Рішення № 44072044, 08.05.2015, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

05.05.15 Справа № 904/1198/15

За позовом Прокурора Довгинцівського району м. Кривого Рогу Дніпропетровської області в інтересах держави в особі Криворізької міської ради, м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область, комунального підприємства теплових мереж "Криворіжтепломережа", м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область

до публічного акціонерного товариства "Науково-дослідний та проектний інститут по збагаченню та агломерації руд чорних металів "МЕХАНОБРЧОРМЕТ", м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область

про стягнення 877 380,19грн.

Суддя Соловйова А.Є.

Секретар судового засідання Капля К.І.

Представники:

Прокурор: Матісова О.В., службове посвідчення №001453 від 27.08.2012

від позивача-1: не з'явився

від позивача-2: Касьян І.В., довіреність вих. №5 від 30.12.2014

від відповідача: Шкарбатюк С.В., довіреність №5 від 04.03.2015

СУТЬ СПОРУ:

Прокурор Довгинцівського району м. Кривого Рогу Дніпропетровської області (далі-Прокурор) в інтересах держави в особі Криворізької міської ради (далі-Позивач-1), комунального підприємства теплових мереж "Криворіжтепломережа" (далі-Позивач-2) звернувся до господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою до публічного акціонерного товариства "Науково-дослідний та проектний інститут по збагаченню та агломерації руд чорних металів "МЕХАНОБРЧОРМЕТ" (далі-Відповідач) про стягнення 226 002,31 грн. за договором №1204 на постачання теплової енергії для потреб опалення, вентиляції, гарячого водопостачання і пари від 14.09.2011.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 18.02.2015 порушено провадження у справі, позовна заява прийнята до розгляду.

28.04.2015 Прокурор подав заяву №41-1784вих.15 від 21.04.2015 про уточнення позовних вимог, відповідно до якої позовні вимоги збільшено до 877 380,19 грн., в зв'язку зі збільшенням періоду, за який стягується пеня, та перерахунком розміру пені, 3% річних та інфляційних втрат. Судом заяву про уточнення позовних вимог прийнято до розгляду, відповідно до ст.22 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвалами господарського суду від 18.02.2015, 05.03.2015, 14.04.2015, 28.04.2015 розгляд справи відкладався на 05.03.2015, 14.04.2015, 28.04.2015, 05.05.2015, відповідно.

Ухвалою господарського суду від 14.04.2015, за клопотанням Відповідача вих. №17-86 від 08.04.2015, відповідно до вимог статті 69 Господарського процесуального кодексу України, продовжено строк вирішення спору на 15 днів - до 05.05.2015.

В обґрунтування своїх позовних вимог Прокурор посилається на невиконання Відповідачем вимог діючого законодавства та умов згаданого договору, а саме - порушення строків оплати за спожиту теплову енергію за листопад, грудень 2014 року, січень, лютий, березень 2015 року. У підтвердження позовних вимог Прокурор та Позивач-2 надали суду Договір №1204 на постачання теплової енергії для потреб опалення, вентиляції, гарячого водопостачання і пари; рахунки-фактури №1204 від 30.11.2014, 31.12.2014, 31.01.2015, 28.02.2015, 31.03.2015; довідку комунального підприємства теплових мереж "Криворіжтепломережа" б/н від 03.03.2015.

Прокурор керуючись нормами Господарського та Цивільного кодексів України, з урахуванням заяви про уточнення (збільшення) позовних вимог №41-1784вих. 15 від 21.04.2015, просить стягнути з Відповідача заборгованість за спожиту теплову енергію в сумі 780 690 грн. 75 коп., пеню в сумі 27 473 грн. 29 коп., 3% річних у сумі 3 147 грн. 76 коп., інфляційні втрати в сумі 66 068 грн. 39 коп.

Прокурор в судове засідання з'явився, уточнені (збільшені) позовні вимоги підтримав.

Позивач-1 в судові засідання, призначені на 05.03.2015, 14.04.2015, 28.04.2015, 05.05.2015 не з'явився, про причини неприбуття не повідомив, був належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, вимоги ухвал господарського суду Дніпропетровської області від 18.02.2015, 05.03.2015, 14.04.2015, 28.04.2015 не виконав.

Позивач-2 в судове засідання з'явився, уточнені (збільшені) позовні вимоги Прокурора підтримав.

