Постанова № 44068060, 29.04.2015, Одеський апеляційний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 квітня 2015 р.м.ОдесаСправа № 2-а-/1522/185/11

Категорія: 10.3.3 Головуючий в 1 інстанції: Ярош(Іванова) Світлана Володимирівна Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого: судді Домусчі С.Д.

суддів: Єщенка О.В., Кравця О.О.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Департаменту праці та соціальної політики Одеської міської ради на постанову Приморського районного суду м. Одеси від 01 березня 2011 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Департаменту праці та соціальної політики Одеської міської ради про визнання дій неправомірними, зобов'язання провести перерахунок та виплату допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, -

ВСТАНОВИВ:

02 грудня 2010 року ОСОБА_1 звернувшись до Приморського районного суду м. Одеси з адміністративним позовом до Департаменту праці та соціальної політики Одеської міської ради просила суд визнати неправомірними дії відповідача щодо нарахування та виплати допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у розмірі меншому ніж встановлено законом, стягнути з відповідача недоотриману суму допомоги в розмірі 11 766,32 грн. за період з 13 березня 2008 року по 14 квітня 2010 року.

Постановою від 01 березня 2011 року, ухваленою у відкритому судовому засіданні, Приморський районний суд м. Одеси задовольнив адміністративний позов ОСОБА_1 визнав неправомірними дії відповідача щодо відмови позивачу у здійснені перерахунку та виплати допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, у розмірі не менш встановленого законом прожиткового мінімуму для працездатних осіб; зобов'язав зробити перерахунок нарахованих позивачу сум допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у розмірі не менш встановленого законом прожиткового мінімуму для працездатних осіб, та доплатити різницю між перерахованим розміром допомоги та фактично сплаченим за період з 13 березня 2008 року по 14 квітня 2010 року.

Не погоджуючись з постановою суду Департамент праці та соціальної політики Одеської міської ради подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржену постанову.

Вимоги апеляційної скарги апелянт обґрунтовує тим, що суд першої інстанції допустив порушення норм матеріального і процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи. Також апелянт посилається на пропуск позивачем без поважних причин шестимісячного строку звернення до суду, на дотримання приписів Закону України «Про допомогу сім'ям з дітьми».

Ухвалюючи постанову про задоволення адміністративного позову суд першої інстанції встановив, що на спірні правовідносини поширює дію Закон України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням».

Справа розглянута в порядку письмового провадження відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 197 КАС України.

Заслухавши суддю доповідача, розглянувши та обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права в межах доводів апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга може бути задоволена частково.

Апеляційний суд встановив, що ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, має дочку ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с. 9), з 13 березня 2008 року по 15 квітня 2010 року перебувала на обліку в управлінні праці та соціального захисту населення Приморської районної адміністрації Одеської міської ради (процесуальним правонаступником якого є апелянт), як застрахована особа в системі загальнообов'язкового державного соціального страхування, яка перебуває у відпустці по догляду за дитиною до трьох років з 13 березня 2008 року по 15 квітня 2010 року, що сторонами по справі не оспорюється, та підтверджено матеріалами справи (а.с. 5, 69, 70).

Відповідно до матеріалів справи (а.с. 5) управління праці та соціального захисту населення Приморської районної адміністрації Одеської міської ради, позивачу з 13 березня 2008 року по 14 квітня 2010 року призначена допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, у мінімальному розмірі 130 грн., відповідно до ст. 15 Закону України «Про допомогу сім'ям з дітьми» та Порядку призначення і виплати допомоги сім'ям з дітьми, затвердженого Постановою КМУ від 27.12.2001 р. № 1751.

Перевіряючи питання дотримання позивачем строку звернення до суду з адміністративним позовом, апеляційний суд встановив, що позивач звернулась із зазначеним позовом 02 грудня 2010 року, проте також позивач звернулась із зазначеним позовом в порядку цивільного судочинства, тому, з урахуванням спільного листа Вищого адміністративного суду України та Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 28.01.2011 р. за № 129/11/13-11 та № 106/0/4-11 з питань забезпечення правильного й однакового застосування положень законодавства щодо розгляду спорів та підсудності справ, пов'язаних із соціальними виплатами, з урахуванням Рішення Конституційного Суду України від 9 вересня 2010 року № 19-рп/2010, причини пропуску строку звернення до суду є поважними.

Як встановлено апеляційним судом позивач є особою, застрахованою у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування, якій надана відпустка для догляду за дитиною віком до 3-х років в період з 13 березня 2008 року по 15 квітня 2010 року.

На відносини щодо виплати допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за періоди з 22 травня по 31 грудня 2008 та з 1 січня по 31 грудня 2009 року, з 01 січня по 14 квітня 2010 року особі, яка застрахована у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування поширювалися норми Закону України від 18 січня 2001 року № 2240-ІІІ «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням», відповідно до статті 43 якого допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається застрахованій особі у розмірі, що встановлюється правлінням Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, але не менше розміру прожиткового мінімуму, встановленого законом. Зазначена правова позиція викладена у постановах Верховного Суду України від 11.06.2013 р. ЄДРСР № 32348472; від 18.06.2013 р. ЄДРСР № 32213972; від 02.07.2013 р. ЄДРСР № 32532880; від 09.07.2013 р. ЄДРСР № 32532872.

Таким чином, суд першої інстанції помилково визначив дату з якої необхідно провести перерахунок а саме з 13 березня 2008 року, замість правильної дати - з 22 травня 2008 року.

Застосування до спірних правовідносин положень Закону України від 21 листопада 1992 року № 2811-ХІІ «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» та Порядку призначення і виплати державної допомоги сім'ям з дітьми, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2001 року № 1751, є помилковим. Зазначена правова позиція викладена у постановах Верховного Суду України від 11.12.2012 р. ЄДРСР № 28332586 та відповідно від 25.12.2012 р. ЄДРСР № 28332590. Таким чином, апелянт помилково посилається на норми Закону України від 21 листопада 1992 року № 2811-ХІІ «Про державну допомогу сім'ям з дітьми».

Враховуючи викладене апеляційний суд дійшов висновку про наявність правових підстав для відновлення порушених прав позивача шляхом зобов'язання відповідача провести перерахунок та виплату позивачу за період, з 22 травня 2008 року по 14 квітня 2010 року, допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, виходячи з розміру цієї допомоги, який дорівнює прожитковому мінімуму встановленому законом для дітей віком до шести років, відповідно до ст. 43 Закону України від 18 січня 2001 року № 2240-ІІІ «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням».

Також апеляційний суд зазначає про помилковість висновків суду першої інстанції про неправомірну відмову відповідача у проведенні перерахунку допомоги, оскільки звертаючись з цим позовом до суду першої інстанції ОСОБА_1 не надала доказів звернення до відповідача із заявою про проведення перерахунку, що підтверджено переліком документів доданих до позову, які зазначені у додатку. Так само на виконання ухвали Одеського апеляційного адміністративного суду від 12 листопада 2014 року про витребування доказів, ОСОБА_1 не надала доказів звернення до апелянта із заявою про проведення перерахунку, пославшись при цьому лише на те, що відповідну заяву вона надавала до позову, що не відповідає дійсності та спростовано матеріалами справи.

При цьому апеляційний суд зазначає про неправомірність дій управління праці та соціального захисту населення Приморської районної адміністрації Одеської міської ради, яке нараховувало та виплачувало допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у розмірах менших ніж це встановлено законом.

Оскільки апелянт є правонаступником управління праці та соціального захисту населення Приморської районної адміністрації Одеської міської ради, внаслідок переходу до Департаменту праці та соціальної політики Одеської міської ради функцій які виконувались управлінням праці та соціального захисту населення Приморської районної адміністрації Одеської міської ради, порушені права позивача мають бути відновлені, але без визнання неправомірними дій апелянта.

Таким чином, апеляційний суд дійшов висновку про недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленим, та про те, що суд першої інстанції допустив помилкове застосування норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, у зв'язку з чим, відповідно до п. 2 та п. 4 ч. 1 ст. 202 КАС України, це є підставою для часткового задоволення апеляційної скарги, скасування оскарженої постанови та ухвалення нового судового рішення про часткове задоволення адміністративного позову.

Керуючисьст. 46 Конституції України, ст. ст. 2, 11, 69-71, 195, п. 1 ч. 1 ст. 197, п.3 ч. 1 ст. 198, п. 2 та п. 4 ч. 1 ст. 202, ст. ст. 207, 211, 212, ч. 5 ст. 254 КАС України, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Департаменту праці та соціальної політики Одеської міської ради задовольнити частково.

Постанову Приморського районного суду м. Одеси від 01 березня 2011 року скасувати та ухвалити нову постанову.

Адміністративний позов ОСОБА_1 задоволеними частково.

Зобов'язати Департамент праці та соціальної політики Одеської міської ради (ідентифікаційний код юридичної особи: 36290160, місцезнаходження юридичної особи: 65023, м. Одеса, вул. Льва Толстого, будинок 7) перерахувати та виплатити ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1; ідентифікаційний номер НОМЕР_1) допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, дочкою ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2, за період з 22 травня 2008 року по 14 квітня 2010 року, виходячи з розміру допомоги у розмірі прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років з урахуванням проведених виплат.

В іншій частині позовних вимог ОСОБА_1 - відмовити.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий: суддя С.Д.Домусчі

суддя О.В.Єщенко

суддя О.О.Кравець