Рішення № 44073007, 05.05.2015, Господарський суд Сумської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

05.05.2015 Справа № 920/592/15

за позовом: Липоводолинського дочірього агролісогосподарського підприємства "Липоводолинський агролісгосп", мт. Липова Долина, Липоводолинський район, Сумська область,

до відповідача: Липоводолинського районного міжгосподарського комбінату по наданню комунальних послуг населенню "Райсількомунгосп", смт. Липова Долина, Липоводолинський район, сумська область,

про стягнення 9542 грн. 91 коп.,

Суддя Ю.О.Зражевський

Представники:

від позивача: не з'явився,

від відповідача: не з'явився.

У засіданні брали участь: секретар судового засідання - В.С.Калашнікова

Суть спору: відповідно до вимог позовної заяви позивач просить суд стягнути з відповідача заборгованість в сумі 9 542,91 грн. за невиконання умов договору купівлі-продажу № 10, укладеного між позивачем та відповідачем 10.02.2014 року, стягнути судовий збір та забезпечити позов шляхом накладення арешту на майно та грошові суми, що належать відповідачу.

Представник позивача в судове засідання не з'явився, проте, направив заяву від 05.05.2015 року (факс) про розгляд справи без участі представника позивача, у зв'язку з неможливістю прибути в засідання.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, хоча про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином, про що свідчить повідомленням про вручення ухвали про порушення провадження у справі.

Тому, оскільки відповідач в судове засідання не з'явився та відзив на позовну заяву не подав, то справа розглядається за наявними в ній матеріалами, відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, суд

встановив:

10.02.2014 року між Липоводолинським дочірнім агролісогосподарським підприємством «Липоводолинський агролісгосп» (далі -Позивач) і Липоводолинським районним міжгосподарським комбінатом по наданню комунальних послуг населенню «Райсількомунгосп» (далі - Відповідач) був укладений Договір №10 (далі - Договір) , згідно якого Відповідач (Покупець) купляє, а Позивач (Постачальник) продає за цінами згідно прейскуранту та в узгодженій кількості слідуючи пиломатеріали: дрова паливні 500 м.куб.

Відповідно до п. 1.2. Договору Відповідач зобов'язаний розрахуватися по фактичній відгрузці лісопродукції з верхнього складу.

На виконання Договору Відповідачем було отримано лісопродукцію, що підтверджується рахунками і товарно-транспортними накладними.

Відповідач своїх зобов'язань щодо оплати поставленого товару належним чином не виконав, у зв'язку з чим, заборгованість на дату пред'явлення позовної заяви становить 8 936,91 гривень.

Наявність заборгованості визнано відповідачем, що підтверджується актом звірки взаєморозрахунків від 10.01.2015 р., який підписаний Відповідачем і скріплений його печаткою.

Пунктом 3.1. договору передбачено, що в разі виникнення при виконанні умов договору розбіжностей, які не можуть бути вирішені шляхом переговорів, зацікавлена сторона звертається до господарського суду у встановленому Законом -порядку.

З метою досудового врегулювання спору Позивач пред'явив письмову претензію №2 від 15 січня 2015 року про вимогу погашення заборгованості (доказ подається), але задовільного результату не отримав.

Згідно зі статтею 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, за вимогою кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми.

Позивач нарахував 3% річних в розмірі 43,33 грн. та 562,67 грн. інфляційних.

Відповідно до ст.ст. 526, 530 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору, вимог закону та у встановлений у зобов'язанні строк.

Згідно з ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу продавець передає товар у власність покупцю, а покупець приймає товар і сплачує за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст. 692 Цивільного кодексу України покупець повинен оплатити повну ціну за переданий товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Статтями 33-34 ГПК передбачено, що кожна сторона повинна довести свою позицію по справі та підтвердити її належними та допустимими доказами.

Отже, позивачем доведена заборгованість відповідача в розмірі 8 936,91 грн., заборгованість підтверджується матеріалами справи, відповідач належних та допустимих доказів сплати боргу, аргументованих заперечень не надав, в судове засідання не з'явився, а тому позовна вимога про стягнення з відповідача на користь позивача вищезазначеної суми є правомірною, обгрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Також позивач просить суд стягнути з відповідача 3% річних в розмірі 43,33 грн. та 562,67 грн. інфляційних., за період січень -лютий 2015 року.

Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми.

Враховуючи порушення відповідачем строків виконання зобов'язання, суд вважає, що підлягає задоволенню вимога позивача про стягнення з відповідача 3% річних в розмірі 43,33 грн. та 562,67 грн. інфляційних.

Відповідно до ст. ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору понесені позивачем покладаються на відповідача.

Щодо клопотання позивача про забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно та грошові суми, що належать відповідачу, господарський суд відмовляє позивачу у задоволенні поданого клопотання, оскільки відповідно до ст. 66 ГПК України господарський суд за заявою сторони, прокурора або з власної ініціативи має право вжити передбачених статтею 67 цього Кодексу заходів до забезпечення позову, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду. В свою чергу, позивачем не було подано суду доказів утруднення чи неможливості виконання рішення господарського суду у даній справі

На підставі викладеного, керуючись ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

вирішив:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Липоводолинського районного міжгосподарського комбінату по наданню комунальних послуг населенню «Райсількомунгосп» (вул. Русанівська, 3, смт. Липова Долина, Сумська область, 42500, код 05400170) на користь Липоводолинського дочірнього агролісогосподарського підприємства «Липоводолинський агролісгосп» (вул. Леніна, 35, см.т Липова Долина, Сумська область, 42500, код 23825714) 8 936,91 грн. боргу, 43,33 грн.3% річних, 562,67 грн. інфляційних втрат, 1 827 грн. судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повний текст рішення складено 08.05.2015 року.

Суддя Ю.О. Зражевський