Рішення № 44072902, 29.04.2015, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"29" квітня 2015 р.Справа № 916/958/15-г

Господарський суд Одеської області

У складі судді Желєзної С.П.

Секретаря судових засідань Князєвій К.Р.

За участю представників сторін:

Прокурор: Риженко М.Ю. /посвідчення/

Від позивачів:

- Міністерства оборони України: Дідух С.П. за довіреністю №220/884/д від 17.11.2014р.;

- Квартирно-експлуатаційного відділу м. Миколаїів: Мечинська І.Ю. за довіреністю № 26 від 05.01.2015р.

Від відповідача: не з'явився.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом заступника військового прокурора Миколаївського гарнізону в інтересах держави в особі Міністерства оборони України, Квартирно-експлуатаційного відділу м. Миколаїів до приватного підприємства „Артек-Союз" про стягнення 147 161,10 грн., -

ВСТАНОВИВ:

Заступник військового прокурора Миколаївського гарнізону звернувся до господарського суду Одеської області із позовом в інтересах держави в особі Міністерства оборони України, Квартирно-експлуатаційного відділу м. Миколаїв до приватного підприємства „Артек-Союз" (далі по тексту - ПП „Артек-Союз") про стягнення заборгованості в загальному розмірі 151 621,28 грн., яка складається із суми основного боргу в розмірі 128 128,40 грн., пені в сумі 8 788,51 грн., збитків від інфляції в сумі 13 837,86 грн. та трьох відсотків річних в сумі 866,51 грн. Позовні вимоги обґрунтовані фактом неналежного виконання відповідачем прийнятих на себе за договором про відшкодування вартості газопостачання (КЕКВ1164), спожитої в процесі надання послуг з харчування № 90 від 29.03.2012р. щодо відшкодування вартості спожитого газу в процесі надання послуг з харчування військовослужбовців.

Згідно із заявою (вх. № 2-1729/15 від 03.04.2015р.) Квартирно-експлуатаційний відділ м. Миколаїв як один із позивачів по справі зменшив розмір позовних вимог до загальної суми 147 161,10 грн., яка складається із суми основного боргу в розмірі 128 128,40 грн., пені в сумі 7 415,40 грн., збитків від інфляції в сумі 10 901,41 грн. та трьох відсотків річних в сумі 715,89 грн. Оскільки дана заява була підтримана прокурором та іншим позивачем, вказана редакція позовних вимог була прийнята судом до розгляду як остаточна.

Позивачі повністю підтримують заявлених прокурором позов.

В свою чергу, відповідач повністю заперечує проти позову, наголошуючи на його безпідставності та необґрунтованості.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши доводи та пояснення учасників судового процесу, суд встановив наступне.

29.03.2012р. між Квартирно-експлуатаційним відділом м. Миколаїв (Сторона 1) та ПП „Артек-Союз" (Сторона 2) було укладено договір про відшкодування вартості газопостачання (КЕКВ1164), спожитої в процесі надання послуг з харчування № 90 (далі по тексту - договір № 90 від 29.03.2012р.), у відповідності до п.п. 1.1, 1.2 якого Сторона 1 забезпечує Сторону 2 газом, отриманим від ПАТ „Миколаївгаз" для забезпечення надання послуг з харчування особового складу Збройних Сил України. Місце поставки газу згідно додатку № 11.1 до договору. Сторона 2 відшкодовує Стороні 1 вартість газу, спожитого в процесі надання послуг з харчування, що надаються на підставі додаткової угоди про закупівлю послуг харчування № 10 від 29.12.2011р. до договору харчування № 286/2/12/6 від 01.03.2012р. про закупівлю послуг харчування (далі по тексту договору - договір з харчування) для кожної військової частини, до площ яких має доступ Сторона 2 згідно наказу Міністра оборони України від 28.12.2011р. № 846 та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору.

Підписанням додатку № 1 до договору № 90 від 29.03.2012р. сторонами було погоджено, що газ, відшкодування вартості якого здійснюється з боку ПП „Артек-Союз" подається до військової частини А4465, в якій відповідач надає послуги із харчування військовослужбовців.

Згідно з п. 9.2 договору № 90 від 29.03.2012р. даний договір було укладено на строк із 01.03.2012р. до 31.12.2012р. При цьому, строк дії даного договору неодноразово продовжувався сторонами. Зокрема, на підставі додаткової угоди № 5 від 01.03.2014р. строк договору № 90 від 29.03.2012р. був продовжений із 01.01.2014р. по 31.12.2014р. включно, а на підставі додаткової угоди № 6 від 08.01.2015р. - із 01.01.2015р. по 31.03.2015р. включно.

