Постанова № 44066532, 17.04.2015, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 квітня 2015 року справа №810/128/15

Суддя Київського окружного адміністративного суду Брагіна О.Є., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом державного підприємства спиртової та лікеро-горілчаної промисловості "Укрспирт" до Броварської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

в с т а н о в и в:

позивач звернувся до Броварської ОДПІ ГУ Міндоходів у Київській області з вимогами про скасування податкового повідомлення-рішення №0000322102 від 11.08.2014 р., яким було визначено грошове зобов?язання з акцизного податку за основним платежем у розмірі 112270,16 грн. та застосована штрафна санкція у сумі 84202,62 грн.

Позов обґрунтовано хибністю висновку акту перевірки на підставі якого було прийняте оспорюване рішення.

В призначений для розгляду справи час уповноважений представник відповідача, повідомлений належним чином про дату та місце розгляду справи, у судове засідання не прибув, через канцелярію суду 16.04.2015 р. подав клопотання про розгляд справи без його участі.

На підставі ч.6 ст.128 КАСУ, суд здійснив розгляд даної справи в порядку письмового провадження.

Дослідивши подані документа та матеріали, встановивши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов із наданням їм відповідної правової оцінки, суд приходить до висновку про необхідність відмови у його задоволенні, з огляду на таке:

працівниками ГУ Міндоходів у Харківській області, відповідно до п.п.80.2.5 п.80.2 ст.80 ПКУ з метою реалізації функцій визначених п.п.19-1.1.14, 19-1.1.16, 19-1.1.17 п.19-1 ст.19 ПКУ, була проведена фактична перевірка позивача на предмет дотримання вимог ЗУ «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів", за результатами якої, 25.07.2014 р., був складений акт №148/20-40-21-01-12/37199618 у висновку якого зазначено, що Караванським МПД ДП «Укрспирт» у період з 20.05.2014 р. по 26.05.2014 р. втрачено спирт етиловий вищої очистки в кількості 198,99 дал.б.с., який рахувався за цистерною №7. Замість спирту у цистерні №7 шляхом зачистки через мірники було виявлено спиртовмістовну рідину міцністю 94,00 % у кількості 162,10 дал.б.с., яка була переміщена у цистерну №5.

За наслідками проведеної перевірки Броварською ОДПІ, згідно п.п.54.3.2 п.54.3 ст.54 ПКУ, позивачу збільшено грошове зобов?язання з акцизного податку на загальну суму 196472,78 грн., з яких за основним платежем 112270,16 грн. та застосована штрафна санкція у сумі 84202,62 грн. (податкове повідомлення-рішення від 11.08.2014 р. №0000322102).

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, позивач оскаржив його в адміністративному порядку. Згідно із рішенням ГУ ДФС у Київській області від 21.10.2014 р. №9/10/10-36-1001-04/859 скарга була задоволена частково, податкове повідомлення-рішення №0000322102 від 11.08.2014 р. скасоване в частині застосованих штрафних санкцій у розмірі 28067,54 грн., в іншій частині рішення залишено без змін.

Рішенням ДФС України від 05.12.2014 р. №8132/6/99-99-10-31-02-15 скарга ДП «Укрспирт» залишена без задоволення.

Надаючи правової оцінки відносинам, що склалися між сторонами, суд зазначає таке:

платниками акцизного збору на алкогольні напої, згідно абз.2 ст.2 Закону України “Про акцизний збір на алкогольні напої та тютюнові вироби” є, зокрема суб'єкти підприємницької діяльності - українські виробники алкогольних напоїв. Матеріалами справи підтверджено, що позивач є платником акцизного збору.

Відповідно до ст. 13 Закону України “Про державне регулювання виробництва i обігу спирту етилового, коньячного i плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів”, норми втрат і виходу спирту етилового, коньячного і плодового, спирту етилового ректифікованого виноградного, спирту етилового ректифікованого плодового, спирту-сирцю виноградного, спирту-сирцю плодового та алкогольних напоїв затверджуються в порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України.

За понаднормативні втрати, не виправдані згідно з чинним законодавством, та незабезпечення виходу продукції суб'єкти господарювання сплачують акцизний податок у розмірі, встановленому законом.

Згідно пп. 213.1.6 ст.213 ПКУ об'єктами оподаткування є обсяги та вартість втрачених підакцизних товарів (продукції), що перевищують встановлені норми втрат.

За приписами пункту 214.6 статті 214 ПКУ, у разі наявності наднормативних втрат спирту етилового, коньячного і плодового, спирту етилового ректифікованого виноградного, спирту етилового ректифікованого плодового, спирту-сирцю виноградного, спирту-сирцю плодового та алкогольних напоїв, допущених з вини виробника під час виробництва підакцизних товарів (продукції), базою оподаткування є вартість (кількість) цих товарів, які можна було б виробити з нормативно втрачених товарів (продукції), тобто визначено базу оподаткування.

Згідно із п. 214.7 ст. 214 ПКУ при псуванні, знищенні, втраті підакцизних товарів (продукції), крім випадків, передбачених у пункті 216.3 статті 216 цього Кодексу, базою оподаткування є вартість та обсяги втрачених товарів (продукції), що перевищують встановлені норми втрат згідно з пунктом 214.6 статті 214 цього Кодексу.

Відповідно до п. 216.2 ст. 216 ПКУ датою виникнення податкового зобов'язання щодо зіпсованого, знищеного, втраченого підакцизного товару (продукції) є дата складання відповідного акта. У цьому пункті втраченим є товар (продукція), місцезнаходження якого платник податку не може встановити.

Отже, згідно з п. 214.6 ст. 214 Податкового кодексу на понаднормативні втрати спирту в окремих випадках може нараховуватись акцизний податок виходячи з вартості товарів, які можна було б виробити з такого втраченого спирту.

Підпунктом 54.3.2 п.54.3 ст.54 ПКУ встановлено, що у разі якщо дані перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов?язань, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках, то контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов?язань платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством.

Відповідно до п. 123.1 ст. 123 ПКУ у разі якщо контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов'язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4, 54.3.5. 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, - тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 24 відсотків суми визначеного податкового зобов'язання, завищеної суми бюджетного відшкодування. При повторному протягом 1095 днів визначенні контролюючим органом суми податкового зобов'язання з цього податку, зменшення суми бюджетного відшкодування тягне за собою

накладення на платника податків штрафу у розмірі 50 відсотків суми нарахованого податкового зобов?язання, завищеної суми бюджетного відшкодування.

Як слідує із матеріалів адміністративної справи в процесі проведення фактичної перевірки позивача працівниками контролюючого органу було встановлено, що у період з 20.05.2014 р. по 26.05.2014 р. у спиртосховищі підприємства виникла нестача спирту етилового вищої очистки у кількості 198,99 дал.б.с., яка рахувалась за цистерною №7. Шляхом зачистки через мірники було виявлено спиртовмістовну рідину міцністю 94,00% у кількості 162,10 дал.б.с (акт інвентаризації від 30.05.14 р. №11), яка була переміщена в цистерну №5.

Позивач, обґрунтовуючи своє звернення до суду вказує, що відповідно до порядку інвентаризації спирту, встановленого Інструкцією з приймання, зберігання, відпуску, транспортування та обліку спирту етилового, затвердженої наказам Мінагрополітики України від 13.04.2009 р. за №264 наявність фактичної кількості спирту на підприємстві визначають в усіх резервуарах.

При цьому вказує, що порядок врегулювання інвентаризаційних різниць визначений Інструкцією №69 від 11.08.94 р., зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 26.08.1994 р. за № 202/412 по інвентаризації основних засобів, нематеріальних активів, товарно-матеріальних цінностей, грошових коштів і документів та розрахунків, в якій передбачена можливість взаємного заліку надлишків та нестач. З урахування встановленого інвентаризацією збереження спирту етилового в цистернах №4 та №7 у розмірі 84,41 дал.б.с., нестача виявлена в цистерні №5 у розмірі 47,67 дал.б.с. на Караванському МПД ДП «Укрспирт» перекривається розміром збереженого спирту.

