Ухвала суду № 44066540, 17.03.2015, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

17 березня 2015 року № 810/222/15

Суддя Київського окружного адміністративного суду Терлецька О.О., розглянувши позовну заяву В.о. прокурора Обухівського району Київської області в інтересах держави в особі Державної податкової інспекції в Обухівському районі Головного управління ДФС у Київської області до Товариства з обмеженою відповідальністю “Оргбуммонтаж” про стягнення податкової заборгованості,

В С Т А Н О В И В :

До Київського окружного адміністративного суду звернувся В.о. прокурора Обухівського району Київської області (надалі – прокурор) в інтересах держави в особі Державної податкової інспекції в Обухівському районі Головного управління ДФС у Київської області (наділ – позивач) з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю “Оргбуммонтаж” (надалі – відповідач) про стягнення податкової заборгованості.

Пунктом 3 частини першої статті 107 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суддя після одержання позовної заяви з’ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам встановленим статтею 106 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 03.03.2015 ухвалу від 23.01.2015 скасовано, а справу направлено до Київського окружного адміністративного суду для продовження розгляду.

Відповідно до частини третьої статті 106 Кодексу адміністративного судочинства України, до позовної заяви додаються її копії та копії всіх документів, що приєднуються до неї, відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб, крім випадків подання адміністративного позову суб'єктом владних повноважень. Суб'єкт владних повноважень при поданні адміністративного позову зобов'язаний додати до позовної заяви доказ надіслання рекомендованим листом з повідомленням про вручення відповідачу і третім особам копії позовної заяви та доданих до неї документів. До позовної заяви додається також документ про сплату судового збору, крім випадків, коли його не належить сплачувати.

В порядку виконання ухвали Київського окружного адміністративного суду від 23.01.2015 року згідно з пунктом першим частини третьої статті 108 Кодексу адміністративного судочинства України всі матеріали були направлені позивачу. Отже в матеріалах справи відсутні документи зазначені в нормі ч. 3 ст. 106 Кодексу адміністративного судочинства України.

Таким чином, позовна заява не відповідає вимогам, встановленим частиною третьою статті 106 Кодексу адміністративного судочинства України.

Також, з матеріалів позовної заяви слідує, що позивачем у даній справі є - Державна податкова інспекція в Обухівському районі Головного управління ДФС у Київської області, яка наділена правом самостійно звертатися до суду із вказаними позовами, відповідно до статті 20 Податкового кодексу України та статті 50 Кодексу адміністративного судочинства України.

Представництво прокурора в адміністративному процесі обмежене чинним законодавством, що слідує із наступного.

Так, правовий статус прокурора в адміністративному судочинстві визначається Конституцією України, Законом України від 5 листопада 1991 року “Про прокуратуру”, Кодексом адміністративного судочинства України.

Відповідно до статті 36-1 Закону України “Про прокуратуру”, представництво прокуратурою інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні прокурорами від імені держави процесуальних та інших дій, спрямованих на захист у суді інтересів громадянина або держави у випадках, передбачених законом. Усі види представництва в адміністративному суді, які закріплені у статтях 56-57 Кодексу адміністративного судочинства України, передбачають обов’язковий порядок правових відносин між представником і особою, яку він представляє. Функція представництва прокуратурою інтересів громадян або держави у суді закріплена пунктом 2 статті 121 Конституції України, тобто прокурор має статус законного представника держави чи громадянина у випадках, передбачених чинним законодавством.

Підставою представництва прокурором у суді інтересів держави є наявність або загрози порушень економічних, політичних та інших державних інтересів внаслідок протиправних дій (бездіяльності) фізичних або юридичних осіб, що вчиняються у відносинах між ними або з державою (ч. 2 ст. 36-1 Закону України “Про прокуратуру).

Прокурор самостійно визначає підстави для представництва у суді інтересів громадянина або держави (ч. 5 ст. 36-1 Закону України “Про прокуратуру), але він не повинен підміняти Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, органи виконавчої влади, зокрема державного контролю, органи місцевого самоврядування, фізичних та юридичних осіб, які також можуть звертатися до суду із заявами про захист прав, свобод та інтересів інших осіб, або державних чи суспільних інтересів та брати участь у цих справах. Прокурор може скористатись своїм правом на звернення до суду із заявою про захист інтересів держави у випадках, коли органи виконавчої влади, передусім державного контролю, органи місцевого самоврядування, на які відповідними законодавчими актами покладено обов’язок захищати права та інтереси громадянина, держави чи суспільні інтереси, не вживають для цього передбачених законом заходів.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Інакше підміна повноважень органу означає порушення цієї норми.

Із наведеного слідує, що при зверненні прокурора до відповідного суду, прокурор повинен у позовній заяві обґрунтувати причини неможливості пред’явлення позову самою особою або органом, в інтересах яких позов, із наданням підтверджуючих документів, а також обґрунтуванням обставин, які вказують на існування реальної загрози порушень економічних, політичних та інших державних інтересів внаслідок протиправних дій (бездіяльності) фізичних або юридичних осіб та необхідності їх захисту.

Відповідно до п. 20.1.18 статті 20 Податкового кодексу України, відповідач у даній справі наділений правом (повноваженням) звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

В матеріалах справи відсутні будь-які пояснення прокурора щодо того, чи реалізував відповідач свої повноваження щодо звернення до суду самостійно. Також в позовній заяві прокурор взагалі не обґрунтовує підстав свого представництва в даній справі з огляду на статтю 19 Конституції України, як і не обґрунтовує неможливість позивача заявити даний позов самостійно.

З наведеного суд приходить до висновку, що заявлені повноваження прокурора в даній справі як представника позивача (суб’єкта владних повноважень) є необґрунтовані обставинами, які є обов’язковою умовою для суду при вирішенні питання допуску прокурора до участі в справі. У суду відсутні докази правомірності представництва прокуратурою інтересів позивача, і зокрема – правомірності подачі даного позову.

Звернення прокурора з даним позовом без належного підтвердження свого права на представництво інтересів позивача, що є суб’єктом владних повноважень та може і має реалізувати свої повноваження самостійно, є прямим порушенням вимог статті 19 Конституції України, оскільки в такому випадку прокуратура реалізує не власні повноваження, а повноваження позивача.

Окрім того, суд вважає за необхідне зазначити, що участь прокурора як представника суб’єкта владних повноважень у адміністративній справі без належного обґрунтування необхідності такого представництва та неможливість захисту державних інтересів у загальному порядку звернення до суду самого суб’єкта владних повноважень, а також за відсутності умов відповідного представництва інтересів для відповідача у даній справі, - також порушує принцип змагальності судового процесу та право сторін на рівноправність, які слідують за статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Згідно з частиною першою статті 108 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтею 106 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановлюється строк, достатній для усунення недоліків.

Вказані недоліки повинні бути усунені позивачем у строк до 24 квітня 2015 року шляхом подання позивачем до суду позову, додатків до позову та доказів направлення цих документів відповідачу, а також документу, що підтверджує повноваження в.о. прокурора Обухівського району Київської області як представника в даній справі.

Керуючись статтею 106, частиною першою статті 108, статтями 160, 165 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

у х в а л и в:

1. Позовну заяву В.о. прокурора Обухівського району Київської області в інтересах держави в особі Державної податкової інспекції в Обухівському районі Головного управління ДФС у Київської області до Товариства з обмеженою відповідальністю “Оргбуммонтаж” про стягнення податкової заборгованості, - залишити без руху.

2. Встановити позивачу строк для усунення вказаних недоліків позовної заяви до 24 квітня 2015 року.

3. Копію ухвали про залишення позовної заяви без руху надіслати позивачу.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом п’яти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя Терлецька О.О.