ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
і м е н е м У к р а ї н и
27 квітня 2015 рокум. Ужгород№ 807/2161/13-а
Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Гаврилка С.Є.
з участю секретаря судового засідання Штефанюк Н.І.
за участі сторін:
представника позивача - Романець Наталії Йосифівни;
представника відповідача: обласного клінічного територіального медичного об'єднання "Фтизіатрія" - Роман Сергія Юрійовича;
відповідача ОСОБА_3 - не з'явився;
представника відповідача ОСОБА_3 - не з'явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Закарпатського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовною заявою Управління Пенсійного фонду України в м. Ужгороді Закарпатської області до обласного клінічного територіального медичного об'єднання "Фтизіатрія" та ОСОБА_3 про стягнення надміру виплаченої пенсії, -
ВСТАНОВИВ:
Відповідно до статті 160 частини 3 КАС України 27 квітня 2015 року було проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Повний текст постанови виготовлено та підписано 05 травня 2015 року.
Управління Пенсійного фонду України в м. Ужгороді Закарпатської області звернулося до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовною заявою до обласного клінічного територіального медичного об'єднання "Фтизіатрія", якою просило стягнути з обласного клінічного територіального медичного об'єднання "Фтизіатрія" на користь Управління Пенсійного фонду України в м. Ужгороді Закарпатської області суму надміру виплаченої пенсії громадянці ОСОБА_3 за період з 05 січня 2010 року по 31 березня 2013 року у розмірі фактично завданих збитків на суму 40735,02 грн..
Відповідно до ухвали Закарпатського окружного адміністративного суду від 11 липня 2013 року, що занесена до журналу судового засідання, громадянку ОСОБА_3, відповідно до вимог статті 52 частини 3 КАС України, було залучено як другого відповідача.
29 липня 2013 року під час судового розгляду представником позивача заявлено клопотання про витребування доказів. Крім того, представник позивача просив Закарпатський окружний адміністративний суд зупинити провадження у справі до отримання витребуваних судом доказів.
Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 29 липня 2013 року клопотання представника позивача про витребування доказів було задоволене.
Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 19 вересня 2013 року відповідно до вимог статті 156 частини 5 КАС України провадження у даній справі було поновлено.
Під час судового розгляду представником відповідача ОСОБА_3 - адвокатом Марамигіним П.В. було заявлено клопотання про зупинення провадження у даній справі до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі, а саме в адміністративній справі № 308/16979/13-а, що знаходиться на розгляді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області.
Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 17 жовтня 2013 року клопотання представника відповідача ОСОБА_3 - адвоката Марамигіна П.В. було задоволене.
Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 12 січня 2015 року відповідно до вимог статті 156 частини 5 КАС України провадження у даній справі було поновлено.
Обґрунтовуючи свої позовні вимоги позивач, зокрема, вказав на таке. 05 січня 2010 року до Управління Пенсійного фонду України у м. Ужгороді звернулася громадянка ОСОБА_3 (далі по тексту відповідач 2) із заявою про призначення їй пенсії за вислугу років, як працівнику охорони здоров'я. При цьому відповідач 2 надала необхідні документи для призначення даного виду пенсії. Так, разом із заявою (в додатку) для підтвердження права на пенсію відповідно до статті 55 пункту "е" Закону України "Про пенсійне забезпечення" серед іншого було надано довідку Обласного територіального медичного об'єднання "Фтизіатрія" від 07 вересня 2009 року № 190 про періоди роботи відповідача 2 у даному закладі з посиланням на його пільгове обчислення. Згідно протоколу від 26 лютого 2010 року відповідачеві 2 була призначена пенсія за вислугу років, беручи до уваги наявний спеціальний стаж роботи не менше 25 років в закладах охорони здоров'я, незалежно від досягнутого віку. При цьому, стаж роботи відповідача 2 в аптеці № 139 на посаді фармацевта згідно довідки Обласного територіального медичного об'єднання "Фтизіатрія" від 07.09.2009 року за № 190 за періоди з 03.08.1983 року по 31.08.2000 року та з 16.09.2002 року по 26.02.2008 року було обчислено у подвійному розмірі. Згідно цієї ж довідки аптека входила до структурної одиниці обласного протитуберкульозного диспансеру, а з 31.12.1980 року аптека була переведена на госпрозрахунок з отриманням назви аптека № 139, яка по 2009 рік перебувала на території обласного протитуберкульозного диспансеру та обслуговувала хворих на туберкульоз. Після передачі пенсійної справи відповідача 2 до головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області для перевірки в порядку реалізації контрольних функцій та проведення перевірки обласного клінічного територіального медичного об'єднання "Фтизіатрія" (далі по тексту відповідач 1) на предмет достовірності видачі довідок, що посвідчують право громадян на пенсійне забезпечення, було виявлено, що довідка від 07.09.2009 року за № 190, яка видана відповідачем 1 про періоди роботи відповідача 2 у відповідача 1, видана безпідставно і первинні документи щодо підтвердження періоду роботи відсутні. Результати перевірки були зафіксовані відповідним актом від 14 березня 2013 року. Листом відповідача 1 від 11.04.2013 року за № 241/02-17 довідка від 07.09.2009 року за № 190 про підтвердження стажу роботи відповідача 2 була відкликана. 17.04.2013 року відповідно до статті 49 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" № 1058-IV (далі по тексту - Закон України № 1058-IV) було прийнято рішення відповідно до якого відповідачеві 2 припинено нарахування та виплату пенсії у зв'язку із відсутністю у заявниці спеціального стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до статті 55 пункту "е" Закону України "Про пенсійне забезпечення". Сума безпідставно виплаченої пенсії за період з січня 2010 року по березень 2013 року становить 40735,02 грн.. З посиланням на статтю 50 Закону України № 1058-IV позивач просить позовну заяву задовольнити, а саме стягнути 40735,02 грн. - розмір надміру виплаченої пенсії відповідачеві 2.
