом не приймаються посилання відповідача на відсутність у ТОВ ТД "Лакма - Полісся" первинних документів в підтвердження правильності формування валових витрат позивача за період з 01.10.2009р. по 30.09.2011р., так як встановлено здійснення позивачем господарських операцій, підтвердження валових витрат відповідними розрахунковими платіжними та іншими документами, як того вимагає пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», п. 138.2. ст. 138 Податкового кодексу України та відповідно ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», таким чином твердження ДПІ у м. Житомирі щодо неправомірності формування валових витрат відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку, є не обґрунтованими.

Крім того позивачем дотримано вимоги п. 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 р. № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 5 червня 1995 р. за № 168/704 відповідно до якого первинні документи (на паперових і машинозчитуваних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити; назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа та дотримано вимоги підпункту 11.2.1 п.11.2 ст.11 Закону «Про оподаткування прибутку підприємств» де визначено, що датою збільшення валових витрат виробництва (обігу) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталося раніше :

- або дати списання коштів з банківських рахунків платника податку на оплату товарів (робіт, послуг), а в разі їх придбання за готівку день їх видачі з каси платника податку;

- або дата оприбуткування платником податку товарів, а для робіт (послуг) дата фактичного отримання платником податку результатів робіт (послуг).

Крім того, на думку суду, окремі неточності в оформленні первинних документів не можуть слугувати підставою для неприйняття їх, як доказ ведення бухгалтерського та податкового обліку.

Щодо посилання відповідача на нікчемність угод суд зазначає наступне.

Статтею 203 Цивільного кодексу України визначено перелік вимог, які свідчать про дійсність правочину. Згідно з ч.2 ст. 215 Цивільного кодексу України передбачено, що недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину судом не вимагається.

В даному випадку учасниками оспорюваних правочинів є юридичні особи - суб'єкти господарювання, які діють через свої органи управління, визначені установчими документами. Суд першої інстанції правильно встановив, що угода, укладена між ТОВ ВТФ "Лакпром" та ТОВ ТД "Лакма - Полісся" спрямована на реальне настання правових наслідків, настання яких підтверджено тим, що за цією угодою контрагент ТОВ ВТФ "Лакпром" виконав повністю взяті на себе зобов'язання по наданню експедиційних послуг вантажів. Учасники цих господарських операцій у своїх бухгалтерській та податковій звітностях відобразили вчинені операції, правомірно віднесли вартість поставок відповідно до валового доходу та валових витрат, своєчасно сплатили податки.

Крім того, згідно ст.228 ЦК України правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним. Правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичноїюридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

В Постанові Пленуму Верховного Суду України №9 від 06.11.2009 року визначено, що при кваліфікації правочину за статтею 228 ЦК України має враховуватись вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однієї зі сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним тощо.

На думку суду, при визнанні угод нікчемними податковим органом не дотримано зазначених вимог законодавчих норм, тобто не встановлено вини та умислу позивача, спрямованих на заволодіння державним майном, порушення публічного порядку.

Відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, не надано доказів про умисність укладення угод між ТОВ ВТФ "Лакпром" та ТОВ ТД "Лакма - Полісся" з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства.

В даному випадку господарські операції, підтверджені первинними документами ТОВ ТД "Лакма - Полісся", у відповідності до вимог Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999р. №996-XIV та Податкового кодексу України, які є підставою для бухгалтерського та податкового обліку.

Щодо правомірності формування ТОВ ТД "Лакма - Полісся" податкового кредиту судова колегія апеляційного адміністративного суду вважає, що суд першої інстанції прийшов до правильного висновку, що позивачем підтверджено валові витрати відповідними розрахунковими платіжними та іншими документами по операціях з ТОВ ВТФ ""Лакпром", а тому висновок податкового органу про відсутність даних документів є безпідставним та таким, що не відповідає обставинам справи.

Щодо твердження відповідача про фіктивність ТОВ ВТФ "Лакпром", суд вважає за необхідне зазначити , що позивачем правомірно віднесено до складу податкового кредиту суми по придбанню лакофарбових виробів отриманих від ТОВ ВТФ "Лакпром". Зазначені обставини стверджуються поясненнями третьої особи ТОВ ВТФ ""Лакпром", що підприємство взято та на даний час перебуває на податковому обліку в Лівобережній МДПІ м. Дніпропетровська 14.12.1998 року, що всі господарські операції з ТОВ ТД "Лакма - Полісся" підтверджені первинними документами та довідкою Лівобережної МДПІ м. Дніпропетровська про результати зустрічної звірки ТОВ ВТФ "Лакпром" щодо підтвердження господарських відносин з ТОВ ТД "Лакма - Полісся" за липень - листопад 2010 року травень, серпень 2011 року, відповідно до якої встановлено, що фактично в періоді, що підлягав перевірці, підприємство займалось здійсненням операцій з виробництва лакофарбової продукції на давальницьких умовах та оптовою торгівлею хімічною сировиною,сировиною, чисельність працюючих на підприємстві працівників 12-19чол. Звіркою ТОВ ВТФ "Лакпром" встановлено відображення в податковому обліку результатів господарських відносин з ТОВ ТД "Лакма - Полісся".