Згідно зі ст.ст. 901, 902 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов'язання. Виконавець повинен надати послугу особисто.

Виходячи з положень п.п. 6.1, 6.4 - 6.7 договору № 90 від 29.03.2012р. облік газу, спожитого Стороною 2, здійснюється згідно засобів обліку. У разі відсутності засобів обліку обсяги спожитого газу визначаються Стороною 1 шляхом розрахунку. У разі пошкодження або виходу з ладу лічильника розрахунок здійснюється по середньому споживанню за минулий місяць. На підставі розрахунків та/або показів засобів обліку газу оформлюються такі документи: рахунок-фактура; акт виконаних робіт; акт показників лічильників (по кожній військовій частині окремо), акт звірки взаєморозрахунків. Щомісячно, 30 числа, Сторона 1 та Сторона 2, на підставі лімітів споживання газу, які визначаються згідно із діючим законодавством і тарифами, що встановлені уповноваженим органом чи відповідними підприємствами та згідно з показниками (засобів обліку або розрахунку) складають і підписують акт виконаних робіт у двох примірниках. Щомісячно, до 30 числа, Сторона 2 надає, згідно з показниками (засобів обліку або розрахунку) підписаний акт показників лічильників в двох примірниках. Щомісячно, до 10 числа, Сторона 1 та Сторона 2, складають і підписують акт звірки взаємних розрахунків в двох примірниках. Щомісячно, 30 числа Сторона 1 надає Стороні 2 рахунок-фактуру, акт виконаних робіт, які є підставою для проведення оплати по даному договору. Відповідно до умов даного договору Сторона 2 згідно з показниками засобів обліку або за розрахунковими даними, підписаних сторонами, виходячи з вартості встановлених газозабезпечуючим підприємством тарифів споживання відшкодовує вартість спожитого газу на реєстраційні або спеціальні реєстраційні рахунки Сторони 1.

При цьому, відповідно до п.п. 2.3.2, 2.3.3 договору № 90 від 29.03.2012р. Сторона 2 зобов'язалась здійснювати відшкодування вартості за спожитий газ відповідно до показників встановлених засобів обліку, або до складеної та затвердженої Стороною 1 калькуляції. Сторона 2 зобов'язалась після отримання від Сторони 1 рахунку-фактури, акту виконаних робіт, протягом 10 банківських днів здійснювати оплату за спожитий газ на реєстраційні або спеціальні реєстраційні рахунки Сторони 1.

Статтею 193 ГК України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

У відповідності до ч. 2 ст. 509 ЦК України зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу, у тому числі і з договорів. Згідно ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами. Зобов'язання, в свою чергу, згідно вимог ст.ст. 525, 526 ЦК України, має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Згідно зі ст. 903 ЦК України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

В силу положень ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтями 610, 612 ЦК України встановлено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Як свідчать матеріали справи, а саме складені військової частиною А4465 відомості про споживання електроенергії, води та газу в їдальні, складені протягом періоду з жовтня по грудень 2014 року включно, технічні акти про обсяги спожитого (протранспортованого) природного газу за період з жовтня по грудень 2014 року, що складені ПАТ „Миколаївгаз" та технічні розрахунки ПАТ „Миколаївгаз" від 29.09.2014р., від 31.10.2014р. та від 26.11.2014р., Квартирно-експлуатаційний відділ м. Миколаїв на виконання прийнятих на себе за договором № 90 від 29.03.2012р. зобов'язань протягом періоду з жовтня по грудень 2014 року включно забезпечив ПП „Артек-Союз" газом для надання останньому можливості здійснення харчування військовослужбовців військової частини А 4465.

При цьому, примірники рахунків на оплату компенсації спожитого природного газу за період з жовтня по грудень 2014 року включно, разом із актами виконаних робіт вручались представнику ПП „Артек-Союз" разом із супровідними листами від 08.01.2015р. № 55, № 4908 від 03.12.2014р. та № 4538 від 03.11.2014р., проте примірники актів виконаних робіт не були підписані з боку ПП „Артек-Союз" без будь-яких поважних причин.

У зв'язку із викладеним, приймаючи до уваги наявні у матеріалах справи докази, суд доходить висновку про доведеність факту належного виконання Квартирно-експлуатаційним відділом м. Миколаїв прийнятих на себе за договором № 90 від 29.03.2012р. зобов'язань щодо забезпечення ПП „Артек-Союз" газом для надання останньому можливості здійснення харчування військовослужбовців військової частини А 4465 протягом періоду з жовтня по грудень 2014 року включно.