З'ясувавши всі обставини у справі та перевіривши їх належними та допустимими доказами суд дійшов висновку, що у задоволенні адміністративного позову необхідно відмовити з огляду на наступне.
Судом встановлено, що відповідно до наказу по обласному відділу охорони здоров'я та аптечному управлінню від 29 грудня 1980 року № 282-0/181 (а.с.а.с. 172, 173) з 30 грудня 1980 року аптека облтубдиспансера переведена на госпрозрахунок і передана в підпорядкування аптечному управлінню з присвоєнням номеру 139.
Відповідно до наказу № 211 по Закарпатському облтубдиспансеру від 31 грудня 1980 року "Про перевід бюджетної аптеки облтубдиспансера на госпрозрахунок" з 31 грудня 1980 року переведено на госпрозрахунок і передано в підпорядкування аптечному управлінню аптеку облтубдиспансера (а.с. 171). Тобто з 31 грудня 1980 року аптека облтубдиспансера підпорядковувалась аптечному управлінню, а не Закарпатському облтубдиспансеру.
Рішенням тринадцятої сесії Закарпатської обласної ради III скликання від 28 грудня 2000 року № 292 вирішено на базі Закарпатського обласного протитуберкульозного диспансеру та протитуберкульозних закладів створити обласне територіальне медичне об'єднання "Фтизіатрія" (а.с. 169).
Відповідно до наказу Управління охорони здоров'я Закарпатської обласної державної адміністрації № 04-о від 16 січня 2002 року "Про організацію обласного територіального медичного об'єднання "Фтизіатрія"" на базі Закарпатського обласного протитуберкульозного диспансеру і закладів фтизіатричного профілю Жорнавської туберкульозної лікарні для дорослих, кістково-суглобного санаторію для дорослих с. Довге та обласного дитячого протитуберкульозного санаторію "Човен" з 01 січня 2002 року організовано обласне територіальне медичне об'єднання "Фтизіатрія" (а.с. 170).
Рішенням двадцять четвертої сесії Закарпатської обласної ради V скликання від 24 квітня 2009 року № 847 вирішено перейменувати Обласне територіальне медичне об'єднання "Фтизіатрія" на Обласне клінічне територіальне медичне об'єднання "Фтизіатрія" (а.с. 167).
Відповідно до наказу Управління охорони здоров'я Закарпатської обласної державної адміністрації № 640-о від 15 грудня 2009 року "Про перейменування обласних лікувально-профілактичних закладів" з 01 січня 2010 року перейменовано Обласне територіальне медичне об'єднання "Фтизіатрія" на Обласне клінічне територіальне медичне об'єднання "Фтизіатрія" (а.с. 168).
Рішенням четвертої сесії Закарпатської обласної ради V скликання від 16 листопада 2006 року № 151 вирішено створити комунальне підприємство "Фармація" Закарпатської обласної ради та припинено діяльність комунальних підприємств шляхом їх приєднання до КП "Фармація" Закарпатської обласної ради, у тому числі аптеки № 139 (а.с.а.с. 56-58).
Рішенням двадцять першої сесії Закарпатської обласної ради V скликання від 04 грудня 2008 року № 731 вирішено припинити діяльність шляхом ліквідації, у тому числі й комунального підприємства аптека № 139 Закарпатського обласного виробничого об'єднання "Фармація" (а.с. 59).
Відповідно до копії трудової книжки відповідача 2 , яка надана позивачем, відповідач 2 у різні періоди працював в аптеці № 139, а саме з 03 серпня 1983 року по 31 серпня 2000 року, а також з 16 вересня 2002 року по 26 лютого 2008 року (а.с.а.с. 10, 11). Таким чином Закарпатським окружним адміністративним судом встановлено, що відповідач 2 здійснювала трудову діяльність в аптеці № 139, яка не була підпорядкована відповідачеві 1.
