Постанова № 44073701, 05.05.2015, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 травня 2015 року Справа № 922/692/14

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого суддіЄвсікова О.О.,суддів:Барицької Т.Л., Попікової О.В. (доповідач у справі) за участю представників: від позивача:ОСОБА_4 дов. від 19.10.2012р. від відповідача: від третьої особи:не з'явились (про дату, час та місце судового розгляду повідомлено належним чином) розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Підприємства Харківської облспоживспілки "Мереф'янський міський ринок"на постановуХарківського апеляційного господарського суду від 04.03.2015р.у справі№ 922/692/14 господарського суду Харківської областіза позовомОСОБА_5до третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачаПідприємства Харківської облспоживспілки "Мереф'янський міський ринок" Реєстраційна служба Харківського районного управління юстиціїпровизнання недійсними рішень та скасування державної реєстрації змін до установчих документів

У відповідності до розпорядження В.о. Голови Вищого господарського суду України від 30.04.2015р. № 02-05/276 для розгляду справи № 922/692/14 сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя - Євсіков О.О., судді Барицька Т.Л., Попікова О.В. (доповідач)

ВСТАНОВИВ:

У лютому 2014 року ОСОБА_5 звернувся до Господарського суду Харківської області з позовом до Підприємства Харківської облспоживспілки "Мереф'янський міський ринок", в якому, з урахуванням заяви про збільшення розміру позовних вимог, просив суд: 1) визнати недійсним рішення загальних зборів "Мереф'янський міський ринок" Підприємства Харківської Облспоживспілки, оформлене протоколом №30/08/13 від 30.08.2013 року; 2) скасувати державну реєстрацію змін до установчих документів "Мереф'янський міський ринок" Підприємства Харківської Облспоживспілки від 02.09.2013 року, зареєстровані за №14711050017000048; 3) скасувати державну реєстрацію змін до установчих документів "Мереф'янський міський ринок" Підприємства Харківської Облспоживспілки від 02.09.2013 року №14711070018000048; 4) визнати недійсними рішення загальних зборів "Мереф'янський міський ринок" Підприємства Харківської Облспоживспілки від 28.01.2014 року щодо зміни керівника та складу підписантів "Мереф'янський міський ринок" Підприємства Харківської Облспоживспілки; 5) скасувати державну реєстрацію змін до відомостей про юридичну особу, що не пов'язані зі змінами в установчих документах "Мереф'янський міський ринок' Підприємства Харківської Облспоживспілки від 30.01.2014 року за №14711070019000048, щодо зміни керівника та призначення на цю посаду ОСОБА_6, 6) визнати недійсними рішення загальних зборів "Мереф'янський міський ринок" Підприємства Харківської Облспоживспілки щодо зміни статутного або складеного капіталу, зміну складу засновників або інформації про засновників "Мереф'янський міський ринок" Підприємства Харківської Облспоживспілки; 7) скасувати державну реєстрацію змін до відомостей про юридичну особу, що не пов'язані зі змінами в установчих документах "міський ринок" Підприємства Харківської Облспоживспілки від 04.03.2014 року за №14711050020000048, щодо зміни складу засновників або інформації про засновників "Мереф'янський міський ринок" Підприємства Харківської Облспоживспілки.

Рішенням Господарського суду Харківської області від 16.12.2014р. (суддя Жельне С.Ч.) в задоволенні позову відмовлено повністю.

Рішення суду першої інстанції мотивоване приписами статей 11, 63 Господарського кодексу України та статей 2, 15 Закону України "Про кооперацію", застосувавши які місцевий господарський суд дійшов висновку про своєчасне повідомлення позивача про скликання загальних зборів учасників Підприємства Харківської облспоживспілки "Мереф'янський міський ринок", які відбулися 30.08.2013р., 27.01.2014р., 28.02.2014р., наявність передбаченого законом кворуму для прийняття рішень на цих зборах, правомочність оспорюваних рішень з усіх питань порядку денного зборів, які приймалися 100% голосів від присутніх членів кооперативу, та недоведеність порушення першочергового права позивача на купівлю частки (паю), належної іншому члену кооперативу.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 04.03.2015р. (головуючий суддя Бондаренко В.П., судді Россолов В.В., Тихий П.В.) рішення господарського суду Харківської області від 16.12.2014р. скасовано, прийнято нове рішення, яким позовні вимоги задоволені повністю.