Крім того, податковим органом зроблено висновок про порушення позивачем п. 198.2, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, в частині віднесення до складу податкового кредиту ПДВ по отриманих ТМЦ від ВАТ "Елакс", ПП"Олейнікова", ПП "Покрівельні cистеми" всього у сумі 60095 грн., оскільки підприємством надані лише факсимільні копії податкових накладних, однак суд першої інстанції правомірно не погодився з таким твердженням з огляду на те, що між позивачем та його контрагентами укладено договори ..... наступне.

Судом встановлено, що 7.01.2011 року між ВАТ "Елакс" та ТОВ ТД "Лакма - Полісся" укладено контракт на поставку лакофарбових виробів на 2011 рік №28-ЮР. Фактичне виконання умов договору сторонами підтверджується видатковими накладними № 52 від 31.01.2011 року, №5598 від 28.02.2011 року, товарно - транспортною накладною №52 від 31.01.2011 року, платіжними дорученнями №99 від 28.03.2011 року, № 126 від 14.04.2011року, податковими накладними №47 від 31.01.2011р., № 0000214 від 28.02.2011р.

По взаємовідносинах з ВАТ "Елакс" позивач до складу податкового кредиту відніс 52834.3грн.

6.01.09 року між ПП Олейніковим та ТОВ ТД "Лакма - Полісся" укладено договір купівлі продажу (торгівельного посередництва) № 23. 31.12.10 року укладена додаткова угода №4. Фактичне виконання умов договору сторонами підтверджується видатковою накладною №145 від 11.02.2011 року, рахунком фактурою №192 від 11.02.2011 року, платіжним дорученням №84 від 18.03.2011 року. По взаємовідносинах з ПП Олейніковим позивач до складу податкового кредиту відніс 2 635,78грн.

В лютому 2011 року між ПП "Покрівельні системи" та ТОВ ТД "Лакма - Полісся" укладено договір купівлі - продажу ТМЦ. Фактичне виконання умов договору сторонами підтверджується видатковою накладною № РН-0000005 від 7.02.2011 року, рахунком фактурою № СФ-0000026 від 1.02.2011 року, платіжним дорученням № 1 від 2.02.2011 року.

По взаємовідносинах з ПП "Покрівельні системи" позивач до складу податкового кредиту відніс 4625,13грн.

Оригінали податкових накладних та інших первинних документів по вказаних взаємовідносинах з контрагентами позивача є в наявності та були оглянуті в судовому засіданні судом першої інстанції.

Порядок обчислення, сплати податку на додану вартість, порядок формування податкового кредиту визначено Податковим кодексом України.

Згідно з п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України (зі змінами та доповненнями) "Право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг". Згідно з п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України (зі змінами та доповненнями) слідує, що податковий кредит звітного періоду складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно з п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України (зі змінами та доповненнями) не відносяться до податкового кредиту суми податку; сплаченого нарахованого у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог».

Згідно з п.201.1 ст.201 Податкового кодексу України (зі змінами та доповненнями) „Платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, в якій зазначено в окремих рядках п. е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг.

Згідно з п.201.7 ст.201 Податкового кодексу України (зі змінами та доповненнями) „Податкова накладна виписується на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс)

Податковим кодексом України або ж іншим нормативно-правовим актом не встановлено будь-яких обмежень, ніж наявність належним чином оформленої податкової накладної, щодо включення до податкового кредиту суми сплаченого податку, не встановлено обов'язку для позивача здійснювати контроль за веденням господарської діяльності та зобов'язань сплати податку до бюджету контрагентами.

Судом встановлено, що ТОВ ТД "Лакма - Полісся" на підставі належним чином оформлених податкових накладних та інших первинних документів формувало податковий кредит.

Таким чином суд першої інстанції надав правильної оцінки висновкам податкового органу викладеним в акті, на підставі якого прийняте податкове повідомлення - рішення, щодо нікчемності договорів, що вони ґрунтуються лише на припущеннях, не підтверджених первинними документами. З огляду на викладене позивач правомірно включив до складу податкового кредиту суму податку на додану вартість в розмірі 179 352грн. по отриманих податкових накладних від ТОВ ВТФ "Лакпром", ВАТ "Елакс", ПП "Олейнікова", ПП "Покрівельні системи".

Керуючись ст.ст. 195,, 198, 200, 205, 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Житомирі Житомирської області Державної податкової служби залишити без задоволення, а постанову Житомирського окружного адміністративного суду від "20" квітня 2012 р. - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання її в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя І.Г. Охрімчук

судді: ОСОБА_4

ОСОБА_2

ОСОБА_1

Роздруковано та надіслано:

1- в справу

2 - позивачу ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Лакма Полісся" вул.Ватутіна,81 А,м.Житомир,10000

3- відповідачу ОСОБА_5 податкова інспекція у м.Житомирі Житомирської області Державної податкової служби м-н Перемоги,2,м.Житомир,10014