Рішення № 44073770, 06.05.2015, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.05.2015Справа №910/3254/15-гГосподарський суд міста Києва у складі головуючого судді Чинчин О.В., при секретарі судового засідання Бігмі Я.В., розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Публічного акціонерного товариства «Банк «Форум»до про Товариства з обмеженою відповідальністю «Мінеральні добрива» стягнення 273 282 грн. 77 коп. Представники:

від Позивача: Лаврін О.В. (представник за Довіреністю);

від Відповідача: Гурега К.П. (представник за Довіреністю);

ОБСТАВИНИ СПРАВИ

Публічне акціонерне товариство «Банк «Форум» (надалі також - «Позивач») звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Мінеральні добрива» (надалі також - «Відповідач») про стягнення 273 282 грн. 77 коп.

Позовні вимоги вмотивовано тим, що 19 червня 2013 року між Публічним акціонерним товариством «Банк «Форум» (Кредитор) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Мінеральні добрива» (Позичальник) укладено Кредитний договір № 1-0054/13/37-KL, відповідно до умов якого Кредитор, на умовах, визначених цим Договором, відкриває відновлювальну кредитну лінію, в рамках якої надає Позичальнику кредитні кошти окремими частинами на засадах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання, в межах визначеної цим Договором граничної суми коштів, а Позичальник зобов»язується вчасно погашати Кредитору заборгованість за Кредитом, а також сплачувати на користь Кредитора проценти та комісії в розмірі, в строки (терміни) та на умовах, визначених цим Договором. Як зазначає Позивач, він належним чином виконав умови Кредитного договору, надавши грошові кошти, проте Відповідач в порушення умов вказаного Договору допустив прострочення виконання договірних зобов'язань. Станом на 16.12.2014 року у Відповідача наявна заборгованість за Кредитним договором в розмірі 273 282 грн. 77 коп., з яких: 209 400 грн. 00 коп. - прострочена заборгованість по поверненню кредитних коштів; 35 525 грн. 71 коп. - прострочена заборгованість за нарахованими процентами; 28 057 грн. 06 коп. - пеня; 300 грн. 00 коп. - сума простроченої комісії . Таким чином, Позивач просить Суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Мінеральні добрива» заборгованість у розмірі 273 282 грн. 77 коп.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 14.02.2015 порушено провадження у справі №910/3254/15-г та призначено до розгляду на 16.03.2015 р.

06.03.2015 через відділ діловодства суду позивач подав заяву про збільшення розміру позовних вимог, відповідно до якої просить стягнути з відповідача 209400,00 грн. - простроченої заборгованості по поверненню кредитних коштів, 42 823,16 грн. - простроченої заборгованості по нарахованим процентам, 29137,15 грн. - пені за простроченим кредитом та процентами, 300,00 грн. - простроченої комісії та 38,79 грн. - пені за прострочену комісію.

В судовому засіданні представник позивача підтримав подану заяву про збільшення розміру позовних вимог.

Частина 4 статті 22 ГПК України визначає права, які належать лише позивачу. Так, відповідно до зазначеної норми права, позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити або зменшити розмір позовних вимог.

Відповідно до абз. 1 п. 3.10 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України, від 26.12.2011, № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" передбачені частиною четвертою статті 22 ГПК права позивача збільшити або зменшити розмір позовних вимог, відмовитись від позову можуть бути реалізовані до прийняття рішення судом першої інстанції. Під збільшенням або зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти відповідно збільшення або зменшення кількісних показників за тією ж самою вимогою, яку було заявлено в позовній заяві.

Враховуючи те, що вищезазначені дії позивача не суперечать законодавству та не порушують права і охоронювані законом інтереси інших осіб, суд приймає заяву про збільшення розміру позовних вимог до розгляду.

Отже, оскільки збільшення розміру позовних вимог, викладене позивачем у його письмовій заяві прийняте господарським судом, то новою ціною позову, виходячи з якої розглядається спір є стягнення 281699,10 грн., з яких: 209400,00 грн. - прострочена заборгованість по поверненню кредитних коштів, 42 823,16 грн. - прострочена заборгованості по нарахованим процентам, 29137,15 грн. - пеня за простроченим кредитом та процентами, 300,00 грн. - прострочена комісії та 38,79 грн. - пеня за прострочену комісію.

