Постанова № 44067390, 07.05.2015, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

07 травня 2015 року № 826/3539/15

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Гарника К.Ю. розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом Приватного підприємства "Авантис" до треті особи Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві Приватне підприємство «ТК Асторія», Приватне підприємство «Сіті-М Торг»про визнання протиправним та скасування рішення

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство «Авантис» (далі по тексту - позивач) звернулось з позовом до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві (далі по тексту - відповідач), треті особи - Приватне підприємство «ТК Асторія» та Приватне підприємство «Сіті-М Торг» про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення від 20.02.2015р. №17926552209.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що оскаржуване податкове повідомлення - рішення прийнято відповідачем протиправно, а тому підлягає скасуванню.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 19 березня 2015 року відкрито провадження в адміністративний справі № 826/3539/15 закінчено підготовче провадження та призначено до розгляду у судовому засіданні на 01 квітня 2015 року.

В судовому засіданні, призначеному на 01 квітня 2015 року суд оголосив про відкладення розгляду справи у зв'язку з залученням до участі у справі третіх осіб без самостійних вимог на предмет спору - ПП «Сіті-М Торг» та ПП «ТК Асторія» до 14 квітня 2015 року.

У зв'язку з неявкою сторін фіксація судового засідання, призначеного на 14 квітня 2015 року не здійснювалась.

У судовому засіданні 16 квітня 2015 року представник позивача підтримав адміністративний позов, просив суд задовольнити його. Представник відповідача та представники третіх осіб в судове засідання не з'явилися.

Керуючись приписами частини 4 статті 122 та частини 6 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, надавши можливість присутнім учасникам судового розгляду у повній мірі реалізувати свої процесуальні права, та враховуючи відсутність потреби заслухати свідка чи експерта, суд продовжив розгляд справи в порядку письмового провадження.

Після розгляду адміністративного позову та доданих до нього матеріалів, всебічного і повного встановлення всіх фактичних обставин, на яких ґрунтується позов, об'єктивної оцінки доказів, що мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд зазначає наступне.

На підставі повідомлення про дату початку та місце проведення перевірки від 22.01.2015р. №37/26-55-22-09 та наказу від 20.01.2015р. №118, згідно п.п. 75.1.2 статті 75, п. 78.1.1 статті 78 ПК України відповідачем проведено перевірку ПП «Авантис» за результатами якої 09.02.2015р. складено акт №116/26-55-22-09/4/32308954 про результати документальної позапланової невиїзної перевірки щодо підтвердження відомостей по взаємовідносинам з платниками податків ПП «ТК Асторія» (код ЄДРПОУ 38866261), ПП «Сіті-М Торг» (код ЄДРПОУ 38885389) за період з 01.09.2014р. по 30.09.2014р. (далі по тексту - Акт перевірки).

Актом перевірки встановлено порушення ст. 185, п. 198.3, 198.6 статті 198, п. 201.4, 201.10 статті 201 ПК України в результаті чого позивачем занижено ПДВ у розмірі 383 333грн., в тому числі за вересень 2014 року у сумі 142 163грн., жовтень 2014 року - 241 170грн.

На підставі встановленого порушення відповідачем 20.02.2015р. прийнято податкове повідомлення - рішення №17926552209, яким за порушення ст. 185, п. 198.3, 198.6 статті 198, п. 201.4, 201.10 статті 201 ПК України позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з ПДВ у розмірі 479 166,00грн., у тому числі основний платіж - 383 333грн. та штрафні санкції - 95 833грн.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Як зазначив Вищий адміністративний суд України в листі від 02 червня 2011 року №742/11/13-11, з метою встановлення факту здійснення господарської операції, формування витрат для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість судам належить з'ясовувати, зокрема, такі обставини: рух активів у процесі здійснення господарської операції; установлення спеціальної податкової правосуб'єктності учасників господарської операції та установлення зв'язку між фактом придбання товарів (послуг), спорудженням основних фондів, імпортом товарів (послуг), понесенням інших витрат і господарською діяльністю платника податку.

Таким чином, в межах даного спору слід встановити факт здійснення (реальність) господарських операцій між позивачем та ПП «ТК Асторія», ПП «Сіті-М Торг», обставини використання придбаних товарів у власній господарській діяльності позивача, встановити спеціальну податкову правосуб'єктність учасників господарської операції (зокрема, чи були платниками податку на додану вартість).

