Ухвала суду № 44074988, 25.06.2012, Житомирський апеляційний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

____________

______________

Головуючий у 1-й інстанції: Іваненко Т.В.

Суддя-доповідач:ОСОБА_1

УХВАЛА

іменем України

"25" червня 2012 р. Справа № 0670/11872/11

Житомирський апеляційний адміністративний суд у складі колегіі:

головуючого судді Охрімчук І.Г.

суддів: Бондарчука І.Ф.

ОСОБА_2

при секретарі Степанській А.В. ,

за участю представників сторін:

розглянувши апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Житомирі на постанову Житомирського окружного адміністративного суду від "22" лютого 2012 р. у справі за позовом ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю "БТК-Центр Комплект" до Державної податкової інспекції у м. Житомирі про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення №0003752301 від 30.11.2011р.

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення ДШ в м. Житомирі №0003752301 від 30.11.2011 року, яким визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 53264 грн., в тому числі за основним платежем 42611 грн. та застосовано 10653 грн. фінансових санкцій. Зазначає, що підставою для винесення оскаржуваного податкового повідомлення-рішення став факт порушення підприємством вимог п. 198.1 та 198.3 ст. 198 ПК України, встановлений перевіркою ДПІ. Вважає, що податковий орган безпідставно прийшов до висновку про зменшення податкового кредиту за операціями із отримання продукції від постачальника ПП "Укрспецпоставка-М" через неналежним чином оформлені товарно-транспортні накладні, неотримання товару за договорами, що свідчить, на думку відповідача, про те, що укладені правочини не мають на меті настання реальних наслідків, а тому є нікчемними. Господарські операції з ПП "Укрспецпоставка-М" підтверджені первинними бухгалтерськими документами. Крім того зазначає, що право на податковий кредит покупця діючим законодавством не поставлено в залежність від результатів діяльності контрагентів та сформовано на підставі належним чином оформлених податкових накладних.

Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 22 лютого 2012 року позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення - рішення ДПІ в м. Житомирі №0003752301 від 30.11.2011 року, яким визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 53 264 грн.

Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції відповідачем по справі подано апеляційну скаргу в якій вони просять суд апеляційної інстанції скасувати постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 22 лютого 2012 року та прийняти нову постанову про відмову у задоволенні позовних вимог.

Заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість винесеної судом першої інстанції постанови судова колегія апеляційного адміністративного суду прийшла до висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення виходячи з наступного.

Судом встановлено, що працівниками ДПІ в м. Житомирі проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ "БТК-Центр Комплект" з питання фінансово-господарських взаємовідносин з ПП "Укрспецпоставка-М" за період з 01.08.2011 р. по 31.08.2011 р., про що складено акт №5931/23-1/34973151/0100 від 17.11.2011 р.

В акті перевірки відповідачем зазначено, що позивачем порушено ч. 5 ст. 203, ч. 1, 2 ст. 215, ст. 216 ЦК України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених ТОВ "БТК-Центр Комплект" при придбанні товарів від постачальника ПП "Укрспецпоставка-М". Відповідач вважає, що на виконання правочинів товар не був переданий, в порушення ст.ст. 662, 655 та 656 ЦК України. На їх думку в зв'язку з тим, що угоди отримання товару є нікчемними, а нікчемний правочин є недійсним в силу закону, то такий нікчемний правочин не створює інших юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. Згідно п. 1, п. 5 ст. 23, п. 1 п. 2 ст. 215, п. 1 ст. 216, ст. 228 ЦК України встановлено нікчемні правочини по операціях з придбання товарів ТОВ "БТК-Центр Комплект" у ПП "Укрспецпоставка-М". Також встановлені порушення п. 187.1 ст. 187, п. 198.1, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 200.1 т. 200, п. 201.1, 201.7 ст. 201 ПК України, в результаті чого підприємством, на думку відповідача, занижено податок на додану вартість в сумі 42611 грн. за серпень 2011 р.

Підставою для такого висновку податкового органу став факт відсутності та неналежним чином оформлення товарно-транспортних накладних.

30.11.2011 р. відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення № НОМЕР_1, яким позивачу визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 53264 грн., в тому числі за основним платежем 42611 грн. та 10653 грн. фінансових санкцій.

Суд першої інстанції прийшов до висновку, що податкове повідомлення-рішення підлягає скасуванню і з таким висновком погоджується судова колегія апеляційного адміністративного суду з наступних підстав.

Відповідно до п. 198.1 ст. 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів та послуг;

б) придбання необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України;

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Пункотом 198.2 ст. 198 ПК України передбачено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно п.198.3 ст. 198 ПК України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст.39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих -(сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до п. 198.6. ст.198 ПК України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу). У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються непідтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

Згідно п. 201.4. ст. 201 ПК України, податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкове накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг.