В судовому засіданні 16.03.2015 представник позивача підтримав позовні вимоги з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог в повному обсязі, просив задовольнити.

Відповідач в судове засідання представників не направив, проте 05.03.2015 через відділ діловодства суду подав клопотання про відкладення розгляду справи.

Вимоги ухвали господарського суд міста Києва від 14.02.2015 року сторонами у даній справі в повному обсязі не виконані.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 16.03.2015 року відкладено розгляд справи на 06.04.2015 року з метою створення учасникам судового процесу необхідних умов для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства, забезпечення рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом, суд дійшов висновку про задоволення клопотання відповідача та відкладення розгляду справи.

01.04.2015 року через загальний відділ діловодства суду (канцелярію) від Відповідача надійшло клопотання про зупинення розгляду справи до набрання законної сили рішенням у справі №910/4298/15-г за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Мінеральні добрива» до Публічного акціонерного товариства «Банк Форум» про припинення зобов»язань за кредитним договором.

В судовому засіданні 06.04.2015 року на підставі статті 77 Господарського процесуального кодексу України оголошено перерву до 10.04.2015 року.

06.04.2015 року через загальний відділ діловодства суду (канцелярію) від Відповідача надійшов відзив на позовну заяву, яким просив Суд відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

08.04.2015 року через загальний відділ діловодства суду (канцелярію) від Відповідача надійшло клопотання про залучення до участі у справі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору - Хачатарьян Наталію Сергіївну та Уткіну Карину Капрелівну.

09.04.2015 року через загальний відділ діловодства суду (канцелярію) від Позивача надійшов відзив на заперечення Відповідача.

В судовому засіданні 10.04.2015 року представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі, просив задовольнити. Представник відповідача надав пояснення по справі, проти позову заперечив.

В судовому засіданні 10.04.2015 року на підставі статті 77 Господарського процесуального кодексу України оголошено перерву до 15.04.2015 року.

В судовому засіданні представники сторін подали клопотання про продовження строку розгляду спору на 15 днів.

Відповідно до ч. 3 ст. 69 Господарського процесуального кодексу України, у виняткових випадках за клопотанням сторони, з урахуванням особливостей розгляду спору, господарський суд ухвалою може продовжити строк розгляду спору, але не більш як на п'ятнадцять днів.

Чи є той чи інший випадок винятковим, вирішує суд з урахуванням конкретних обставин даної справи, в тому числі її складності, кількості учасників судового процесу, значного обсягу доказів, які підлягають збиранню та оцінці.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 10.04.2015 року продовжено строк розгляду спору на 15 днів.

В судовому засіданні 15.04.2015 року на підставі статті 77 Господарського процесуального кодексу України оголошено перерву до 20.04.2015 року.

Розпорядженням Керівника апарату Господарського суду міста Києва від 17.04.2015 року призначено повторний автоматичний розподіл справи № 910/3254/15-г, у зв'язку із закінченням повноважень судді Васильченко Т.В.

Відповідно до автоматичного розподілу справ Господарського суду міста Києва, справу № 910/3254/15-г передано до розгляду судді Чинчин О.В.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 20.04.2015 року прийнято справу №910/3254/15-г до провадження судді Чинчин О.В. та призначено розгляд на 06.05.2015 року.

05.05.2015 року через загальний відділ діловодства суду (канцелярію) від Уткіної К.К. надійшли письмові пояснення по суті позову.

05.05.2015 року через загальний відділ діловодства суду (канцелярію) від Хачатарьян Н.С. надійшли письмові пояснення по суті позову.

В судовому засіданні 06 травня 2015 року представник Позивача надав усні пояснення по суті позову, якими підтримав вимоги та доводи позовної заяви. Представник Відповідача в судовому засіданні заперечив проти позову з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву.