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, між позивачем (Замовник) та ПП «Сіті-М Торг» (Виконавець) укладено Договір №310314/2-ПУ від 31.03.2014р. про надання посередницьких послуг, відповідно до якого Замовник дає завдання, а Виконавець зобов'язується надавати Замовникові такі посередницькі послуги: розширення ринку збуту нафтопродуктів Замовника шляхом пошуку та залучення покупців нафтопродуктів. За цим Договором Виконавець діє в межах території м. Києва, Київської, Житомирської, Рівненської, Волинської, Черкаської, Вінницької, Чернігівської, Хмельницької, Чернівецької, Львівської та Івано-Франківської областей. Підтвердженням надання послуг за цим Договором є Акт здачі-приймання наданих послуг, які підписуються обома сторонами.

На виконання умов вказаного договору ПП «Сіті-М Торг» виписані акти здачі-приймання наданих послуг №906 від 01.09.2014р., №907 від 02.09.2014р., №908 від 03.09.2014р., №909 від 04.09.2014р., №910 від 05.09.2014р., №911 від 08.09.2014р., №912 від 09.09.2014р., №913 від 10.09.2014р., №914 від 11.09.2014р., №915 від 12.09.2014р., №916 від 15.09.2014р., №917 від 16.09.2014р., та податкові накладні: №21 від 01.09.2014р., №22 від 02.09.2014р., №28 від 03.09.2014р., №33 від 04.09.2014р., №49 від 05.09.2014р., №54 від 08.09.2014р., №82 від 09.09.2014р., №83 від 10.09.2014р., №93 від 11.09.2014р., №99 від 12.09.2014р., №129 від 15.09.2014р., №130 від 16.09.2014р. всього на суму 553 478,2грн. та ПДВ 92246,33грн.

ПП «Сіті-М Торг» задекларовано податкові зобов'язання по ПП «Авантис» за вересень 2014 року на суму 92246,33грн., чим сформовано податковий кредит ПП «Авантис» за звітний період.

З Акту перевірки судом вбачається, що кількість працюючих на ПП «Сіті-М Торг» становить: 3 особи. Вид діяльності підприємства - неспеціалізована оптова торгівля.

Податковим органом встановлено, що ПП «Сіті-М Торг» не здійснювало та/або неможливо було здійснювати господарської діяльності в зв'язку з відсутністю та незначною кількістю працівників, та відсутності будь-яких активів, в тому числі орендованих.

За результатами проведеного аналізу системи співставлення податкового кредиту та податкових зобов'язань у розрізі контрагентів та бази даних ЄРПН встановлено, що ПП "СІТІ-М ТОРГ" формує кредит за рахунок придбання свинини, риби свіжемороженої, куриної продукції, а реалізація товару покупцям здійснюється зокрема електротехнічною продукцією, бумаги, тканин, палива, запчастин. Даний факт свідчить про те, що вхідний податковий кредит по деяких видах товару взагалі відсутній, що унеможливлює дослідити походження реалізованого товару.

Враховуючи вищенаведене діяльність ПП "СІТІ-М ТОРГ" була направлена на проведення транзитних фінансових потоків, спрямованих на здійснення операцій з отримання податкової вигоди, коли операції здійснюються через посередників з метою штучного формування витрат та податкового кредиту, та не мають реального товарного характеру, а в подальшому і підприємствам-покупцям. Первинні бухгалтерські документи мають ознаки таких, що не відповідають чинному законодавству, а тому податкові накладні, складені та видані з порушенням податкового законодавства України, не можуть вважатися належним доказом на підтвердження правомірності формування податкового кредиту з податку на додану вартість підприємствами-покупцями.

Крім того, між позивачем та ПП «ТК Асторія» було укладено ряд договорів №080114/1-ЮП від 08.01.2014р. про надання юридичних послуг, від 04.08.2014р. №0408/М-14 про маркетингові послуги, від 03.03.2014р. №140303-ЕП про надання послуг експедирування вантажу, від 30.05.2014р. №30-05/14 про надання консультативних послуг та послуг з налаштування комп'ютерної техніки, від 15.05.2014р. №15/05/14 про надання бухгалтерських послуг.

На виконання умов вказаних договорів ПП «ТК Асторія» виписані акти виконаних робіт та податкові накладні: №516, 517, 518, 519, 520, 521, 522, 523, 524 від 30.09.2014р. на суму ПДВ 82680грн., №513 від 26.09.2014р. на суму ПДВ 8118,47грн., №494 від 02.09.2014р., №495 від 04.09.2014р., №497 від 08.09.2014р., №500 від 10.09.2014р., №504 від 16.09.2014р., №505 від 18.09.2014р., №508 від 22.09.2014р., №510 від 24.09.2014р., №515 від 29.09.2014р. на суму ПДВ 81125,05грн., №499 від 05.09.2014р., №501 від 11.09.2014р., №506 від 18.09.2014р., №511 від 25.09.2014р. на суму ПДВ 39296,66грн., №496 від 05.09.2014р. №498 від 09.09.2014р., №502 від 12.09.2014р., №503 від 15.09.2014р., №507 від 19.09.2014р., №509 від 23.09.2014р., №512 від 26.09.2014р., №514 від 29.09.2014р. на суму ПДВ 79866,64грн.

