Ухвала суду № 44068200, 30.04.2015, Вінницький апеляційний адміністративний суд

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 802/335/15-а Головуючий у 1-й інстанції: Крапівницька Н.Л.

Суддя-доповідач: Сторчак В. Ю.

30 квітня 2015 року м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Сторчака В. Ю., суддів: Ватаманюка Р.В., Мельник-Томенко Ж. М.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Державного підприємства "Вінницький завод "Кристал" на постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 05 березня 2015 року у справі за адміністративним позовом першого заступника прокурора м. Вінниці в інтересах держави в особі управління Пенсійного фонду України в місті Вінниці до Державного підприємства "Вінницький завод "Кристал" про стягнення заборгованості в сумі 21419,15 грн.,

В С Т А Н О В И В :

позивач звернувся до Вінницького окружного адміністративного суду із позовом до державного підприємства "Вінницький завод "Кристал" про стягнення заборгованості.

Постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 05.03.2015 року позов задоволено. Стягнуто з державного підприємства "Вінницький завод "Кристал" (код ЄДРПОУ 33323245, м. Вінниця, вул. 600-річчя,21) заборгованість з відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій за період з березня 2014 року по січень 2015 року включно в сумі 21419,15 грн. (двадцять одна тисяча чотириста дев'ятнадцять гривень 15 коп.) на користь управління Пенсійного фонду України в місті Вінниці (код ЄДРПОУ 37979905, м. Вінниця, Хмельницьке шосе, 7) на р/р№25607323420103 ОПЕРВ ПАТ "Державний ощадбанк" МФО 302076.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вказане рішення та прийняти нове, яким відмовити в задоволенні адміністративного позову.

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 197 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін, виходячи з наступного.

Встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи наступне.

Станом на 27.01.2015 року за ДП "Вінницький завод "Кристал" рахується заборгованість по невідшкодованих управлінню Пенсійного фонду України в місті Вінниці фактичних витрат на виплату та доставку пенсій за віком на пільгових умовах відповідно до пункту "б"-"з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" з 27.03.2014 по 31.01.2015 року. У зв'язку із чим прокуратура м. Вінниці звернулась до суду з вимогою стягнути на користь управління Пенсійного фонду України в місті Вінниці заборгованість з відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій за в сумі 21419,15 грн.

Суд першої інстанції, задовольняючи адміністративний позов виходив з доведеності та обґрунтованості позовних вимог.

Колегія суддів погоджується із рішенням суду першої інстанції та вважає за необхідне зазначити наступне.

За змістом пункту 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 року № 1058-IV (набрав чинності з 1 січня 2004 року) пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, роботах з особливо шкідливими й особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. До запровадження пенсійного забезпечення через такі фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України "Про пенсійне забезпечення". У цьому випадку розміри пенсій визначаються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 Закону № 1058-IV. При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.

До набрання чинності Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 року № 1058-IV питання про відшкодування витрат на виплату і доставку пенсій, призначених, зокрема, відповідно до пунктів "б"-"з" частини першої статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 5 листопада 1991 року № 1788-XII, було врегульовано Законом України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" від 26.06.1997 року №400/97-ВР, відповідно до положень якого відповідач входив до переліку платників збору на обов'язкове державне пенсійне забезпечення.

Згідно ж із абзацом четвертим пункту 1 статті 2 Закону № 400/97-ВР для платників збору, визначених пунктами 1 та 2 статті 1 цього Закону, <...> об'єктом оподаткування є також фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів "б"-"з" статті 13 Закону № 1788-XII до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 12 Закону № 1788-XII.

Абзацом третім пункту 1 статті 4 Закону № 400/97-ВР встановлено ставку на обов'язкове державне пенсійне страхування у розмірі 100 відсотків від об'єкта оподаткування, визначеного абзацом четвертим пункту 1 статті 2 цього Закону.

Поряд з цим абзацом четвертим підпункту 1 пункту 2 Прикінцевих положень Закону №1058-IV встановлено, що підприємства та організації з коштів, призначених на оплату праці, вносять до Пенсійного фонду плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, крім тих, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, починаючи з дня набрання чинності цим Законом, у розмірі 20 відсотків з наступним збільшенням її щороку на 10 відсотків до 100-відсоткового розміру відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій до набуття права на пенсію за віком відповідно до цього Закону.

Відповідно до положень абзацу п'ятого пункту 1 статті 4 Прикінцевих положень цього Закону в редакції від 31 травня 2005 року виплата пенсій особам, які були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників, за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та особам, пенсії яким призначені відповідно до пунктів "в" - "е" та "ж" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", здійснюється до 1 січня 2005 року за рахунок коштів Пенсійного фонду, а з 1 січня 2005 року - за рахунок коштів Державного бюджету України до досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону.

Пунктом 3 статті 4 Прикінцевих положень Закону № 1058-IV встановлено, що особам, які працювали на роботах із шкідливими і важкими умовами праці та мали або матимуть право на пенсію відповідно до статті 100 Закону України "Про пенсійне забезпечення", пенсії призначаються за нормами цього Закону, виходячи з вимог віку та стажу, встановлених раніше діючим законодавством.

Аналіз наведених положень дає підстави для висновку, що зазначеними нормами Закону при збереженні порядку покриття витрат на виплату і доставку пільгових пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом, визначено нові підстави звільнення підприємств та організацій від покриття витрат на виплату та доставку таких пенсій. Перелік пільгових пенсій, витрати на виплату яких та, відповідно, і витрати на їх доставку, здійснюється до 1 січня 2005 року за рахунок коштів Пенсійного фонду, а з 1 січня 2005 року - за рахунок коштів Державного бюджету України, встановлений абзацом п'ятим пункту 1 статті 4 Прикінцевих положень Закону № 1058-IV в редакції від 31 травня 2005 року. Зазначений перелік є вичерпним, а тому законних підстав вважати, що витрати на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених до 1 січня 2004 року на підставі статті 100 Закону України «Про пенсійне забезпечення», повинні здійснюватись за рахунок коштів Державного бюджету України чи Пенсійного фонду немає.

При цьому обов'язок підприємств та організацій з відшкодування цих витрат, понесених Пенсійним фондом України після 1 січня 2004 року, не пов'язаний із датою призначення такої пенсії чи часом набуття необхідного для цього пільгового стажу (до чи після набрання чинності Законом № 1058-IV).

Зазначені висновки узгоджуються з правовою позицією Верховного Суду України, висловленій у постановах від 25 вересня 2012 року та 17 грудня 2013 року (справи № 21-293а12 та №21-453а13), які відповідно до положень статті 244-2 КАС України висновок щодо застосування норм права, викладений у постанові Верховного Суду України, має враховуватися іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права.

Відповідно до частини 15 статті 106 Закону № 1058-IV строк давності щодо стягнення недоїмки, пені та штрафів не застосовується.

Тому, колегія суддів дійшла висновку, що у разі звернення до суду із позовом про стягнення заборгованості (недоїмки), яка виникла через несвоєчасне нарахування та/або сплату заборгованості по відшкодуванню фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій, строки звернення до суду із позовом про стягнення цієї заборгованості (недоїмки), передбачені статтею 99 КАС, не застосовуються.

Такі висновки узгоджуються з правовою позицією Верховного Суду України, яка викладена у постанові від 18 листопада 2014 року (справа № 21-496а14).

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що заборгованість відповідача перед органом Пенсійного фонду в розмірі 21419,15 гривень по пенсіонеру ОСОБА_2 за березень 2014 року по січень 2015 року підлягає погашенню шляхом її стягнення.

Колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги відповідача не ґрунтуються на вимогах законодавства та не спростовують висновків суду першої інстанції.

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 198, статтею 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Підсумовуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції ухвалив оскаржуване рішення відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, а тому підстави для його скасування або зміни відсутні.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд

У Х В А Л И В :

апеляційну скаргу Державного підприємства "Вінницький завод "Кристал" залишити без задоволення, а постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 05 березня 2015 року - без змін.

Ухвала суду набирає законної сили в порядку та в строки, передбачені ст. ст. 212, 254 КАС України.

Головуючий Сторчак В. Ю.

Судді Ватаманюк Р.В.

Мельник-Томенко Ж. М.