Суд, розглянувши Клопотання Відповідача про зупинення розгляду справи 3910/3254/15-г до набрання законної сили рішенням у справі №910/4298/15-г за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Мінеральні добрива» до Публічного акціонерного товариства «Банк Форум» про припинення зобов»язань за кредитним договором, зазначає наступне.

Відповідно до ч.1 ст.79 Господарського процесуального кодексу України господарський суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом.

Для вирішення питання про зупинення провадження у справі господарський суд у кожному конкретному випадку з'ясовує, як пов'язана справа, яка розглядається господарським судом, зі справою, що розглядається іншим судом, а також те, чим обумовлюється неможливість розгляду справи.

Пов'язаність справ полягає у тому, що рішення іншого суду, який розглядає справу, встановлює обставини, які впливають на збирання та оцінку доказів у даній справі, зокрема, факти що мають преюдиціальне значення.

Неможливість розгляду справи до вирішення справи іншим судом полягає в тому, що обставини, які розглядаються іншим судом, не можуть бути встановлені господарським судом самостійно у даній справі, тобто господарський суд не може розглянути певну справу через обмеженість своєї юрисдикції щодо конкретної справи внаслідок: а) непідвідомчості; б) обмеженості предметом позову; в) неможливості розгляду тотожної справи; г) певної черговості розгляду вимог.

За таких підстав, Суд приходить до висновку про відмову в задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Мінеральні добрива" про зупинення провадження у справі №910/3254/15-г до набрання законної сили рішенням у справі №910/4298/15-г за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Мінеральні добрива» до Публічного акціонерного товариства «Банк Форум» про припинення зобов»язань за кредитним договором, оскільки відсутні підстави для неможливості розгляду справи №910/3254/15-г по суті.

Також Судом розглянуто та відхилено Клопотання Відповідача про залучення до участі у справі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору - Хачатарьян Наталію Сергіївну та Уткіну Карину Капрелівну, з огляду на викладене.

Статтею 27 Господарського процесуального кодексу України визначено, що треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до прийняття рішення господарським судом, якщо рішення з господарського спору може вплинути на їх права або обов'язки щодо однієї з сторін.

Однак, Суд звертає увагу на те, що Товариством з обмеженою відповідальністю "Мінеральні добрива" не наведено належних обґрунтувань щодо того, як рішення у даній справі може вплинути на права або обов'язки Хачатарьян Наталії Сергіївни та Уткіної Карини Капрелівни щодо однієї з сторін.

Відповідно до статті 82 Господарського процесуального кодексу України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами.

В судовому засіданні 06 травня 2015 року, на підставі статті 85 Господарського процесуального кодексу України, оголошено вступну та резолютивну частини Рішення.

Відповідно до статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України, в судовому засіданні складено протокол.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ

19 червня 2013 року між Публічним акціонерним товариством «Банк «Форум» (Кредитор) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Мінеральні добрива» (Позичальник) укладено Кредитний договір № 1-0054/13/37-KL, відповідно до умов якого Кредитор, на умовах, визначених цим Договором, відкриває відновлювальну кредитну лінію, в рамках якої надає Позичальнику кредитні кошти окремими частинами на засадах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання, в межах визначеної цим Договором граничної суми коштів, а Позичальник зобов»язується вчасно погашати Кредитору заборгованість за Кредитом, а також сплачувати на користь Кредитора проценти та комісії в розмірі, в строки (терміни) та на умовах, визначених цим Договором.

Відповідно до п. 1.2 Договору, максимальна заборгованість Позичальника за цим договором не може перевищувати кредитний ліміт в сумі 209 400 грн. 00 коп.

Кінцевий термін, до настання якого (включно) має бути повністю погашена заборгованість за кредитом, встановлюється 16.12.2013 (п. 1.4 Договору).

Згідно з п.3.1 Договору за користування кредитом Позичальник сплачує кредитору проценти, що нараховуються на суму фактичної заборгованості позичальника за кредитом за фактичний строк існування заборгованості за кредитом з періодичністю, визначеною в п. 3.3 цього договору. При розрахунку процентів враховується день надання кредиту та не враховується день повного погашення заборгованості за кредитом, використовується річна процентна ставка в розмірі, зазначеному в п. 3.2 цього договору та приймається рік, що складається з фактичної кількості календарних днів у відповідному році - 365 або 366 днів.