Скасовуючи рішення місцевого суду та задовольняючи позов, апеляційний суд виходив з того, що загальні збори учасників відповідача, які відбулися 30.08.2013р., були неправомочними через відсутність кворуму, передбаченого п.6.8 Статуту Підприємства Харківської облспоживспілки "Мереф'янський міський ринок", так як загальна кількість присутніх членів кооперативу складала 62%, а тому оспорюване рішення від 30.08.2013р., оформлене протоколом №30/08/13, є недійсним. Інші позовні вимоги підлягають задоволенню як такі, що мають похідний характер від позовних вимог про визнання недійсним рішення загальних зборів від 30.08.2013р. Крім того, оспорюваним рішенням від 27.01.2014р. директор підприємства ОСОБА_5 був достроково звільнений з посади в порушення п.7.1 Статуту відповідача та укладеного з ним контракту від 28.03.2011, який розірваний не був.

Не погодившись з постановою апеляційної інстанції, Підприємство Харківської облспоживспілки "Мереф'янський міський ринок" звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить постанову скасувати, а рішення місцевого суду залишити в силі.

В обґрунтування своєї правової позиції скаржник посилається на порушення та неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права, зокрема, приписів статті 11 Господарського кодексу України та ч.ч.9,10,11 статті 15 Закону України "Про кооперацію". При цьому скаржник наголошує на правомочності вирішення загальними зборами будь-яких питань порядку денного з огляду на те, що в загальних зборах, які відбулися 30.08.2013р., 27.01.2014р. та 28.02.2014р., із загального складу чотирьох учасників взяли участь три члени (учасника) кооперативу, які мають три голоси при голосуванні, тобто були присутні більше половини його членів. Крім того в матеріалах справи наявні докази вчасного повідомлення позивача про скликання загальних зборів учасників Підприємства Харківської облспоживспілки "Мереф'янський міський ринок", які відбулися 30.08.2013р., 27.01.2014р. та 28.02.2014р.

ОСОБА_5 у відзиві на касаційну скаргу просить залишити без змін оскаржувану постанову апеляційної інстанції з мотивів, у ній викладених.

Розглянувши касаційну скаргу, заслухавши пояснення представника позивача, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи, повноти їх встановлення в судових рішеннях та застосування судами норм матеріального і процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, організаційно-правовою формою відповідача - Підприємства Харківської облспоживспілки "Мереф'янський міський ринок" є обслуговуючий кооператив.

Відповідно до Статуту підприємства відповідача та змін до нього, що є його невід'ємною частиною (редакція станом на 23.12.2011 року, номер запису 14711050014000046) засновниками ПХО "Мерефянський міський ринок" були ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_5 (позивач) та Харківська обласна спілка споживчих товариств. Розмір часток був розподілений наступним чином: частка ОСОБА_6 складала 38 %, що дорівнює 950,00 грн., ОСОБА_5 - 38 %, що дорівнює також 950,00 грн., ОСОБА_7 - 14 %, що дорівнює 350 грн., та Харківської обласної спілки споживчих товариств - 10 %, що дорівнює 250,00 грн.

30.08.2013р. відбулися позачергові загальні збори підприємства відповідача, де були прийняті наступні рішення: затвердження рішення Харківської облспоживспілки про продаж ТОВ "Авилан" частки, що належить Харківській облспоживспілці в ПХО "Мерефянський міський ринок", за ціною 170000 грн., що в грошовому еквіваленті становить 250,00 грн. та дорівнює 10% статутного капіталу підприємства відповідача; здійснення перерозподілу часток та затвердження нової редакції Статуту підприємства відповідача; надання ОСОБА_6 повноважень вчиняти дії від імені "Мерефянський міський ринок" ПХО без довіреності, у тому числі підписувати договори (згідно з відомостями, що містяться в установчих або розпорядчих документах). Державна реєстрація цих рішень відбулася 02.09.2013 року, а саме відбулася державна реєстрація змін до установчих документів юридичної особи №14711050017000048 шляхом зміни складу засновників та зміна відомостей про юридичну особу, що не пов'язані зі змінами в установчих документах, зміна складу підписантів №14711070018000048.