Відповідно до п. 201.6 ст. 201 ПК України, податкова накладна є податкові документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця. Органи державної податкової служби за даними реєстрів виданих та отриманих податкових накладних поданих в електронному вигляді, повідомляють платника податку про наявність у такому реєстрі розбіжностей з даними контрагентів. При цьому платник податку протягом 10 днів після отримання такого повідомлення має право уточнити податкові зобов'язання без застосування штрафних санкцій.

Згідно п. 201.10 ст. 201 ПК України, податкова накладна видається платником податку. який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Судом встановлено, що між позивачем та ПП "Укрспецпоставка-М" укладений договір № Б-01/11 від 01.01.2011 р. на поставку будівельних матеріалів.

На виконання, укладеного договору позивачем був отриманий товар, що підтверджується видатковими накладними. Розрахунки з постачальником проводилися, що підтверджується платіжними дорученнями . Позивач отримав від ПП "Укрспецпоставка-М" податкові накладні.

Отже, наявність підтверджуючих документів та належним чином оформлені податкові накладні свідчать про правомірність включення сум ПДВ до податкового кредиту. В даному випадку при придбанні товару в серпні 2011 року, кожна оподаткована господарська операція належно оформлена, податкова накладна також оформлена належним чином та відповідає встановленим вимогам.

Твердження відповідача, щодо нікчемності угод є безпідставним, виходячи з наступного.

Статтею 203 Цивільного кодексу України визначено перелік вимог, які свідчать про дійсність правочину, а саме: зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має вчиняться у формі, встановленій законом; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Згідно з ч.2 ст. 215 Цивільного кодексу України передбачено, що недійсним є правочин. якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину судом не вимагається.

Однією з ознак, яка згідно з Цивільним кодексом України впливає на дійсність правочину є наявність вільного волевиявлення тієї особи, що є саме учасником правочину. В даному випадку учасниками оспорюваних правочинів є юридичні особи - суб'єкти господарювання, які діють через свої органи управління, визначені установчими документами.

Угоди, укладені між ТОВ "БТК-Центр Комплект" та ПП "Укрспецпоставка-М" спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлене ними, не містить положень, які б суперечили вимогам чинного законодавства або інтересам сторін, а волевиявлення сторін правочин}' є вільне і відповідає їхній внутрішній волі, що відповідає загальним вимогам, встановленим статтею 203 ЦКУ, додержання яких є необхідним для чинності правочину.

Реальне настання правових наслідків за визначеними відповідачем нікчемними угодами, підтверджено тим, що за цими угодами контрагенти виконують повністю взяті на себе зобов'язання по продажу та поставці будівельних матеріалів. Учасники цих господарських операцій у своїх бухгалтерській та податковій звітностях повно і достовірно відобразили вчинені операції.

Усі господарські операції, у тому числі щодо отримання товару від контрагентів підтверджені первинними документами позивача, у відповідності до вимог ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999р. №996-ХГУ, які є підставою для бухгалтерського та податкового обліку. Отриманий товар в подальшому був реалізований, про що свідчать видаткові накладні.

Суд першої інстанції правильно не погодився з твердженням відповідача про те, що факт отримання товару позивачем не підтверджується, так як відсутні товарно-транспортні накладні, оскільки, відповідно до п. 4.1 Договору № Б-01/11 від 01.01.2011 р. поставка товару здійснюється транспортом постачальника. Крім того, наявність чи відсутність товарно-транспортних накладних є лише дотриманням чи порушенням правил перевезень автомобільним транспортом, які не пов'язані з дотриманням вимог податкового законодавства, а не підтвердженням факту придбання товарно-матеріальних цінностей.

Таким чином, суд вважає, що висновки відповідача щодо нікчемності укладених договорів та неправомірності формування податкового кредиту є помилковими та такими, що не підтверджуються обставинами справи. Податковий кодекс України не ставить в залежність виникнення у платника податку на додану вартість права на податковий кредит від дотримання вимог податкового законодавства іншим суб'єктом господарювання. Отже, ТОВ "БТК-Центр Комплект" обґрунтовано відобразило податковий кредит в декларації з податку на додану вартість за серпень 2011 року, а висновки ДПІ в м. Житомирі, викладені в акті перевірки, є немотивованими, що є підставою для задоволення позову і визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення.

Керуючись ст.ст. 195, 198, 200, 205, 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Житомирі залишити без задоволення, а постанову Житомирського окружного адміністративного суду від "22" лютого 2012 р. - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання її в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя І.Г. Охрімчук

судді: ОСОБА_4

ОСОБА_2

Роздруковано та надіслано:

1- в справу

2 - позивачу ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю "БТК-Центр Комплект" вул.Вокзальна,23 А,м.Житомир,10001

3- відповідачу ОСОБА_5 податкова інспекція у м.Житомирі м-н Перемоги,2,м.Житомир,10014