За користування кредитом Позичальник сплачує проценти за фіксованою процентною ставкою, яка встановлюється на весь період дії цього договору в розмірі 18% річних (п. 3.2. Договору).

Порядок нарахування та сплати процентів передбачений п.п. 3.3, 3.4 кредитного договору.

Пунктом 8.2 Договору передбачено, що за несвоєчасне погашення заборгованості за Кредитом, несвоєчасну сплату процентів та/або комісій за цим Договором, Позичальник сплачує Кредитору пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діятиме протягом відповідного порушення, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення. Пеня сплачується окремо від процентів, комісій та штрафу, що підлягають оплаті відповідно до цього Договору.

Сторони неодноразово укладали Додаткові договори до Кредитного договору № 1-0054/13/37-KL від 19.06.2013 року.

Додатковим договором №2 від 13.12.2013 року Сторони виклали п.1.4 Договору в наступній редакції: «Кінцевий термін, до настання якого (включно) має бути повністю погашена заборгованість за кредитом, встановлюється 12.06.2014 року».

Додатковим договором №3 від 04.03.2014 року Сторони виклали п.3.2 Договору в такій редакції: «За користування кредитом позичальник сплачує проценти за фіксованою процентною ставкою, яка встановлюється на весь період дії цього договору в розмірі 21,2% річних».

Пунктом 3 Додаткового договору №3 від 04.03.2014 року Сторони передбачили, що в строк не пізніше останнього робочого дня місяця, в якому укладений цей додатковий договір, позичальник зобов'язаний сплатити кредитору комісію за управління кредитом «за внесення змін до кредитного договору в сумі 300 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов Кредитного договору № 1-0054/13/37-KL від 19.06.2013 року Позивачем видано Товариству з обмеженою відповідальністю «Мінеральні добрива» грошові кошти в розмірі 209 400 грн. 00 коп., що підтверджується меморіальним ордером № 396458 від 20.06.2013 року та банківськими виписками по рахунку Відповідача.

Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги, Позивач зазначає, що він належним чином виконав умови Кредитного договору, надавши грошові кошти, проте Відповідач в порушення умов вказаного Договору допустив прострочення виконання договірних зобов'язань. Станом на 14.02.2015 року у Відповідача наявна заборгованість за Кредитним договором в розмірі 281 699 грн. 10 коп., з яких: 209 400 грн. 00 коп. - прострочена заборгованість по поверненню кредитних коштів; 42 823 грн. 16 коп. - прострочена заборгованість за нарахованими процентами; 29 137 грн. 15 коп. - пеня; 300 грн. 00 коп. - сума простроченої комісії, 38 грн. 79 коп. - пеня за простроченою комісією. Таким чином, Позивач просить Суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Мінеральні добрива» заборгованість у розмірі 281 699 грн. 10 коп. з урахуванням Заяви про збільшення розміру позовних вимог від 06.03.2015 року, яка прийнята Судом до розгляду.

02.10.2014 року Позивач направив на адресу Відповідача вимогу про усунення порушень та сплату заборгованості за Кредитним договором, яка залишена без відповіді і виконання.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, Суд вважає, що позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Банк Форум» підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Внаслідок укладення Кредитного договору № 1-0054/13/37-KL від 19.06.2013 року та додаткових угод до нього між сторонами згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України, виникли цивільні права та обов'язки.

Оскільки між сторонами по справі склалися господарські правовідносини, то до них слід застосовувати положення Господарського кодексу України як спеціального акту законодавства, що регулює правовідносини у господарській сфері.

Відповідно до абзацу 2 пункту 1 статті 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Згідно зі статтею 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина 1 статті 627 Цивільного кодексу України).

Частиною 1 статті 628 Цивільного кодексу України визначено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 Цивільного кодексу України).

Згідно зі статтею 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частиною першою статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином (частина 7 статті 193 Господарського кодексу України).