Відповідно до п.п.2,4 ч.1 статті 2 Закону України "Про кооперацію" кооператив - це юридична особа, утворена фізичними та/або юридичними особами, які добровільно об'єдналися на основі членства для ведення спільної господарської та іншої діяльності, з метою задоволення своїх економічних, соціальних та інших потреб на засадах самоврядування. Обслуговуючий кооператив - кооператив, який утворюються шляхом об'єднання фізичних та/або юридичних осіб для надання послуг переважно членам кооперативу, а також іншим особам з метою провадження їх господарської діяльності.

З протоколу загальних зборів відповідача від 30.08.2013р. №30/08/13 вбачається, що в загальних зборах брали участь 3 особи: ОСОБА_6, ОСОБА_7 та Харківська обласна спілка споживчих товариств, тобто більше половини членів, які мають три голоси при голосуванні, а рішення з усіх питань порядку денного приймались 100 відсотками від присутніх на загальних зборах.

До матеріалів справи долучено копії цінних листів від 01.08.2013р. та від 11.01.2014, з яких вбачається, що позивач був вчасно повідомлений про скликання загальних зборів Підприємства Харківської облспоживспілки "Мереф'янський міський ринок", що відбулись 30.08.2013р., 27.01.2014р. та 28.02.2014р. Тобто було дотримано вимоги статті 15 Закону України "Про кооперацію".

Судом першої інстанції встановлено наявність кворуму для прийняття рішень на загальних зборах відповідача, які відбулися 30.08.2013р., 27.01.2014р., 28.02.2014р., правомочність оспорюваних рішень з усіх питань порядку денного зборів, які приймалися 100% голосів від присутніх членів кооперативу.

При цьому місцевий господарський суд зазначив про необґрунтованість вимог позивача щодо визнання недійсним рішення загальних зборів відповідача від 27.01.2014р., які мотивовані незаконним звільненням ОСОБА_5 з посади директора кооперативу, так як відповідно до протоколу загальних зборів від 27.01.2014р. №27/01/14 питання щодо припинення контракту та звільнення ОСОБА_5 з посади директора Підприємства Харківської облспоживспілки "Мерефянський міський ринок" не вирішувалось. Даним рішенням було виключено ОСОБА_5 з Єдиного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців як керівника у зв'язку з тим, що він був звільнений з посади 19.12.2012 року за наказом №28к та на момент проведення загальних зборів (27.01.2014 року) не знаходився з відповідачем у трудових відносинах. Так, рішенням апеляційного суду Харківської області від 17.06.2014р. у справі №635/9703/13-ц, яке набрало законної сили, встановлено, що ОСОБА_5 звільнений з посади у зв'язку із закінченням строку дії контракту з 22.10.2012р.

В основу оскаржуваної постанови покладено висновок апеляційного суду про те, що згідно з п.6.8 Статуту Підприємства Харківської облспоживспілки "Мереф'янський міський ринок" збори вважаються правомочними, якщо на них присутні засновники та учасники, які володіють в сукупності більше як 75 % загальної кількості голосів, або їхніх представників, а з питань, що потребують одноголосного вирішення - всі засновники та учасники. В такому разі рішення вважається прийнятим, якщо за нього проголосують присутні, що володіють в сукупності більш як 75 відсотками загальної кількості голосів із засновників та учасників підприємства. При цьому апеляційний суд зазначив, що частка ОСОБА_6 складає 38 %, ОСОБА_5 - 38 %, ОСОБА_7 - 14 %, та Харківської обласної спілки споживчих товариств - 10 %, а так як ОСОБА_5 був відсутній на зборах 30.08.2013 року, тому загальна кількість присутніх складає 62 %, тобто не було кворуму для прийняття будь-яких рішень, а, отже, такі збори вважаються неправомочними.

Проте, з таким висновком суду апеляційної інстанції колегія суддів не може погодитися з огляду на наступне.