Вид діяльності ПП «ТК Асторія» - неспеціалізована оптова торгівля.

Чисельність осіб яка працює на підприємстві складає 3 особи.

Податковим органом встановлено, що надання зазначених послуг передбачає наявність кваліфікованих спеціалістів. Таким чином, неможливо підтвердити реальність виконання певних послуг із такою кількістю працівників. Також, відповідно до податкової звітності в тому числі реєстру податкових накладних ПП «ТК Асторія» 30.09.2014р було виписано в адресу ПП «АВАНТИС» 9 штук податкових накладних (в один день), в сумі ПДВ до 10000,0 грн., які не було зареєстровано в Єдиному реєстрі податкових накладних чим порушено вимоги п. 201.10 Податкового Кодексу України, цим самим продавець ухилився від реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних.

За результатами проведеного аналізу системи співставлення податкового кредиту та податкових зобов'язань у розрізі контрагентів та бази даних ЄРПН встановлено, що ПП "ТК "АСТОРІЯ" формує кредит за рахунок придбання куринної продукції, цукру, фруктів, тканини, а реалізація товару покупцям здійснюється зокрема електротехнічною продукцією, палива, запчастин. Даний факт свідчить про те, що вхідний податковий кредит по деяких видах товару взагалі відсутній, що унеможливлює дослідити походження реалізованого товару.

Враховуючи вищенаведене діяльність ПП "ТК "АСТОРІЯ" була направлена на проведення транзитних фінансових потоків, спрямованих на здійснення операцій з отримання податкової вигоди, коли операції здійснюються через посередників з метою штучного формування витрат та податкового кредиту, та не мають реального товарного характеру, а в подальшому і підприємствам-покупцям. Первинні бухгалтерські документи мають ознаки таких, що не відповідають чинному законодавству, а тому податкові накладні, складені та видані з порушенням податкового законодавства України, не можуть вважатися належним доказом па підтвердження правомірності формування податкового кредиту з податку на додану вартість підприємствами-покупцями.

Згідно з підпунктом 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий кредит - це сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

З аналізу статті 198 Податкового кодексу України вбачається, що визначальним фактором для формування податкового кредиту платником податку на додану вартість є відповідність податкової накладної порядку її заповнення та подальше використання придбаних товарів (основних фондів) в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно з пунктом 201.1 статті 201 Податкового кодексу України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.

Суд звертає увагу, що наявність у покупця належно оформлених документів, необхідних для віднесення певних сум до податкового кредиту, зокрема виданих постачальником/продавцем податкових накладних, не є безумовною підставою формування податкового кредиту, у разі недоведенння реальності здійснених господарських операцій та факту використання придбаних товарів/послуг в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Під господарською діяльністю у Господарському кодексі України (стаття 3) розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

Статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, податкові накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Згідно зі статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків як обов'язкова ознака господарської операції кореспондує з нормами Податкового кодексу України.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції (ч. 2 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні").

Таким чином, право на податковий кредит з податку на додану вартість виникає в результаті придбання товарів і послуг з метою використання в господарській діяльності. При цьому операція з придбання повинна бути реальною, тобто повинна мати місце об'єктивна зміна складу активів платника податків.

Крім того, в основі будь-якої реальної господарської операції має лежати економічна мета, тобто бажання платника податків приростити активи за допомогою досягнення господарського ефекту.

У податковому обліку понесені витрати на придбання послуг мають бути підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, які містять відомості про господарську операцію, підтверджують її фактичне здійснення, тобто первинними документами, що містять інформацію про фактичні господарські операції, розкривають їх зміст та обсяг.

За відсутності достатніх доказів - первинних документів, які б достовірно підтверджували факт здійснення господарської операції, розкривали її зміст та обсяг з метою та в цілях господарської діяльності платника податку, підстави для формування даних податкового обліку - відсутні.

В обґрунтування реальності вищезазначених операцій, позивач зазначає, що перелік наданих послуг підтверджується податковим та видатковими накладними, платіжними дорученнями з відмітками банку про їх виконання, а також актами виконаних робіт. Надання послуг Позивачеві підтверджують податкові та видаткові накладні виписані контрагентами, платіжні доручення з відмітками банку про їх виконання.

Разом з тим, на думку суду, позивачем не надано ані до перевірки ані до суду документів на підтвердження реальності господарських операцій та факту придбання послуг та товарів з метою та в цілях господарської діяльності.