Частиною 1 статті 1054 Цивільного кодексу України визначено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно зі статтями 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу; обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов Кредитного договору № 1-0054/13/37-KL від 19.06.2013 року Позивачем видано Товариству з обмеженою відповідальністю «Мінеральні добрива» грошові кошти в розмірі 209 400 грн. 00 коп., що підтверджується меморіальним ордером № 396458 від 20.06.2013 року та банківськими виписками по рахунку Відповідача.

Суд звертає увагу на те, що до матеріалів справи не було додано належних та допустимих доказів на підтвердження повернення Товариством з обмеженою відповідальністю «Мінеральні добрива» Публічному акціонерному товариству «Банк Форум» грошових коштів за Кредитним договором № 1-0054/13/37-KL від 19.06.2013 року в розмірі 209 400 грн. 00 коп. у строк до 12.06.2014 року та не надано доказів сплати процентів за користування таким кредитними коштами.

При цьому, Суд не приймає до уваги заперечення Відповідача щодо переходу до Публічного акціонерного товариства «Банк Форум» на підставі п.5.3 Договору застави №1-0037/14/37-ZS та №1-0036/14/37-ZS згідно з Договором банківського вкладу №2630/3700/683135 від 10.02.2014 р., №2630/3700/683130 від 10.02.2014 р., зобов'язання Відповідача є припиненими за кредитним договором, оскільки звернення стягнення на заставне майно є правом, а не обов»язком банку. Крім того, зобов»язання Відповідача за кредитним договором не можуть бути визнані припиненими, оскільки щодо Публічного акціонерного товариства «Банк Форум» прийнято рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідації Банку, що передбачає задоволення вимог кредиторів виключно в порядку черговості, передбаченому Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».

Отже, Суд зазначає, що Відповідач, в порушення вищезазначених норм Цивільного кодексу України та умов Кредитного договору № 1-0054/13/37-KL від 19.06.2013 року, не здійснив повернення грошових коштів в розмірі 209 400 грн. 00 коп. та не сплатив проценти за користування такими кредитними коштами, тобто не виконав свої зобов'язання належним чином.

Таким чином, позовні вимоги щодо стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Мінеральні добрива» 209 400 грн. 00 коп. - простроченої заборгованості по поверненню кредитних коштів, 42 823 грн. 16 коп. - простроченої заборгованості за нарахованими процентами та 300 грн. 00 коп. - суми простроченої комісії є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

При зверненні до суду, з урахуванням Заяви про збільшення розміру позовних вимог від 06.03.2015 року, яка прийнята Судом до розгляду, Позивач також просив стягнути з Відповідача на його користь пеню за загальний період прострочки з 03.06.2014 р. по 13.02.2015 р. у розмірі 29 137 грн. 15 коп.

Згідно з приписами ст. ст. 216 - 218 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій. Господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. Господарські санкції застосовуються в установленому законом порядку за ініціативою учасників господарських відносин. Підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Відповідно до ч.6 статті 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Статтями 1, 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» від 22.11.96 р. № 543-96-ВР (з змінами), платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до частини 6 статті 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Пунктом 2.1. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17 грудня 2013 року № 14 «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань» визначено, що пеня, за визначенням частини третьої статті 549 ЦК України, - це вид неустойки, що забезпечує виконання грошового зобов'язання і обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожний день прострочення виконання.

Застосування іншого виду неустойки - штрафу до грошового зобов'язання законом не передбачено, що, втім, не виключає можливості його встановлення в укладеному сторонами договорі (наприклад, за необґрунтовану відмову від переказу коштів за розрахунковими документами отримувача коштів), притому і як самостійний захід відповідальності, і як такий, що застосовується поряд з пенею. В останньому випадку не йдеться про притягнення до відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення двічі, тому що відповідальність настає лише один раз - у вигляді сплати неустойки, яка включає у себе і пеню, і штраф як лише форми її сплати.

