Ухвала суду № 44074935, 14.04.2015, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

"14" квітня 2015 р. справа № 804/11866/14

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Панченко О.М. (доповідач),

суддів: Чередниченко В.Є., Коршуна А.О.,

при секретарі судового засідання Яковенко О.М.,

розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області

на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11 вересня 2014 року у справі №804/11866/14

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "КС ГРУПП"

до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

встановив:

В червні 2014 року позивач звернувся до суду першої інстанції з позовом, в якому просив визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0002782204 від 19.03.2014 року згідно якого позивачу зменшено суму від'ємного значення з податку на додану вартість по декларації з податку на додану вартість за січень 2014 р. на суму 2520000 грн.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11 вересня 2014 року позов задоволено.

Постанова мотивована тим, що при поданні позивачем декларації з ПДВ за січень 2014 р., до якої була включена податкова накладна №1127 від 12.11.2013 р., яка не зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних, разом зі скаргою на продавця, яка була подана позивачем до податкової інспекції та прийнята податковою інспекцією 11.02.2014 р., позивачем було дотримано порядку віднесення суми за вказаною податковою накладною до складу податкового кредиту, встановленого п.201.10 ст.201 ПК України, в редакції чинній з 01.01.2014 р., тобто подано декларацію разом зі скаргою на продавця у строк до 18.02.2014 р. - в межах визначеного 60 денного строку, визначеного ст.201 ПК України.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, відповідач оскаржив її в апеляційному порядку.

В апеляційній скарзі відповідач, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, просить скасувати постанову суду першої інстанції та відмовити позивачу у задоволенні позову.

Апелянт посилається на те, що відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних та порушення порядку заповнення податкової накладної не дає права покупцю на включення

сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов'язку включення суми ПДВ, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов'язань за відповідний звітний період, враховуючи п.198.6 ст.198, п.201.10 ст.201 ПК України.

Позивач надіслав апеляційному суду заперечення в яких просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін.

В судовому засіданні представник відповідача апеляційну скаргу підтримав, просив постанову суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.

Представник позивача проти апеляційної скарги заперечував, просив постанову суду першої інстанції залишити без змін.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши докази, наявні в матеріалах справи, перевіривши в межах доводів апеляційної скарги дотримання судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та знайшло своє підтвердження під час розгляду апеляційної скарги, що 03.03.2014р. відповідачем проведено камеральну перевірку даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість ТОВ "КС ГРУПП" за результатами якої складено акт №87/22-04-10/36054349.

Під час перевірки відповідачем було встановлено порушення позивачем вимог п.201.10 ст.201, п.198.2, п.198.6 ст.198 ПК України в декларації з ПДВ за січень 2014р., яке полягає у завишенні суми ПДВ віднесеної до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (рядок 19 - рядок 20.1) у розмірі 2 250 000 грн. (а.с.11-15).

Висновки відповідача ґрунтуються, на тому, що позивачем включено до складу податкового кредиту за січень 2014р. податкову накладну №1127 від 12.11.2013р., виписану ПАТ КБ "ПриватБанк", та отриману позивачем 01.01.2014р. на загальну суму 2 520 000 грн., яка не зареєстрована у Єдиному реєстрі податкових накладних, а саме: зазначену податкову накладну включено до додатку 8 "Заява про відмову постачальника надати податкову накладну (порушення ним порядку заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних)" податкової декларації з ПДВ за січень 2014р., тоді як дата її виписки є листопад 2013р., тобто звітним періодом в якому вона повинна була бути включена, на думку податкової інспекції, є листопад 2013р. Отже, податкова інспекція вважає, що позивачем вищевказана податкова накладна повинна була бути включена до податкової декларації з ПДВ за листопад 2013р. разом з Додатком 8 до декларації, а тому, на думку податкової інспекції, внаслідок допущеної методологічної помилки позивач занизив суму ПДВ у податковій декларації з ПДВ за січень 2014р. у розмірі 2 520 000 грн., яка підлягає сплаті до бюджету (а.с.14).

На підставі Акту перевірки відповідачем було прийнято податкове повідомлення-рішення форми "В4" від 19.03.2014 року №0002782204, яким позивачу зменшено суму від'ємного значення з податку на додану вартість по декларації з ПДВ за січень 2014 р. на суму 2 520 000 грн.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про неправомірність рішення відповідача, з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, 08.11.2013р. між ПАТ "КБ ПриватБанк" та ТОВ "КС ГРУПП" був укладений договір купівлі-продажу 90/100 часток будівель військового містечка №84, що розташоване за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Леніна, буд.3, що підтверджується копією договору та копією витягу із Державного реєстру прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності (а.с.36-38, 42-43).