В свою чергу, відповідно до рахунків № 04 від 05.01.2015р., № 319 від 01.12.2014р. та № 318 від 03.11.2014р. загальна сума компенсації вартості спожитого природного газу протягом спірного періоду складає 128 128,40 грн. Проте, всупереч прийнятим на себе за договором № 90 від 29.03.2012р. зобов'язанням, ПП „Артек-Союз" після отримання від Квартирно-експлуатаційного відділу м. Миколаїв рахунків-фактур та актів виконаних робіт не здійснило оплату компенсації вартості спожитого природного газу, в результаті чого, на момент вирішення спору за відповідачем рахується прострочена заборгованість перед Квартирно-експлуатаційним відділом м. Миколаїв в сумі 128 128,40 грн.

У зв'язку із викладеним, суд доходить висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог прокурора в частині стягнення із відповідача на користь Квартирно-експлуатаційного відділу м. Миколаїв суми основного боргу в розмірі 128 128,40 грн.

Згідно ч. 2 ст. 615 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов'язання.

Статтею 625 ЦК України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З посиланням на положення ст. 625 ЦК України прокурором та Квартирно-експлуатаційним відділом м. Миколаїв було нараховано відповідачу до сплати збитки від інфляції в сумі 10 901,41 грн. за порушення останнім власних грошових зобов'язань щодо компенсації вартості отриманого природного газу. Перевіривши здійснений Квартирно-експлуатаційним відділом м. Миколаїв розрахунок збитків від інфляції, суд доходить висновку про допущення останнім помилки при його здійсненні, яка укладається в наступному.

За змістом положень листу Верховного Суду України „Рекомендації щодо порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ" від 03.04.1997р. № 62-97р. для визначення суми боргу з урахуванням індексу інфляції необхідно щомісячні індекси, які складають відповідний період, помножити між собою, а отриманий зведений індекс інфляції помножити на суму боргу. Крім того, у випадках, коли відшкодуванню підлягає сума, яка складається з внесків, що зроблені в різні періоди, кожний внесок збільшується на розмір індексу інфляції відповідного періоду, результати підсумовуються. При застосуванні індексу інфляції слід мати на увазі, що індекс розраховується не на кожну дату місяця, а в середньому на місяць; тому умовно слід вважати, що сума, внесена за період з 1 по 15 число відповідного місяця, наприклад травня, індексується за період з урахуванням травня, а якщо з 16 по 31 число, то розрахунок розпочинається с наступного місяця - червня.

З урахуванням правомірно визначених позивачем календарних дат виникнення у відповідача спірних грошових зобов'язань, суд зазначає, що правильним розрахунком збитків від інфляції у спірних правовідносинах має бути:

49 624,09 грн. * 1,06193 (зведений індекс інфляції періоду грудня 2014 року - січня 2015 року) - 49 624,09 грн. = 3 073,22 грн.

33 791,89 грн. * 1,031 (індекс інфляції за січень 2015 року) - 33 791,89 грн. = 1 047,55 грн.

Загалом: 3 073,22 грн. + 1 047,55 грн. = 4 120,77 грн.

Таким чином, суд доходить висновку про правомірність нарахування відповідачу до сплати збитків від інфляції в сумі 4 120,77 грн., у зв'язку з чим, вказані позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Крім того, в порядку ст. 625 ЦК України позивачем Квартирно-експлуатаційним відділом м. Миколаїв було нараховано відповідачу до сплати три відсотки річних в сумі 715,89 грн., перевіривши розрахунок яких суд доходить висновку про його правильність та обґрунтованість, у зв'язку із чим, з ПП „Артек-Союз" слід стягнути на користь названого позивача три відсотки річних в сумі 715,89 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 549, п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки -грошової суми, яку боржник повинен сплатити кредиторові у рази порушення ним зобов'язання. Так, згідно ч. 3 ст. 549 ЦК України, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожний день прострочення виконання. При цьому, відповідно до ст.ст. 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" від 22.11.1996р. №543/96-ВР (з наступними змінами та доповненнями) платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений ст. 1 вказаного Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно з ч. 4 ст. 231 ГК України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг)

Положеннями п. 4.2.1 договору № 90 від 29.03.2012р. передбачено, що за порушення термінів відшкодування вартості спожитого газу Сторона 2 сплачує Стороні 1 пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діє на момент прострочення, за кожен день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати.

З посиланням на п. 3.5 договору № 90 від 29.03.2012р. прокурором та Квартирно-експлуатаційним відділом м. Миколаїв було нараховано відповідачу до сплати пеню в сумі 7 415,40 грн. за порушення останнім власних грошових зобов'язань у спірних правовідносинах. Проаналізувавши здійснений розрахунок пені, господарський суд дійшов висновку про його правильність та обґрунтованість, у зв'язку з чим, із ПП „Артек-Союз" слід стягнути на користь Квартирно-експлуатаційного відділу м. Миколаїв пеню в сумі 7 415,40 грн.

Згідно вимог ст.ст. 32, 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. При цьому, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. В свою чергу, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Враховуючи вищевикладене, факт існування заборгованості ПП „Артек-Союз" перед Квартирно-експлуатаційним відділом м. Миколаїв в загальному розмірі 140 380,46 грн., яка складається із суми основного боргу в розмірі 128 128,40 грн., трьох відсотків річних в сумі 715,89 грн., збитків від інфляції в сумі 4 120,77 грн. та пені в сумі 7 415,40 грн., витікає з умов укладеної між сторонами по справі угоди, положень чинного законодавства та підтверджується матеріалами справи. Доказів, спростовуючих викладене, відповідачем суду надано не було.

Відповідно до ч. 2 ст. 617 ЦК України особа, не звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання у разі відсутності у боржника необхідних коштів. Крім того, згідно ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Підсумовуючи вищезазначене, суд доходить висновку щодо необхідності задоволення заявлених позовних вимог частково на суму 140 380,46 грн. Таким чином, із ПП „Артек-Союз" підлягає стягненню на користь Квартирно-експлуатаційного відділу м. Миколаїв сума основного боргу в розмірі 128 128,40 грн., три відсотки річних в сумі 715,89 грн., збитки від інфляції в сумі 4 120,77 грн. та пеня в сумі 7 415,40 грн. відповідно до ст.ст. 11, 509, 525, 526, 530, 549, 629, 610 - 612, 615, 617, 625, 629, 901 - 903 ЦК України, ст.ст. 193, 231 ГК України, ст.ст. 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" від 22.11.1996р. №543/96-ВР (з наступними змінами та доповненнями).

Відповідно до ст.ст. 44, 49 ГПК України судові витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог шляхом присудження до стягнення відповідної суми в дохід державного бюджету.

Керуючись ст.ст. 32, 33, 43, 44, 49, 82-85 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з приватного підприємства „Артек-Союз" /65059, м. Одеса, пров. Хвойний, 3, код ЄДРПОУ 30741489, р/р 26005108788001 в АТ „Імексбанк", МФО 328384/ на користь Квартирно-експлуатаційного відділу міста Миколаїв /54056, м. Миколаїв, просп. Миру, 62-а, код ЄДРПОУ 08029523, р/р 35218001002746 в ГУДКС в Миколаївській області, МФО 826013/ суму основного боргу в розмірі 128 128 грн. 40 коп. /сто двадцять вісім тисяч сто двадцять вісім грн. 40 коп./, три відсотки річних в сумі 715 грн. 89 коп. /сімсот п'ятнадцять грн. 89 коп./, збитки від інфляції в сумі 4 120 грн. 77 коп. /чотири тисячі сто двадцять грн. 77 коп./, пеню в сумі 7 415 грн. 40 коп. /сім тисяч чотириста п'ятнадцять грн. 40 коп./. Наказ видати.

3. В решті позову відмовити.

4. Стягнути з приватного підприємства „Артек-Союз" /65059, м. Одеса, пров. Хвойний, 3, код ЄДРПОУ 30741489, р/р 26005108788001 в АТ „Імексбанк", МФО 328384/ до державного бюджету України по коду бюджетної класифікації 22030001, рахунок №31210206783008, отримувач - Управління державної казначейської служби у м. Одеса, код ЄДРПОУ 38016923, банк отримувача - ГУДКУ в Одеській області, код ЄДРПОУ господарського суду Одеської області 03499997, через Державну податкову інспекцію у Малиновському районі м. Одеси Головного управління ДФС в Одеській області судовий збір в сумі 2 807 грн. 61 коп. /дві тисячі вісімсот сім грн. 61 коп./. Наказ видати.

Рішення набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 85 ГПК України.

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Відповідно до ст. ст. 91, 93 ГПК України сторони у справі, прокурор, треті особи, особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення місцевого господарського суду, яке не набрало законної сили. Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня його оголошення місцевим господарським судом. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.

Повний текст рішення підписано 07.05.2015р.

Суддя С.П. Желєзна