Слід звернути увагу, що згідно актів про надані послуги, ПП «Сіті-М Торг» та ПП «ТК Асторія» надавали послуги: юридичні, маркетингові, послуги з експедирування вантажу, консультативні послуги, послуг з налаштування комп'ютерної техніки, бухгалтерські послуги та посередницькі послуги.

Матеріали справи не містять доказів, які свідчили би про реальність вищезазначених послуг, про їх надання, адже матеріали справи не містять кінцевого результату наданих послуг. Також, вищезазначений перелік послуг є досить широким та не вичерпним, а тому встановлення яких саме послуг замовлялось позивачем не вбачається можливим.

Позивачем не надано будь-яку інформацію про форму та зміст послуг, які придбано позивачем у ПП «Сіті-М Торг» та ПП «ТК Асторія».

При цьому, враховуючи навіть отримання вищезазначених послуг, не вбачається можливим встановити, яким чином дані послуги використовувались позивачем у власній господарській діяльності.

Наявні у матеріалах справи податкові накладні та акти надання послуг містять лише загальну назву послуг, без деталізації змісту та обсягу таких послуг; не містять інформації про посаду, прізвище та ініціали особи, яка їх підписала, або іншої інформації, що дала б змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарських операції та наявність у неї відповідних повноважень, а відтак в силу наведених вище правових норм такі документи не є належно оформленими первинними документами для підтвердження факту правомірності формування податкового кредиту з ПДВ.

Позивачем не спростовано належними доказами доводи податкового органу щодо відсутності фактичного здійснення вказаних господарських операцій, а відтак, з урахуванням вказаних обставин такі документи не можна вважати належно оформленими та підписаними повноважними особами звітними документами, які посвідчують факт придбання послуг.

Позивачем не надано документального підтвердження тих обставин та відносин, які супроводжують фактичне виконання такого роду операцій та у сукупності підтверджують їх реальне виконання, а відтак, і не доведено того, що обумовлені правочинами послуги надані саме цими контрагентами.

За таких обставин, аналізуючи наведені норми чинного законодавства та наявні в матеріалах справи докази, суд приходить до висновку про обґрунтованість висновків контролюючого орган про порушення пунктів ст. 185, п. 198.3, 198.6 статті 198, п. 201.4, 201.10 статті 201 ПК України.

Разом з тим слід зазначити, що директором ПП «Сіті-М Торг» та ПП «ТК Асторія» Терещенком С.Г. були надані письмові пояснення з приводу позовних вимог ПП «Авантис». Однак суд їх до уваги не приймає, оскільки вони не підтверджують в повній мірі реальності здійснення господарської діяльності з позивачем.

Згідно з частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

На думку Окружного адміністративного суду міста Києва, з урахуванням вимог встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, виходячи з системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, адміністративний позов Приватного підприємства «Авантис» не підлягає задоволенню.

Вирішуючи питання про судовий збір, Окружний адміністративний суд міста Києва зазначає наступне.

Законом України "Про судовий збір" встановлено, що за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру ставка судового збору складає 2 відсотки розміру майнових вимог, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 4 розмірів мінімальної заробітної плати.

Відповідно до Закону України "Про Державний бюджет України на 2015 рік" встановлено у 2015 році мінімальну заробітну плату у місячному розмірі з 01 січня - на рівні 1218,00 грн.

Враховуючи розмір майнових вимог, позивачу, в даному випадку, за звернення до адміністративного суду із майновим позовом слід було сплатити 4872,00 грн.

Водночас, частиною 3 статті 4 Закону України "Про судовий збір" встановлено, що під час подання адміністративного позову майнового характеру сплачується 10 відсотків розміру ставки судового збору. Решта суми судового збору стягується з позивача або відповідача пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимоги.

Позивачем сплачено судовий збір у розмірі 487,20 грн., а тому враховуючи, результат розгляду адміністративної справи та розмір сплаченого судового збору, решта суми судового збору у розмірі 4384,80 грн. підлягає стягненню з позивача на користь Державного бюджету.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 69, 70, 71, 94, 128, 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1.У задоволенні адміністративного позову Приватного підприємства «Авнтис» відмовити.

2.Стягнути з Приватного підприємства «Авнтис» (код ЄДРПОУ 32308954) на користь Державного бюджету України (отримувач коштів - УДКСУ у Печерському районі м. Києва, код 38004897, банк отримувача - ГУ ДКСУ у м. Києві, код банку 820019, р/р 31218206784007, код класифікації 22030001) судовий збір у розмірі 4384,80грн. (чотири тисячі триста вісімдесят чотири гривні, 80 копійок).

Постанова набирає законної сили в строки та порядку, встановленому статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України. Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя К.Ю. Гарник