На виконання договору зазначене майно передано позивачеві за актом приймання-передачі від 12.11.2013р., а позивачем сплачено кошти за придбане нерухоме майно у розмірі 15120000,00 грн., у тому числі ПДВ - 2 520 000,00 грн., що підтверджується копією відповідного акту приймання-передачі та копією платіжного доручення №77 від 12.11.2013р. (а.с.40-41).

Зазначена податкова накладна №1127 отримана позивачем 01.01.2014 року.

11.02.2014р. позивач скористався своїм правом подати разом з декларацією з податку на додану вартість за січень 2014р. додаток 8 до декларації "заява про відмову постачальника надати податкову накладну (порушення ним порядку заповнення та/або порядку реєстрації в ЄРПН)", у якій включив до складу податкового кредиту податкову накладну №1172 від 12.11.2013р. виписану ПАТ КБ "ПриватБанк" на суму 2 520 000,00 грн., яка була отримана позивачем 01.01.2014р. та не зареєстрована в ЄРПН відповідно до п.201.10 ст.201 ПК України (а.с.25-35).

Згідно з п.201.10 ст.201 ПК України (в редакції, чинній на листопад 2013 р.) податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

З 01.01.2014р. набрали чинності зміни до п.201.10 ст.201 ПК України згідно до яких у разі відмови продавця товарів/послуг надати податкову накладну або в разі порушення ним порядку її заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі покупець таких товарів/послуг має право додати до податкової декларації за звітний (податковий) період заяву зі скаргою на такого платника, яка є підставою для включення сум податку до складу податкового кредиту. Таке право зберігається за ним протягом 60 календарних днів, що настають за граничним терміном подання податкової декларації за звітний (податковий) період, у якому не надано податкову накладну або порушено порядок заповнення та/або порядок реєстрації в Єдиному реєстрі.

За приписами п.198.6 ст.198 ПК України передбачено, що разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складання податкової накладної.

З огляду на викладені обставини, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що податкова накладна №1127 була складена 12.11.2013 р., граничний строк подання податкової звітності за листопад 2013 р. є 20.12.2013 р., то вказана податкова накладна у відповідності до вимог п.201.10 ст.201 ПК України може бути включена до складу податкового кредиту до податкової декларації разом зі скаргою на продавця у строк до 18.02.2014 р.

Доводи апеляційної скарги, стосовно того, що судом першої інстанції не враховано п.201.11 ст.201 ПК України, колегія суддів не приймає до уваги, оскільки згідно з нормами п.198.6 ст.198 ПК України право на віднесення сум до податкового кредиту зберігається за позивачем протягом 365 календарних днів з дати складання податкової накладної, а за приписами п.201.10 ст. 201 ПК України, який набрав чинності з 01.01.2014 р. таке право зберігається за позивачем протягом 60 календарних днів, що настають за граничним терміном подання податкової декларації за звітний (податковий) період, у якому не надано податкову декларацію або порушено порядок заповнення та/або порядок реєстрації в Єдиному реєстрі.

Колегія суддів вважає, що твердження відповідача про те, що податкові накладні повинні бути зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних лише у тому періоді у якому вони виписувались та податковий кредит може формуватись лише у цьому періоді не містять законодавчого обґрунтування.

Отже, податкове повідомлення-рішення форми «В4» №0002782204 від 19.03.2014 року яким позивачу зменшено суму від'ємного значення з податку на додану вартість по декларації з податку на додану вартість за січень 2014 р. на суму 2 520 000,00 грн. є неправомірним.

За таких обставин, колегія суддів доходить висновку, що суд першої інстанції об'єктивно, повно, всебічно дослідив обставини, які мають суттєве значення для вирішення справи, та ухвалив судове рішення без порушення норм матеріального і процесуального права; доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, а тому постанову слід залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Керуючись ст. ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ухвалив:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11 вересня 2014 року у справі №804/11866/14 залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку та строки, визначені ст. 212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя: О.М. Панченко

Суддя: В.Є. Чередниченко

Суддя: А.О. Коршун