Відповідно до п.4 ч.1 статті 12 Господарського процесуального кодексу України (в редакції від 28.03.2014р.) господарським судам підвідомчі справи, що виникають з корпоративних відносин у спорах між юридичною особою та її учасниками (засновниками, акціонерами, членами), у тому числі учасником, який вибув, а також між учасниками (засновниками, акціонерами, членами) юридичної особи, пов'язаними із створенням, діяльністю, управлінням та припиненням діяльності такої особи, крім трудових спорів.

Таким чином, Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення правового регулювання діяльності юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" від 10.10.2013 №642-VII, який набрав чинності з 28.03.2014р., суттєво розширено коло суб'єктів корпоративних відносин, спори за участю яких належать до підвідомчості господарських судів. Зокрема, до таких спорів віднесено, окрім власне спорів між господарським товариством та його учасниками (попередня редакція п.4 ч.1 ст.12 ГПК України), також спори між іншими суб'єктами господарювання (кооперативи, приватні, колективні підприємства тощо) та їх учасниками (засновниками, членами).

На спірні корпоративні правовідносини, які виникли між учасником обслуговуючого кооперативу та самим кооперативом, поширюється дія норм ч.2 статті 6, статті 8, ч.ч.5,9,10,11 статті 15 та ч.ч.2,3 статті 41 Закону України "Про кооперацію".

Так, згідно з ч.2 статті 6 Закону України "Про кооперацію" відповідно до завдань та характеру діяльності кооперативи поділяються на такі типи: виробничі, обслуговуючі та споживчі. За напрямами діяльності кооперативи можуть бути сільськогосподарськими, житлово-будівельними, садово-городніми, гаражними, торговельно-закупівельними, транспортними, освітніми, туристичними, медичними тощо.

Відповідно до абзацу 10 ч.2 та ч.3 статті 8 Закону України "Про кооперацію" статут кооперативу повинен містити порядок формування, склад і компетенція органів управління та органів контролю кооперативу, а також порядок прийняття ними рішень, у тому числі з питань, рішення з яких приймається одноголосно чи кваліфікованою більшістю голосів членів кооперативу, які беруть участь у загальних зборах. Статут може містити інші пов'язані з особливостями діяльності кооперативу положення, що не суперечать законодавству.

Згідно з ч.9,10,11 статті 15 Закону України "Про кооперацію" загальні збори членів кооперативу правомочні вирішувати питання, якщо на них присутні більше половини його членів, а збори уповноважених - за наявності не менше двох третин уповноважених. Кожний член кооперативу чи уповноважений кооперативу має один голос, і це право не може бути передано іншій особі. Рішення загальних зборів членів (зборів уповноважених) кооперативу про прийняття, внесення змін до статуту, вступ до кооперативного об'єднання або вихід з нього та про реорганізацію або ліквідацію кооперативу вважається прийнятим, якщо за нього проголосувало не менш як 75 відсотків членів кооперативу, присутніх на загальних зборах кооперативу. З інших питань рішення приймаються простою більшістю голосів членів (уповноважених) кооперативу, присутніх на його загальних зборах.

Як роз'яснено в абзаці 5 п.13, абзаці 2 п.14 та абзаці 1 п.25 постанови Пленуму Верховного Суду України №13 від 24.10.2008 "Про практику розгляду судами корпоративних спорів", положення установчих документів господарських товариств, які не відповідають вимогам законодавства, не застосовуються. Статут юридичної особи за змістом частини другої статті 20 ГК України є актом, який визначає правовий статус юридичної особи, оскільки він містить норми, обов'язкові для учасників товариства, його посадових осіб та інших працівників, а також визначає порядок затвердження та внесення змін до статуту. Згідно зі статтями 41, 60 Закону України "Про господарські товариства" (1576-12) загальні збори визнаються правомочними, якщо в них беруть участь акціонери (учасники), що мають відповідно до статуту товариства більш як 60% голосів. У зв'язку з цим положення установчих документів товариства, які встановлюють інші правила щодо визначення кворуму, є такими, що суперечать закону і не підлягають застосуванню.

Зважаючи на підвідомчість господарським судам справ, що виникають з корпоративних відносин у спорах між обслуговуючим кооперативом та його членами, колегія вважає правильним врахувати при вирішенні даного спору рекомендаційні роз'яснення, викладені в п.п.14,14,25 постанови Пленуму Верховного Суду України №13 від 24.10.2008 "Про практику розгляду судами корпоративних спорів", тому помилковим є висновок суду першої інстанції про зворотне.

Відповідно до ч.ч.2,3 статті 41 (Прикінцеві положення) Закону України "Про кооперацію", який набрав чинності з 27.08.2003р., кооперативи та кооперативні об'єднання, які створено до набрання чинності цим Законом, зобов'язані протягом року з дня набрання чинності цим Законом привести свої статути у відповідність із цим Законом. До приведення статутів у відповідність із цим Законом кооперативи та кооперативні об'єднання керуються положеннями діючих статутів у частині, що не суперечить цьому Закону.

Як вбачається з наявних у справі витягів з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 03.02.2014р., 28.02.2014р., 06.03.2004р., 08.07.2014р., 18.11.2014р. (а.с.13-16,52-55,84-86,178-180 том 1, а.с.52-54 том 2), датою державної реєстрації Підприємства Харківської облспоживспілки "Мереф'янський міський ринок" як юридичної особи (обслуговуючого кооперативу) зазначено 25.03.2003 року, а не 09.09.2004 року., як помилково вказав апеляційний суд.

Таким чином, з огляду на створення Підприємства Харківської облспоживспілки "Мереф'янський міський ринок" до 27.08.2003р., його Статут повинен бути приведений у відповідність із Законом України "Про кооперацію", а до такого приведення кооператив мав керуватися положеннями діючого статуту лише у частині, що не суперечить цьому Закону.

Відповідно до ч.2 статті 4 Господарського процесуального кодексу України господарський суд не застосовує акти державних та інших органів, якщо ці акти не відповідають законодавству України.

Приписами ч.9,10,11 статті 15 Закону України "Про кооперацію" передбачено порядок прийняття рішень загальними зборами членів кооперативу. Так, частиною 9 вказаної статті встановлено, що загальні збори членів кооперативу правомочні вирішувати питання, якщо на них присутні більше половини його членів.

У цій нормі закону відсутнє посилання на можливість передбачити у статуті інший, в тому числі більший кворум, оскільки у ч.12 статті 15 Закону України "Про кооперацію" йдеться про можливість встановлення статутом виду голосування (таємне або відкрите) при прийнятті загальними зборами рішень, а не про підвищення кворуму.

Разом з тим, відповідно до ч.3 статті 8 Закону України "Про кооперацію", що визначає зміст статуту кооперативу, статут не повинен містити положень, які суперечать законодавству.

Таким чином, передбачене Законом України "Про кооперацію" правило встановлення кворуму на загальних зборах членів кооперативу повинно дублюватися і в його статуті.

Положення статуту кооперативу, яке встановлює інше правило щодо визначення кворуму, є таким, що суперечить закону і не підлягає застосуванню.

Передбачивши в п.6.8 статуту Підприємства Харківської облспоживспілки "Мереф'янський міський ринок" інший розмір відсотків голосів учасників товариства (більш як 75% загальної кількості голосів засновників та учасників), необхідний для правомочності загальних зборів та прийняття ними рішень, засновники кооперативу фактично змінили вимоги щодо встановлення кворуму для проведення загальних зборів, що є порушенням зазначених вище правових норм.

Колегія враховує, що наведеної правової позиції дотримується також Верховний Суд України при здійсненні перегляду судових рішень господарських судів у справах зі спорів, що виникають з корпоративних правовідносин, пов'язаних з невідповідністю вимогам законодавства положень установчих документів юридичної особи (постанова ВСУ від 16.10.2012р. у справі №К15/109-11).

При цьому слід зазначити, що перереєструвавши Підприємство Харківської облспоживспілки "Мереф'янський міський ринок" 09.09.2004р., тобто через рік після набрання чинності Законом України "Про кооперацію", в порушення імперативних приписів ч.ч.2,3 статті 41 Закону України "Про кооперацію" засновники кооперативу не привели п.6.8 свого статуту (в частині кворуму загальних зборів та порядку прийняття ними рішень) у відповідність з вимогами ч.ч.9,10,11 статті 15 цього Закону та продовжували застосовувати суперечливі положення, про що свідчить досліджена судами редакція Статуту від 23.12.2011р. (а.с.20-28 том 1).

Як вбачається з нової редакції Статуту Підприємства Харківської облспоживспілки "Мереф'янський міський ринок" (від 02.09.2013р.), затвердженої протоколом №30/08/13 (а.с.134-137 том 2), саме оспорюваним рішенням від 30.08.2013р. засновники та учасники кооперативу привели положення Статуту у відповідність з вимогами ч.ч.9,10,11 статті 15 Закону України "Про кооперацію".

Наведеним вище спростовуються помилкові посилання апеляційного суду на положення п.6.8 Статуту Підприємства Харківської облспоживспілки "Мереф'янський міський ринок" в обґрунтування висновку про відсутність кворуму на загальних зборах учасників відповідача, які відбулися 30.08.2013р. та 27.01.2014р., так як загальна кількість присутніх становила не 62%, а три члени кооперативу із загального складу (з чотирьох можливих), тобто більше половини його членів, що повністю відповідає вимогам ч.9 статті 15 Закону України "Про кооперацію".

Отже, приймаючи оскаржувану постанову, суд апеляційної інстанції безпідставно не врахував приписи ч.3 статті 8, ч.ч.9,10,11 статті 15, ч.ч.2,3 статті 41 Закону України "Про кооперацію" та застосував положення статуту, які суперечать цьому Закону, внаслідок чого дійшов необґрунтованого висновку про наявність підстав для задоволення позову.

Крім того, частиною 5 статті 15 Закону України "Про кооперацію" встановлено, що про дату, місце, час проведення та порядок денний загальних зборів члени кооперативу повинні бути повідомлені не пізніше ніж за 10 днів до визначеного строку їх проведення.

Судом першої інстанції на підставі ретельної правової оцінки наявних у справі копій цінних листів від 01.08.2013р. та від 11.01.2014р. достеменно встановлено завчасне повідомлення позивача про скликання загальних зборів учасників Підприємства Харківської облспоживспілки "Мереф'янський міський ринок", які відбулися 30.08.2013р., 27.01.2014р. та 28.02.2014р. відповідно, тобто з дотриманням 10-денного терміну, передбаченого ч.5 статті 15 Закону України "Про кооперацію".

Наведеним спростовується висновок суду апеляційної інстанції про недоведеність належного повідомлення ОСОБА_5 про майбутнє вирішення на загальних зборах 27.01.2014р. питання щодо його звільнення з посади та розірвання контракту.

Водночас визнаються помилковими посилання апеляційного суду на ненадходження ОСОБА_5 від Харківської обласної спілки споживчих товариств пропозиції про купівлю відчужуваної частки, оскільки, як правильно зазначив місцевий господарський суд, по-перше, статутом відповідача в чинній на момент проведення зборів редакції, Законом України "Про кооперацію" та Законом України "Про споживчу кооперацію" не визначено як порядок повідомлення інших членів кооперативу щодо купівлі ними частки (паю), що належить іншому члену (учаснику), так і поняття переважного права на таку купівлю. По-друге, в матеріалах справи є копія листа Харківської обласної спілки споживчих товариств №02-128/2 від 22.12.2012, яким підтверджується направлення на адресу позивача пропозиції придбати належну їй частку (пай).

Разом з тим, обґрунтовуючи недійсність рішень загальних зборів від 27.01.2014р., прийнятих з питань звільнення директора ПХО "Мереф'янський міський ринок" ОСОБА_5 та призначення на цю посаду ОСОБА_6, апеляційна інстанція послалася на те, що оспорюваним рішенням від 27.01.2014р. директор підприємства ОСОБА_5 був достроково звільнений з посади в порушення п.7.1 Статуту відповідача та укладеного з ним контракту, затвердженого постановою правління Харківської облспоживспілки №47 від 28.03.2011 року, який (контракт) у встановленому порядку розірваний не був.

