Рішення № 44073136, 06.05.2015, Господарський суд Чернівецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"06" травня 2015 р. Справа № 926/428/15

За позовом Комунального підприємства Міський торговельний комплекс «Калинівський ринок» м.Чернівці До відповідача - фізичної особи-підприємця Рудік Сільвії Іванівни м.Чернівці Про стягнення заборгованості в сумі 8215,36 грн. та розірвання угоди № 706(к) від 16.12.2008р.Суддя С.М. Гушилик За участю представників:Від позивача: Сарафінчан І.Ф. - юрисконсульт (дов. від 13.01.2015р. № 18)Від відповідача: не з'явився

СУТЬ СПОРУ: Комунальне підприємство Міський торговельний комплекс «Калинівський ринок» м.Чернівці 17.03.2015 року звернулося з позовом до фізичної особи-підприємця Рудік Сільвії Іванівни м.Чернівці про стягнення заборгованості в сумі 8215,36 грн., з яких 7266 грн. сума основного боргу та 949,36 грн. сума пені та розірвання угоди № 706(к) від 16.12.2008р.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що 16.12.2008р. між позивачем та відповідачем укладено угоду № 706(к) про надання в користування торговельного місця, згідно з якою позивач передав в платне користування торговельне місце № 912 (кіоск) основною площею 4,0 кв.м., яке розміщене в торговому секторі № 1 на території КП МТК «Калиновський ринок» для здіснення продажу промислових товарів на строк до 31.12.2018р., а відповідач в свою чергу прийняв це місце та зобов'язався щомісячно (не пізніше 15 числа поточного місяця) сплачувати ринковий збір та плату за надання послуги по утриманню торговельного місця в належному стані відповідно до тарифів, затверджених в установленому порядку та плату за надання додаткових послуг. 01.03.2011р. згідно акту обміру площі торговельного місця площа становила 6 кв.м., з яких 4 кв.м. основна площа.

З 01.01.2011 року справляння ринкового збору було відмінено. В порушення умов угоди відповідач з 01.09.2011р. по 02.03.2015р. плату за надання послуги по утриманню торговельного місця в належному стані не проводи, що призвело до виникнення заборгованості в сумі 7266 грн. За несвоєчасне виконання умов угоди позивач нарахував відповідачу пеню в сумі 949,36 грн.

Також, враховуючи те, що відповідач систематично не сплачує плату, позивач висунув вимогу про дострокове розірвання угоди № 706(к) від 16.12.2008р.

Ухвалою суду від 17.03.2015 року порушено провадження у справі та призначено судове засідання на 06.04.2015 року.

Ухвалою суду від 06.04.2015 року розгляд справи було відкладено на 22.04.2015 року в зв'язку з нез'явленням представника відповідача.

Ухвалою суду від 22.04.2015 року було задоволено заяву позивача про збільшення позовних вимог до 9142,20 грн., з яких сума основного боргу становить 7630 грн. та пеня 1512,20 грн.

Цією ж ухвалою розгляд справи було повторно відкладено на 06.05.2015 року в зв'язку з нез'явленням представника відповідача, про що сторін по справі було належним чином повідомлено про день, час та місце розгляду справи.

Однак, поштова кореспонденція, яка була, надіслана на адресу приватного підприємця Рудік С.І., (м. Чернівці, вул. Південно-Кільцева, 12-А, 38.) повернулась на адресу господарського суду без вручення адресату з відміткою працівника поштового відділення зв'язку: «за закінченням терміну зберігання».

Як вбачається з матеріалів справи, фізична особа - підприємець Рудік Сільвія Іванівна зареєстрована як підприємець, за адресою: є м.Чернівці, вул. Південно-Кільцева, 12-А, 38, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.

Іншої адреси /місцезнаходження/ фізичної особи - підприємця Рудік Сільвії Іванівни, Єдиний державний реєстр юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців - не містить.

До повноважень господарських судів не віднесено встановлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції повернуті органами зв'язку з позначками «адресат вибув», «адресат відсутній» і т.п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.

Таким чином, нез'явлення представника відповідача в судове засідання, який був належним чином повідомлений про час і місце судового розгляду, не перешкоджає вирішенню спору по суті, справу може бути розглянуто без його участі за наявними в ній матеріалами.

Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Разом з тим, нез'явлення представника відповідача в судове засідання не перешкоджає вирішенню спору по суті, справу може бути розглянуто без його участі за наявними в ній матеріалами.

Враховуючи, що розгляд справи було неодноразово відкладено в зв'язку з нез'явленням відповідача, суд дійшов висновку, що підстав для повторного відкладення розгляду справи в зв'язку з нез'явленням представника відповідача, суд не вбачає, а відтак справа розглядається по суті за матеріалами наданими позивачем.

В судовому засіданні, яке відбулося 06.05.2015 року представник позивача звернувся із заявою про зменшення позовних вимог, згідно якої позивач просить стягнути з відповідача заборгованість в сумі 8860,65 грн., з яких сума заборгованості 7475,10 грн. та сума пені 1385,55 грн., посилаючись на те, що при складанні розрахунку до заяви про збільшення позовних вимог було допущено технічну помилку.

Розглянувши заяву позивача про зменшення позовних вимог слід зазначити, що у відповідності до частини 4 статті 22 Господарського процесуального кодексу України позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог.

Враховуючи, те що подана 06.05.2015 року заява позивача про зменшення позовних вимог узгоджується із вимогами ст.22 Господарського кодексу України, суд дійшов висновку, що вона підлягає задоволенню, а відтак розглядається спір про стягнення з відповідача заборгованості в сумі 8860,65 грн., з яких 7475,10 грн. сума основного боргу та 1385,55 грн. сума пені.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав повному обсязі та просив їх задовольнити.

Заслухавши представника позивача, розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позовна вимога, дослідивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд -

ВСТАНОВИВ:

16.12.2008 року приватний підприємець Рудік С.І. звернулася із заявою до МТК «Калинівський ринок» з проханням надати дозвіл на укладення угоди на використання торговельного місця на території останнього.

16.12.2008 року між Комунальним підприємством Міський торговельний комплекс «Калинівський ринок» (Ринок) та підприємцем Рудік С.І. (Користувач) укладено угоду № 706(к) про надання в користування торговельного місця (далі - Угода).

Пунктом 1.1 Угоди визначено, що Ринок надає, а Користувач приймає в платне користування торговельне місце на території ринку «Калинівський» по вул.Калинівській, 13-а, торговий сектор № 1, для здійснення продажу промислових товарів: з універсального розкладного прилавку, торговельне місце до початку реконструкції за даними Ринку обліковується за № 1242, площею 5,4 кв.м., з кіоска, торговельне місце після завершення реконструкції згідно схеми розміщення буде обліковуватись за № 912, площею 4 кв.м. (п.п.1.1.1, 1.1.2 Угоди).

Пунктами 2.1, 2.3 Угоди визначено, що сплата ринкового збору та плата за надані послуги здійснюється відповідачем щомісячно, але не пізніше 15 числа поточного місяця в готівковій формі в касу Позивача або через банк.

Строк дії Угоди сторони погодили до 31.12.2018 року.

Дані про визнання Угоди у встановленому законом порядку недійсною відсутні.

Справляння ринкового збору, який регулювався Декретом кабінету Міністрів України від 20.05.1993р. № 56-93 «Про місцеві податки і збори» та Указом Президента України від 28.06.1999р. № 761/99 «Про впорядкування механізму сплати ринкового збору» було 01.01.2011 року відмінено у зв'язку з набранням чинності Податковим кодексом України.

Таким чином, за умовами Угоди, відповідач з 01.01.2011 року зобов'язаний був сплачувати лише плату за надання послуги по утриманню торговельного місця в належному стані та плату за надання додаткових послуг.

Визначення оплати послуг здійснюється на підставі наказів КП МТК «Калинівський ринок» щодо затвердження Прейскурантів вартості послуг у відповідний період.

З 01.03.2011 року відповідач почав використовувати площу 6 кв.м., з яких 4 кв. основна площа, а 2 кв.м. додаткова площа, яка виникла на підставі укладеного додатку до Угоди та акту обміру площі торгівельного місця та підтверджена оплатами відповідача за період з 01.03.2011р. по 01.09.2011р.

В порушення умов угоди відповідач з 01.09.2011р. по 06.05.2015р. плату за надання послуги по утриманню торговельного місця в належному стані не проводив, що призвело до виникнення заборгованості в сумі 7475,10 грн.

Статтею 626 Цивільного кодексу України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до частини 1 статті 638 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Статтею 509 Цивільного кодексу України визначено, що зобов'язання є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим до виконання сторонами.

Згідно з ст.759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору найму (оренди). Статтею 762 того ж кодексу визначено, що за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлено договором найму.

Статтею 193 Господарського кодексу України визначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Пунктом 2.5 Угоди сторони узгодили, що за несплату послуг Користувач сплачує ринку пеню у розмірі 0,2% від суми боргу за кожний день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки НБУ.

За несвоєчасне виконання умов угоди позивач на підставі п.2.5 Угоди нарахував відповідачу пеню за період з 01.11.2014 року по 30.04.2015 року в сумі 1385,55 грн.

У відповідності до вимог ч. 1 ст. 216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Відповідно до ст.230 Господарського кодексу України штрафними санкціями є господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно ч. 1 ст. 548 Цивільного кодексу України, виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

Під неустойкою (штрафом, пенею), відповідно до статті 549 цього Кодексу розуміється грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Зокрема, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

При цьому, частиною 6 статті 231 ГК України визначено, що штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Пунктом 6 статті 232 Господарського кодексу України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня коли зобов'язання мало бути виконано.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позивач правомірно нарахував відповідачу пеню в сумі 1385,55 грн. за період з 01.11.2014р. по 30.04.2015р.

Статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, однак відповідач неналежним чином виконав свій обов'язок щодо виконання умов договору, а тому з нього слід стягнути заборгованість в сумі 8860,65 грн., в тому числі 7475,10 грн. основного боргу та 1385,55 грн. пені.

Згідно із п.5.5 Угоди дострокове припинення угоди відбувається в разі несплати протягом двох місяців поспіль плати за надання послуг по утриманню торговельного місця в належному стані та додаткових послуг, передбачених цією угодою.

Частиною 1 статті 782 Цивільного кодексу України визначено, що наймодавець має право відмовитись від договору найму і вимагати повернення речі, якщо наймач не вносить плату за користування річчю протягом трьох місяців підряд.

Судом з достовірністю встановлено, що відповідач з вересня 2011 року, не сплачує плату, що є підставою для розірвання угоди про надання в користування торговельного місця.

За таких обставин та враховуючи вище викладене суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню.

Враховуючи вимоги ч.5 ст.49 Господарського процесуального кодексу України, суд також вирішив, що судові витрати в сумі 1827 грн. за розгляд позовної заяви майнового характеру та 1218 грн. за розгляд справи немайнового характеру слід віднести на відповідача, з вини якого спір безпідставно доведено до розгляду судом.

Керуючись ст.ст.22, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Задовольнити заяву позивача про зменшення позовних вимог.

2. Позов задовольнити.

3. Стягнути з фізичної особи-підприємця Рудік Сільвії Іванівни, м.Чернівці, вул. Південно-Кільцева, буд.12-А, кв.38, (Інд.номер 2126027140) на користь Комунального підприємства Міський торговельний комплекс «Калинівський ринок» м.Чернівці, вул.Калинівська, 13-а, (код 22849693) - 7475,10 грн. боргу по платі за користування торговельним місяцем, 1385,55 грн. пені та 3045 грн. судового збору.

4. Розірвати угоду № 706(к) від 16.12.2008р., укладену між Комунальним підприємством Міський торговельний комплекс «Калинівський ринок» та фізичною особою - підприємцем Рудік Сільвією Іванівною про надання в користування торговельного місця № 912 (кіоск) основною площею 4,0 кв.м., що знаходиться в торговому секторі № 1 КП МТК «Калинівський ринок».

Повне рішення складено 07.05.2015 року

Суддя С.М.Гушилик