З огляду на твердження позивача, суд звертає увагу на таке: Інструкція по інвентаризації основних засобів, нематеріальних активів, товарно-матеріальних цінностей, грошових коштів і документів та розрахунків розроблена в розвиток Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" для підтвердження правильності та достовірності даних бухгалтерського обліку та звітності, яким передбачено проведення підприємствами, їх об'єднаннями та госпрозрахунковими організаціями незалежно від форм власності інвентаризації майна, коштів і фінансових зобов'язань.

Відповідно до п.2 преамбули Інструкції відповідальність за організацію інвентаризації несе керівник підприємства, який повинен створити необхідні умови для її проведення у стислі строки, визначити об'єкти, кількість і строки проведення інвентаризації.

П.12.12 Інструкції №69 передбачає механізм регулювання інвентаризаційних різниць. Так, відповідно до п.п. «а.» п.12.12 Інструкції взаємний залік лишків і нестач внаслідок пересортиці може бути допущено тільки щодо товарно-матеріальних цінностей однакового найменування і в тотожній кількості за умови, що лишки і нестачі утворились за один і той же період, що перевіряється, та однієї і тієї ж особи, яка перевіряється.

Органи державного управління, до відання яких відносяться підприємства, можуть установлювати порядок, коли такий залік може бути допущений стосовно однієї і тієї ж групи товарно-матеріальних цінностей, якщо цінності, що входять до її складу, мають схожість за зовнішнім виглядом або упаковані в однакову тару (при відпуску їх без розпаковки тари); за приписами п.п. «б» у разі, коли при заліку нестач лишками при пересортиці вартість цінностей, що виявились у нестачі, більше вартості цінностей, що виявились у надлишку, різниця вартості повинна бути віднесена на винних осіб. Якщо конкретні винуватці пересортиці не встановлені, то сумові різниці розглядаються як нестачі цінностей понад норми природного убутку з віднесенням їх до складу інших витрат операційної діяльності. За такими сумовими різницями в протоколах інвентаризаційної комісії повинні бути наведені вичерпні пояснення причин, за якими різниці не можуть бути віднесені на винних осіб.

Із представлених суду матеріалів слідує, що інвентаризаційною комісією проведено інвентаризацію спиртовмістовної рідини в цистерні №5 шляхом пропуску через мірники, в результаті чого встановлено залишок рідини міцністю 92,06% у кількості 151,32 дал.б.с., в той час як за даними бухгалтерського обліку рахується 198,99 дал.б.с. Нестача складає 47,67 дал.б.с. при граничнодопустимих втратах за нормою 1,00 дал.б.с.

Крім того, в ході перевірки встановлено, що у період з 20.05.2014 р. по 26.05.2014 р. в спиртосховищі підприємства виникла нестача спирту етилового вищої очистки в кількості, 198,99 дал.б.с., яка рахувалась за цистерною №7. В цистерні №7 шляхом зачистки було виявлено спиртовмістовну рідину міцністю 94,00% в кількості 162,10 дал.б.с., яка була переміщена в цистрерну №5.

Проаналізувавши положення Інструкції №69 у співставленні із встановленими обставинами справи, суд вважає висновок позивача про можливість зарахування лишків і нестач у даному випадку хибним з огляду на те, що такий залік допускається стосовно однієї і тієї ж групи товарно-матеріальних цінностей, якщо цінності, що входять до її складу, мають схожість за зовнішнім виглядом або упаковані в однакову тару. У даному випадку спиртовмістовна рідина має різні показник міцності, зберігалась в різних цистернах, кількість надлишків та нестач мають різні показники.

Суд також не знаходить можливим застосування до цього випадку п.п. «б» п.12.12 Інструкції, оскільки не були встановлені винуватці нестачі, а отже і не вбачає підстав для висновку про відсутність нестачі спирту етилового на ДП «Укрспирт».

Таким чином, суд вважає рішення податкового органу законним, а вимоги позивача безпідставними.

Керуючись статтями 11, 14, 70, 71, 72, 86, 94, 159-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

п о с т а н о в и в:

У задоволенні адміністративного позову,-відмовити.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Брагіна О.Є.