Рішення № 44072244, 06.05.2015, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 5/47/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.05.2015 Справа № 908/1512/15-г

За позовом: Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (71202, АДРЕСА_1)

До відповідача: Комунальної установи "Чернігівська центральна районна лікарня" Чернігівської районної ради Запорізької області (71202, Запорізька область, смт. Чернігівка, вул. Леніна, 434)

про стягнення 1 911, 18 грн.

Суддя Проскуряков К.В.

Представники сторін:

від позивача: ОСОБА_2, довіреність № 429 від 27.04.2012

від відповідача: не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

Розглядається позовна заява Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 до Комунальної установи "Чернігівська центральна районна лікарня" Чернігівської районної ради Запорізької області про стягнення 15 904, 68 грн.

Ухвалою суду від 10.03.2015 порушено провадження у справі №908/1512/15-г, присвоєно справі номер провадження №5/47/15, судове засідання призначено на 08.04.2015. Розгляд справи відкладався до 06.05.2015. У судовому засіданні 06.05.2015 судом оголошено рішення.

За клопотанням позивача розгляд справи відбувався без фіксації судового процесу за допомогою технічних засобів.

В судовому засіданні 06.05.2015 позивачем було заявлено клопотання про зменшення позовних вимог, згідно з якою просить суд стягнути з відповідача 1 911,18 грн. втрат від інфляції та судовий збір у розмірі 1 827,00 грн., оскільки відповідач сплатив суму основного боргу у розмірі 13 993, 55 грн. під час розгляду справи.

Зазначена заява приймається судом у відповідності до ст. 22 ГПК України як заява про зменшення позовних вимог.

Позивач позовні вимоги підтримує в повному обсязі з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог, суду надано наступні пояснення: 28.01.2013 між Комунальною установою "Чернігівська центральна районна лікарня" Чернігівської районної ради Запорізької області та Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 було укладено договір поставки № 10, відповідно до п. 1.1. якого постачальник зобов'язується у 2013 році поставити замовникові товари, зазначені в накладних, а замовник - прийняти і оплатити такі товари. Позивач виконав свої зобов'язання в повному обсязі. Відповідач оплатив отриманий товар несвоєчасно у зв'язку з чим, позивач нарахував відповідачу 1 911,18 грн. втрат від інфляції відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України. Просить стягнути з відповідача втрати від інфляції у розмірі 1 911, 18 грн. Просить позовні вимоги задовольнити.

Відповідач у судове засідання не з'явився. Від відповідача на адресу суду 05.05.2015 надійшла заява № 420 від 27.04.2015, згідно якої відповідач позовні вимоги у розмірі 1 911, 18 грн. визнав в повному обсязі та просить розглянути справу за відсутності представника відповідача. Клопотання судом задоволено.

Згідно зі ст. 22 ГПК України сторони мають право брати участь у господарських засіданнях. Оскільки зміст норми не передбачає обов'язку сторін брати участь в судових засіданнях, нез'явлення повноважних представників сторін в судові засідання є реалізацією процесуального права сторони.

В п. 3.9.2. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 зазначено, що у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Розглянувши та дослідивши матеріали справи, заслухавши представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є право відношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно з ч. 1 ст. 175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утримуватися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Згідно ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань. Аналогічні норми містяться в ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України.

Положеннями ст. ст. 638, 639 ЦК України передбачено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Договір може укладатися у будь-якій формі, якщо вимоги договору не встановлені законом.

Відповідно до загальних умов виконання зобов'язань, встановлених ст. 526 ЦК України, зобов'язання повинно виконуватися належним чином згідно з умовами договору.

Відповідно до ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Договір, укладений сторонами з дотримання вимог, необхідних для чинності правочину, у тому числі відповідно до чинних нормативно-правових актів, має обов'язкову силу для сторін. Будучи пов'язаними взаємними правами та обов'язками (зобов'язаннями), сторони не можуть в односторонньому порядку відмовлятись від виконання зобов'язання.

Як вбачається з матеріалів справи, 28.01.2013 між Комунальною установою "Чернігівська центральна районна лікарня" Чернігівської районної ради Запорізької області (далі - замовник) та Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 (далі - постачальник) було укладено договір поставки № 10 (далі - договір з усіма додатками, змінами та доповненнями), відповідно до п.п. 1.1. - 1.3. якого постачальник зобов'язується у 2013 році поставити замовникові товари, зазначені в накладних, а замовник - прийняти і оплатити такі товари.

Найменування (номенклатура, асортимент) товару: господарські та будівельні матеріали.

Кількість товарів визначається згідно накладних, які є невід'ємною частиною договору.

Пунктами 3.1., 3.2., 4.1., 7.1. договору передбачено, що ціна договору становить 20 000,00 грн.

Ціна договору можу бути зменшена за взаємною згодою сторін.

Розрахунки проводяться шляхом оплати замовником після пред'явлення постачальником накладної на оплату товару.

У разі невиконання або неналежного виконання своїх зобов'язань за договором сторони несуть відповідальність, передбачену законами та договором.

Ціна договору неодноразово змінювалась, про що свідчать підписані між сторонами додаткові угоди до договору № 1 від 19.08.2013, № 2 від 24.09.2013, № 3 від 09.12.2013 та №4 від 09.12.2013 (а.с. 11 - 14).

Позивач свої зобов'язання виконав в повному обсязі та поставив відповідачу товар, що підтверджується видатковими накладними (а.с. 15 - 18).

Позивач направив відповідачу претензію № 894 від 05.12.2014 на суму 13 993,55 грн. (а.с. 20). Відповідач направив позивачу відповідь на претензію № 930 від 19.12.2014, згідно якої заборгованість у розмірі 13 993, 55 грн. визнана в повному обсязі та буде сплачена до 31.12.2014 (а.с. 21).

В матеріалах справи містяться Акти звірки від 01.12.2014, від 06.04.2015 на суму 13 993, 55 грн., які підписані обома сторонами (а.с. 19, 46).

Позивач просить суд стягнути з відповідача втрати від інфляції у розмірі 1 911, 18 грн.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно із розрахунком позивача відповідачу нараховано інфляційні витрати у розмірі 1 911, 18 грн. Розрахунок перевірено судом та відповідає вимогам чинного законодавства.

На підставі вищевикладеного, суд приходить до висновку, позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Судові витрати покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 49, 82-84 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити.

2. Стягнути з Комунальної установи "Чернігівська центральна районна лікарня" Чернігівської районної ради Запорізької області (71202, Запорізька область, смт. Чернігівка, вул. Леніна, 434, р/р 35415001043986 ГУДКСУ у Запорізькій області, МФО 813015, код ЄДРПОУ 01992995) на користь Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (71202, АДРЕСА_1, р/р НОМЕР_2 ЗРУ КБ «Приватбанк», МФО 313399, ІПН НОМЕР_1) інфляційні витрати у розмірі 1 911 (одна тисяча дев'ятсот одинадцять) грн. 18 коп., судовий збір у розмірі 1 827 (одна тисяча вісімсот двадцять сім) грн. 00 коп. Видати наказ.

Суддя К.В. Проскуряков