Відповідачем 1 - 07 вересня 200 року була видана довідка, яка адресована позивачеві, щодо трудової діяльності відповідача 2 (а.с. 12). Зокрема відповідач 1 вказав, що з 03 серпня 1983 року по 31 серпня 2000 року, а також з 16 вересня 2002 року по 26 лютого 2008 року відповідач 2 працював на посаді фармацевта в аптеці, яка з 31 грудня 1980 року була переведена на госпрозрахунок з отриманням назви аптека № 139 і яка перебувала на території обласного протитуберкульозного диспансеру.
Відповідно до протоколу № 333 від 26 лютого 2010 року відповідачеві 2 як працівнику охорони здоров'я було призначено пенсію за вислугу років (а.с 13).
Листом від 11 квітня 2013 року за № 241/02-17 відповідачем 1 була відкликана раніше видана довідка від 07 вересня 2009 року за № 190 (а.с. 18).
Відповідно рішення комісії з розгляду питань пов'язаних з призначенням (перерахунком) та виплатою пенсій відповідно до чинного законодавства, яке зафіксовано протоколом № 13 від 17 квітня 2013 року засідання цієї комісії, остання вирішила припинити нарахування та виплату пенсії відповідачеві 2 у зв'язку із відсутністю у заявниці спеціального стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до статті 55 пункту "е" Закону України "Про пенсійне забезпечення" (а.с. 14).
Відповідно до додатку № 30, вкладки до протоколу № 13 від 17 квітня 2013 року, відповідачеві 2 відмовлено у призначенні пенсії за вислугу років (а.с. 15).
Відповідно до довідки позивача від 05 червня 2013 року за № 9067/05, загальна сума виплаченої пенсії відповідачеві 2 за період з 05 січня 2010 року по 31 березня 2013 року становить 40735,02 грн. (а.с. 19).
Відповідно до статті 50 частин 1 Закону України № 1058-IV, суми пенсій, виплачені надміру внаслідок зловживань з боку пенсіонера або подання страхувальником недостовірних даних, можуть бути повернуті пенсіонером добровільно або стягуються на підставі рішень територіальних органів Пенсійного фонду чи в судовому порядку.
Відповідно до статті 101 Закону України "Про пенсійне забезпечення", органи, що призначають пенсії, мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі. Підприємства та організації несуть матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну громадянам або державі внаслідок несвоєчасного оформлення або подання пенсійних документів, а також за видачу недостовірних документів, і відшкодовують її.
Відповідно до статті 1 абзацу 5 Закону України № 1058-IV, застрахована особа - фізична особа, яка відповідно до цього Закону підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню і сплачує (сплачувала) та/або за яку сплачуються чи сплачувалися у встановленому законом порядку страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та до накопичувальної системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування.
Відповідно до статті 1 абзацу 38 Закону України № 1058-IV, страхувальники - роботодавці та інші особи, які відповідно до закону сплачують єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та/або є платниками відповідно до цього Закону.
Отже законодавцем встановлено два випадки, при настанні яких стягуються надміру виплачені суми пенсій: 1. зловживання з боку пенсіонера; 2. подання страхувальником недостовірних даних.
Під час судового розгляду було встановлено, що відповідач 1 не є страхувальником по відношенню до відповідача 2. Таким чином не може бути суб'єктом відповідальності в розумінні статті 50 Закону України № 1058-IV, оскільки таку відповідальність несе саме страхувальник за подання недостовірних даних. Крім того, в судовому засіданні 27 квітня 2015 року представником позивача надано суду письмову інформацію відповідно до якої, відповідач 1 не проводив сплату внесків, а таку сплату проводила Аптека № 139 (а.с. 183).
Під час судового розгляду даної справи судом не було встановлено зловживань з боку пенсіонера ОСОБА_3 (відповідача 2), що призвели до надміру виплаченої пенсії.
Підстави для розподілу судових витрат відповідно до статті 94 КАС України відсутні.
Враховуючи вищенаведене та керуючись статтями 11, 70, 71, 86, 160-163 КАС України, суд -
ПОСТАНОВИВ:
У задоволенні позовної заяви Управління Пенсійного фонду України в м. Ужгороді Закарпатської області до обласного клінічного територіального медичного об'єднання "Фтизіатрія" та ОСОБА_3 про стягнення надміру виплаченої пенсії - відмовити.
Постанова суду може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня її проголошення, а у разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Апеляційна скарга подається через Закарпатський окружний адміністративний суд з одночасним надсиланням її копії до суду апеляційної інстанції. У випадках, встановлених статтею 167 частиною 4 цього Кодексу десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
СуддяС.Є. Гаврилко
Судове рішення № 44066415, Закарпатський окружний адміністративний суд було прийнято 27.04.2015. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти важливі дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити важливі дані.
Це рішення відноситься до справи № 807/2161/13-а. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: