Рішення № 4407317, 10.08.2009, Монастирищенський районний суд Черкаської області

Справа № 2-208/09

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 серпня 2009 року м. Монастирище

Монастирищенський районний суд Черкаської області

в складі: головуючої - судді: Мазай Н.В.

при секретарі Возній В.В.

з участю представника позивача : Дубіцької О.В.

відповідача : ОСОБА_1 представника органу опіки та піклування Монастирищенської райдержадміністрації :

Жиготи Л.Е.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Монастирище справу за позовом Закритого акціонерного товариства комерційний банк “ПриватБанк” до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , треті особи, без самостійних вимог на предмет спору група у справах громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб Монастирищенського РВ УМВС України в Черкаській області, орган опіки та піклування Монастирищенської райдержадміністрації про звернення стягнення на майно, виселення із зняттям з реєстраційного обліку,

в с т а н о в и в :

Позивач звернувся в суд з позовом до відповідачів про звернення стягнення на майно, виселення із зняттям з реєстраційного обліку, посилаючись на те, що відповідно до укладеного договору № НОМЕР_1 від 07.08.2007 року ОСОБА_1 (далі – відповідач) 07.08.2007 року отримав кредит у розмірі 111500,00 грн. зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 14,04 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення 07.08.2017 року. Згідно ст.ст. 526, 527, 530 ЦК України, зобов»язання повинні виконуватись належним чином і у встановлений строк відповідно до умов договору та вимог закону. У порушення зазначених норм закону та умов договору Відповідач зобов'язання за вказаним договором належним чином не виконав. Відповідно до ч. 2 ст. 1054 та ч. 2 ст. 1050 ЦК України наслідками порушення відповідачем зобов'язання щодо повернення чергової частини суми кредиту є право Позивача достроково вимагати повернення всієї суми кредиту. У зв'язку з зазначеними порушеннями зобов'язань за кредитним договором відповідач станом на 20.01.2009 року має заборгованість - 98482,73 грн., яка складається з наступного: 95632,44 грн. - заборгованість за кредитом; 2605,63 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом; 200,00 грн. - заборгованість по комісії за користування кредитом; 44,47 гри. - пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором. В забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором ПриватБанк і відповідачі 07.08.2007р. уклали іпотечний договір № НОМЕР_1 (надалі - договір іпотеки). Згідно з договором іпотеки відповідачі надали в іпотеку нерухоме майно, а саме: житловий будинок з надвірними будівлями та спорудами, який розташований за адресою: вул. АДРЕСА_1 . Майно належить Відповідачам на праві власності на підставі Договору дарування будинку. У відповідності до ст. 6 ЗУ „Про іпотеку", іпотека за цим договором поширюється на земельну ділянку (далі - Земельна ділянка), на якій розташований Предмет іпотеки і яка належить іпотекодавцям на праві власності на підставі документу зазначеного у договорі іпотеки. Земельна ділянка розташована за адресою: вул. АДРЕСА_1 . Згідно з ч. 1 ст. 33 ЗУ «Про іпотеку» у разі невиконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Відповідно до ст. 39 ЗУ «Про іпотеку» у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет іпотеки в рішенні суду зазначаються і спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом проведення публічних торгів або із застосуванням процедури продажу, встановленою ч. 1 ст. 38 цього Закону, яка передбачає право іпотекодержателя на продаж предмета іпотеки будь-якій особі-покупцеві. Згідно з ч. 2 ст. 39 ЗУ «Про іпотеку» одночасно з рішенням про звернення стягнення на предмет іпотеки суд за заявою іпотекодержателя вправі винести рішення про виселення мешканців, якщо предметом іпотеки є житловий будинок або житлове приміщення, а також згідно з ч. 1 ст. 40 ЗУ «Про іпотеку» та с. 109 ЖК України - звернення стягнення на передані в іпотеку житловий будинок чи житлове приміщення є підставою для виселення всіх мешканців. Відповідачі підлягають виселенню з житла, яке є предметом іпотеки розташованого за адресою: вул. АДРЕСА_1 . В статті 3 ЗУ «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» встановлено, що реєстрація - це внесення відомостей до паспортного документа про місце проживання або місце перебування із зазначенням адреси житла особи та внесенням цих даних до реєстраційного обліку відповідного органу. Таким чином, реєстрація фіксує офіційне місце проживання особи. За цією адресою особа має право проживати, на неї надсилаються усі офіційні документи, відповідно до даних про реєстрацію нараховуються усі комунальні послуги і таке інше. Наявність осіб, зареєстрованих по квартирі, на яку звертається, негативно відобразиться на її ціні, а також буде перешкоджати реалізації цього предмета іпотеки. Згідно ч. 1 ст. 7 ЗУ «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», зняття з реєстрації місця проживання здійснюється на підставі остаточного рішення суду про позбавлення права власності або права користування житловим приміщенням. Просять в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № НОМЕР_1 від 07.08.2007 року в розмірі 98482 грн. 54 коп., - звернути стягнення на дім разом з земельною ділянкою, який розташований за адресою: вул. АДРЕСА_1 , шляхом продажу вказаного предмету іпотеки (на підставі договору іпотеки № НОМЕР_1 від 07.08.2007 року ) Закритим акціонерним товариством комерційний банк «ПриватБанк» (Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, 50, код ЄДРПОУ 14360570) з укладанням від імені відповідача договору купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою-покупцем, з отриманням витягу з Державного реєстру прав власності, а також наданням позивачу всіх повноважень, необхідних для здійснення продажу. Виселити відповідачів, які зареєстровані і проживають у будинку, який розташований за адресою: вул. АДРЕСА_1 , зі зняттям з реєстраційного обліку у Відділі у справах громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб УМВС України Монастирищенського району Черкаської області. Стягнути з відповідачів судовий збір за подання позовної заяви про виселення з житла у розмірі 8,5 грн., судовий збір у розмірі 984,83 грн. та 30,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду судового процесу.

Ухвалами суду від 04.08.2009 року до участі у справі залучено в якості співвідповідачів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , групу у справах громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб Монастирищенського РВ УМВС України в Черкаській області та в якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів орган опіки та піклування Монастирищенської райдержадміністрації.

В судовому засіданні представник позивача Дубіцька О.В. ( довіреність № 6017 від 21.12.2006 року, відповідно до копії свідоцтва про шлюб серії І-СР № НОМЕР_2 від 08.05.2009 року Майстренко О.В.) позов підтримала повністю, просить його задоволити та пояснила, що між ЗАТ КБ «Приватбанк» та ОСОБА_1 07.08.2007 року укладено кредитний договір, за яким відповідач отримав кредит у розмірі 111 500 гривень та зобов»язувався повератити кредит та сплачувати відсотки, комісію за користування кредитом в строк з 21 по 28 число кожного поточного місяця. В зв»язку з тим, що відповідач не вчасно сплачував кредит, вже з квітня місяця 2008 року виникла заборгованість за кредитним договором. Позивач звернувся в суд з позовом про звернення стягнення на предмет іпотеки, а саме житловий будинок, який переданий ОСОБА_1 та дружиною ОСОБА_2 ., які є його власниками, в іпотеку банку. Згідно п. 2.3.7. кредитного договору банк має право стягнути кредит до настання дати передбаченої в п. 7.1, в тому числі шляхом звернення стягнення на заставне майно при настанні умов передбачених п. 2.3.3. Договору. Пунктом 2.3.3. Договору передбачено, зокрема подія порушення умов договору, стосовно своєчасності внесення щомісячних платежів. В забезпечення зобов»язань за даним кредитним договором відповідачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 уклали договір іпотеки в рахунок якого передали в іпотеку житлове приміщення по вул. АДРЕСА_1 . Відповідно до умов договору іпотеки, а саме п. 18.8.2, в результаті не виконання основного зобов»язання іпотекодержатель має право звернути стягнення на предмет іпотеки не залежно від настання термінів виконання будь-якого із зобов»язань у випадках порушення іпотекодавцями умов кредитного договору. В зв»язку з тим, що поточне зобов»язання за кредитним договором не було виконане відповідачем ОСОБА_1 і станом на 23.07.2009 року він має прострочену заборгованість в сумі 3 610 гривень, а тому банк має право звернути стягнення на предмет іпотеки. На момент укладення договору іпотеки не були прописані інші особи, крім відповідачів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 та не проживали малолітні діти відповідачів. Саме відповідачі порушили права своїх дітей на проживання в даному будинку, оскільки нотаріус за наявності прописки неповнолітніх дітей не посвідчив би договір іпотеки без згоди органу опіки та піклування. Крім того, відповідачі зобов»язувались не надавати документи для прописки інших осіб. Згідно ст. 38 Закону України « Про іпотеку» іпотекодержатель має право за рішенням суду продати предмет іпотеки будь-якій іншій особі. Відповідно до ст. 12 ЗУ « Про іпотеку» наслідком порушення виконання іпотекодавцем зобов»язань іпотечного договору іпотекодержатель має право вимагати дострокового виконання зобов»язання в разі його невиконання з моменту стягнення на предмет іпотеки а іпотечним договором передбачено виконання зобов»язання за кредитним договором. Зокрема відповідач зобов»язаний був сплачувати щомісячні платежі не менше 1766 грн. 83 коп. В зв»язку з тим, що платежі не вносились він порушив умови кредитного договору. Крім того, ПриватБанк наполягає на виселенні відповідачів з будинку, який перебуває в іпотеці банку, в зв»язку з тим, що у випадку втрати власності на цей будинок вони підлягають виселенню з нього згідно ст. 40 ЗУ « Про іпотеку». Не підлягають виселенню лише наймачі та члени їх сімей, однак на даний час в спірному будинку наймачів та членів їх сімей не має. Просить звернути стягнення на предмет іпотеки. А саме житловий будинок АДРЕСА_1 , виселити всіх відповідачів, зняти їх з реєстраційного обліку в відділі у справах громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб Монастирищенського району та стягнути з відповідачів на їх користь судові витрати.

В судовому засіданні відповідач ОСОБА_1 позов не визнав повністю, заперечує проти його задоволення та пояснив, що він дійсно отримував кредит в банку. Однак, банк непопередивши його підняв оплату по кредиту. Він намагався вирішити це питання з банком і йому дозволили сплачувати кошти по кредиту частинами. Вважає, що банк зобов»язаний повідомити його про підняття розміру сплати за кредитом. Вважає, що позов про виселення не підлягає до задоволення, оскільки в будинку прописані його малолітні діти, дві дочки, яких він приписував по будинковій книзі. В даний час він безробітний, коштів не вистачає, а банк йому на зустріч не йде. Просить в задоволенні позову відмовити повністю.

В судовому засіданні представник третьої особи, без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів, Жигота Л.Е. ( діє на підставі доручення № 18 від 17.09.2008 року) вважає, що позов про виселення неповнолітніх дітей не підлягає до задоволення, посилаючись на те, що відповідно до ст. 12 ЗУ « Про основи соціального захисту бездомних громадян та безпритульних дітей» неприпустимо зменшення або обмеження прав і інтересів безпритульних дітей при вчиненні будь-яких правочинів з житлом. Діти не повинні постраждати, вони також мають право на житло.

Заслухавши пояснення представника позивача, відповідача ОСОБА_1 , представника третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів органу опіки та піклування Монастирищенської райдержадміністрації, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов не підлягає до задоволення виходячи з наступного :

- в частині звернення стягнення на предмет іпотеки, а саме житловий будинок з надвірними будівлями та спорудами АДРЕСА_1 суд вважає, що позов не підлягає до задоволення виходячи з наступного :

- згідно ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов’язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов’язується повернути кредит та сплатити проценти;

- між позивачем та відповідачем ОСОБА_1 укладено кредитний договір № НОМЕР_1 від 07.08.2007 року, відповідно до якого Кредитор надає Позичальнику кредитні кошти шляхом : надання готівкою через касу на строк з 07.08.2007р. по 07.08.2017р. включно, у вигляді непоновлювальної кредитної лінії у розмірі 111 500,00 гривень на наступні цілі : споживчі потреби 100000,00 гривень, а також у розмірі 11500,00 гривень на сплату страхових платежів у випадках та згідно порядку, передбачених п.п. 2.1.3., 2.2.7 Договору, зі сплатою за користування Кредитом відсотків у розмірі 1,17 на місяць на суму залишку заборгованості за Кредитом і винагорода за надання фінансового інструменту у розмірі 1,5 % від суми виданого кредиту у момент надання кредиту, щомісяця в період сплати у розмірі 0.20 % від суми виданого кредиту, відсотки за дострокове погашення кредиту згідно з п. 3.11 Договору та винагороди за проведення додаткового моніторингу, згідно з п.6.2 Договору. Періодом сплати вважати період з 21 по 28 число кожного місяця, (а. с. 4 - 6);

Згідно ст. 526 ЦК України зобов»язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, у встановлений у зобов»язанні строк.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов»язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов»язання.

- згідно розрахунку заборгованості за користування кредитом ОСОБА_1 ( станом на 20.01.2009 року), згідно кредитного договору № НОМЕР_1 від 07.08.2007 року від 07 серпня 2007 року заборгованість становить 98 482,73 гривень, з них: заборгованість по кредиту – 95632,44 гривень; заборгованість за простроченими відсотками – 2605,63 гривень; заборгованість по комісії за користування кредитом – 200,00 гривень; пеня за несвоєчасність виконання зобов’язань за договором – 44,47 гривень (а. с. 4);

Стаття 615 ЦК України передбачає односторонню часткову або в повному обсязі відмову від зобов»язання у разі порушення зобов»язання однією стороною, якщо це встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 653 ЦК України, якщо договір розривається у судовому порядку, зобов»язання припиняється з моменту набрання рішенням суду про розірвання договору законної сили.

- у відповідності до ч. 1 ст. 546 ЦК України виконання зобов’язання може забезпечуватись неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком;

- відповідно до ч. 1 ст. 575 ЦК України іпотекою є застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи;

В силу ст. 574 ЦК України підставами виникнення застави є договір, закон або рішення суду.

- 07 серпня 2007 року між ЗАТ комерційний банк «ПриватБанк» ( Іпотекодержатель) та ОСОБА_1 , ОСОБА_2 (Іпотекодавці) укладено іпотечний договір, предметом якого є надання Іпотекодавцями в іпотеку нерухомого майна, а саме житлового будинку з надвірними будівлями та спорудами за номером 18, розташований по вул. АДРЕСА_1 , в забезпечення виконання зобов’язань ОСОБА_2 ( згідно тексту іпотечного Договору ( а.с. 10) за кредитним договором від 07.08.2007 року № НОМЕР_1 , перед Іпотекодержателем, в силу чого Іпотекодержатель має право в разі невиконання Позичальником зобов’язань, забезпечених іпотекою, одержати задоволення за рахунок переданого в іпотеку Предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами (а. с. 7-10);

Згідно ст. 572 ЦК України в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов»язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).

Відповідно до ст. 593 ЦК України право застави припиняється у разі припинення зобов»язання, забезпеченого заставою.

Оскільки позивач не ставить питання про припинення кредитного договору з відповідачем і, відповідно, зобов»язань останнього перед банком, суд вважає, що позов в частині звернення стягнення на майно боржника, не підлягає до задоволення.

Крім цього, відповідно до ст. 10 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених ЦПК України ( ч. 3 ст. 10 ЦПК України).

Клопотань щодо витребування тих чи інших доказів від сторін, їх представників в порядку ст. 133 ЦПК України, до суду не надходило.

Частиною 1 ст. 61 ЦПК України визначено, що обставини, визнані сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, не підлягають доказуванню.

В судовому засіданні сторони не заперечували факту сплати відповідачем ОСОБА_1 частини заборгованості за кредитним договором в період перебування справи на розгляді в суді.

Представником позивача, не надано суду уточненого розрахунку суми боргу відповідача ОСОБА_1 за кредитним договором № НОМЕР_1 від 07.08.2007 року, після звернення позивача з даним позовом до суду та часткового погашення боргу відповідачем ОСОБА_1 в період знаходження справи в провадженні суду.

Відповідно до ч. 1 ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до ЦПК України, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, суд позбавлений можливості визначити суму заборгованості відповідача ОСОБА_1 перед позивачем за кредитним договором № НОМЕР_1 від 07.08.2007 року на день постановлення рішення суду.

В частині виселення із зняттям з реєстраційного обліку, суд вважає, що позов не підлягає до задоволення виходячи з наступного :

Відповідно до ч. 3 ст. 9 Житлового Кодексу України ( далі ЖК) ніхто не може бути виселений із займаного жилого приміщення або обмежений у праві користування жилим приміщенням інакше як з підстав і в порядку, передбачених законом.

Відповідно до ст. 109 ЖК України виселення із займаного жилого приміщення допускається з підстав, установлених законом. Виселення проводиться добровільно або в судовому порядку. Громадянам, яких виселяють з жилих приміщень, одночасно надається інше постійне жиле приміщення, за винятком виселення громадян при зверненні стягнення на жилі приміщення, що були придбані ними за рахунок кредиту (позики) банку чи іншої особи, повернення якого забезпечене іпотекою відповідного жилого приміщення. Звернення стягнення на передане в іпотеку жиле приміщення є підставою для виселення всіх громадян, що мешкають у ньому, за винятками, встановленими законом.

Враховуючи те, що суд відмовив позивачу в задоволенні позову в частині звернення стягнення на майно ( предмет іпотеки – житловий будинок з надвірними будівлями та спорудами АДРЕСА_1 ), тобто відсутня підстава, передбачена ст. 109 ЖК України, pan >для виселення всіх громадян, що мешкають у ньому.

Статтею 7 ЗУ «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», передбачено, що зняття з реєстрації місця проживання здійснюється протягом семи днів на підставі заяви особи, запиту органу реєстрації за новим місцем проживання особи, остаточного рішення суду ( про позбавлення права власності на житлове приміщення або права користування житловим приміщенням).

Оскільки, судом відмовлено позивачу в задоволенні позову в частині звернення стягнення на предмет іпотеки та виселення відповідачів з житлового будинку з надвірними будівлями та спорудами по вул. АДРЕСА_1 , який є предметом іпотеки, тому виходячи з положень ст. 7 ЗУ «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» підстави, для зняття відповідачів з реєстраційного обліку в спірному будинковолодінні, відсутні, а тому позов і в цій частині не підлягає до задоволення.

На підставі викладеного ст. ст. 526, 530,549-552, 553 – 559, 625, 1046-1055 ЦК України, ст. ст. 9, 109 ЖК України, Закону України «Про іпотеку» від 05.06.2003 року № 989 – V із змінами та доповненнями, Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» від 11 грудня 2003 року pan >та керуючись ст. ст. 3,5,6,7,8,10,11,14, 60, 61, 88, 158-159, 169, 213-215, 292-294 ЦПК України, суд, -

в и р і ш и в :

В задоволенні позову Закритого акціонерного товариства комерційний банк “ПриватБанк” до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , групи у справах громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб Монастирищенського РВ УМВС України в Черкаській області, третя особа, орган опіки та піклування Монастирищенської райдержадміністрації про звернення стягнення на майно, виселення із зняттям з реєстраційного обліку, відмовити повністю .

Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Черкаської області через районний суд шляхом подачі в десятиденний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом двадцяти днів апеляційної скарги.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано.

Суддя : Н.В. Мазай