Відповідач в судове засідання з'явився, проти задоволення позовних вимог заперечував, просив суд в задоволенні позову відмовити; надав відзив на позовну заяву вих. №236/08 від 26.02.2015 та відзив вих. №530/08 від 31.04.2015 на заяву про уточнення позовних вимог. В обґрунтування своїх заперечень Відповідач посилається на відсутність підписаних обома сторонами актів щодо кількості наданих послуг, наявність рішення, яким задоволено позов про стягнення з Позивача-2 на користь Відповідача суми грошових коштів, які, на думку Відповідача, є зустрічними однорідними вимогами та мають бути зараховані в рахунок заборгованості за Договором, яким обґрунтовані позовні вимоги по даній справі. Також Відповідач вказує на необґрунтованість заявлених сум пені, 3% річних та інфляційних втрат з огляду на відсутність в розрахунку механізму нарахування вказаних коштів.

В судовому засіданні 05.05.2015 оголошені вступна та резолютивна частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення Прокурора та представника Позивача-2, Відповідача господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

14.09.2011 комунальне підприємство теплових мереж "Криворіжтепломережа" (далі-Постачальник) та публічне акціонерне товариство "Науково-дослідний та проектний інститут по збагаченню та агломерації руд чорних металів "МЕХАНОБРЧОРМЕТ" (далі-Споживач) уклали Договір №1204 на відпуск теплової енергії для потреб опалення, вентиляції і гарячого водопостачання (далі-Договір), відповідно до пункту 1.1 якого Постачальник зобов'язався відпускати Споживачу теплову енергію в гарячій воді на потреби опалення, вентиляції, гарячого водопостачання та у вигляді пари на технологічні потреби, а Споживач сплачувати отриману теплову енергію за встановленими тарифами (цінами) у строки, передбачені Договором.

Постачальник відпускає Споживачеві теплову енергію на об'єкти, вказані в таблиці №2 згідно з встановленим планом теплоспоживання з 01.09.2011 по 01.09.2012 (див. Таблиця №1, №2, та акт межі розподілу, як невід'ємні частини Договору). Оплата здійснюється з моменту зазначеного періоду дії Договору.

Оплату за відпущену теплову енергію проводиться Споживачем щомісяця, самостійно, в грошовій формі, та іншими формами розрахунку за погодженням сторін до 20-го числа місяця наступного за розрахунковим. В іншому випадку Постачальник має право без додаткового попередження припинити повністю або частково обмежити подачу теплової енергії (п. 3.1 Договору).

Згідно з пунктом 3.4 Договору, Споживач здійснює передплату в грошовій формі, в розмірі планового місячного споживання в термін до 20 числа кожного місяця.

Відповідно до пункту 3.5 Договору, у разі утворення заборгованості за надані послуги теплопостачання, Споживач не пізніше 10 днів з моменту отримання від Постачальника акту звірки, висилає його, належно оформленим, назад і вживає всіх заходів для погашення заборгованості.

Пунктом 6.1 Договору передбачено, що він діє з 01.09.2011 по 01.09.2012 і вважається щорічно продовженим, якщо за місяць до закінчення терміну не надійде заява однієї із сторін про розірвання Договору за один місяць і відсутності заборгованості Споживача перед Постачальником Договір може бути розірваний. При наявності заборгованості за Споживачем, нарахування за Договором припиняються, а Договір не розривається до повного погашення заборгованості.

Тарифи теплової енергії, передбачені Національною комісією регулювання електроенергетики України становлять:

- за період з 01.07.2014 по 30.11.2014 - за 1 Гкал 1294,704 грн. (з ПДВ);

- за період з 01.12.2014 по теперішній час - з 1 Гкал 1 555,38 грн. (з ПДВ) (а.с. 14).

Виходячи з наданих Прокурором та Позивачем-2 Договору, рахунків-фактур №1204 від 30.11.2014, 31.12.2014, 31.01.2015, 28.02.2015, 31.03.2015, Відповідач спожив за період з 03.11.2014 по 16.03.2015 теплової енергії загальною вартістю 780 690 грн. 75 коп. з ПДВ.

Проте Відповідач оплату за спожиту теплову енергію в строки, визначені п.3.4. Договору не здійснив. Таким чином сума заборгованості Відповідача перед Позивачем-2 складає 780 690 грн. 75 коп., що і стало причиною спору.

В силу ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, умов укладеного договору. Відповідно до вимог ст. 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Виходячи з вимог ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутністю таких вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до вимог ст. 610 ЦК України, невиконання зобов'язання або його виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання, є порушенням зобов'язання.

Виходячи з викладеного, оскільки господарським судом встановлено, що Відповідачем допущено порушення строків здійснення розрахунку за спожиту теплову енергію, позовні вимоги в частині стягнення заборгованості за теплову енергію в сумі 780 690 грн. 75 грн. є обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ч.2 ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.

Прокурор в позовній заяві просить суд стягнути з Відповідача 3% річних у сумі 3 147 грн. 76 коп. за загальний період нарахування з 20.12.2015 по 14.04.2015, та інфляційні втрати в сумі 66 068 грн. 39 коп. за загальний період нарахування з січня 2014 року по березень 2015 року, включно.