Пунктом 8.2 Договору передбачено, що за несвоєчасне погашення заборгованості за Кредитом, несвоєчасну сплату процентів та/або комісій за цим Договором, Позичальник сплачує Кредитору пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діятиме протягом відповідного порушення, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення. Пеня сплачується окремо від процентів, комісій та штрафу, що підлягають оплаті відповідно до цього Договору.

Суд, перевіривши розрахунок пені за загальний період прострочки з 03.06.2014 р. по 13.02.2015 р. у розмірі 29 137 грн. 15 коп., вважає, що ця частина позовних вимог підлягає частковому задоволенню, оскільки Позивачем невірно визначений початок прострочки Відповідача, так як умовами Кредитного договору передбачено, що строк повернення кредиту - 12.06.2014 року, а тому прострочка почалась саме 13.06.2014 року.

Таким чином, до стягнення з Відповідача на користь Позивача підлягає пеня за простроченим кредитом та процентами в розмірі 28 046 грн. 33 коп. за загальний період прострочки з 13.06.2014 р. по 13.02.2015 р.

Крім того, при зверненні до суду, з урахуванням Заяви про збільшення розміру позовних вимог від 06.03.2015 року, яка прийнята Судом до розгляду, Позивач також просив стягнути з Відповідача на його користь пеню за простроченою комісією в розмірі 38 грн. 79 коп.

Суд, перевіривши розрахунок пені за простроченою комісією, вважає, що ця частина позовних вимог є обґрунтованою та до стягнення з Відповідача на користь Позивача підлягає пеня за простроченою комісією в розмірі 38 грн. 79 коп.

Таким чином, до стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Мінеральні добрива» на користь Публічного акціонерного товариства «Банк Форум» підлягає 209 400 грн. 00 коп. - прострочена заборгованість по поверненню кредитних коштів, 42 823 грн. 16 коп. - прострочена заборгованість за нарахованими процентами, 300 грн. 00 коп. - сума простроченої комісії, 28 046 грн. 33 коп. - пеня за простроченим кредитом та процентами та 38 грн. 79 коп. - пеня за простроченою комісією.

Судовий збір за позовом у відповідності до п. 2.11 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №7 від 21.02.2013 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України", підлягає стягненню в доход Державного бюджету України пропорційно задоволеним позовним вимогам, оскільки Позивач звільнений від його сплати на підставі ст. 5 Закону України "Про судовий збір".

На підставі викладеного, керуючись статтями 32, 33, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ

1. Позов Публічного акціонерного товариства «Банк Форум» - задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Мінеральні добрива» (62203, Харківська обл., Золочівський район, селище міського типу Золочів, ВУЛИЦЯ КОМСОМОЛЬСЬКА, будинок 46, Ідентифікаційний код юридичної особи 36564094) на користь Публічного акціонерного товариства «Банк Форум» (02100, м.Київ, БУЛЬВАР ВЕРХОВНОЇ РАДИ, будинок 7, Ідентифікаційний код юридичної особи 21574573) прострочену заборгованість по поверненню кредитних коштів в розмірі 209 400 (двісті дев'ять тисяч чотириста) 00 грн., прострочену заборгованість по нарахованим процентам в розмірі 42 823 (сорок дві тисячі вісімсот двадцять три) грн. 16 (шістнадцять) коп., пеню за простроченим кредитом та процентами в розмірі 28 046 (двадцять вісім тисяч сорок шість) грн. 33 (тридцять три) коп., суму простроченої комісії в розмірі 300 (триста) грн. 00 коп. та пеню за простроченою комісією в розмірі 38 (тридцять вісім) грн. 79 (сімдесят дев'ять) коп.

3. В решті позовних вимог відмовити.

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Мінеральні добрива» (62203, Харківська обл., Золочівський район, селище міського типу Золочів, ВУЛИЦЯ КОМСОМОЛЬСЬКА, будинок 46, Ідентифікаційний код юридичної особи 36564094) в доход Державного бюджету України судовий збір у розмірі 5 612 (п'ять тисяч шістсот дванадцять) грн. 17 (сімнадцять) коп.

5. Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

6. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Дата складання та підписання повного тексту рішення: 08 травня 2015 року.

Суддя О.В. Чинчин