Враховуючи приписи ч.3 статті 8, ч.ч.9,10,11 статті 15, ч.ч.2,3 статті 41 Закону України "Про кооперацію" та зважаючи на достовірне встановлення судом першої інстанції тих обставин, що в загальних зборах, які відбулися 30.08.2013р., 27.01.2014р. та 28.02.2014р., із загального складу (чотири учасника) взяли участь три члени (учасника) кооперативу, які мають три голоси при голосуванні, тобто були присутні більше половини його членів, та оспорювані рішення з усіх питань порядку денного зборів приймалися 100% голосів від присутніх членів кооперативу, колегія суддів погоджується з правильним висновком суду першої інстанції щодо наявності кворуму на вказаних загальних зборах та правомочності вирішення ними будь-яких питань порядку денного.

Відповідно до статті 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Згідно з ч.ч.1,2 статті 101 Господарського процесуального кодексу України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Відповідно до п.п.7,8 ч.2 статті 105 Господарського процесуального кодексу України у постанові мають бути зазначені: обставини справи, встановлені апеляційною інстанцією, доводи, за якими апеляційна інстанція відхиляє ті чи інші докази, мотиви застосування законів та інших нормативно-правових актів; у разі скасування або зміни рішення місцевого господарського суду - доводи, за якими апеляційна інстанція не погодилась з висновками суду першої інстанції.

Проте, в порушення п.8 ч.2 статті 105 Господарського процесуального кодексу України судом апеляційної інстанції не спростовано висновок місцевого господарського суду про те, що відповідно до протоколу загальних зборів від 27.01.2014р. №27/01/14 питання щодо припинення контракту та звільнення ОСОБА_5 з посади директора "Мерефянський міський ринок" Підприємства Харківської облспоживспілки не вирішувалось. Даним рішенням було виключено позивача з Єдиного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців як керівника у зв'язку з тим, що ОСОБА_5 був звільнений з посади 19.12.2012р. за наказом №28к та на момент проведення загальних зборів (27.01.2014 року) не знаходився з відповідачем у трудових відносинах.

Колегія також вважає законним та обґрунтованим висновок суду першої інстанції про недоведеність правових підстав для задоволення позовних вимог про скасування державної реєстрації змін до установчих документів відповідача та змін до відомостей про юридичну особу, оскільки державна реєстрація згаданих змін послідовно вчинена на виконання легітимних рішень загальних зборів Підприємства Харківської облспоживспілки "Мереф'янський міський ринок" від 30.08.2013р., від 27.01.2014р. та від 28.02.2014р., підстав для визнання недійсними яких відсутні.

Відповідно до п.6 ст.1119 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити в силі одне із раніше прийнятих рішень або постанов.

З огляду на те, що в даному випадку підставою скасування рішення суду першої інстанції стало помилкове незастосування апеляційною інстанцією норм матеріального права (статей 8, 15, 41 Закону України "Про кооперацію"), які регулюють спірні правовідносини, та порушення норм процесуального права (статей 43, 101, 105 Господарського процесуального кодексу України), а судом першої інстанції достеменно встановлено відсутність правових підстав для визнання недійсними оспорюваних рішень у зв'язку з наявністю передбаченого законом кворуму, і ці обставини не спростовано апеляційним господарським судом, то законне і обґрунтоване судове рішення про відмову в задоволенні позову підлягає залишенню без змін, а оскаржувана постанова - скасуванню.

Відповідно до п.11 ч.2 статті 11111 Господарського процесуального кодексу України у постанові касаційної інстанції мають бути зазначені новий розподіл судових витрат у разі скасування чи зміни рішення. За таких обставин, колегія вважає за необхідне покласти на позивача витрати скаржника зі сплати судового збору в загальній сумі 5968,20 грн., сплаченого при поданні касаційної скарги.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст.1115,1117-11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Підприємства Харківської облспоживспілки "Мереф'янський міський ринок" задовольнити.

Постанову Харківського апеляційного господарського суду від 04.03.2015р. у справі № 922/692/14 скасувати, а рішення Господарського суду Харківської області від 16.12.2014р. у даній справі залишити в силі.

Стягнути з ОСОБА_5 на користь Підприємства Харківської облспоживспілки "Мереф'янський міський ринок" 5968,20 грн. судового збору за подання касаційної скарги.

Видачу відповідного наказу доручити Господарському суду Харківської області.

Головуючий суддя О.О. Євсіков

Судді: Т.Л.Барицька

О.В. Попікова