Враховуючи, що Прокурором та Позивачем-2 доведено шляхом надання належних доказів, що Відповідачем допущено порушення строків оплати спожитої теплової енергії, перевіривши здійснений Позивачем розрахунок 3% річних та інфляційних втрат, суд вважає, що позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню повністю, а саме підлягають стягненню 3 147,76 грн. 3% річних та 66 068,39 грн. інфляційних втрат.

Пунктом 3.3 Договору сторони погодили, що у випадку не здійснення оплати за відпущену теплову енергію в термін, встановлений п. 3.1 Договору, він несе відповідальність згідно п.п. 4-7 ст. 231 Господарського кодексу України та Законом України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" №543/96-ВР від 22.11.1996 в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення сплати.

За розрахунком Позивача-2 розмір пені за загальний період прострочення з 20.02.2015 по 14.04.2015 складає 27 473 грн. 29 коп.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ст. 549 Цивільного кодексу України).

В силу п.1 ст. 216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Відповідно до п. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором (п.6 ст.231 Господарського кодексу України).

Положеннями ст. 3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" встановлено, що розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно з п. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Господарським судом встановлено, що зобов'язання з оплати спожитої теплової енергії Відповідачем не виконано.

Перевіривши здійснений Позивачем-2 розрахунок пені, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення пені підлягають задоволенню повністю, в сумі 27 473,29 грн.

Стосовно заперечень Відповідача, викладених його відзиві необхідно зауважити наступне.

Щодо не надання Позивачем актів кількості наданих послуг, підписаних обома сторонами, як це передбачено пунктом 2.4 Договору, то необхідно зазначити, що умовами Договору передбачено обов'язок сплати Відповідачем за отримані послуги до 20-го числа місяця наступного за розрахунковим, а отже обов'язок оплати виник у Відповідача незалежно від наявності актів, а у зв'язку з отриманням обумовлених Договором послуг, що підтверджується виставленими Позивачем-2 рахунків. Крім того, слід зазначити, що п.2.4. Договору не встановлено, що зазначені акти складаються в двосторонньому порядку. До того ж, Позивач-2 в судове засідання 05.05.2015 надав відповідні акти від 22.01.2015, 20.02.2015, 19.03.2015.

Посилання Відповідача на наявність заяви про зарахування зустрічних однорідних вимог судом до уваги не приймаються, оскільки Позивачем-2 зазначена заява не підписана, що свідчить про ненадання згоди не таке зарахування.

Крім того, Відповідач у відзиві вказує на необґрунтованість заявлених до стягнення сум пені, 3% річних та інфляційних втрат з огляду на відсутність пояснень щодо механізму здійснення нарахувань.

Вказані доводи спростовуються наявним в матеріалах справи розрахунком позовних вимог (а.с. 73) з якого вбачаються періоди нарахувань, коефіцієнти розрахунку, які перевірені судом та виконані Позивачем-2 вірно.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати у справі підлягають стягненню з Відповідача в дохід Державного бюджету України.

Керуючись ст.ст. 1, 33, 43, 44, 49, 82-85, 116, 117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з публічного акціонерного товариства "Науково-дослідний та проектний інститут по збагаченню та агломерації руд чорних металів "МЕХАНОБРЧОРМЕТ" (50086, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Телевізійна, 3, ЄДРПОУ 04689352) на користь комунального підприємства теплових мереж "Криворіжтепломережа" (50000, м. Кривий Ріг, пров. Дежньова, 9, код ЄДРПОУ 03342184) 780 690 грн. 75 коп. - заборгованості за спожиту теплову енергію, 27 473 грн. 29 коп. - пені, 3 147 грн. 76 коп. - 3% річних, 66 068 грн. 39 коп. - інфляційних втрат.

Стягнути з публічного акціонерного товариства "Науково-дослідний та проектний інститут по збагаченню та агломерації руд чорних металів "МЕХАНОБРЧОРМЕТ" (50086, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Телевізійна, 3, ЄДРПОУ 04689352) в дохід державного бюджету України (одержувач - Управління Державної Казначейської Служби України у Жовтневому районі м. Дніпропетровська, ЄДРПОУ 37989269, банк одержувача - відділення банку ГУДКУ у Дніпропетровській області, МФО 805012, р/р 31214206783005, КБКД 22030001, призначення платежу: судовий збір, код ЄДРПОУ суду 03499891) 17 547 грн. 60 коп. - судового збору.

Видати накази.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржено протягом десяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.

Повне рішення складено 08.05.2015.

Суддя А.Є. Соловйова